13 грудня - 145-річчя від дня народження Миколи Леонтовича

   З 1.12.2022 р. по 20.12.2022 р. до 145-річчя від дня народження українського композитора, хорового диригента, педагога   Миколи Леонтовича в бібліотеці представлена виставка-ювілей "Музичний ювелір української пісні".

   

 

 Коротке і трагічне життя, смерть, всесвітня слава і водночас складна доля відродження в людській пам'яті - це лише короткий штрих в обрисі постаті Миколи Леонтовича. Він  один з найвидатніших діячів національної культури. 

 Леонтовича справедливо називають українським Бахом, ювеліром української пісні, оскільки, як і великий Бах, композитор творив багатоголосні твори і підніс українську пісню на новий рівень. 

   

  Микола Леонтович був закоханий в українські пісні і зробив 150 їх обробок для хору а капела (без інструментального супроводу). Композитор опрацьовував пісні різних жанрів: календарно-обрядові, ліричні,  історичні, чумацькі, жартівливі. На основі українських народних мелодій він створив хорові композиції, в яких поєднав прийоми народного багатоголосся із засобами класичної поліфонії. 

   Художньо-творча робота над українською піснею стала для композитора джерелом високого натхнення. Микола Леонтович надзвичайно тонко розумів народну душу і вмів талановито передати характер пісні. Його обробки народних пісень - це самостійні художні твори, для яких музика народної пісні дає лише певний грунт. 

   Музично-творча спадщина М. Леонтовича - це понад сто творів-розробок українських народних мелодій і чотири твори на оригінальні теми: "Льодолом", "Літні тони" (хори), "Легенда" та "Моя пісня" (соло з хором і супроводом фортепіано). 

Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання – "Щедрик". Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору Київського Університету. Це була вже четверта редакція "Щедрика" Леонтовича, що набула надзвичайної популярності.

Для просування ідеї незалежної України та популяризації української музичної культури  за дорученням  голови Директорії Симона Петлюри Українська республіканська капела  популяризувала "Щедрик" за кордоном. 

 Майже три роки капела під керівництвом О. Кошиця гастролювала і об’їздила понад 20 країн: Чехословаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Велику Британію, Німеччину, Польщу, Іспанію. У 1922 році капела виступила в США у престижному концертному залі Карнегі-Хол. У програму всюди входила колядка Леонтовича "Щедрик", яка тут же стала серед слухачів "хітом", як сказали б зараз. Проте сам композитор про цей успіх навіть не здогадувався: він потерпав від злиднів.

 А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" — "Carol of the Bells". Під цією назвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.

4 грудня 2022 року у найпрестижнішому концертному залі Нью-Йорка Карнегі-Хол прозвучав "Щедрик" Миколи Леонтовича українською мовою. Уперше  ж  "Щедрик" прозвучав у Карнегі-Хол сто років тому, який став символом різдвяних свят в усьому світі та інструментом української дипломатії тих часів.

 30 жовтня 1922 року відбувся виступ хору у м.Чикаго, в одному з найпрестижніших концертних залів міста – Chicago Orchestra Hall. 

У наш час "Щедрик" можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською. Але ця чарівна мелодія навіки залишатиметься саме українською – символом нашого Різдва, чуда, віри у світле й хороше, а найбільше - у нашу перемогу.

6 грудня - День Збройних сил України

 6 грудня українці відзначають важливе державне свято – День Збройних сил України, яке  було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році.

 

  З 1.12.2022 р. по 15.12.2022 р. до Дня Збройних сил України в бібліотеці представлена виставка-ствердження «О, моя Україно! І в будень, і в дні святкових дат, стоїть на сторожі твій солдат».

  Українська армія... Шлях її утворення дуже непростий. Українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили незалежної України.

  День Збройних сил України — це свято на честь тих, хто захищав і нині захищає територію нашої країни, забезпечує обороноспроможність нашої держави. Це свято славних синів і доньок, міцних та незламних патріотів з жовто-блакитною бронею, які є непереможним щитом українського народу. 

 Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу та звитязі яких, ми можемо почуватися у безпеці. 

   Ми віддаємо шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо-жовтий прапор свободи в нашій державі.

