середа, 30 вересня 2026 р.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

 До Всеукраїнського дня бібліотек провели день відкритих дверей   "Бібліо планета – завітайте!"
   
  До бібліотеки завітали всі, хто любить і шанує бібліотеку, цінує книги і бачить у читанні шлях до пізнання світу, саморозвитку, формування критичного мислення, збереження духовної культури та вірить, що бібліотека - важливий чинник 

у реалізації державної політики, зміцнення національної ідентичності, історичної та культурної пам'яті, осередок утвердження та захисту української мови, простір безпеки та психологічної підтримки, читання та збереження української культури,  живого спілкування та нових можливостей. 
   Користувачам представили виставку-привітання "Неопалима купина - бібліотека! Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!",  на якій  представлено цікаві книги та матеріали, які допоможуть  поринути в дивовижний світ книгознавства, краще  дізнатися про мистецтво книги та книжкові скарби, зрозуміти, що незважаючи на бурхливий розвиток альтернативних джерел інформації, книга, як і раніше, залишається головною дійовою особою у нашому повсякденному житті. 
  Особливу атмосферу свята та гарний настрій подарувала наша колега пані Ганна, яка виконала на роялі всесвітньо відомий музичний шедевр, який ЮНЕСКО визнало одним із чотирьох музичних шедеврів ХХ століття -  Вальс молдавського композитора  Євгена Доги. Композитор за життя виступав проти анексії Криму та повномасштабного вторгнення росії в Україну.


 Користувачка бібліотеки пані Ніна подарувала всім особливий настрій,  продекламувавши  гумореску Павла Глазового "Кумів реактор" 


     Разом з книгою крокуємо до Перемоги. 

вівторок, 29 вересня 2026 р.

Знайомтесь: нові книги!

Шановні користувачі бібліотеки!
Пропонуємо вашій увазі новинки літератури, які надійшли до фонду нашої бібліотеки та стануть корисною знахідкою для вас. Адже кожна нова книга - це приємна подія, таємниця і знайомство, здатне створити неабияке задоволення. Кожен читач, незалежно від віку та читацьких вподобань, знайде для себе книгу до смаку та зможе розширити свій кругозір та межі інтелекту.
Запрошуємо вас завітати до бібліотеки та познайомитись з новими виданнями.

понеділок, 28 вересня 2026 р.

29 вересня - 100-річчя від дня відкриття Києво-Печерського історично-культурного заповідника

   100-літній ювілей заснування Києво-Печерського історико-культурного заповідника занесено до офіційного календаря пам'ятних подій ЮНЕСКО на 2026 рік. 

    До цієї пам'ятної дати  в читальній залі з 01.09.2026 р. по 30.09.2026 р. організована виставка-екскурсія "Києво-Печерська Лавра – феномен української культури". 

  Згідно з постановою ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР   "Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її на Всеукраїнський музейний городок", ухваленою 29 вересня 1926 року,  до складу заповідника увійшли: Музей культів і побуту, музеї нумізматики, староукраїнської будівельної техніки, українських старожитностей, І Всеукраїнська реставраційна майстерня, друкарня Всеукраїнської академії наук, храми, фортечні мури, Ближні  та Дальні печери, дзвіниці, архівний фонд Києво-Печерської лаври, бібліотеки.

 14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО у 1990 році  внесла Києво-Печерську лавру до Списку пам'яток всесвітньої культурної спадщини.

   Указом Президента України від 13 березня 1996 року  заповідникові надано статус національного.

 Фондова колекція Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" нині нараховує більше 70 000 одиниць зберігання, серед яких культові вироби з дорогоцінних металів, предмети іконопису, портрети церковних діячів та світських осіб, коштовні тканини з гаптуванням, стародруки, графічні роботи, фото, археологічні речі тощо. Це переважно експонати XVII—XX століть. 

     Запрошуємо всіх небайдужих до історії української духовної культури відвідати  нашу   виставку, книги і матеріали якої ознайомлять вас із унікальною православною святинею, допоможуть краще усвідомити її роль в історії та культурі нашого народу. 

четвер, 24 вересня 2026 р.

Цифрова грамотність

   24.09.2026 р. пані Лідії встановили на смартфон застосунок Київ Цифровий.  
Ознайомили з його сервісами і функціями, провели тренінг з його використання.  Допомогли самостійно зайти в Київ Цифровий.


середа, 23 вересня 2026 р.

