середа, 27 січня 2021 р.

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 Бесіда-пам'ять 

"Трагедія Голокосту: пам'ять заради майбутнього"



27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 До цієї дати з 11.01.2021 р. по 29.01.2021 р. в бібліотеці представлена виставка-пам'ять "Голокост: пам'ять во спасіння".

Генеральна Асамблеєя ООН 1-го листопада 2005-го року прийняла Резолюцію A/RES/60/7, якою оголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. 
Саме цього дня у 1945 році  було звільнено в'язнів з найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау. 
  Метою запровадження цієї  пам’ятної дати є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.
 Голокост – це переслідування та масове знищення євреїв і ромів у Німеччині та інших країнах під час Другої світової війни.
 Під час нацистського Голокосту було знищено планомірно мільйони людей. Для цього будувались табори смерті в різних куточках Європи, де запроваджувалась система винищення.


Про події, що стались понад 70 років тому, і які наслідки вони мали ви дізнаєтесь більше, переглянувши нашу виставку-пам'ять
  "Голокост: пам'ять во спасіння".  
  Ми радимо вам прочитати художні твори, в яких розповідається про ті страшні сторінки світової  історії. 

 Український письменник Василь Бондар був в'язнем концентраційних таборів Дахау, Аллаху, Тротцбергу. Про все побачене і пережите у концтаборах він зобразив у повісті "Все - правда".


 У своїй повісті "Спалення мадонни" Любов Забашта розповідає про матерів, яких разом з дітьми було спалено в крематоріях концтабору Равенсбрюк під час Другої світової війни.

  В книзі П. Ф. Мальованого  та І. С. Подолинного "Страдницька дорога додому" розповідається про невільницьку долю молодих людей, насильно вивезених у роки війни до Німеччини, де їх чекала рабська праця та муки пекла в концентраційних таборах Третього рейху.
 Повість А. Ф. Хижняка "Тамара" про сімнадцятирічну підпільницю,  яка потрапивши до концтабору Освенцім, продовжила боротьбу проти нацистів.


  У центрі твору Л. Є. Улицької "Даніель Штайн, перекладач" - дивовижна історія життя єврея Даніеля Штайна, який працюючи у гестапо, рятував людей, зміг вижити і згодом став католицьким священником. 




 В романі Юрія Винничука 
 професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами. Він у процесі роботи дізнається про містичну практику переселення душ, яка стає можливою, якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Загадкові ноти — і це історичний факт — звучали і в Янівському концтаборі на території Львова: «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя», яке оркестр із в’язнів гетто виконував під час розстрілів. 

   Роман здобув премію «Книги року ВВС» у 2012 році.

  На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто, які потрапивши до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Оскар Шиндлер врятував їх від смерті в газових камерах. 
   

середа, 20 січня 2021 р.

22 січня - День Соборності України

 З 11.01.2021 р. по 29.01.2021 р. до цієї знаменної дати в бібліотеці представлена виставка-хронологія "Майбутня доля мислилась соборно".

  22 січня 1919 року на Софіївському майдані у Києві  було проголошено Акт Злуки - возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну державу. Цей день назавжди ввійшов в історію нашого народу, як свято Соборності України.

 Акт Злуки став свідченням єдності всіх частин України, свідченням прагнення  жити єдиною сім'єю на об'єднаній Україні наддніпрянців і галичан, слобожанців і волиняків, поліщуків і кримчан, донеччан і причорноморців, закарпатців і буковинців...

   Боротьба за українську самостійну соборну державу - найбільш яскрава сторінка визвольних змагань українського народу.

 Ще з самої давнини завжди простежувалося прагнення до єдності українського народу.   

    Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі. 

 Ідеєю соборності з особливою силою і гостротою пронизаний видатний твір українства "Слово про Ігорів похід". 

  Українська соборність за часів Галицько-Волинського князівства в окремі періоди охоплювала майже всі етнічні землі нашого народу. 

