28 липня - 80-річчя від дня народження Михайла Слабошпицького

  З нагоди 80-річчя від дня  народження   Михайла Федотовича  Слабошпицького - українського прозаїка, критика, літературознавця, публіциста, громадського діяча, дитячого письменника, члена Національної спілки письменників України з 13.07.2026 р. по 30.07.2026 р.  на абонементі представили виставку-ювілей "Майстерний літописець епохи". 

   Михайло Федотович закінчив факультет журналістики Київського державного  університету імені Тараса Шевченка (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети "Літературна Україна", головним редактором газети "Вісті з України", журналу "Вавилон-ХХ". 

    Михайло Слабошпицький - колишній перший голова секретаріату Всесвітньої української координаційної ради (1992-1998 рр.); Член Центральної ради УНП "Собор" (з 12.1999 р.).

   Член Асоціації українських письменників.

   З 1995 року - виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва "Ярославів Вал".

  Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

   Від 2006 року секретар ради Національної спілки письменників України.

  Михайло Слабошпицький - колекціонер рідкісних українських книг.

     Михайло Федотович зайняв визначне місце в сучасній українській літературі та літературознавстві - він написав художньо-біографічні романи про відомих українців - письменників, художників, філантропів-меценатів.

   Михайло Слабошпицький автор понад 40 художніх книг, зокрема прози, критики, літературознавчих праць та публіцистики. Він також автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва.

   Щоб більше дізнатися про життєвий і творчий шлях непересічної людини, видатного українця, пропонуємо вам ознайомитися з книгами, представленими на нашій виставці-ювілеї "Майстерний літописець епохи". 

Слабошпицький, М. Ф. Українець, який відмовився бути бідним : / Про П. Яцика /. - Київ : Рада, 1994. - 174 с.

      Як стати людині багатою, а державі сильною - над цим питанням роздумують автор книги і його персонаж - видатний український бізнесмен і меценат Петро Яцик (Канада).

   Книга зацікавить не лише молодих честолюбців, що з грандіозними планами кидаються у вир бізнесу, чи політиків, соціологів і філософів, а й усіх читачів біографій славетних людей, оскільки в ній яскраво змальовано подвижницьке життя однієї з найвизначніших особистостей сучасного українського світу.

Слабошпицький, М. Ф. Українські меценати : нариси з історії української культури / Михайло Слабошпицький. - Київ : Видавництво М. П. Коць : Ярославів Вал, 2001. - 328 с. 

   Ця книга про добре знане явище в усіх країнах світу: про філантропію, благодійництво, меценатство. В ній відтворено яскраві сторінки української історії крізь призму цього феномена. Читач зустрінеться з Галшкою Гулевичівною, Костянтином Острозьким, Іваном Мазепою, Кирилом Розумовським, родиною Симиренків, Чикаленком. Для усіх, зацікавлених історією України.

Слабошпицький, М. Ф. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) / Михайло Слабошпицький. - Київ : Видавництво М. П. Коць : Ярославів Вал, 2003.- 367 с.

  Михайло Слабошпицький розповідає історію Тодося Осьмачки — визначного українського письменника та поета,  відомого повістю "Старший боярин".  Як зазначив сам автор в анотації: "У цій книзі йдеться про Осьмачку-легенду й Осьмачку-реальність, які так важко розмежувати".

   Сюжет охоплює всі періоди життя Тодося Осьмачки. На початку автор коротко розповідає про дитинство, сім'ю, навчання та вчителювання. У 20-х роках розпочинається літературна діяльність Осьмачки. Він був членом "АСПИС",  "Ланка", яку пізніше перейменували на "МАРС".  Але йому припало жити в часи ідеологічного тиску на письменників. Після декількох невдалих спроб втечі Осьмачка зміг виїхати в Західну Європу.   В еміграції він бере участь у розбудові МУРу,   завершує роботу над поемою "Поет",   збагачує свій літературний доробок поетичними збірками та прозовими творами ("Старший боярин", "План до двору", "Ротонда душогубців").  В останніх розділах роману, один з яких Михайло Слабошпицький   присвятив жіночому оточенню Тодося Осьмачки, описується життя на чужині, де й письменник помирає.