29 вересня - День пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру

   "Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар."
Д. Павличко

 

 29-30 вересня  минає 85 років з дня, коли розпочалася величезна трагедія і величезний злочин ХХ століття - розстріли  у Бабиному Яру, який став символом "Голокосту від куль" і нацистської політики масового знищення людей та забрав  33 371 тисячі мирних євреїв - мешканців Києва.  Розстріли тривали два роки, впродовж яких було знищено понад 100 тисяч чоловік різних національностей.  

  До Дня пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р. в читальній залі представлено виставку-реквієм "Бабин Яр – вічний біль, пам’ять неба і землі".
Бабин Яр – це трагедія, що об’єднує всіх нас у боротьбі за людяність і справедливість, повертає нас у минуле та нагадує про те, що расистська, релігійна, державна та тоталітарна ідеологія призводить до шовінізму.
Ідеологія російського шовінізму та великодержавного імперіалізму призвела до повномасштабної російсько-української війни, до порушення міжнародного права та масових злочинів проти українського народу.
Завдяки єдності, незламній волі, відвазі, прагненню жити у вільній країні, повазі до власних прав роблять наш народ нездоланним.
Україна обов'язково переможе та настане довгоочікуваний мир.

вівторок, 22 вересня 2026 р.

Цифрова грамотність

  22.09.2026 р.  пані Лідії  допомогли завантажити мобільний додаток Tabletki.ua на смартфон. Пояснили, як провести моніторинг потрібних медпрепаратів в аптеках, які знаходяться територіально близько, проаналізувати їх вартість та допомогли забронювати потрібні їй ліки. 

понеділок, 21 вересня 2026 р.

29 вересня - 160-річчя від дня народження М. Грушевського

  З нагоди 160-річного ювілею Михайла Сергійовича Грушевського - українського історика, організатора історичної науки, вченого-енциклопедиста, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, політичного, громадського і державного діяча, першого голови Української Центральної Ради, одного з фундаторів української державності початку ХХ століття,  члена Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, члена Чеської АН, почесного члена Київського товариства старожитностей і мистецтав, академіка Всеукраїнської академії наук та АН СРСР, багаторічного голови Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, завідувача кафедри історії Львівського університету, автора понад 2000 наукових праць з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р.  на абонементі організували виставку-ювілей "Україна для мене – найдорожче за все" М. Грушевський.

  Михайло Грушевський є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України.

   Михайло Грушевський увійшов в історію України, як її великий літописець, творець першої фундаментальної  11-томної "Історії України-Руси",  в основу якої була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. 

    Михайло Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової української держави - його було обрано головою Центральної Ради (1917-1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.

 Михайло Грушевський значну увагу приділяв конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом було розроблено Конституцію незалежної УНР (утверджена 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами.
   Михайло Грушевський розглядав українську мову як основу національної ідентичності та головну умову самоствердження українського народу.
   Історик обґрунтував, що прямим спадкоємцем Київської Русі є саме український народ (а не московський), заклавши фундамент національної ідентичності.

 Великий державотворець розумів, що будь-яка держава, яка прагне суверенітету, повинна мати власні збройні сили. 
  Універсали УЦР, підписані М. Грушевським, проголошували курс на захист суверенітету, що вимагало створення власних силових структур.
 М. Грушевський очолював комісію, яка затверджувала державні символи УНР. За його ініціативою та за ескізами Василя Кричевського Тризуб (знак Володимира Великого) став державним гербом. Цей символ одразу з'явився на військових прапорах, кокардах та одностроях українських вояків, ставши головним мілітарним символом.

  Михайло Сергійович вважав, що міцність нації та держави має ґрунтуватися передусім на високій національній свідомості, культурному розвитку та демократичних інститутах. Його основна увага була зосереджена на розбудові державних інституцій, освітніх та культурних програм. 

    Михайло Грушевський обґрунтував єдність і неподільність українського народу через концепцію єдиного безперервного процесу розвитку української історії на всій етнічній території.

   Розуміючи, що українські землі протягом століть були перехрестям різних культур і народів, Михайло Грушевський визначав, що Україна має бути державою для всіх народів, які на ній проживають, незалежно від їхнього етнічного походження.  Було б нереалістично і несправедливо ігнорувати їхню присутність та їхні права.

    Сьогодні, коли в Україні триває жорстока російсько-українська війна, є дуже актуальним заклик Великого Українця:

 "Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент: самостійність і незалежність нашого народу." 

    Ми, нащадки Михайла Грушевського, виконаємо його заповідь і обов'язково переможемо та будемо жити щасливо у вільній, незалежній Україні.