28 червня - День Конституції України

      В цьому році наша країна відзначає славний ювілей - 25-річчя прийняття Основного Закону нашої держави. 

     До цієї ювілейної дати в бібліотеці з 7.06.2021 р. по 30.06.2021 р. представлена виставка-ствердження "Конституція України - підручник національної гідності і свободи".

   

  28 червня 1996 р. стало справжнім святом для нашої країни, оскільки цього дня Верховна Рада ухвалила Основний Закон незалежної держави - Конституцію України. 

   

 Згідно з Конституцією Україну проголошено демократичною, соціальною і правовою державою.

   Конституція була створена для людей і на благо людей. 

 Конституція закріпила фундаментальні засади незалежної, єдиної та соборної України, ідеали справедливості і рівноправності. 

    Основний Закон є не просто юридичною декларацією прав і свобод громадянина, а і нормою життя. 

  

 "Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути". В'ячеслав Липинський

   І сьогодні  цими словами  ми звертаємося до вас, наші користувачі. Ви - громадяни України і ваш обов’язок  поважати Конституцію України та беззаперечно дотримуватись конституційних норм.

20 червня - День батька

 Презентація альбому 

"Колискова від Тата"

26 червня - День кримськотатарського прапора

  З 2010 року 26 червня в Україні відзначається  День кримськотатарського прапора — полотнища небесного кольору із зображеним на ньому золотим гербом — тамгою. Він був прийнятий у 1917 році представницьким органом кримськотатарського народу Курултаєм, який відновив свою роботу лише 74 роки потому — 30 червня 1991-го — і проголосив свій прапор національним.

 Під час довгих років страждання і поневірянь, проведених у вигнанні, кримські татари мужньо зберігали свою самобутність і культуру, а після повернення на рідну землю продемонстрували світові неабияку національну єдність та швидке відродження.

 

  Зображена на  прапорі золота тамга на блакитному фоні для всього світу стала символом нескореності,  мужності, боротьби  за  права кримськотатарського народу та за повернення Криму до складу України.

   Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Золота тамга на блакитному тлі – це національний прапор кримських татар. Сьогодні він майоріє над будівлею МЗС, а також усіх дипломатичних установ України по всьому світу. Це символ нашої підтримки кримським татарам. Це символ свободи, і це символ нашої єдності».

 Нехай же завжди поруч гордо майорять два прапори єдиної незалежної країни, тому що в єдності, як і в життєдайних кольорах наших прапорів, зберігається невичерпна сила прагнення до волі та справедливості.

  "Віримо і робимо все для того, щоб у звільненому від російських окупантів Криму знову і всюди піднеслися вгору синьо-жовті державні прапори України з тризубом і блакитні кримськотатарські прапори із золотистою тамгою", – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Чубаров.

 "Сім'я - простір без насильства"

12 червня - 85 років від дня народження Євгенії Мірошниченко

 "Примадонна української опери"

10 червня - 70 років від дня народження Василя Шкляра

   До 70-річчя від дня народження Василя Шкляра з 1.06.2021 р. по 20.06.2021 р. в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Мова – найбільший герой України» В. Шкляр. 

   Василь Шкляр - лауреат народної Шевченківської премії, володар Гран-прі конкурсу "Коронація слова", літературних нагород "Золоте перо", "Спіраль століть", "Айстра", "Золотий Бабай", першої премії Ліги українських меценатів "Ярославів Вал" та інших; автор бестселерів "Ключ", "Самотній вовк", "Кров кажана", "Ностальгія", "Тінь сови", "Чорний Ворон. Залишинець".

   

   Василь Шкляр - один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.

  "Василь Шкляр - це літературний вікінг, легіонер, який завжди готовий до текстових походів і зіткнень з образно-художніми стихіями..." Ярослав Голобородько.

 Немов круки злетілися на українську землю більшовики, аби розвалити заможні господарства, а часом і забрати життя. Отаман Чорний Ворон починає боротьбу з НКВС. Він зміг урятувати кохану жінку. Але чи побачить колись її знову?

  Героїня роману Маруся  народилася для щастя, але постала до боротьби за волю. Коли Червона армія почала палити села, коли три її брати загинули у боях з радянськими військами, тендітна Маруся взяла до рук зброю і стала отаманом козацького загону.

 Маруся була надзвичайно вродлива і надзвичайно небезпечна. Вона не жаліла ворогів і рятувала своїх людей, ризикуючи власним життям. Маруся вміла любити і ненавидіти. Та чи зуміє коханий Мирон врятувати її від помсти більшовиків? Чи буде їхнє кохання сильнішим за смерть? 