Збройні сили України —

Слава, гордість, міць країни!

Захищають мир, свободу

Служать рідному народу!

Щира шана і подяка

Хлопцям, молодим солдатам,

Що строкову службу чесно

Сприйняли, як борг почесний!

Матері й батьки шановні

Вихованням послідовним

Відчуття патріотизму

І повагу до Вітчизни

У серцях синів зростили —

Вартувати відпустили

Мирну, вільну і єдину

Незалежну Україну!

Тож вшануймо в день святковий

Всіх без винятку військових!

Завдяки їх чесній службі

Живемо у мирі, дружбі!

Адже мир тоді панує,

Коли армія чатує!

Наталія Козленко

 

3 грудня - 300 років від дня народження Григорія Сковороди

  З 1.12.2022 р. по 15.12.2022 р. до 300-річчя від дня народження відомого українського філософа, богослова, поета, байкаря, педагога,  композитора, музиканта, викладача поетики, латини, перекладача з грецької, німецької, польської, давньоєврейської мови Григорія Савовича Сковороди в бібліотеці представлена віртуальна виставка-ювілей «Григорій Сковорода – наш духовний орієнтир».

  Григорій Савович Сковорода народився в селі Чорнухи на Полтавщині 3 грудня 1722 року. Батько його - малоземельний козак Сава Сковорода, а мати із заможної полковничої родини Шангіреїв. Сім'я Сковороди була середнього достатку і належала до письменних людей. Григорій Сковорода закінчив у селі церковно-парафіяльну школу і 12-річним отроком вступив до Києво-Могилянської академії. Сковорода був одним з кращих учнів академії, відзначався охотою до науки, мав унікальну пам'ять, талант до філософії, великі музичні здібності і чарівний голос. В 19 років Сковорода знав сім мов, грав на скрипці, флейті, сопілці, бандурі, писав музику. Та найбільше вабило юнака пізнання світу.

  Григорій Сковорода був цілителем душ та тіла, мандрівником, що власними ногами пройшов усю Україну,  Польщу, Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Італію. Він був прозрілим ясновидцем, який знав годину своєї смерті, сам собі викопав могилу і написав  епітафію "Світ ловив мене та не спіймав". Помер 9 листопада 1794 р. в селі Іванівка, нині Сковородинівка на Харківщині.

   Хто він? Геній українського народу, пророк, людина надприродних здібностей, чи прибулець з іншої планети, який виконував на Землі місію - "розбудити світ", відкрити людям таємниці буття, дати кожній людині зрозуміти, що вона, пізнавши себе, свою божественну природу, може розвинути свій розум, волю, інтуїцію до безмежних розмірів пізнання Всесвіту і Бога.

   Ось уже три століття допитливі вчені вивчають твори Сковороди, намагаються вловити втаємничені думки першого українського Розуму, вибудовують його філософський світ. І все ж, ніхто не наважиться сказати, що пізнав його сутність, глибини його творчості. Вчення філософа-мораліста,  його містика і сьогодні  ваблять  молодих мислителів світу. Настав час виконати його заповідь - "Пізнай себе і ти пізнаєш світ" і вклонитися імені Великого Українця.

 Відомий сучасний письменник Пауло Коельо, перебуваючи в Україні, вклонився землі, яка народила   Григорія Сковороду.

   В історію української літератури Сковорода ввійшов як письменник-байкар і поет, перший український лірик. Його літературна творчість невід'ємна від усієї його філософської та педагогічної спадщини.

   Щоб більше дізнатися про життєвий і творчий шлях видатного українця, пропонуємо вам ознайомитись з матеріалами нашої виставки.

Сковорода, Г. С. Життя наше - це подорож / Григорій Сковорода; упоряд. і пер. Валерій Шевчук.- Львів: апріорі, 2021.- 272 с.: ілю, портр.

 Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подано в перекладі на сучасну літературну мову.  Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.

Сковорода, Г. С. Найкраще: (пе

(переклади) /Григорій Сковорода.- Львів: Terra Incognita, 2018.-319 с.: іл., портр. - (Українська езотерика).

