середа, 27 березня 2019 р.

Вишивані мрії української душі

  З 25.03.2019 р. по 20.04.2019 р. представлена виставка вишивок "Вишивані мрії української душі" Семеняк Уляни Тарасівни матері завідувача бібліотеки. 



  Як могутня ріка бере сили з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується традиціями, звичаями, творчістю сімей. 
  Міняється світ, змінюється мода, а вишивка не підвладна часу. Добре, що є самовіддані, обдаровані майстрині, що підхоплюють народні традиції і несуть їх із собою як невмирущий спадок. Це прикрашає наш побут, звеличує наші традиції і робить наше життя змістовнішим, цікавішим.

    Тому нам хочеться, щоб річка була повноводною, а українські сім'ї - здоровими і щасливими.

    Пам'ятайте!
    Бережіть своїх матерів, шануйте їх, не завдавайте їм прикрощів, частіше говоріть ніжні слова, турбуйтесь про них, бо як говорить народне прислів'я: "Нема у світі ріднішого, як рідная мати."

    Для шанувальників вишивок ми підготували справжні скарби - схеми для вишивання суконь, сорочок, рушників та картин.


вівторок, 26 березня 2019 р.

Науково-технічний потенціал Голосіївського району


  25.03.2019 р. провели день краєзнавства "Науково-технічний потенціал Голосіївського району".

  Голосіївський район має потужний науково-технічний потенціал. На його території розташовано 64 академічних і відомчих науково-дослідних установи. Основні напрямки науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт: інформаційні технології та системи, медицина, фізика, будівництво, приладобудування та машинобудування, дорожня справа, аерокосмічна галузь, біохімія, технології електрозварювання.

  Науковцями успішно виконуються науково-дослідні, дослідно-конструкторські та фундаментальні роботи, результати досліджень впроваджуються у виробництво та експлуатацію.

  


  На території Голосіївського району розташовані: Національний Експоцентр України,  Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук (УААН),  Інститут космічних досліджень НАНУ та Національного космічного агентства України, Інститут ядерних досліджень НАНУ, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ, Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників НАНУ, Всеукраїнський центр радіохірургії, Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАНУ, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича,   Інститутом теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова, Інститут фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського, Інститут молекулярної біології і генетики, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, Національний інститут раку, Центр економічних і медикобіологічних досліджень, Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (вул.Метрологічна, 4).


понеділок, 25 березня 2019 р.

21 березня - Всесвітній день поезії


  Всесвітній день поезії - свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999  року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. 
  З цієї нагоди 21.03.2019 р. провели вечір поезії "Поезія - це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово!"

   Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

  На свято завітали Бонітенко Ірина Юріївна та Кононенко Борис Іванович. 
  Про жінок кажуть, що вони представниці слабкої статі. Але це визначення точно не стосується пані Ірини. Її життєвій силі, таланту, розуму, енергії тільки дивуєшся. Хто вона? Якими джерелами живиться? Яке її життєве, фахове та творче кредо?
Ірина Юріївна - поетка, перекладачка, режисерка кіно та телебачення.
 Кілька авторських фільмів Ірини мають нагороди міжнародних кінофестивалів.
  Вірші Бонітенко польською мовою виходили друком у Києві, Варшаві та Лондоні.
  Учасниця Днів Поезії ЮНЕСКО (Лондон, 2013 р.).
  "Квіти трави" - перша збірка перекладів Ірини українською мовою.
 Збіркою перекладів "Квіти трави" Ірина Бонітенко відкрила для себе двох чудових польських поетів: Яна Твардовського та Константи Галчинського.
  Із добрими знаннями української та польської мови, а також тонкощів перекладацької справи, з неодмінною інтелігентною обережністю до поетичної творчості Галчинського та Твардовського, з любов'ю до їхньої поезії та з неабияким мистецьким хистом вона переклала, об'єднала їх під однією обкладинкою з промовистою назвою та видала власним коштом унікальні по своїй образній довершеності твори.
    Користувачі бібліотеки мали поживу для душі, для серця, для розуму. Вони насолоджувались поезією польських авторів у виконанні талановитої поетки-перекладачки.


 
   
   Борис Іванович Гуко (Кононенко) натхненно читав присутнім власні вірші. 


    Також користувачі бібліотеки мали нагоду переглянути документальний фільм Бонітенко Ірини "Михайло Врубель".





четвер, 21 березня 2019 р.

22 березня - Всесвітній день водних ресурсів


    З 10.03.2019 р. по 31.03.2019 р. представлена виставка-порада "Бережімо ріки, бережімо води. Як матусю рідну, бережімо природу!"
   22 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день охорони водних ресурсів. 

Уперше ідея проведення Всесвітнього дня води прозвучала на Конференції ООН з охорони довкілля, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, а на світовому рівні свято відзначається з 1993 р.