Слабошпицький, М. Ф. З голосу нашої Кліо : Події і люди української історії / Михайло Слабошпицький. - Київ : Махаон, 2003.- 223 с.

   Книга містить розповіді про волхвів і "Велесову книгу", про доньок Ярослава Мудрого, які стали дружинами європейських володарів, і про Євпраксію-Адельгейду, про книжного мужа Іларіона й ігумена Данила, що ходив за далекі моря, про Пересопницьке Євангеліє та про "Слово Данила Заточника", про батальне мистецтво запорожців і каву Юрія Кульчицького, про Юрія Дрогобича й Острозьку та Києво-Могилянську академії… Книга охоплює період від часів зародження держави Київської Русі до зруйнування Запорозької Січі.

  Читач дізнається, як впливали визначні політичні діячі на хід подій та "біографію" мас, а також про те, як події вносили нову несподівану логіку в перебіг людських життів. Отож історія в конкретній долі та конкретна доля в історії.

Слабошпицький, М. Ф. Автопортрет художника в зрілості / Михайло Слабошпицький. - Київ : Ярославів Вал, 2008. - 288 с.

 Роман-колаж Михайла Слабошпицького про відомого художника Рафаеля Багаутдінова,  батька якого розстріляли 1937 року. Його мати збожеволіла в концтаборах. А його, шестирічного татарина з Казані, разом з братом загнали в колонію для дітей "ворогів народу" аж в Україну... Він витримав усі удари долі й став видатним художником.

   У цій історії нічого не вигадано. Тут усе - правда. 

Слабошпицький, М. Ф. Веньямін літературної сім'ї. Олекса Влизько та інші : ревю / Михайло Слабошпицький. - Київ : Ярославів Вал, 2008. - 287 с.

   Прихід Олекси Влизька у поезію був тріумфальним. Його назвали надією української літератури, українським Рембо, українським Кіплінгом. Він був романтиком, мандрівником, містифікатором, футуристом. У вірші "Дев'ята симфонія" він виразив свою трагічну спорідненість із Бетховеном, оскільки від тринадцяти літ втратив слух.    Його розстріляли в двадцять шість...

Слабошпицький, М. Ф. Роман Іваничук : Літ. - критичний нарис / Михайло Слабошпицький. - Київ : Рад. письменник, 1989. - 204 с.

   Книга відомого літературного критика - перша помітна літературно-критична праця одного із лідерів сучасного історичного роману, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка Романа Іваничука.

   В книжці розглядаються ранні твори митця, романи "Край битого шляху", "Тополина заметіль", "Черлене вино", "Манускрипт з вулиці Руської", "Четвертий вимір" та інші.

   Критик веде мову про своєрідність ідейно-художнього світу письменника.

Слабошпицький, М. Ф. Марія Башкирцева : Роман-есе / Михайло Слабошпицький. - Київ : Рад. письменник, 1986. - 302 с.

    Це роман про трагічну долю талановитої художниці - Марії Башкирцевої (1858-1884). Є типи людей, про яких кажуть, що вони талановиті в усьому, чим би не займалися. До них належала Марія Башкирцева. Доля відміряла їй короткий вік - неповних 26 років. Але вона встигла дуже багато. Її полотна сьогодні зберігаються у найвідоміших музеях Франції та України. Її знаменитий щоденник, ведений французькою, свідчить про неабиякий літературний талант авторки. Михайло Слабошпицький розповідає про неординарну людську особистість, про багатьох видатних людей мистецтва, з якими пощастило спілкуватися героїні, про хвилюючу, трагічну любов Марії Башкирцевої та француького художника Жюля Бастьєна-Лепажа.

