Цифрова грамотність

   24.09.2026 р. пані Лідії встановили на смартфон застосунок Київ Цифровий.  

Ознайомили з його сервісами і функціями, провели тренінг з його використання.  Допомогли самостійно зайти в Київ Цифровий.

29 вересня - День пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру

   "Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар."

Д. Павличко

 

 29-30 вересня  минає 85 років з дня, коли розпочалася величезна трагедія і величезний злочин ХХ століття - розстріли  у Бабиному Яру, який став символом "Голокосту від куль" і нацистської політики масового знищення людей та забрав  33 371 тисячі мирних євреїв - мешканців Києва.  Розстріли тривали два роки, впродовж яких було знищено понад 100 тисяч чоловік різних національностей.  

  До Дня пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р. в читальній залі представлено виставку-реквієм "Бабин Яр – вічний біль, пам’ять неба і землі".

Бабин Яр – це трагедія, що об’єднує всіх нас у боротьбі за людяність і справедливість, повертає нас у минуле та нагадує про те, що расистська, релігійна, державна та тоталітарна ідеологія призводить до шовінізму.

Ідеологія російського шовінізму та великодержавного імперіалізму призвела до повномасштабної російсько-української війни, до порушення міжнародного права та масових злочинів проти українського народу.

Завдяки єдності, незламній волі, відвазі, прагненню жити у вільній країні, повазі до власних прав роблять наш народ нездоланним.

Україна обов'язково переможе та настане довгоочікуваний мир.

Цифрова грамотність

  22.09.2026 р.  пані Лідії  допомогли завантажити мобільний додаток Tabletki.ua на смартфон. Пояснили, як провести моніторинг потрібних медпрепаратів в аптеках, які знаходяться територіально близько, проаналізувати їх вартість та допомогли забронювати потрібні їй ліки. 

29 вересня - 160-річчя від дня народження М. Грушевського

  З нагоди 160-річного ювілею Михайла Сергійовича Грушевського - українського історика, організатора історичної науки, вченого-енциклопедиста, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, політичного, громадського і державного діяча, першого голови Української Центральної Ради, одного з фундаторів української державності початку ХХ століття,  члена Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, члена Чеської АН, почесного члена Київського товариства старожитностей і мистецтав, академіка Всеукраїнської академії наук та АН СРСР, багаторічного голови Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, завідувача кафедри історії Львівського університету, автора понад 2000 наукових праць з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р.  на абонементі організували виставку-ювілей "Україна для мене – найдорожче за все" М. Грушевський.

  Михайло Грушевський є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України.

   Михайло Грушевський увійшов в історію України, як її великий літописець, творець першої фундаментальної  11-томної "Історії України-Руси",  в основу якої була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. 

    Михайло Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової української держави - його було обрано головою Центральної Ради (1917-1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.

 Михайло Грушевський значну увагу приділяв конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом було розроблено Конституцію незалежної УНР (утверджена 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами.

   Михайло Грушевський розглядав українську мову як основу національної ідентичності та головну умову самоствердження українського народу.

   Історик обґрунтував, що прямим спадкоємцем Київської Русі є саме український народ (а не московський), заклавши фундамент національної ідентичності.

 Великий державотворець розумів, що будь-яка держава, яка прагне суверенітету, повинна мати власні збройні сили. 

  Універсали УЦР, підписані М. Грушевським, проголошували курс на захист суверенітету, що вимагало створення власних силових структур.

 М. Грушевський очолював комісію, яка затверджувала державні символи УНР. За його ініціативою та за ескізами Василя Кричевського Тризуб (знак Володимира Великого) став державним гербом. Цей символ одразу з'явився на військових прапорах, кокардах та одностроях українських вояків, ставши головним мілітарним символом.

  Михайло Сергійович вважав, що міцність нації та держави має ґрунтуватися передусім на високій національній свідомості, культурному розвитку та демократичних інститутах. Його основна увага була зосереджена на розбудові державних інституцій, освітніх та культурних програм. 

    Михайло Грушевський обґрунтував єдність і неподільність українського народу через концепцію єдиного безперервного процесу розвитку української історії на всій етнічній території.

   Розуміючи, що українські землі протягом століть були перехрестям різних культур і народів, Михайло Грушевський визначав, що Україна має бути державою для всіх народів, які на ній проживають, незалежно від їхнього етнічного походження.  Було б нереалістично і несправедливо ігнорувати їхню присутність та їхні права.

    Сьогодні, коли в Україні триває жорстока російсько-українська війна, є дуже актуальним заклик Великого Українця:

 "Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент: самостійність і незалежність нашого народу." 

    Ми, нащадки Михайла Грушевського, виконаємо його заповідь і обов'язково переможемо та будемо жити щасливо у вільній, незалежній Україні.

21 вересня - Міжнародний день миру та День миру в Україні

  17 вересня на масиві Теремки ІІ провели патріотичну акцію "Я голосую за мир!" 

  Міжнародний день миру та День миру в Україні щорічно відзначаються 21 вересня, як заклик до всіх народів і держав припинити воєнні дії та утвердити ідеали миру. 

Мир в Україні – це найбільша цінність, мрія, мета і щоденна боротьба нашого народу. Адже в нашій країні триває жорстока й кривава російсько-українська війна. Ми пережили стільки випробувань та втрат і тому ми прагнемо миру, який настане завдяки мужності наших захисників, незламності українського народу та підтримці світу.

Діти України щодня зіштовхуються з війною, не можуть спокійно жити, спати, гратися, навчатися та отримують фізичні й психологічні травми, які залишать слід на все життя.

Діти, як ніхто, прагнуть миру і перемоги в Україні, так як це перша і необхідна умова для щасливого дитинства.

    Юні патріоти активно долучилися до нашої  акції на підтримку миру.

"В нашім прагненні до миру

всі ми вийдем, як титани:

сила, сила в нас одна"

П. Тичина

І буде мир… І вишні зацвітуть

У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
"Кінець війні, ми ворога здолали!".

І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов'я,
А не ревіння літаків над головою.

Л. Костенко

Подаровані книги

 Шановна бібліотечна спільното!

   Ми щиро вдячні всім, хто долучився до поповнення нашого бібліотечного фонду актуальними виданнями.  Адже книга для бібліотеки - це безцінний скарб, символ підтримки української культури та незламності.

   Тримаємо культурний фронт! Наближаємо перемогу! 

Цифрова грамотність

  Користувачка бібліотеки пані Валентина  отримала корисну пораду про те, як захиститись від кіберзлочинців, які здійснюють протиправну діяльність у цифровому просторі за допомогою смартфону.  Також обговорили основні види кібернебезпек: що таке фішинг та інтернет-шахрайство, кібербулінг, крадіжка конфіденційних даних, поширення фейків та дезінформації.