  До книги вибраних творів увійшли трактати, діалоги, притчі та байки, що складають "золотий фонд" сковородинської спадщини й містять головні ідеї його духовного вчення. 

Ушкалов, Л. Ловитва невловимого птаха: життя Григорія Сковороди / Леонід Ушкалов. - Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017.- 363 с.: портр. - (Постаті культури).

 У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов  подає біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди (1722–1794). Утім, це не лише життєпис видатної людини – тут постає яскравий образ України XVIII століття. Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя Сковороди, обрамлені двома окремими сюжетами – Prelude та Finale, що покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції.

Дзюбенко-Мейс, Н. Я.  Сковорода: поема / Наталя Дзюбенко-Мейс// Сковорода:  поеми, балади, цикли; (худож. В. О. Франчук).- Київ: Саміт-книга, 2020. - с. 4-71.

 Поема «Сковорода» — унікальне явище в сучасній українській літературі. Це поетична спроба осмислити життя та творчість Григорія Сковороди — українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, мандрівного філософа і співця — через призму сучасності. Попри численні легенди та домисли, для широкого загалу його постать досі залишається загадковою. 

Лапікура, В. Народжений під знаком стрільця / Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського: (для молодшого та середнього шкільного віку).- Київ, 2008.- с. 4-25.

  Разом з подружжям Валерія і Наталі Лапікурів ви вирушите крізь час у дитинство Григорія Сковороди – мандрівника, філософа і вчителя, що й понині залишається для біографів та вчених-філософів таємницею, до кінця не розгаданою. 

Підпалий, В. О. Сковородинські думи: Поезії: Для ст. шк. віку / Володимир Підпалий.- Київ: Веселка, 2002.- 47 с.

 Відомому поетові- шістдесятнику Володимиру Підпалому близькими були роздуми й життєва дорога Григорія Сковороди. З-під маски філософа ХVІІІ століття Підпалий у своїх поезіях викривав злобу сьогодення, чорноту та пороки своєї епохи. Але разом з тим твори В. Підпалого на сковородинівські теми - це не публіцистика й не політика, а справжня поезія. 

  За рішенням ЮНЕСКО весь світ відзначає 300-річчя від дня народження великого українця - Григорія Сковороди. Та на жаль, російські варвари не можуть оцінити геніального українця. Їм цього не дано. Як писав Григорій Сковорода: "Хай ведмедя вчать танцювати, та довіку йому не вміти, бо людська справа не ведмежа". І насправді, не можна навчити російських варварів цивілізованих рухів. Вони мають лише інстинкти вбивати, руйнувати, знищувати нашу культуру і все, що пов'язано з нашою історією.  Тому у Харківській області в ніч проти 7 травня внаслідок обстрілу військ Російської Федерації було знищено Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка у маєтку XVIII століття, де останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода. 

    Ми не тільки відбудуємо музей Григорія Сковороди, 50-річчя якого у цьому році ми б відсвяткували, а і  вільну й незалежну Україну.

26 листопада - День пам'яті жертв Голодоморів

  26 листопада виповнилось 90 років  Голодомору 1932-1933 рр. До цієї страшної дати в бібліотеці з 14.11.2022 р. по 30.11.2022 р. представлена виставка-реквієм "Голодомор - чорна сповідь моєї Вітчизни".

  Голодомор українців 1932-1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючиших у світі землях, в урожайний рік, заморено голодом, за різними оцінками, від 7 до 10 млн. чоловік.

 28 листопада 2006-го парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу.

  На сьогоднішній день Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 22 держави.

  Голодомор 1932-1933 років відбувався на всій території  України, а також на Кубані і Поволжі, де в той час проживали українці.  Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

  1932 року для України встановили нереальний до виконання план заготівлі хліба (356 млн. пудів). Йшлося  про повну конфіскацію всіх запасів пшениці та іншого зерна. Також конфісковували харчі, майно, одяг. За невиконання наказу  штрафували.

 

  В серпні 1932 року з'явився так званий "Закон про 5 колосків". Під приводом того, що розкуркулені селяни (ті, у яких забрали всі речі і їжу за штрафи) розкрадають вантажні поїзди, кооперативне та колгоспне майно. 