Слабошпицький, М. Ф. Тодось Осьмачка : Літ. профіль ; Никифор Дровняк із Криниці : Роман-колаж (фрагменти) / Михайло Слабошпицький. - Київ : Рада, 1995. - 142 с.

   Тодось Осьмачка - загадка і легенда української літератури, над якою з глибоким подивом замислюється кожен, хто дізнався про пекельні перипетії життя цієї людини. 

   Лемко Никифор Дровняк жив у польському курортному містечку Криниці, й ніхто не підозрював, що його назвуть великим малярем...

Слабошпицький, М. Ф. Що записано в книгу життя : Михайло Коцюбинський та інші : роман / Михайло Слабошпицький. - Київ : Ярославів Вал, 2012. - 352 с.

    За цією книжкою - величезний документальний матеріал. Автор опрацював сотні найрізноманітніших джерел. І перетрансформував усе те в оригінальний спосіб. Він "змусив" Михайла Коцюбинського написати мемуари. Тобто самому розповісти про всі свої таємниці, драми й інтими. Від першої особи. А водночас за його прикладом про українські трагедії і про свої життєві фіаско розповідають сучасники Коцюбинського Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Володимир Самійленко, Володимир Леонтович, Володимир Винниченко та ще Жінка, що забажала лишитися невідомою. Кожен із них вирізняється своїм словником і стилем мовлення. І кожен хоче все пояснити та висповідатися на останньому рубежі свого життя. Це роман ідей, роман запитань, роман-монолог, роман-експеримент. Автор сподівається, що він буде цікавий  для людей літературоцентричних та для мовознавців.

Слабошпицький, М. Ф. Пейзаж для Помаранчевої революції. Хроніка-колаж / Михайло Слабошпицький. - Миронівка, Київська обл. : Видавництво "Ярославів Вал", 2005. - 260 с.

     Книга повертає читача до тих днів і ночей, які ввійшли в нашу історію під назвою Помаранчевої революції. Автор пише про велелюдний Майдан і про брудні виборчі технології провладного кандидата, про брутальне потоптання будь-яких демократичних засад і про благородне поривання до ідеалів демократії, про бандократичний олігархічний режим і про нову політичну силу, що іменує себе коротким енергійним словом "Пора". У книжці докладно йдеться про позицію в усіх тих подіях національної еліти, яка енергійно підтримала Віктора Ющенка, вибравши таким чином курс на демократичну Європу, на ті цінності, які були зігноровані й потоптані Леонідом Кучмою та його оточенням. Жанр книжки визначено як хроніка-колаж. У ній органічно сусідять точна репортажна подробиця й психологічна деталь, "моментальна фотографія" й докладна довідка, розлоге цитування  документа й оригінальний коментар, аналіз подій переходить у прогноз на майбутнє. Михайло Слабошпицький запросив собі в своєрідні співавтори своїх приятелів із Торонто: Леоніда Ліщину, Олександра Харченка, Степана Горлача, Валентину Родак, Марію і Михайла Гоянів та Лесю Ткач із Австралії, які розповідають про той гучний резонанс, який мала Помаранчева революція в світі і про те, як народилася світова мода на Україну.

Слабошпицький, М. Ф. Велика війна 2014... : Україна : виклики, події, матеріали / Михайло Слабошпицький. - Київ : Ярославів Вал, 2015. - 320 с.

 Ця книжка має таке уточнення: "Україна: виклики, події, матеріали". Ця книжка писалася по гарячих слідах. Фінал Революції Гідності і початок  російської агресії. Герої Небесної Сотні і перші  добровольці на фронт. Зрадники і паркетні генерали. Прискорене творення знищеної армії і масштаб волонтерського руху. Європейський резонанс подій в Україні і  специфічна реакція  світу. Тодішні президентські вибори в контексті війни та їхні особливості. Обіцянки і запевнення нової владної команди. І наївні надії мас. Про все це пише в своїй публіцистичній книжці відомий письменник. Видання широко проілюстровано світлинами фотокорів газети "День". Сьогодні цю книжку можна читати  як найдостовірніший документ усього того, що сталося на Майдані і після Майдану.