  
  У червні 1999 р. в Лондоні на ІІІ Конференції міністри екології і охорони здоров'я 35 європейських країн, у тому числі і України, підписали Протокол з проблем води і здоров'я та зобов'язались оберігати своїх громадян від захворювань, пов'язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій.
 Без води  неможливе життя. З давніх-давен наші пращури вшановували воду, поклонялися їй, вірили у її магічну силу, дбали про її чистоту. 
    Вода - еліксир життя. Подарувавши людям воду, природа дала їм до рук величезне багатство.
 Сьогодні над водою нависла загроза - забруднення. Заводи й фабрики часто забруднюють стічними водами річки. Люди викидають різноманітне сміття просто у озера, ріки і моря, завдаючи їм непоправної шкоди.
   Тому дуже важливо дбайливо ставитись до водних ресурсів. Саме з цією метою організували виставку-пораду "Бережімо ріки, бережімо води. Як матусю рідну, бережімо природу!", яка нагадує про проблеми збереження води на Землі та спонукає замислитись над тим, що ми передамо у спадок прийдешнім поколінням.



  



середа, 20 березня 2019 р.

Шедеври європейського мистецтва

  З 10.03.2019р. по 31.03.2019р. представлена виставка-знайомство "Шедеври європейського мистецтва".


 Завжди, коли мова заходить про прекрасне, ми насамперед звертаємося до творів мистецтва, які захоплюють нас витонченістю форм і неповторністю барв.


 Скількох потаємних струн торкаються в житті кожної людини неперевершені полотна майстрів пензля, які жили і творили дуже давно, але їхніми творами ми захоплюємося і нині. Саме таке захоплення та естетичну насолоду від перегляду репродукцій картин відомих художників, отримали користувачі нашої бібліотеки, які відвідали книжкову виставку "Шедеври європейського мистецтва".


 У кожному витворі, представленому на виставці, ніби збереглося тепло рук Франсіско-Хосе де Гойя, П'єра Огюста Ренуара, Рембрандта Ван Рейна, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, Поля Ежена Анрі Гогена, Клода Моне, Ван Гога, Леонардо да Вінчі та багатьох інших майстрів, що створили усе це для нас.
  

   Ми сподіваємось, що ви відвідаєте нашу виставку, яка триватиме до 31.03.2019 р. та здійсните захоплюючу подорож в історію образотворчого мистецтва, дізнаєтесь чим жили і про що думали ці великі генії живопису, музики, театру, кіно, створюючи свої шедеври.


вівторок, 19 березня 2019 р.

21.03.2019 р. - Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

З 10.03.2019 р. по 31.03.2019 р. представлена виставка-знайомство "ООН проти геноциду та расової дискримінації".

 Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації відзначається щорічно 21 березня.
   В цей день в 1960 році поліція відкрила вогонь і вбила 69 людей в ході мирної демонстрації протесту проти законів апартеїду, яка проходила в Шарпевілі (Південна Африка).

 
 Ця подія сколихнула світову громадськість і призвела до того, що ООН почала активно боротися проти расової дискримінації в світі. Расова Дискримінація - це міжнародне правопорушення, яке полягає в  утиску прав людини за ознакою раси, а також пропаганді расистських ідей. 


 ООН закликала міжнародне співтовариство докласти ще більше зусиль для боротьби з будь-якими формами і проявами расової дискримінації. 
    В цей день всі люди на нашій планеті повинні замислитися над тим, скільки лиха і нещасть принесла расова дискримінація.  Її прояви  є злочином проти людської гідності. Адже не можна принижувати і переслідувати людину тільки за колір її шкіри. 
  На думку ООН, дискримінацію також можна вважати важливою перешкодою на шляху до економічного і соціального розвитку. Ускладнює вона і процеси міжнародного співробітництва та підтримання миру.
  У цей день ООН щорічно звертається до керівників усіх країн із закликом дотримуватися Декларацію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і Загальну декларацію прав людини. 


понеділок, 18 березня 2019 р.

20.03.2019 р. - 380-річчя від дня народження гетьмана України Івана Мазепи

З 10.03.2019 р. по 31.03.2019 р. до цієї знаменної дати представлена виставка-ювілей "Для тебе тільки я й живу, моя ти Україно мила!" І. Мазепа.

    20 березня Україна вшановуватиме пам'ять славетного гетьмана Івана Мазепи. 
   Іван Мазепа - одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки.
   

  Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель царя Петра, один із перших кавалерів російського ордену Андрія Первозванного - і борець за інтереси Української козацької держави, будівничий величних соборів - і "Юда", відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалася з амвонів тих самих соборів; зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор - і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного ХVІІ століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів...
  Надзвичайно освічений, 22 роки свого гетьманування він розбудовував козацьку Україну, фінансував розвиток освіти, науки, книгодрукування, мистецтва, будівництво й реставрацію давніх храмів, повернув Києву його історичну, духовну славу, був живим викликом московському царю й іще за життя став легендою.
    Відвідайте виставку! Прочитайте книги про видатного гетьмана України! І ви зможете створити свій власний варіант образу І. Мазепи - одного з найколоритніших і найцікавіших українців. 