 

  За такі порушення закону, який запропонував створити сам Сталін, передбачався розстріл, а за пом'якшувальних обставин могли ув'язнити на 10 років. Права амністії не існувало.

    Оцінки Голодомору 1932–1933 років в Україні, як геноциду, ґрунтуються на великій кількості наукових досліджень і міжнародних правових документів, сотнях тисяч архівних документів і спогадів тих, хто вижив. Бібліографія, присвячена вбивству голодом в Україні у 1932–1933 роках, налічує понад 15 тисяч позицій. Записано більше як 200 тисяч свідчень очевидців. У містах і селах України споруджено понад 7 тисяч пам’ятників і меморіалів на вшанування жертв геноциду.

   Щоб дізнатися більше про Голодомор 1932-1933 рр., пропонуємо вам ознайомитись з матеріалами нашої виставки.

Сергійчук, В. І. Як нас морили голодом / Володимир Сергійчук; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Центр українознавства.- Броди: Просвіта, 2008.- 392 с.

На основі невідомих до недавнього часу документів з колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в XX ст. через штучні голодомори, організовані більшовицькою владою.
Уперше в одному дослідженні мовою документів розповідається про голодомори 1921-—1923, 1932—1933 і 1946— 1947 років. Крім того, наводяться документи про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про голод в Україні і розповідається про зусилля українців у діаспорі, які домагалися визнати цю трагедію геноцидом нашого народу і добилися цього від найвідоміших правників західного світу.
Видання розраховане на всіх, хто хоче знати правду про ці страшні сторінки української історії.

Розсекречена пам'ять: голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ - НКВД / (упоряд. В. Борисенко та ін.); Служба безпеки України, Міжнародний благодійний Фонд "україна 3000".- Київ: (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"), 2008.- 604 с.: іл.

 У виданні представлено документи радянських органів державної безпеки Державного політичного управління (ДПУ) та Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що містять додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки найстрашнішої трагедії в історії українського народу ХХ століття - Голодомору 1932-1933 років. Документи розповідають про здійснення органами держбезпеки масових політичних репресій, у тому числі й з метою приховування правди про Голодомор. Майже 70 років ці документи зберігались під грифами секретності і були недоступними для дослідників.

Марочко, В. Голодомор, 1932-1933 років в Україні: хроніка / Василь Марочко, Ольга Мовчан.- Київ: ВД "Києво-Могилянська академія", 2008.- 294 с.: іл.

 Хроніко-документальне видання відтворює факти, події, явища в селах України 1932-1933 рр. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України, листування і таємні шифрограми Сталіна, листи селян до партійної номенклатури, доповідні записки іноземних дипломатів.

Голодомори в підрадянській Україні: праці членів Асоціації  дослідників голодоморів в Україні / (авт.-упоряд. Г. Бевз та ін.); Асоціація дослідників в Україні; Ін-т історіїУкраїни НАН України.- Київ; Львів; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 2003.- 724 с.

  У працях членів Асоціації  дослідників голодоморів в Україні висвітлюються причини голоду-геноциду 1932-1933 рр., наводяться документи й свідчення очевидців голодоморного жахіття, списки жертв голодного мору, наслідки всенародної трагедії.

Великий голод в Україні 1932-1933 років: у 4 т. Т.1, Свідчення очевидців для комісії конгресу США /виконавч. директор Комісії, упоряд. Дж. Мейс.- Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008.- 838 с.

  У 4-х томному виданні матеріалів Конгресово-президенської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр. містяться свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу.

   Як українці збереглися як нація, як здужали, витримали ті нелюдські тортури голодомором, русифікацією, як врятувалися від біди? Про все це ви дізнаєтесь, переглянувши матеріали нашої виставки.

   І зараз ми вистоїмо, переможемо, не зважаючи на те, що Росія знову проти українців застосовує геноцидні практики, переслідуючи ту саму мету, що й під час голодоморів - знищити українську ідентичність і націю. 

З 25 листопада по 10 грудня в Україні триває міжнародна акція "16 днів проти насильства"

 

  Щорічна міжнародна кампанія "16 днів проти насильства" починається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня - Дня прав людини.

   З 1991 року акцію "16 днів проти насильства" підтримують у 100 країнах світу. 