Слабошпицький, М. Ф. Душі на вітрах : Повість. - Київ : Молодь, 1991. - 223 с.

 Книжка Михайла Слабошпицького про скалічені долі дітей, про життя інтернату, про те, як важко там буває маленькій людині відстоювати свою честь і гідність, і про надії, що живуть у юних душах.

26 липня - 95-річчя від дня народження Івана Дзюби

   З нагоди 95-річчя від дня народження Івана Михайловича  Дзюби - видатного українського літературознавця, громадського діяча, шістдесятника, дисидента  і політика, Героя України на абонементі організували виставку-ювілей "Іван Дзюба - національний мислитель нашого часу".

   Іван Михайлович, уродженець Донеччини, став одним із головних інтелектуальних опозиціонерів радянської влади, який заклав ідейні основи боротьби за незалежність України.

    Постать Івана Дзюби - одна із найяскравіших і найдраматичніших в українському духовному бутті та громадянській поведінці особистості другої половини ХХ-го і початку ХХІ-го століття. Іван Михайлович - совість нації, речник української національної ідеї, вільна людина навіть у тоталітарній неволі, оберігач українства.

   У два роки Іван  пережив голодомор.

    Іван Дзюба закінчив російськомовну середню школу і до 17 років переважно розмовляв російською. Перелом стався під час навчання в Донецькому педагогічному інституті, де він навчався на факультеті російської філології. Там Іван відчув штучність в намаганні принизити українську мову і культуру - і відкрив для себе Україну.

  Пропрацювавши кілька років у Донецькому педінституті, Іван Михайлович вступає до аспірантури інституту літератури ім. Тараса Шевченка АН України і переїжджає до Києва. У столиці він стає одним із активних учасників Клубу творчої молоді, зблизившись з Іваном Світличним, Аллою Горською, Василем Симоненком, Ліною Костенко, Іваном Драчем, Лесем Танюком, Євгеном Сверстюком та іншими молодими й натхненними "шістдесятниками".

   На прем'єрі фільму "Тіні забутих предків" Іван Дзюба організував акцію протесту проти арештів української творчої молоді. Видав памфлет "Інтернаціоналізм чи русифікація?", у якому з комуністичних позицій критикував політику русифікації. За свою громадську діяльність зазнав репресій: кілька разів його звільняли з роботи, під час репресій 1972 року він потрапив за грати.

   Наприкінці 1980-х років Іван Дзюба стає одним із співзасновників Народного руху України, президентом Республіканської асоціації україністів, головним редактором журналу "Сучасність", а в грудні 1992 р. очолює Міністерство культури України. Також працює на посаді академіка-секретаря Відділення літератури, мови, мистецтвознавства НАН України, у 1997 р. стає співголовою Головної редакції Енциклопедії сучасної України, тривалий час очолює Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

   За останні тридцять років Іван Дзюба написав та видав близько двох десятків книг, присвячених українському світу літератури, мистецтва, культури, де знайшлося місце і класикам, і сучасним письменникам, від Ліни Костенко до Олега Лишеги та Сергія Жадана. А в 2015-му році побачила світ книга "Донецька рана України", де аналізуються не лише розвиток української культури на теренах Донеччини, а й політичні, психологічні та історичні причини та маніпуляції місцевим населенням з боку радянської влади та їхніх наступників, які призвели до окупації.

    

  Щоб більше дізнатися про життєвий і творчий шлях видатного українця, пропонуємо вам ознайомитися з книгами і матеріалами нашої виставки.

Дзюба, І. М. З криниці літ. Т.2. - Київ : Обереги, 2001. - 848 с.