  Але і після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, ідею самостійності і соборності підхопило українське козацтво. Саме через козацтво широкі маси вбачали можливість повернути собі право бути господарем на своїй прабатьківській землі. 

 Свої соборницькі погляди Богдан Хмельницький чітко виклав перед польськими комісарами в лютому 1649 року в Переяславі, який вважав Львів, Холм і Галич українською землею. 

   Не зважаючи на те, що в другій половині ХVІІ ст. Москва і Варшава розірвали Україну по Дніпру, ідея соборності нашої держави продовжувала існувати. 

 Українське соборництво виразно проявляється в програмових засадах кирило-мефодіївців, "Руській трійці". 

  Ідею соборності нашої держави обгрунтували: священник з Лемківщини Василь Подолинський, багато видатних діячів українського національного відродження - Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, М. Шашкевич, М. Драгоманов, М. Грушевський, І. Франко та ін.

 Українська революція 1917-1920 рр. реалізувала мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. 

  Соборнісь України у новітній історії нашої держави посідає особливе місце, адже вона стала першим виявом становлення сучасної політичної нації, її прагнення до культурної і політичної єдності. Україна об'єдналася в єдину державу. Ця доленосна подія сформувала підгрунтя для подальшої боротьби нашого народу за свободу та незалежність. 

   Тож  лише в єдності наших спільних дій, соборності наших душ, ми побудуємо потужну, багату, вільну і демократичну державу, яка займе гідне місце серед найрозвиненіших країн світу.

  Зі змістом "Акту Директорії про з'єднання українських земель" ви зможете ознайомитися в книзі "Державний центр Української Народної Республіки в екзилі: статті і матеріали"  с. 294.



 


  

   






понеділок, 18 січня 2021 р.

19 січня - Свято Водохреща

Народознавча бесіда

 «Там на річці, на Йордані

Там Господь Христос хрестився,

З рук Хрестителя Івана

У святій водичці вмився»  
Вільшанко Я. 



28 січня - 70-річчя від дня народження Леоніда Каденюка

  "Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі".

Л. Каденюк


  З 11.01.2021 р. по 29.01.2021 р. у бібліотеці представлена виставка-ювілей "Перший космонавт незалежної України".


  Леонід Каденюк – це український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і  єдиний космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького  Національного університету ім. Ю. Федьковича,  який полетів у космос на кораблі  NASA "Колумбія" у складі американської команди  19 листопада 1997 року.
  Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись "космічною державою".

   Леонід Каденюк  взяв із собою  в космос Герб, три  Прапори України,   Гімн країни, 
фотографії українських творців космонавтики Михайла Янгеля, Олександра Шаргея і Сергія Корольова, "Кобзар"
 Тараса Шевченка та його портрет, які він згодом подарував Національному музею Т. Г. Шевченка в Каневі. 
   Усі речі, що перебували у космосі, отримали сертифікат із підписом кожного члена екіпажу.
  
   Перший космонавт незалежної України з собою  взяв вишиті хрестиком українські сорочки, які подарував всім членам екіпажу "Колумбії".
 Також з Каденюком до космосу полетіли і записи українських пісень у виконанні Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка та Софії Ротару.

   Каденюк організував два вечори української пісні у виконання Дмитра Гнатюка "Два кольори", "Черемшина", Софії Ротару з піснею "Мій рідний край", а також піснями Назарія Яремчука.

 За словами Леоніда Костянтиновича: "Американцям так сподобалися наші пісні, що вони почали вивчати українську мову". 

  У космосі Каденюк пробув до 5 грудня.

 Разом з його американськими колегами проводив експерименти   з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.

  Після повернення на Землю Каденюк не перестав цікавитись космосом. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. А у січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.
Окрім того, Каденюк написав п’ять наукових праць, в 2017 році видав книгу під назвою "Місія – Космос". 
Також він проводив багато зустрічей з молоддю.

 

 Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення,  в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.


