Заняття з вивчення англійської мови "English Time"

 

   

    28.10.2026 р. в читальній залі бібліотеки відбулось чергове заняття з вивчення англійської мови "English Time".

28 жовтня - 130 річчя від дня народження Майка Йогансена

    З нагоди 130-річного ювілею Майка (Михайла) Йогансена -  письменника, поета, прозаїка доби "Розстріляного відродження", перекладача, лінгвіста, сценариста, автора першого українського бестселлера, одного із засновників ВАПЛІТЕ (літературне об’єднання доби Розстріляного відродження, засноване у Харкові в січні 1926 року) з 12.10.2026 р. по 31.10.2026 р. на абнементі організували виставку-ювілей "Кохався у слові і мові українській".

   Майк Йогансен народився 28 жовтня 1895 року у Харкові. Виростав і виховувався майбутній письменник у благодатному інтернаціональному середовищі. Мати - Ганна Федорівна Крамаревська - українська козачка, дочка рахівника. Батько - Гервазіус Йогансен - німець з Латвії. 

  У 1917 році закінчив Харківський університет, де отримав ступінь магістра філології.  На той час він вільно володів англійською, німецькою, іспанською, французькою, італійською, скандинавськими, майже усіма слов'янськими мовами, знав старогрецьку та латину. 

   Освіту Майк Йогансен мав енциклопедичну. Йому судилося долею стати одним із зачинателів пожовтневої української літератури. Майк, як засвідчено в   "Автобіографії": "...почав писати вірші українською мовою і знайшов, що вони виходять природніше", спробував себе як "поет, сценарист, романіст, лінгвіст, новеліст, автор граматик, поетик, словників, численних перекладів із мов усіх народів світу".  

    І в поезії, і в прозі він зберігав творчу індивідуальність, часто вдавався до експериментів - поєднував поезію, прозу й містифікації в одному творі. 

   

  1925 року вийшов пригодницький роман Майка Йогансена під псевдонімом Віллі Вецеліуса "Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших", який мав шалену популярність.  Кожний розділ роману виходив окремим випуском. Цьому твору судилося стати справжнім бестселлером, бо протягом року загальний наклад книжок становив  сто тисяч примірників.

    За 17 років творчої діяльності було видано 8 книг  віршів Майка, 10 прози, 4 книжки для дітей та 2 з літературознавства. 

   "І в віршах своїх, і в прозі, і в теоретичних статтях неуклінно старався підняти українське слово до європейського рівня. Не дбав за гроші і не дбав за славу, і не шукав дешевих ефектів." Майк Йогансен

    У 1925 році Майк Йогансен відкрив для себе кіно. З Юрком Тютюнником вони написали сценарій фільму "Звенигора". Стрічку знімав Олександр Довженко, який вніс зміни до сценарію. Тому Йогансен відмовився від авторства. Після цього згасає їхня дружба. 

  18 серпня 1937-го о 16-й НКВСівці заарештували Майка Йогансена за звинуваченням в діяльності антирадянської, націоналістичної організації (ВАПЛІТЕ), яка прагнула шляхом терору й збройного повстання проти радянської влади відірвати Україну від Радянського Союзу. 

    Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го у Києві в Лук'янівській в'язниці. Тіло було таємно поховане у Биківнянському лісі.

27 жовтня - День української писемності та мови

  

   27.10.2026 р. в День української писемності та мови колектив бібліотеки долучився до написання 21-го радіодиктанту національної єдності "Лист, який не закінчується", метою якого є єднання якомога більше людей навколо України  та популяризація української мови в усьому світі. 

   Автором радіодиктанту є  письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. 

    Актуальність радіодиктанту національної єдності  надзвичайно висока, оскільки мова є символом національної ідентичності,  свободи,  єднання суспільства, що особливо важливо в умовах протистояння російській агресії. 

 Тож читайте українською! Говоріть українською! Думайте українською!

Цифрова грамотність

    22.10.2026 р.  пані Тетяні надали інформацію, як налаштувати параметри відео переглядів на Ютубі. Пояснили, як покращити якість, вибрати необхідну швидкість для відтворення  відео, а також як налаштувати субтитри та вибрати потрібну мову.

Заняття з вивчення англійської мови "English Time

     21.10.2026 р.  в читальній залі бібліотеки відбулось чергове заняття з вивчення англійської мови "English Time".

"Живопис з українською душею"

  Образотворче мистецтво в Україні відіграє важливу культурну, історичну та державотворчу роль, будучи не лише формою естетичного самовираження, а й потужним інструментом збереження національної ідентичності. Живопис забезпечує візуальний код нації, фіксує автентичний характер та естетику українців. 

   Під час російсько-української війни мистецтво рідного краю набуває особливого значення для українського народу. 

   З 5.10.2026 р. по 25.10.2026 р. в читальній залі представлена виставка картин "Живопис з українською душею" учнів художньої школи №9.

  Живопис з українською душею - це мистецтво, яке передає національну самобутність, духовність, красу рідної землі та внутрішню силу українського народу через кольори, образи й символи.

  На передньому плані виставки картина -  образ дівчини-українки з крилами та тризубом у руці -   символ сучасної України. Цей образ  уособлює волю, духовну силу, захист та відродження країни, поєднуючи жіночність із незламністю. Її відкритий, щирий і глибокий погляд уособлює саму душу українського народу.

   Юні художники на своїх картинах зобразили й українську хату -  символ родинного вогнища, затишку та зв'язку поколінь. Біленька мазанка під солом'яною стріхою та розкішними квітами у садку стала справжнім візуальним кодом української культури. А яка ж хата без господаря - козака.