  "Троща" — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.
 Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади накочуються на нього з новою силою. "Свої" і "чужі", дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника… Але він - воїн, і ця битва - на все життя...

  "Самотній вовк"— найдинамічніший роман Василя Шкляра, написаний на основі реальних подій. У цьому романі письменник відтворив свій досвід перебування в "гарячих точках".

 Герой - українець, вояк Французького іноземного легіону, отримує надважливе завдання — вивезти з окупованої Чечні дочку генерала, на яку полюють російські спецслужби. Легіонер охоче вирушає в "гарячку точку" не лише завдяки фантастичній винагороді — до Чечні втекла його дівчина разом з тамтешнім командиром кримінального угруповання. Воїн-одинак розпочинає вкрай небезпечний двобій з московськими людоловами… Але чим насправді було це завдання і яка роль належала дочці генерала? Відповідь на це запитання приголомшить найпроникливішого читача.

   Російсько-українська війна - очима бійця полку "Азов".

   Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? 

  Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.

  До видання ввійшли твори "Чорне Сонце", "Танець під чортову дудку", "Крук - птаха нетутешня", "Останній шанс Захара Скоробагатька", "Високі гори у Ялті", "Цілком таємні історії".

 Епатажний роман українського письменника Василя Шкляра. Твір, у якому сплітається містика, кримінал, еротика та глибокий соціальний зміст. Головна героїня Анастасія, від імені якої написано твір, не була вірна своєму чоловіку. Після його смерті вона отримує загадкову звістку про своє призначення: народження диявола для світу.  Це ледь не довело її до божевілля, але коханець Анастасії, отець Серафим, запевнив, що не допустить до гріха. Але чи не у змові він із нечистою силою? Автор наштовхує на роздуми: вірити чи не вірити у потойбічні сили. Роман піддавався жорстокій критиці, але й здобув численних прихильників сучасної української літератури, яка не має обмежень.

  Журналіст Андрій Крайній - справжній ерудит, вільно володіє живими і мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням - хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися...

  Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв'ю зі Шклярем, яке взяв у нього В'ячеслав Кириленко, - це своєрідна автобіографічна повість автора "Чорного Ворона", яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книзі.

   Твори Василя Шкляра різні за тематикою, настроєм, часом написання. Осмислення історичного минулого, витончений психологізм, філософічність, іронія, інтелектуальна та мовна граційність забезпечують романам письменника статус яскравого, самобутнього явища в сучасній українській літературі.

    Читайте наше - українське!

   Тож читайте твори Василя Шкляра! 

15 червня - 80 років від дня народження Івана Миколайчука

  До 80-річчя від дня народження Івана Васильовича Миколайчука   в бібліотеці з  1.06.2021 р. по 30.06.2021 представлена виставка-ювілей «Легенда українського кіно». 

 Іван Васильович -  відомий актор, режисер, сценарист. Заслужений артист Української РСР (1968). Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Премії за режисуру" (1980 р.), премії М. Островського (1967 р.). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1981 р.), дипломом ВКФ-88 (Баку) за видатний внесок у радянське кіномистецтво (посмертно), Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (посмертно).

  Івана Миколайчука називають символом українського кіно. 

 Іван Миколайчук зіграв 34 ролі, більшість його персонажів несли любов до України та незламну волю українського народу.

    Іван Васильович Миколайчук - один із небагатьох українських кінематографістів знімався на зарубіжних студіях, зокрема, в Чорногорії ("Всупереч усьому"), в Болгарії ("Третя після Сонця"), хоча цих фільмів український глядач так і не побачив.

  Талановитий актор  став взірцем   для цілого покоління українців, яким дорога власна культура, власна душа. 

  Шанувальників багатогранного таланту Івана Миколайчука запрошуємо ознайомитись з книгами, представленими на нашій виставці.

   Україна подарувала світу багато яскравих і цікавих особистостей. І серед ста героїв цієї книги ім'я легендарного українського кіноактора, кінорежисера і сценариста Івана Васильовича Миколайчука.

 Життя Івана Миколайчука співзвучне життю Великого Кобзаря Тараса Шевченка. Очевидно, не випадково актор перевтілився у нього у фільмі "Сон" і не випадковими є збіги в біографії - майже десятирічна заборона творити, а також рання смерть - у тому самому віці, що й Тарас Шевченко - у 46 років.