  У другому томі вибраних праць Івана Дзюби подано  дослідження творчості Тараса Шевченка, її європейський контекст; статті з питань естетики й культурології, історії українського кіно; міркування про становище і долю української мови, а отже, й долю української культури. Майже піввіку українського літературного життя побачено очима його активного учасника, уважного і вдумливого літературного критика та дослідника.

Дзюба, І. М. Спрага / Упоряд. В. Абліцов. - Київ : Український Світ, 2001. - 280 с.

"Спрага" – це фундаментальна публіцистично-літературознавча книга видатного українського дисидента, літературознавця та академіка Івана Дзюби, видана у 2001 році. Вона є збіркою його знакових статей та інтерв’ю, що охоплюють проблеми національної ідентичності, збереження духовності та осмислення української культури.

Дзюба, І. М. Починаймо з поваги до себе : Статті, доповіді / Ред. В. Й. Клічак. - Київ : Просвіта, 2002. - 58 с. 

  "Починаймо з поваги до себе" – це відома збірка статей та доповідей видатного літературознавця, дисидента та громадського діяча Івана Дзюби, видана у 2002 році Видавничим центром "Просвіта". У цій роботі автор звертається до фундаментальних питань національної свідомості, громадянської відповідальності, культури та збереження української ідентичності.

Дзюба, І. М. Бо не просто мова, звуки... Роздуми письменника.- Київ : Рад. письменник, 1990.- 134 с.

 Цикл знакових публіцистичних статей видатного українського літературознавця, дисидента й академіка Івана Михайловича Дзюби. Вперше опубліковані у 1987-1988 роках, згодом ці праці були видані окремою книгою, за яку автор здобув Шевченківську премію.

Дзюба, І. М. Спогади і роздуми на фінішній прямій / Іван Дзюба ; вступ. ст. М. Г. Жулинського. - Київ : Криниця, 2008.- 926 с.

 Фундаментальна мемуарно-автобіографічна праця видатного українського дисидента, літературознавця та громадського діяча Івана Михайловича Дзюби. Книга є глибоким осмисленням власного життя на тлі епохи. Вона охоплює дисидентський рух, добу шістдесятників та здобуття Україною незалежності.

 Перша частина – це розповідь про дитинство, шкільні й студентські роки; сім’ю, родичів, сусідів, про зниклу і зникаючу Атлантиду української Донеччини, – донецького українського села і робітничого селища. Їх поглинуло XX століття, вони існують фізично, але вже не в тій якості…     Друга частина спогадів відтворює суспільно активний період життя автора: від 1960-х років і до наших днів, торкається проблем утвердження незалежної Української Держави. Але основна увага - до внутрішнього світу, до переживань і формування світогляду оповідача, до "непарадних" сторінок історії, до постатей людей, поруч із якими автор верстав нелегкі життєві шляхи.

Дзюба, І. М. Літературні портрети. Продовження : есеїстичні розвідки / Іван Дзюба. - Київ : Український письменник, 2015. - 798 с.

   Літературні портрети - улюблений жанр автора, адже дають змогу зануритися у світ неординарних творчих особистостей. До книги ввійшли тексти, написані в різні часи - від 60-х років минулого століття й донині. Це есеїстичні замальовки, роздуми і розвідки, присвячені непересічним постатям сьогодення і недавнього минулого, написані в характерному для Івана Дзюби вдумливо-аналітичному стилі.

Дзюба, І. М. Шевченкофобія в сучасній Україні : лекція прочитана 15 вересня 2006 року у Львівському національному університеті ім. І. Франка / Іван Дзюба. - Київ : ВД "Києво-Могилянська академія", 2006. - 60 с. 

  Виступ-лекція вченого зі світовим іменем, академіка НАН України І. Дзюби, прочитана у Львівському національному університеті ім. Івана Франка 15 вересня 2006 року, є рефлексією на антишевченківські публікації, що відображають явище українофобії в сучасній Україні.

