Презентація книги Смирнової Н. Крим Керіма

Презентація книги Гоукінз П. Дівчина у потягу

 

24 серпня - День Незалежності України

    18.08.2024 р. до Дня Державного Прапора України провели інформаційну годину "Жовто-синє знамено – символ моєї країни" та до Дня Незалежності України -  "Є найсвятіше слово на землі, високе, світле - Україна..."

   

  23 серпня - День Державного Прапора України,  24 - День Незалежності України. 

   

  За 33 роки Україна подолала надзвичайно багато викликів, які постали перед молодою державою. Свобода ніколи не давалася українцям легко. І сьогодні ми платимо високу ціну в боротьбі з російським агресором. 

   Перед Україною стоїть велика кількість завдань, найголовнішим з яких є збереження незалежності і територіальної цілісності нашої держави, відбудова знищеної економіки та інфраструктури, інтеграція до європейського та євроатлантичного простору. 

   А для цього нам потрібні перемога і мир.  Ми віримо в те, що Україна стане мирною, сильною, квітучою і впливовою державою. 

   Адже ми незламні, єдині, неповторні, бо такими   народилися.  

  

  Вітаємо вас з Днем Державного Прапора та  Днем Незалежності України!

     Бажаємо перемоги і миру у священній боротьбі з російським агресором!

Сторінки української державності в історичних пам'ятках Києва

 

Майстер-клас "Лялька-мотанка - оберіг, що дарує щастя, добро та надію на мир"

 1.08.2024 р. в мікрорайоні Теремки ІІ на дитячому майданчику  для дітей провели майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки "Лялька-мотанка - оберіг, що дарує щастя, добро та надію на мир".

  Нині в Україні відроджуються давні традиції. Все популярнішими стають ляльки, зроблені власноруч. Це є свідченням того, що в Україні народне мистецтво продовжує існувати, що не виснажилися ще фольклорні джерела. І це прекрасно. А ми тішимося тим, що причетні до цього відродження.  

   Дітей навчали створювати ляльку-мотанку   - давній сакральний оберіг. 

   Дуже приємно, що до майстер-класу долучилися хлопчики.

4 серпня - 170-річчя від дня народження Марії Заньковецької

  4 серпня виповнюється 170 років від дня народження першої народної артистки України Марії Заньковецької.

 З нагоди цієї ювілейної дати на абонементі представлена виставка-ювілей "Світлий геній українського театру: Марія Заньковецька". 

   Марія Костянтинівна Заньковецька - неперевершена зірка,  світило  українського національного та європейського театру  кінця ХІХ -  початку ХХ ст.,  одна із знакових постатей в сузір'ї звершень світової театральної культури. 

"Театр для мене, перш за все і після всього, — Храм" М. Заньковецька

  Особлива заслуга української актриси в тому, що вона попри цензурні утиски і репертуарні обмеження змогла сприяти піднесенню реалістичного мистецтва на нову височінь, шукала своїх шляхів художнього відображення життя. 

    Театр давав акторці можливість щедро відкривати людям душу в усіх її іпостасях. Люди відчули це і полюбили її за щирість, майстерність розкриття глибин людської душі, художню могутність, простоту, уміння надихати і захоплювати всіх - партнерів по сцені, глядачів. 

 Сучасники бачили в цариці української сцени духовну дочку Тараса Шевченка, яка першою показала душевну і моральну височінь української жінки. Її героїні уособлювали невичерпність і глибину духовних сил народу України. Як і поезія Т. Шевченка, мистецтво М. Заньковецької було протестом проти насильства і приниження людини, її гідності. 

    "Усюди, де на сценічні підмостки виходила вона - велика дочка талановитої України, немов зі згарища тотальних імперських заборон заново народжувалося усе українське - мова, література, драма, театр, танець, пісня,... а разом із цим - величаве і неповторне слово у її вустах, яке своїми відтінками, дикційною виразністю та інтонаційною виразовістю було здатне чинити із глядачем усе, що було потрібно їй - володарці сцени, бо перед силою її величезного таланту й акторського магнетизму не міг встояти ніхто. А їй вдалося зійти на самісіньку вершину мистецького Парнасу, аби впродовж століть залишитися там назавжди." Роман Береза

    Шановні читачі!