 Розділ цієї книги "Коли гра є самою правдою" присвячений життю та творчості талановитого українського актора. Тут багато уваги присвячено сім'ї  Івана Миколайчука, як він виховувався, що читали в домашньому колі   і як долучались до практичної творчості, зокрема - театральної. 

  У розділі "Кіномодернізація 1964-1990 роки" книги С. В. Тримбача "Кіно народжене Україною" розповідається про   Івана Миколайчука, який вивів кіно за межі провінційності - адже такий актор цікавий будь-де: він ніс у собі український космос, українські цінності й вони ставали близькі людям будь-якої країни.

 Також розповідається  про такі відомі фільми за участю І. Миколайчука, як "Сон", "Тіні забутих предків", "Анничка", "Білий птах з чорною ознакою", "Захар Беркут", "Пропала грамота", "Вавилон ХХ" та ін. 

 "Острів сліз" І. Миколайчука - це сценарій до фільму француженки Еліані Сабате про українську емігрантку Катерину Ясенчук, яка через незнання англійської мови 55 років провела в психіатричній лікарні.

   Крім сценарію, проілюстрованого Єлизаветою Поповою, до книжки увійшла розповідь про перебування Івана Миколайчука та Еліані Сабате в Луцьку, а також стаття про те, як Іван Миколайчук втілював у своїй творчості тему людини, відірваної від рідної землі.

  Шекет, Ю. Іван Миколайчук: "Перемогти не світ, а себе"/ Ю. Шекет // Личности.- 2019.- № 11.- с. 114-127.

 Талановитий українець палав пристрастю до того, що робив,  світився коханням до дружини і грів душевним теплом усіх навколо себе. 

   "Він був смолоскипом, до нього тягнулися всі".  Сергій Параджанов.

   Поціновувачі поезії можуть ознайомитись з віршами відомих українських поетів, присвячених Іванові Миколайчуку.

  

  Костенко, Л. Незнятий кадр незіграної ролі / Л. Костенко // Триста поезій. Вибрані вірші.- Київ, 2018.- с. 214-215.

   

  Сичевський, В. Пам'яті Івана Миколайчука/ В. Сичевський // Осіння сповідь. Поезії.- Фастів, 2002.- с.77-78.  

 

Захист прав національних меншин в Україні

    З 7.06.2021 р. по 30.06.2021 р. в бібліотеці представлена виставка-огляд «Україна – велика сім’я і ми всі її діти».

    Україна є державою з багатонаціональним складом населення. 

   

 На території України  проживає близько 130 національностей. 

   Такий етнічний склад населення вимагає захисту прав національних меншин, формування умов для їх активної участі в соціально-економічному, політичному, духовному та культурному житті та є одним з пріоритетів державної національної політики. 

  Відповідно до статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин.

    

  

 

  Права громадян - представників різних національностей, а також гарантії цих прав зафіксовані у Декларації прав національностей  України.

 

 Декларація прав національностей України// Історія української культури: Збірник документів і матеріалів/ За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука.- Київ, 2000.- с.557-559.

  

   

  Верховна Рада України, виходячи із життєвих інтересів української нації та всіх національностей в справі розбудови незалежної демократичної держави, визнаючи нерозривність прав людини і прав національностей, прагнучи реалізувати Декларацію прав національностей України (1771-12), дотримуючись міжнародних зобов'язань щодо національних меншин, прийняла Закон України Про національні меншини в Україні від 25.06.1992 р. з метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток.

   

 Закон України про національні меншини/  І. Оніщенко //Основи етнодержавознавства/ Оніщенко І. - Київ, 2004.- с.135-138.

  15 вересня 1995 року Україна підписала Рамкову конвенцію щодо захисту прав національних меншин, а 9 грудня 1997 року вона була ратифікована Верховною Радою України.

   Рамкова конвенція є першим юридично обов'язковим багатостороннім документом, присвяченим питанням захисту прав національних меншин. 

 

  В її основу крім Віденської декларації глав держав та урядів країн - членів ради Європи покладено Європейську конвенцію про захист прав та основних свобод людини, що містить зобов'язання щодо національних меншин.  

 "Здоров'я - мудрих гонорар"

Виставка вишитих картин Одинець Світлани "Створила своє диво"

1 червня - Міжнародний день захисту дітей

  "Хай  мир і дружба поєднає всіх, 

І дзвенить дитячий безтурботний сміх!"