Дзюба, І. М. Микола Хвильовий : "азіятський ренесанс" і "психологічна Европа". - Київ : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2005. - 48 с.

    Ідеям "психологічної Европи" та "азіятського ренесансу" в контексті української національно-визвольної ідеї у творчості Миколи Хвильового присвячено інавгураційну лекцію Почесного професора НаУКМА академіка Івана Дзюби.

Дзюба. І. М. Є поети для епох. Ліна Костенко про свій і наш з вами час. І про світове безчасся / Іван Дзюба. - Київ : Либідь, 2019. - 144 с.

Це книжка про письменника в Часі – і про Час у житті й творчості письменника. Перед читачем розгортається ніби писаний на окремих аркушах літопис долі Ліни Костенко – і долі країни в часи тоталітарної системи та в період боротьби за Незалежність, захисту її здобутків. Глобальні історичні події перетинаються зі щасливими й сумними моментами родинного життя, драматичні передчуття й іронічні коментарі переплітаються, голоси рідних і друзів  творять поліфонію, яка з хаосу дисонансів вичакловує гармонію, світло, любов.

Дзюба, І. М. Чорний романтик Сергій Жадан / Іван Дзюба. - Київ : Либідь, 2017.- 110 с.

 Літературне дослідження творчості найрезонанснішого українського письменника-сучасника Сергія Жадана. Ця книжка – своєрідна зустріч двох поколінь українських літераторів. Авторитетний і досвідчений Іван Дзюба ділиться своїми думками щодо творчості Жадана  одного з кумирів нинішньої молоді.

Дзюба, І. М. Сергій Параджанов. Більший за легенду / Іван Дзюба, Марта Дзюба; Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства; Центр європейських гуманітарних досліджень.- Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021.- 224 с.

   Книга Івана та Марти Дзюбів складається з текстів (мемуарні нариси, статті та інтерв’ю), які є своєрідними коментарями до життя і творчості Сергія Параджанова, одного з найвидатніших і найоригінальніших митців України та світу. Його образ складають міфи та міфологеми, переважно витворені самим Параджановим. Тексти авторів книги розширюють цей образ у найцікавіший спосіб – доповнюючи життєвими подробицями, сюжетами й концептуальними інтерпретаціями вчинків кіномитця, котрі однаковою мірою дотичні як до життя побутового, так і власне художнього. А ще ця книга дарує читачеві уявлення про те, як складався мистецький космос Параджанова, яким чином відбувся перехід від режисера, що працював з традиційними міфами комуністичної ідеології, до художника, що заговорив мовою національних міфологій в їхній авангардовій, напрочуд сучасній іпостасі.

Літературно-музичний вечір "Торкнутися словом і піснею до сердець людей"

Танцювальна композиція "Вишиванка" у виконанні творчого колективу "Голосіївські пташки" під керівництвом Пічугіної Вікторії Анатоліївни, який діє  при територіальному центрі соціального захисту Голосіївського району

Танцювальна композиція "Вишеньки- черешеньки"

Танцювальна композиція "Картопля"

Пісня "Моя душа" на вірш Олени Теліги, яка вболіває за свою душу, що йде тернистим зимовим шляхом до тепла та весняного сонечка і чекає Божого благословення, звучить у виконанні 

Охріменко Ніни Миколаївни

21 липня - 120-річчя від дня народження Олени Теліги

      З метою вшанування пам'яті Олени Теліги та до 120-річчя від дня її народження для користувачів бібліотеки провели літературно-музичний  вечір "Торкнутися словом і  піснею  до сердець людей".

   Народна мудрість стверджує: людина живе доти, доки зберігається пам'ять про неї. Не секрет: давно уже немає на землі людей, народжених 120 років тому, але вдячна пам'ять людська час від часу вихоплює їх із літ, що давно минули. Ось і цього разу, сподіваємось, що сьогодні ми торкнулися ваших сердець, що забилися в унісон літам, що давно минули.

