1 травня - 100-річчя від дня народження Нонни Копержинської

  Копержи́нська Но́нна Кроні́дівна — українська актриса театру і кіно. Народна артистка УРСР (1967).
    Тож запрошуємо вас у віртуальну подорож через буремне море життєвих та творчих подій, які випали на долю цієї знаменитої актриси.

  Народилася 1 травня 1920 року в Києві.  Коли їй було два роки, в неї помер батько.  Потім Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на Донбас  у невелике місто — Димитров (нині Мирноград), а пізніше, коли її матір  перевели на роботу до Києва, Нонна в 1938 році вступила до театрального інституту.  Вона потрапила на курс до  Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939  році зняв у своєму фільмі "Щорс".

  У 1941 році під час Другої світової війни Нонні довелося залишити навчання. Закінчила вона його вже після війни.

  Війна. Запаморочливе кохання, шлюб, син Євген і - розлучення. З того часу звикла палити пачками "Біломор". 

  У 1946-му  Гнат Юра запросив Нонну до трупи театру ім. Івана Франка, в якому актриса пропрацювала все життя. 
 Народна артистка України Галина Яблонська, яка працювала з Нонною Копержинською, пригадувала: "Нонна Копержинська не грала на сцені — вона на ній жила, і в цьому її можна порівняти з Амвросієм Бучмою. "
   Голодно, часом доводилося й спати у театрі в ложі. У 33 роки доля послала їй щасливий службовий роман. Разом із чоловіком, режисером театру Павлом Шкрьобою вони побудували дачний будинок, посадили дерева, ростили синів (молодшого сина Дмитра народила, коли їй було сорок). У хлопців виявилися здібності до мов. 

  Скільки сил поклала, коли витягла чоловіка з першого інсульту! І підступні удари "під дих": смерть чоловіка; після Чорнобиля її обожнюваний первісток захворів на рак і виїхав із родиною в Чехословаччину; її єдина онука зустріла заможного чоловіка, і він допоміг українській студентці здобути освіту в Америці. Коли панувала політика "економної економіки", актрису, як баланс, скоротили, що зламало її. Гостроязика, нескорена актриса сама написала заяву і пішла в нікуди: на дачу, солити, консервувати... 

  16 років Нонну Копержинську роз’їдали зсередини смертельні метастази.     Померла 10 червня 1999 року. Похована поруч зі своїм чоловіком, театральним режисером Павлом Шкрьобою на Байковому цвинтарі Києва. 

    Через рік після матері від такої ж хвороби помер її старший син Євген. 

  Посивів від горя і її улюблений песик, останній друг хазяйки.

 Народну артистку  називали українською Фаїною Раневською за гострий язик та іскрометний гумор. Так само, як і у Раневської, у Нонни Копержинської не було головних ролей у кіно. Але епізоди з її участю стали справжньою класикою кінематографа. 

 Обожнювали її всі за цих... За невгамовних матусь, за сварливих тіток, за заміських буфетчиць... 

  У чергах, на стадіонах, у транспорті - де завгодно - люди озиралися, завжди всміхалися: "О... Наша пішла!"

   В театрі актриса зіграла чимало ролей. І Нонну Кронідівну ласкаво називали мамою – за вміння дати пораду і допомогти у скрутну хвилину. Зухвала, запальна, але при цьому надзвичайно талановита, Нонна Копержинська зіграла на сцені київської драми понад тридцять ролей, перевтілюючись у підпільниць і нянь, баронес і вчительок...
  Однак найчастіше їй діставалися ролі сварливих дружин і гострих на язик сусідок,  які надавали навіть драматичним постановкам нотки комізму.

   Приблизно таких же завжди трохи комічних персонажів Копержинська грала у кіно. Дебютувала  на екрані Нонна, будучи  ще студенткою, у 1939 році, зігравши у невеликому епізоді фільму «Щорс» роль молодої революціонерки.  Прославили жінку фільми «За двома зайцями», «Королева бензоколонки», 

«Штепсель одружує Тарапуньку» та інші. 

 Широка популярність до неї прийшла після ролі Секлети Лимерихи, матері Галі у комедії «За двома зайцями».

  Також яскравою стала роль буфетниці Рогніди Карпівни у фільмі «Королева бензоколонки». Деякі фрази її героїні стали крилатими: «Так, люба, грубити не кожен вміє! Талант треба мати!»; «Туга зелена влітку, жовта – восени, біла – взимку!»; «Працюй так, щоб тебе звільнили!» та інші.
   Наша шана Жінці, Матері, Актрисі - це наша пам'ять. А телеекран доносить нібито живий подих великої актриси. Передивитися фільми з її участю ви можете онлайн. Це буде ваш дарунок пам'яті Нонні Копержинській.