З нагоди 100-літнього ювілею Богдана Дмитровича Гаврилишина (19.10. 1926 р. - 24.10.2016 р.) - українського, канадського та швейцарського економіста, громадського діяча, мецената, колишнього члена Римського клубу, іноземного члена НАН України, президента Фонду Богдана Гаврилишина, співзасновника фонду "Відродження", засновника "МІМ-Київ" (Міжнародного інституту менеджменту) і одного із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі підготували онлайн інформацію "Де б не був, що не робив я завжди думав про те, що можна було б зробити для України" Б. Гаврилишин.
Богдан Дмитрович Гаврилишин народився в містечку Коропець на Тернопільщині. З 10 років став активним учасником скаутського руху "Пласт", що суттєво вплинуло на його світогляд.
Під час Другої світової війни у 1944 році Богдан Дмитрович був вивезений до Німеччини, а після її завершення перебував у таборі для переміщених осіб.
У 1947 році він емігрував до Канади, де спочатку працював лісорубом. Попри важку фізичну працю Б. Гаврилишин, вивчив мову, вступив до Університету Торонто й здобув освіту інженера.
У 1960 році Богдан Дмитрович переїхав до Женеви (Швейцарія). Протягом 18 років (1968–1986) очолював Міжнародний інститут менеджменту (МІМ) у Женеві.
У 1990 році він заснував Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) - першу бізнес-школу в СРСР, яка готувала управлінців за міжнародними стандартами.
Богдан Гаврилишин один із співзасновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що дозволило йому консультувати лідерів багатьох країн та впливати на світові економічні консенсуси. Богдан Гаврилишин консультував президентів і прем'єр-міністрів десятків країн, був членом Римського клубу та іноземним членом НАН України.
Проголошення незалежності України для Богдана Дмитровича стало найщасливішою миттю у житті.
З моменту здобуття Україною незалежності був радником президентів, прем'єр-міністрів та голів Верховної Ради України.
1991 року створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, яка діяла протягом наступних семи років. Був членом американо-українського дорадчого комітету.
У 1996-1997 роках обіймав посаду директора Міжнародної академії довкілля в Женеві. Протягом цього часу активно проводив семінари, головував на конференціях, читав лекції в університетах для фахівців, брав участь як доповідач на міжнародних конференціях у понад 70 країнах світу.
Богдан Гаврилишин став співзасновником відомого фонду "Відродження" - однієї з найбільших благодійних неурядових організацій в Україні. Також створив Фонд Родини Богдана Гаврилишина. Через ці фонди фінансував першу українську антарктичну експедицію "Академік Вернадський", що дозволило Україні увійти до елітного клубу держав, які проводять довготривалі дослідження в Антарктиці. Українські вчені продовжили важливі неперервні спостереження за озоновим шаром, кліматом та магнітним полем Землі.
Богдан Гаврилишин запустив численні молодіжні програми. Зокрема, з метою підготовки нового покоління лідерів для трансформації країни, адаптації до сучасних викликів воєнного стану, започаткував у 2012 році всеукраїнську програму "Молодь змінить Україну".
Для гармонійного та ефективного співіснування особистості в суспільстві у 2014 році Богдан Дмитрович створив "Декларацію відповідальності людини" з 15 пунктів, які визначають обов’язки людини перед собою, родиною, суспільством, довкіллям, країною та світом.
2016 року, за ініціативи Бізнес-школи МІМ-Київ до 90-річного ювілею Гаврилишина, було виведено сорт соняха "Богдан Гаврилишин" - символ росту, розвитку та громадянської відповідальності, а не масова сільськогосподарська культура.
У 2017 році за сприяння Фонду родини Богдана Гаврилишина було розпочато "Марафон відповідальності", метою якого було привернення уваги українців до позитивних змін. Учасники марафону висаджували і вирощували соняшник та розповідали у соціальних мережах про власний внесок у позитивні зміни, про ініціативи, у яких вони брали участь. А за 100 днів (це приблизний час дозрівання соняшника) можна зробити чимало корисних справ.
Він акцентував увагу на тому, що в Україні дуже високий рівень науки.
Значення діяльності Богдана Гаврилишина для України та світу полягає у трансформації української бізнес-освіти, інтеграції країни у глобальний економічний простір та вихованні нового покоління відповідальних лідерів.
Богдана Гаврилишина нагороджено орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть нагородити іноземця (зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016-го видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за "визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність".
У 2011 році Богдан Гаврилишин видав книгу "Залишаюсь українцем", яка є путівником до успішного життя та повчанням для молоді, як завжди залишатися відданим борцем за кращу долю своєї країни. Віра в людей, щирість та активна суспільна позиція, безмежне бажання пізнавати світ та вміння розвиватися – ось секрет мистецтва життя, яким на сторінках своєї автобіографії ділиться з читачами пан Гаврилишин.
Під час російсько-української війни мистецтво рідного краю набуває особливого значення для українського народу. 
Юні художники на своїх картинах зобразили й українську хату - символ родинного вогнища, затишку та зв'язку поколінь. Біленька мазанка під солом'яною стріхою та розкішними квітами у садку стала справжнім візуальним кодом української культури. А яка ж хата без господаря - козака.