    Захід підготувала і провела Охріменко Ніна Миколаївна - користувачка нашої бібліотеки, бібліотекар за фахом, тимчасово переміщена особа з Лиману Донецької області. 

   Ніна Миколаївна ознайомила присутніх з життєвими стежинами незламної, героїчної особистості Олени Теліги, в якій поєдналися, з одного боку, невимовна, ніжна і чарівна жінка, "пані в капелюшку", а з другого - незламна, героїчна особистість "поетка вогняних меж", людина, яка надряпавши на стіні тюремної камери кілька прощальних слів та стилізований меч-тризуб, свідомо віддала своє життя за ідею.

   Життєве кредо О. Теліги проголошувало: "Не треба слів! Хай буде тільки діло!" Вона прожила яскравих 36 років, залишивши по собі лише 38 віршів та безсмертний приклад патріотизму. Олена Теліга не встигла видати жодної книжки, але їй судилося дуже яскраве життя. 

   21 лютого 1942 року гестапівці розстріляли Олену Телігу  в Бабиному Яру. 

     Літературно-музичний вечір супроводжувався декламуванням віршів Олени Теліги.  Також присутні мали змогу в аудіозапису прослухати  пісні сучасних українських гуртів та виконавців на вірші Олени Теліги.

  В програму нашого літературно-музичного вечора органічно вплелися танцювальні номери творчого колективу "Голосіївські пташки" під керівництвом Пічугіної Вікторії Анатоліївни, який діє  при територіальному центрі соціального захисту Голосіївського району. 

  Родзинкою творчого колективу є те, що  вони, не зважаючи на   елегантний вік, дуже активні, креативні та яскраві. 

   Присутні були вражені майстерним виконанням танцювальних композицій та супроводжували їх гучними оплесками.

     На заході була присутня заступник директора ЦБС Голосіївського району Растовецька Анна Леонідівна, яка щиро подякувала Ніні Миколаївні за прекрасний, змістовний захід і подарувала їй букет білих  троянд. 

15 липня - День хрещення України-Русі

 У 2026 році День хрещення Київської Русі - України відзначається 15 липня. Цього дня виповнюється 1038 років з часу історичної події, започаткованої у 988 році.   Ця дата також збігається з Днем Української Державності та вшануванням пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, який  прийняв християнство й навернув у православну віру землі Давньої Русі.

   До цієї знаменної дати з 13.07.2026 р по 30.07.2026 р. в читальній залі розгорнуто  виставку-пам'ять "Володимир Святий в історичній пам’яті нащадків" та виставку-знайомство "Хрещення Київської Русі: чисте джерело, що тече з минулого в майбутнє".

 Кожна країна репрезентує себе, свою культуру, свою національну своєрідність у світі через видатних постатей, яких вона зростила протягом свого історичного існування. 

  Володимир Святославович, відомий як Володимир Великий, Володимир Святий (958 - 15 липня 1015), князь новгородський (958-980), великий князь Київський (978-1015), відомий полководець, державний і культурний діяч створив єдину сильну державу, з якою рахувалася навіть Візантійська імперія. Він одружився з сестрою візантійських імператорів Анною, що сприяло подальшому зміцненню впливу Київської Русі в світі.  Канонізований Католицькою та Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир  охрестив Київську Русь.

 Християнство поступово поширювалося в інших містах Київської Русі. Православні єпархії було створено в Чернігові, Володимирі, Полоцьку. А до ХІІ століття практично всі слов'янські землі прийняли християнство. 

    Запровадження християнства в Київській Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки України-Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.

   Одразу після хрещення Володимир Великий став будувати храми, відкрив християнські школи. 

   Володимир Святославович першим з київських князів почав карбувати власні монети: златники і срібники. 

   Щоб більше дізнатися про хрещення України-Русі та про життя й діяльність видатного і культурного діяча Володимира Великого, запрошуємо вас завітати до бібліотеки та ознайомитись з книгами і матеріалами  наших виставок.