    Козацький образ втілює в собі ідеал свободи, військової доблесті та глибокої духовності українського народу. Кожна деталь на картинах юних митців має сакральне значення: кобза в руках козака символізує просвітництво та зв'язок із кобзарською традицією, виражає його прагнення на мирне й вільне життя на своїй землі, а зброя поруч - готовність у будь-який момент стати на захист Батьківщини.

 Під час війни мистецтво рідного краю набуває величезного значення для кожного громадянина нашої держави. Картини зберігають те, що особливо дороге всім, хто був змушений залишити дім, пережив окупацію або щодня бачить, як змінюється й руйнується рідне місто.

19 жовтня - 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина

    З нагоди 100-літнього ювілею Богдана Дмитровича Гаврилишина (19.10.  1926 р. - 24.10.2016 р.) - українського, канадського та швейцарського економіста, громадського діяча, мецената, колишнього члена Римського клубу, іноземного члена НАН України, президента Фонду Богдана Гаврилишина, співзасновника фонду "Відродження", засновника "МІМ-Київ" (Міжнародного інституту менеджменту) і одного із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі підготували онлайн інформацію "Де б не був, що не робив я завжди думав про те, що можна було б зробити для України" Б. Гаврилишин.

   Богдан Дмитрович Гаврилишин народився в містечку Коропець на Тернопільщині. 

   З 10 років став активним учасником скаутського руху "Пласт", що суттєво вплинуло на його світогляд.

    Під час Другої світової війни у 1944 році Богдан Дмитрович був вивезений до Німеччини, а після її завершення перебував у таборі для переміщених осіб.

 У 1947 році він емігрував до Канади, де спочатку працював лісорубом. Попри важку фізичну працю Б. Гаврилишин, вивчив мову, вступив до Університету Торонто й здобув освіту інженера.

  У 1960 році Богдан Дмитрович переїхав до Женеви (Швейцарія). Протягом 18 років (1968–1986) очолював Міжнародний інститут менеджменту (МІМ) у Женеві.

  У 1990 році він заснував Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) - першу бізнес-школу в СРСР, яка готувала управлінців за міжнародними стандартами. 

  Богдан Гаврилишин один із співзасновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що дозволило йому консультувати лідерів багатьох країн та впливати на світові економічні консенсуси. 

 Богдан Гаврилишин консультував президентів і прем'єр-міністрів десятків країн, був членом Римського клубу та іноземним членом НАН України. 

 Проголошення незалежності України для Богдана Дмитровича стало  найщасливішою миттю у житті. 

   З моменту здобуття Україною незалежності був радником президентів, прем'єр-міністрів та голів Верховної Ради України. 

  1991 року створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, яка діяла протягом наступних семи років. Був членом американо-українського дорадчого комітету.

  У 1996-1997 роках обіймав посаду директора Міжнародної академії довкілля в Женеві. Протягом цього часу активно проводив семінари, головував на конференціях, читав лекції в університетах для  фахівців, брав участь як доповідач на міжнародних конференціях у понад 70 країнах світу.

   Богдан Гаврилишин став співзасновником відомого фонду "Відродження" - однієї з найбільших благодійних неурядових організацій в Україні. Також створив Фонд Родини Богдана Гаврилишина. Через ці фонди фінансував першу українську антарктичну експедицію "Академік Вернадський", що дозволило Україні увійти до елітного клубу держав, які проводять довготривалі дослідження в Антарктиці. Українські вчені продовжили важливі неперервні спостереження за озоновим шаром, кліматом та магнітним полем Землі. 

   Богдан Гаврилишин запустив численні молодіжні програми. Зокрема, з метою підготовки нового покоління лідерів для трансформації країни, адаптації до сучасних викликів воєнного стану, започаткував у 2012 році всеукраїнську програму "Молодь змінить Україну". 

    Для гармонійного та ефективного співіснування особистості в суспільстві у 2014 році Богдан Дмитрович створив "Декларацію відповідальності людини"  з 15 пунктів, які визначають   обов’язки людини перед собою, родиною, суспільством, довкіллям, країною та світом. 

    2016 року, за ініціативи Бізнес-школи МІМ-Київ до 90-річного  ювілею Гаврилишина, було виведено сорт  соняха "Богдан Гаврилишин" - символ росту, розвитку та громадянської відповідальності, а не  масова сільськогосподарська культура.

 У 2017 році за сприяння Фонду родини Богдана Гаврилишина було розпочато "Марафон відповідальності", метою якого було привернення уваги українців до позитивних змін. Учасники марафону висаджували і вирощували соняшник та розповідали у соціальних мережах про власний внесок у позитивні зміни, про ініціативи, у яких вони брали участь. А за 100 днів (це приблизний час дозрівання соняшника) можна зробити чимало корисних справ. 

  Він акцентував увагу на тому, що в Україні дуже високий рівень науки. 

  Значення діяльності Богдана Гаврилишина для України та світу полягає у трансформації української бізнес-освіти, інтеграції країни у глобальний економічний простір та вихованні нового покоління відповідальних лідерів. 

   Богдана Гаврилишина нагороджено орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть нагородити іноземця (зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016-го видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за "визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність".

   У 2011 році Богдан Гаврилишин видав книгу "Залишаюсь українцем", яка є путівником до успішного життя та повчанням для молоді, як завжди залишатися відданим борцем за кращу долю своєї країни. Віра в людей, щирість та активна суспільна позиція, безмежне бажання пізнавати світ та вміння розвиватися – ось секрет мистецтва життя, яким на сторінках своєї автобіографії  ділиться з читачами пан Гаврилишин.