  Книга Ігоря Панасова "Леонід Каденюк" розповідає про довгий шлях в 45 років, який довелося пройти першому українському космонавту, щоб втілити свою мрію про політ на орбіту землі - у 1997 році провести більше двох тижнів у космосі разом із міжнародною командою шатлу "Колумбія". 

  Цей політ зробив його символом космонавтики в усьому світі і одним із головних героїв в історії нашої країни. 

 

понеділок, 11 січня 2021 р.

Шановні користувачі!

Згідно Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» № 1236 від 09 грудня 2020 р. на період локдауну з 08 січня по 25 січня 2021 року бібліотека працює в режимі без відвідувачів.

Зв'язатися з нами можна

 за телефоном: (044) 250-05-64

Адміністрація ЦБС Голосіївського району


1 січня виповнилося 125 років від дня народження Василя Ілліча Касіяна

 До цієї ювілейної дати у бібліотеці представлена виставка-ювілей "Дивосвіт Василя Касіяна". 

  Василь Ілліч Касіян - український художник, графік, учений-енциклопедист,  багаторічний голова Спілки художників України, дійсний член академії мистецтв СРСР, професор Київського  художнього інституту, Герой Праці, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка. 

   Життєвий та творчий шлях Василя Ілліча цікавий і досить складний. Про своє життя він писав так: "Я народився в кінці минулого віку, коли на землях нашого Покуття ще зберігались народні звичаї від найдавніших часів.

  Дитиною і підлітком наслухався багато старовинних пісень, повір'їв, веснянок, колядок, бачив дуже давні ігри і танці - усе, що належить до скарбів духовної, самобутньої творчості народу, із цього чистого джерела пив усе своє життя".

  Художник жив у тоталітарному суспільстві й тому повинен був відображати свою епоху, втілювати її суспільні ідеали. Та попри все провідним лейтмотивом  творчості Василя Касіяна була Україна, український народ, його історія, біль і страждання та надія на кращу долю. 

   Про його любов до Батьківщини писав Ярема Гоян:"Україна, як свята молитва, зоріла із серця".

  Митець із когорти ренесансних титанів праці, син української нації  Василь Касіян жертовно працював і жив для України, графічним штрихом вирізьбив на скрижалях часу живий портрет своєї епохи, а вершиною мистецького храму височіє, мов собор, славна Шевченкініана. 

   "Поезія Кобзаря стала поезією праці художника... Мабуть, ніхто з українських художників не створював шевченківських образів такої сили, ніхто ще не проник так глибоко у філософський зміст поезії Кобзаря, ні для кого вона не стала настільки органічною, як для Василя Касіяна", - писав художник М. Глущенко.

  Книжка Яреми Гояна "Пророк" грунтується на багаторічних мистецтвознавчих пошуках. Велика заслуга автора в тому, що він багато років сумлінно й наполегливо збирав документи про Шевченкіану Василя Касіяна. І зумів об'єднати їх в одній книзі, показавши, як все життя митця було покладено на дослідження й творення величі Кобзаря. 

   Погляньте, будь ласка, на  портрет великого Поета на обкладинці книги, намальований великим Художником. Шевченко ніби заглядає в душу кожного із нас ясновидящим зором Пророка ми і ніби чуємо пророчі слова  його "Заповіту".  

"І мене в сім'ї великій 

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом".

   "Велика портретна галерея видатних діячів української і світової культури - скарбниця касіянівської іконографії". 

Ярема Гоян

 Великому художнику України Ярема Гоян присвятив своє есе "Диво Касіяна".





    Нарис Дмитра Янка "Ні дня без риски" також присвячено життю і діяльності великого художника ХХ століття В. Касіяна, який ніколи не розлучався з олівцем та записником.
 П'ятдесятирічним дружним стосункам між родиною Касіянів та родиною Григорія Косинки присвячено спогад Тамари Мороз-Стрілець "Як у пригодницькому фільмі".
  
 
  Ми пишаємося ще й тим, що одна з вулиць мікрорайону Теремки ІІ носить ім'я великого Художника.