  Ви маєте щасливу нагоду ознайомитися з життєвим шляхом та творчим здобутком геніальної Марії Заньковецької та осягнути утаємничені і загадкові чари її акторського генія. 

     

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

    30.07.2024 р. читачка бібліотеки Мудревська Віта Володимирівна прочитала вірш Ганни Світличної "Мова".

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

     29.07.2024 р. читач бібліотеки Сьомка Дмитро прочитав вірш Юрія Гаврилюка "Мово наша".

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

     25.07.2024 р. читачка бібліотеки Росінська Дар'я прочитала вірш Миколи Федунця "Рідна мова".

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

    23.07.2024 р. читачка бібліотеки Чемериська Людмила Михайлівна прочитала вірш Богдана Стельмаха "Рідна мова".

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

    22.07.2024 р. читачка бібліотеки Гром Любов Володимирівна прочитала вірш Данила Кононенка "Щира втіхо - рідна мово".

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

 21.07.2024 р. читачка бібліотеки Огородник Вікторія прочитала вірш Віолетти Дворецької "Мова - немов криниця".

Книжки-подарунки від читачів бібліотеки

 Дякуємо нашим читачам за подаровані книги

17 липня - 175-річчя від дня народження Олени Пчілки

  З 8.07.2024 р. по 31.07.2024 р.  до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки — української поетеси, письменниці, талановитого педагога і діяча національного виховання, науковця-етнографа, меценатки, перекладачки, фольклористки, публіцистки, громадської діячки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук (1925 р.) на абонементі представлена виставка-ювілей "Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя" О. Пчілка

  Олена Пчілка (справжнє ім'я - Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова) народилась 17 липня 1849 року в місті Гадячі на Полтавщині в дворянській сім'ї. 

    Олена Пчілка походила з славетного роду Драгоманових, відомого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького, дядько - декабрист Яків Драгоманов - помер на засланні у Сибіру, батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість.

   Батьки Ольги - Петро і Єлизавета Драгоманови виховували своїх дітей в ідеях гуманізму, співчуття до всіх скривджених, любові до Батьківщини.

   Коли дівчинці виповнилось 10 років, помер батько. З того часу вихованням Ольги  займався її старший брат Михайло Драгоманов - історик, філософ, видатний український громадський і політичний діяч. 

   З дванадцяти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіоні шляхетних дівчат пані Нельговської.

   Завдяки братові Михайлу Драгоманову  юна Ольга познайомилася та спілкувалася з  композитором Миколою Лисенко та письменником Михайлом Старицьким, вченими, етнографами,  фольклористами Павлом Житецьким, Олександром і Софією Русовими  та долучилася до київської "Громади" (культурно-просвітницької організації ліберальної української інтелігенції). До "Громади" входив також Петро Косач - студент права Київського університету, який переймався проблемами української освіти та культури. 

   У 1868 році 19-річна Ольга Драгоманова  стала дружиною Петра Антоновича Косача. і

 Вони  переїхали до Новоград-Волинського, де Петро Антонович обійняв посаду голови мирового з'їзду суддів. Ольга не сиділа вдома склавши руки, а  зацікавлено записувала народні обряди та пісні, збирала зразки вишивок  і випустила не одну книжку. Її збірка "Українські узори" стала дуже популярною навіть у Європі. 

   У 1871 році у Новограді-Волинському в Олени Пчілки народилась донька Лариса - майбутня українська поетеса Леся Українка. 

   З вдячністю і гордістю називала Леся Українка свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня.

  У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає  на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом "Київського літературно-артистичного товариства", стає редактором і видавцем журналу "Рідний край", виступає з доповідями про українських та польських письменників, пише нариси та спогади  про видатних діячів української культури: Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Лисенка, М. Старицького, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Житецького та ін. 

   Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діячкою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову.

    Олена Пчілка видала перший феміністичний альманах "Перший вінок", який вона заснувала разом з подругою  Наталією Кобринською у Львові і давала можливість  видатним жінкам   того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.

 Своїм громадянським обов'язком Олена Пчілка також  вважала освітньо-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей.

  Олена Пчілка - матір поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової. Вона виховувала своїх дітей дуже вибагливо та прищеплювала  їм таке ж українство, яке панувало в домі її батьків.

  "Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і по-чоловічому, як на свій час, освічена.  Збирала пилок пізнання з найкращих  квіток світових  і несла до українського вулика меді солодкий, а часом і гіркий,  національного прозріння... Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи. Олена Пчілка..." Ю. Хорунжий

  Окрім виховання та освіти власних дітей, письменниця  дбала й про освіту  та виховання українських дітей. 

"Діти - се наш дорогий скарб, се наша надія, се - молода Україна" Олена Пчілка

 Вдома Косачі мали ляльковий і драматичний театри, до участі у виставах залучали не лише своїх, а й інших дітей. Опікувалася Олена Петрівна й аматорськими дитячими театрами та сама створювала для них п'єси, навіть написала  дитячу оперу "Дві чарівниці". Видавала дитячий журнал "Молода Україна". 

 Олена Пчілка рішуче виступала проти національного, політичного й соціального гніту, проти чужої школи з її бездушністю й формалізмом.

   Олена Пчілка -  перша жінка-борець за українську мову. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві вона  демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Олена Пчілка була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.

  Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу "Рідний Край".

 За власний кошт видала "Співомовки" Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Олена Пчілка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.

   В 20-30 ті роки в м. Києві вона працювала в етнографічній та літературно-історичній комісіях Академії наук УРСР.

   У 1928 році за заслуги в розвитку української літератури, науки та культури Олену Пчілку було обрано членом-кореспондентом АН УРСР.

   В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії проти української інтелігенції, Олена Пчілка зазнала переслідувань.

   Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.

   Щоб більше дізнатися про життєвий і творчий шлях Олени Пчілки запрошуємо вас ознайомитися з нашою виставкою.

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

    3.07.2024 р. мешканка мікрорайону Теремки ІІ Оксана  прочитала вірш Віолетти Дворецької "Моєї творчості основа".

Флешмоб "Хай буде літо книгами зігріто"

  Щоб відпочинок дітей влітку був цікавим, змістовним, пізнавальним 27.06.2024 р. на масиві Теремки ІІ провели флешмоб  "Хай буде літо книгами зігріто".

  Діти фотографувалися з книгами українських авторів, в яких вони знайдуть для себе необхідне, цікаве, відкриють  завісу раніше невідомого, познайомляться з новими героями та отримають насолоду від читання.

  Запрошуємо юних мешканців мікрорайону Теремки ІІ  та членів їх сімей відвідати нашу бібліотеку і знайти цікаву книгу для кращого відпочинку у літню пору. 

Майстер-клас "Закладинка книжкова - помічниця чудова"

  26.06.2024 р. на дитячому майданчику на масиві Теремки ІІ для дітей провели майстер-клас "Закладинка книжкова – помічниця чудова".

  Щоб діти не нудьгували, а провели канікули  з користю, творчо відпочили та хоч на деякий час забули про лихоліття війни,  для них провели майстер-клас з виготовлення книжкових закладинок.

   Діти з радістю поринули у процес творення.

Вони залюбки виготовляли закладинки у вигляді котиків, олівців, мишок та радіотехнічних деталей. Творчі роботи дітей були дуже креативними та позитивними.

     Ще більше позитиву отримали бібліотечні працівники, коли вдячні діти почали їх обіймати. Дуже радісно, що діти ростуть добрими, лагідними, вдячними.

    Дякуємо їм за це!