середа, 30 березня 2022 р.

 Презентація книги 

"Тарас Шевченко. Пісні сучасних українських гуртів та виконавців на вірші Т. Г. Шевченка з нотами й акордами: співаник"


субота, 26 березня 2022 р.

 "І буде мир у рідному моєму краї"

  Війна росії проти України несправедлива, жорстока, жахлива спричинила сплеск поезій українських поетів, які стали рупором правди та віри в перемогу. 

  Кожен вірш, кожне слово сповнені святою вірою в осяйну перемогу над рашистським злом.  

  Ми зібрали вірші українських поетів, присвячені цій кривавій та безглуздій війні з росією. 

  Легендарна українка Ліна Костенко присвятила російсько-українській війні вірш " І буде мир... "

І буде мир…
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
“Кінець війні, ми ворога здолали!”.

І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов’я,
А не ревіння літаків над головою.

Підніме очі закривавлений Ірпінь,
Йому плече підставить сива Буча.
А Бородянка і Гостомель-побратим
Порушать тишу стогоном болючим.

Демидів враз прокинеться від сну,
Від болю ран ворожих окупантів.
На повні груди крикне: “Я живу!!! Я витримав оцих потвор-мутантів”.

Козаровичі, пошматовані вогнем,
Потоптані, знесилені і босі.
Тавровані ординським тим мечем
Піднімуть хвилю в морі стоголоссям.

І Димер, Катюжанка, і Синяк
Сплюндровані поганською рукою ката
Без сліз, бо їх давно уже нема
З колін устануть, бо прийшла розплата.

Почує це Іванків – сивий дід.
Вони його живого розпинали,
Він навіть не стогнав, він гордо переніс.
Його тортури дикі не зламали.

Чоло насупить древній наш Лютіж
Поранений, обстріляний, побитий.
Тримав він оборону, як справжній захисник,
Сміливістю своїх людей прикритий.

А Вишгород, наш славний волонтер!
І день, і ніч збирає поміч всім нужденним.
Ви очі бачили, отих святих людей,
У них вогонь добра горить священний.

Засяє сонцем Вишгородський край.
Підніметься з руїн моя країна,
Бо мужності такої світ не знав.
По силі духу ти одна така єдина.

Повернемось до мирного життя,
Запахнуть чорнобривці й рута-м’ята.
І мама заспіває “Котика-котка”,
І принесе “від зайчика” гостинця тато.

Ліна Костенко

 Небайдужі українці запустили "естафету миру" розсилаючи  цей вірш  по світу. Ми також долучилися до цієї естафети.
  Український поет Юрій Рибчинський також не міг обійти у віршах тему російського вторгнення. Поет написав гнівне послання окупанту з обіцянкою, що на українській землі ворога чекатиме ганебна смерть і що жодного їхнього сліду на українській землі не залишиться.

«П'ята ранку, було темно, було тихо, як в раю,
Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.
А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми,
Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою,
Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.
Ти прийшов, як злодій, підло і підступно,
І тому я уб'ю тебе, як світло убива завжди пітьму.
Я уб'ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів,
І ніхто мені не скаже, що людину я убив!
Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла,
Недарма твою країну звуть „імперією зла“.
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим,
Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим.
Та тебе, так званий „брате“, я не братиму в полон.
Твоїм тілом, м'ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості без скорботи і жалю
На церковному погості я голодним псам скормлю.
Ти покинув свою Рашу під покровом темноти
І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.
Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій,
Ти могили не достоїн у святій землі моїй».

Ю. Рибчинський

  Пропонуємо вашій увазі вірш Олександра Ірванця "Ми усе здолаємо!", в якому звучить біль і жах цієї страшної війни та непохитна віра в перемогу. 

МИ УСЕ ЗДОЛАЄМО!

З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!
 
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
 
Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.
 
З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу Росію.
...Чом відводиш очі, Білорусь?

Олександр Ірванець

  Талановита поетеса Валентина Малишко у своєму вірші "Не спалося, а ніч, як море..." показала яким є те страшне зло, ім'я якому - російський окупант. 

 А рядки цього вірша "Ми не здамося ворогу ніколи І не зійдемо з вірного шляху!"  є  гаслом незламності та стійкості українського народу. 

Не спалося, а ніч, як море…

Тарас Шевченко

Усе кричить: повітряна тривога!

І небо аж дрижить від літаків,

А я в думках звертаюся до Бога,

Щоб уберіг усіх захисників!

В моєму серці зараз скільки болю…

Його не можна просто передати…

Чому ж так сталось, що на нашу долю

Так випало, що треба воювати?

Палають села, і міста, й містечка,

І кров’ю умивається земля.

Ми почувалися, як пташка у гніздечку,

Допоки не було козлів з Кремля!

Непрохані прийшли на Україну –

І тепер стогне небо від ракет,

Розбризкують отруту скрізь зміїну

І на дітей націлюють багнет!

За сон, за спокій вже забула мати,

Пече у серці: як ви там, сини?

Так хочеться усіх вас обійняти

І зупинити чорний сон війни!

Так хочеться, щоб діти йшли до школи,

Не в укритті сиділи у жаху…

Ми не здамося ворогу ніколи

І не зійдемо з вірного шляху!

Про що сьогодні мріє кожна мати?

Про що благає Бога вдень, вночі?

Та їй би сина швидше обійняти,

Щоб зникли з України палачі!

Сьогодні кожен український воїн,

Хто береже наш спокій, рідним став,

Хто опинився у вогненнім колі,

І хто на варті у теробороні,

І хто стоїть на дальніх блокпостах!

За вас ми, хлопці, молимося Богу,

Про вас усі думки, лише про вас…

Ми знаємо: куєте перемогу

З одною лише думкою – про нас!

Хай вас оберігає Мати Божа

Від кулі, від ненависті, від зла.

ЖИВИМИ ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДОДОМУ,

Щоб Україна наша знов цвіла!!!

Валентина Малишко

  Поезії відомих українських поетів, які ми вам представили - це голос усієї України, українського народу про те, що ми вистоїмо, переможемо, бо правда завжди на стороні добра, волі, справедливості.