  До цієї акції в бібліотеці з 21.11.2022 р. по 30.11.2022 р. представлена виставка-протидія "Зупини насильство в твоєму оточенні. Не будь байдужим".

 

 Усі насильницькі дії фізичного, психологічного та сексуального характеру стосовно жінок, що скоєні на підставі статевої ознаки особою чи особами, які пов'язані з ними сімейними або близькими стосунками, від словесних образ  та погроз до тяжкого фізичного побиття, викрадення, погрози ушкодженнями, залякування, приниження, переслідування, насильницьке або незаконне вторгнення у житло, підпал, знищення власності, сексуальне насильство, згвалтування у шлюбі, насильство, пов'язане з посагом або викупом нареченої, ушкодження статевих органів, насильство, пов'язане з експлуатацією, зокрема через проституцію, насильство по відношенню до хатніх робітниць, а також спроби здійснити вище означені акти. 

    Якщо ви зіткнулися з такими проявами насильства, то це не означає, що у вас немає виходу з цього становища. 

  Вихід є! Не треба заплющувати очі на реальні факти. Передусім треба пам'ятати народну мудрість: "Хто сам себе береже, того й лихо обминає". Кожна з вас може знайти вихід. Необхідно лише взяти на себе відповідальність за все, що з вами відбувається. 

   Перш за все подумайте над тим, якими можуть бути віддалені наслідки постійних фізичних чи психологічних страждань, до кого  можна звернутися за допомогою. 

   В разі необхідності вам є куди звернутися.

 А куди звернутися жінкам, які зазнали насильницьких дій від російських агресорів? Їх вбивають, відбирають дітей та вивозять до росії, гвалтують, принижують, застосовують до них тортури. Насильство досягло такого апогею, який збентежив увесь світ. 

  У них є надія тільки на Бога, ЗСУ,  підтримку міжнародних організацій та небайдужих громадян усього світу.

   Ми ніколи не забудемо, не вибачимо і покараємо всіх винних у цих звірствах! 

     Перемога й правда буде за нами!

"Мир і спокій в Україні боронять наші жінки-берегині"

 З 1.11.2022 р. по 30.11.2022 р. в бібліотеці представлена віртуальна виставка-знайомство "Мир і спокій в Україні боронять наші жінки-берегині".

  Жінок в українському війську  представницями слабкої статі не називають. Українські жінки нарівні з чоловіками боронять рідну землю й виконують найскладніші завдання. Наша армія була і залишається однією з тих, де служить найбільше жінок. Нині в українській армії жінки становлять 22%, це один із найбільших показників серед країн Європи. 

 Сьогодні у Збройних Силах України служать понад 50 тисяч жінок, з них 37 тисяч є військовими, а 13 тисяч працюють в армії на цивільних посадах.  Понад 5 тисяч захисниць  в умовах повномасштабної війни знаходяться на передовій – в районах, де ведуться активні бойові дії. 

  Жінки дедалі частіше обіймають військові посади, які раніше вважалися чоловічими.

 Серед жінок-військових є командири батарей, взводів, машин і  відділень безпілотної авіації, а також снайпери.

 Під час повномасштабної війни українські жінки також активно займаються волонтерською діяльністю. Жінки дуже активно допомагають пораненим бійцям у госпіталях,  піклуються, щоб воїни не відчували себе покинутими, допомагають у повсякденних клопотах. Адже постійне спілкування із захисниками нашої Вітчизни надає героям, тимчасово прикутим до ліжка, бадьорості духу, віри, що все буде добре.

  

 Українські письменники і поети присвятили  свої твори  нашим хоробрим жінкам-захисницям.

  Щоб більше дізнатися про жінок-захисниць, пропонуємо вам ознайомитись з літературою нашої виставки.

Шила, А. "Жінка війни": (оповідання) / Анна Шила.- Харків: Фоліо, 2018.- 316 с.: іл., портр.

  Книга "Жінка війни" - перше в історії України видання, де збройне протистояння на теренах нашої країни розглядається через історії жінок. Оповідання написано на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну. Авторка розповідає про вистраждані долі героїнь, але водночас кожна з них — це символічний образ, у якому втілено життя й емоції багатьох жінок-воїнів. Їхніми вустами говорить Україна. Це голос, який варто почути і до якого варто дослухатися.

