
З нагоди 215-річного ювілею Маркіяна Семеновича Шашкевича - українського письменника, поета, священника УГКЦ та зачинателя нової української літератури в Галичині, якого називають "будителем" або народним пророком з 01.11.2026 р. по 25.11.2026 р. на абонементі організували виставку-ювілей "Провісник української незалежності".
Маркіян Шашкевич - ключова постать українського національного відродження ХІХ століття, якого справедливо називають провісником української незалежності та соборності. У часи, коли західноукраїнські землі перебували під гнітом Австрійської імперії, а українська мова витіснялася польською та німецькою, він першим задекларував право свого народу на культурну та державну самобутність, проголосив ідею соборності - єдності галицьких українців із братами на Наддніпрянщині, що перебували під владою російської імперії. Маркіян Шашкевич - головний співтворець просвітницького гуртка "Руська трійця". Разом із друзями-студентами Львівського університету і водночас вихованцями греко-католицької духовної семінарії М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький активно виступали на захист рідної української мови (термін "руська" для галичан означав українська).
Члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Піком творчості "Руської трійці", її вершинним досягненням було видання альманаху "Русалка Дністровая", епіграфом якого були взяті слова Я. Колара: "Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає нація".
Видання альманаху "Русалка Дністровая" у Будапешті стало маніфестом національної єдності та права українців на власну культуру.
Справа Маркіяна Шашкевича і його однодумців поширювалася і міцніла. Можна сказати, що від діяльності гуртка М. Шашкевича серед громадськості починається реальне українське відродження.
Маркіян Шашкевич був зачинателем української літератури в Галичині, писав живою народною мовою. Він склав "Азбуку" та "Читанку" для навчання дітей рідною мовою.
М. Шашкевич - тонкий поет, лірик, романтик. Його поезія та проза сповнені глибокого патріотизму, любові до рідного краю, українського народу і мови, християнської етики. Творчість М. Шашкевича - протест проти соціальної несправедливості. Поет оспівує лише героїчне минуле кращих синів народу, перекладає твори з давньоруської, польської, чеської, сербської мов, захоплюючись моральною стійкістю народів, які зуміли піднятися з колін.
Помер М. Шашкевич у 32 роки.
Його життя було коротке, але значення його діяльності - безмежне. Саме він запалив у Галичині вогонь, який не згасає і сьогодні. Завдяки зусиллям М. Шашкевича українська мова почала звучати в освітніх установах, церквах, культурних гуртках і його творах. М. Шашкевич відкрив українцям важливість розвитку рідної культури, пробуджував у людей національну свідомість, почуття гідності, любові до української мови та України.
Українське слово оживає разом із славним ім'ям свого рятівника із Прикарпаття, греко-католицького священника Маркіяна Шашкевича - поета, вченого і громадсько-політичного діяча.
Маркіян Шашкевич заклав той ідеологічний та мовний фундамент, без якого відновлення української державності в ХХ столітті було б неможливим.