четвер, 14 березня 2019 р.

"Незалежна Карпатська Україна: приклад мужності і героїзму"


З 10 по 31 березня в читальній залі бібліотеки для користувачів представлена виставка-знайомство
 
"Незалежна Карпатська Україна:  приклад мужності і героїзму"




Виставка присвячена 80-річчю від дня проголошення незалежності Карпатської України та 145-річчю від дня народження її Президента, Героя України Августина Волошина. Виставка дуже зацікавила користувачів бібліотеки, тому на їх прохання провели бесіду за такою ж назвою.

 Карпатська Україна 1938–1939 р. – доленосна подія в житті всього українського народу. Невеликому Закарпатському краю судилось відіграти вагому роль в історії українського державотворення. Навіть коротко-тривале існування цієї держави стало символом національних прагнень всього українського народу до незалежності, прагнення жити у самостійній соборній державі. 

 Створення Карпатської України в 1938–1939 рр. збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі напередодні Другої світової війни. Закономірно, що суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині, зокрема, складовою частиною якої з 1919 р. було Закарпаття, наклали свій відбиток на події у краї. Його доля розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи, в результаті якої було укладено угоду про передачу Чехословаччиною Судецької області Німеччині.
 5 жовтня 1938 р. подав у відставку президент ЧСР Е. Бенеш. Цим скористалися українські патріоти, проголосивши     11 жовтня автономію Підкарпатської Русі. Тоді ж було створено перший український уряд Карпатської України на чолі з А. Бродієм. Однак новоутворений уряд через свої симпатії до Угорщини  викликав незадоволення українців. 26 жовтня 1938 р. А. Бродія усунуто з посади голови уряду і новим Президентом Карпатської України обрано Августина Волошина.

За короткий час свого існування уряд Волошина намагався вирішити ряд важливих соціально-економічних і культурних питань. Почалося й формування збройних сил Карпатської України – «Карпатської Січі».
  Тим часом проблема Закарпаття набула розголосу далеко поза межами своєї території. Уряд Карпатської України здобув всебічну підтримку з боку населення Західної України, української діаспори європейських країн, США та Канади, що вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України. Водночас, така активізація політичного життя в Закарпатті викликала занепокоєння в сусідніх державах, особливо в Угорщині. Угорський уряд не відмовлявся від своїх територіальних претензій, апелюючи до рішення Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. про передачу південної частини Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп до своєї країни.

 У таких складних зовнішньо-політичних умовах відбулась важлива подія в історії Закарпатського краю – проголошення незалежності Карпатської України на засіданні Сойму 15 березня 1939 р. З трибуни Сойму звучали піднесені слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

  Сойм визнав державною мовою  українську, затвердив державний гімн й державний прапор із синього та жовтого кольорів.
  Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Сили були нерівні, невелика кількість січовиків і загонів самооборони не могли протистояти регулярними угорськими військам. Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав, а ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено.
  Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії. Підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю – невід’ємною частиною великої української нації.
    Сьогодні незалежна Україна гідно вшановує провідників Карпатської України. Зокрема, в Ужгороді встановлено пам’ятник Президентові А. Волошину, пам’ятний знак на Красному Полі, де відбулась битва січовиків з угорськими гонведами, іменами діячів Карпатської України названо вулиці і площі, школи й інститути.

"Міфічний персонаж як художній образ"

13.03.2019 р. відбулась презентація творчих робіт "Міфічний персонаж як художній образ" учнів художньої школи №9.


   Юні митці під керівництвом викладача Герасютенко Валерії Сергіївни створили дуже цікаві образи міфічних героїв. 
  Жанр образотворчого мистецтва, в  якому зображуються дивовижні тварини називається анімалістичним, а художники-скульптори, що створюють образи тварин - анімалістами. Анімалістичними образами маленьких скульпторів стали історичні герої, персонажі міфів народів світу та дивовижні тварини за мотивами творчості Марії Примаченко.
   

 Фігурки скульптур виконані із глини та пластиліну, а також за допомогою дротяного каркасу.
  



 Жива податлива грудочка глини ніби ожила в руках юних митців. 

    Кожна дитина доклала чимало зусиль, щоб виготовити такі чудові роботи. Адже кожна поробка зігріта теплом їхніх рук.






 Гартованова Єлизавета представила роботу "Берегиня" (персонаж міфології слов'ян). За словами юної мисткині, вона створила цей персонаж як оберіг для нашої рідної України.



 Історичним персонажем Баханової Олени стала "Либідь" - легендарна сестра засновників м. Києва Кия, Щека та Хорива.

Свої роботи також представили:



 Грушкевич Артем - "Василіск" (персонаж міфології Древньої Греції),



  Дорош Денис -  "Кентавр" (персонаж міфології Древньої Греції),



 



   Акімова Юлія - "Грифон" (персонаж міфології Древнього Єгипту, Вавилону).