Котлярчук, А. Добровольці. Доба героїв =The Volunteers. The age of Heroes: (альбом) / Андрій Котлярчук.- Київ: Мистецтво, 2019.- 318 с.: фотоіл., портр.

 Артпроект Андрія Котлярчука про історію сучасної війни на сході України присвячено добровольцям та ветеранам АТО. Фотопроект не випадковий, а продуманий автором від початку до кінця. Фотомайстер проїхав тисячі кілометрів уздовж тонкої лінії зіткнення протиборних сил та відзняв сотні вдумливих кадрів й портретів бійців до та після бою. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах з 2014 до 2018 року. 

   На світлинах зображені наші герої. Це не лише чоловіки, а й відчайдушні, безстрашні, сповнені непідробного патріотизму жінки. 

Деркач, С. Мати солдата/ Сергій Деркач.- Київ: Гамазин, 2019.- 224 с.: іл. 

 Війна змінила світ. Зневірившись у владі, молоді хлопці звалили собі на плечі долю країни і тепер несуть її. Терпляче несуть, не жаліються. Гинуть у вогні війни, стрункими рядами підносяться з пекла до раю. Але ні стогону з їхніх вуст, ні дорікань... 

  І що залишається їхнім матерям? Зануритись в море свого горя, розчинитися в сльозах? Чи проклинати до скону і владу, і долю? 

 Богдана Малинчук обрала інший шлях. Вона заступила в строю загиблого сина, приміряла на себе долю солдата. Але жінка і гадки не мала, що на лінії вогню їй доведеться зустрітися із своїм минулим. Обличчя в обличчя, очі в очі... Й одному Богу відомо, що візьме гору: ненависть до ворога чи співчуття до матері. 

Волонтери. Мобілізація добра: збірка/ С. Жадан (та ін.; уклад. і передм. І. Карпи). - Харків: Клуб Сімейного Досуга, 2015.- 253 с.: портр.

   Ця книга про звичайних людей поруч з нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ, що похитнувся в одну мить. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги, збирає гроші та ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває... Це волонтери - більша частина яких є жінки. Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змушує задуматися над цим феноменальним явищем та мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.

Талан, С. Оголений нерв: роман / Світлана Талан.- Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015.- 540 с.: портр.

 Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв’язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами...
 Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах...

Талан, С. Повернутися дощем: роман / Світлана Талан.- Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.- 445 с.: портр. 

  "Повернутися дощем" - довгоочікуване продовження історії Насті Бидлоти, жінки й матері, життя якої назавжди змінила війна.

Однією з основних тем роману є перипетії долі Насті та її коханого Вадима, які, ставши волонтерами, потрапили в полон сепаратистів, але не зламались, завдяки вірі в майбутнє України та щирості кохання одне до одного.

Трофимович, В. М. Любов на лінії вогню: (оповідання) / Васіліса Трофимович.- Харків: Фоліо, 2016.- 153 с.: фотоіл.

  У збірці замальовок Васіліси Трофимович, чарівної дівчини зі сталевим характером бійця, сплелися разом реальні події, документальні факти і справжні почуття. Почуття на лінію вогню, які увібрали і високу любов - до жінки, родини, країни, і зраду, і розпач, і тугу за загиблим щастям. 

  У кожному оповіданні книжки "Любов на лінії вогню" дніпропетровської письменниці, журналіста, колишнього прес-офіцера добровольчих формувань, яка понад півтора року провела в АТО разом зі своїми героями, читачі знайдуть щирість, реальний патріотизм і дійсне прагнення до кращого майбутнього нашої України.

    Всі ці книжки присвячені жінкам-воїнам АТО, які на рівні з чоловіками стали на захист нашої держави. Сьогодні в умовах повномасштабного вторгнення Росії на нашу  територію  тисячі українок, ризикуючи життям і здоров'ям заради миру та свободи, взялися за зброю. 

 І ще багато книжок буде написано про їх подвиг.  

 Слава жінці-воїну! Перемога буде за нами!