вівторок, 30 червня 2020 р.

"Молоді літератори України: радимо прочитати"

 Наразі українська література переживає свій підйом, що дуже радує. Адже це частина національного здобутку, який завжди залишається з нами. Пожвавлення літературного процесу в Україні сприяло формуванню потужної та цікавої сучасної української літератури, яка може задовольнити читацькі смаки будь-якої аудиторії. 





 Сьогодні в Україні ми спостерігаємо нову тенденцію - появу генерації молодих українських літераторів від 16 до 26 років. Свої дебютні твори вони написали саме у цьому віці. 
 Серед них: Любко Дереш, Любомира Княжич, Таня Малярчук, Галина Ткачук, Ксенія Харченко, Галина Логінова та інші.
Так Любко Дереш свій перший роман "Поклонімося ящірці" написав у 15 років, роман "Культ" - у 16 років, в 19 років - роман "Архе", за що його стали називати "вундеркіндом української літератури".
 Усі ці твори стали українськими бестселерами.
    На ці твори звернули увагу видавці з інших країн: Німеччини, Італії, Польщі, Франції тощо.
   Навіть у 2018 році роман "Поклонімося ящірці" було поставлено на сцені Веймарського національного театру в Німеччині. 
Книжкова виставка "Молоді літератори України: радимо прочитати" познайомить вас з молодими талановитими українськими літераторами, які тільки починають здійматися на літературний олімп та творять нову сучасну літературу. 

 Ці автори цікаві, самодостатні. Вони впроваджують в українську літературу особливий, чистий від вражень радянського минулого погляд, притаманний новому часові.
   Хоча здебільшого вони пишуть для молоді, але їх читають і дорослі.
 Знайомтесь! Читайте! Збагачуйтесь духовно! 

   

четвер, 25 червня 2020 р.

Із циклу "Їх іменами славляться наші Теремки"

  

Петро́ Петрович Ма́га (нар. 12 липня 1971 р.) —Народний артист України, український актор, поет-пісняр, телеведучий, сценарист, режисер масових заходів.

З 1999 року — постійний режисер Театру пісні Павла Зіброва.
Актор, сценарист і режисер багатьох концертних вистав у Національному палаці "Україна".
У 1999-2007рр. - ведучий програми «Телефортуна» на «УТ-1» (потім — Першому національному).





  З 2008 по 2017 рр. -співведучий телепрограми "Шустер LIVE".
   



   

 З 2017 року є ведучим рубрики «Голос народу» в рамках програми «Вечірній прайм» на каналі "112 Україна".
  



  В 2014 році двоє друзів: президент компанії "Ліко-Холдинг" Ігор Лисов та народний артист України, в минулому актор театру, Петро Мага, об'єднавши свої підприємницькі та мистецькі таланти, вирішили заснувати перший театр в Голосіївському районі м. Києва. Особливістю театру мала стати ідея сімейного закладу, з домашньою і дружньою атмосферою. 
   Театр  відкрився 3 листопада 2014 року за адресою: вул. Конєва, 7 б і став називатися "Особистості". Місце розташування театру не випадкове, так як Петро Петрович сам проживає на масиві Теремки. Він же і став керівником театру.


  Це новий, сучасний театр з невеличкою залою (196 глядацьких місць) і тісним спілкуванням з глядачем (часто перед виставами художній керівник вітає глядачів особисто, а після вистав є можливість спілкування і фотографування акторів з гостями).
   Відвідувачі театру мають змогу не тільки розважитися чи збагатитися духовно, вони отримають можливість вирватися з середовища сірих буднів і отримати нові якісні враження.
  У театрі відбуваються вистави за участю провідних, популярних та визнаних українських акторів: Ади Роговцевої, Володимира Горянського, Руслани Писанки та інших.
  Акторська трупа театру вже втілила в життя понад 25 дитячих і дорослих постанов, кожна з яких мала популярність у глядача.


 Були поставлені вистави за творами легендарних Теннессі Вільямса, Рея Куні, Валентина Красногорова, Андре Моруа, Миколи Куліша, Анатолія Крима та ін.

   У театрі “Особистості” Петро грає головні ролі комедій:
"Як кум до куми..." ,"Мина Мазайло", "День Тиші".


  Петро Мага є автором багатьох п’єс, написаних  для  театру “Особистості”: "Лускунчик і чарівний кракатук""Новорічний детектив або крижана пісня Снігової Королеви""Як ми врятуємо світ?!" 
 Він також пише і для театрів Києва: “Задунаєць за порогом” – театральне товариство Бенюк-Хостікоєв, “Русалонька” – театр Спорту, “Жив собі Пес” – мюзикл для театру Опери та Балету. 
  Петро написав українські тексти до пісень з вистави "Пригоди Буратіно", поклавши їх на класичну музику.

   Петро Мага - всебічно обдарована людина. Він ще й відомий поет-пісняр.
 Видав дві книги: збірку віршів разом з поемою “Три подиви” та дитячу книжечку “Жив собі пес” (видавництво Самміт-Книга).

  Петро  почав писати ще у 12 років. І що характерно, він дуже хотів, щоб ті вірші ставали піснями. І його мрія збулася - 200  пісень Петра Маги перебувають у ротації на українському радіо і телебаченні.

 Писав за домовленістю з виконавцями, на їхнє замовлення. 
  Автор пісень для  Павла Зіброва та багатьох інших українських співаків. 
 Написав чимало яскравих поезій, присвячених драматичним подіям сьогодення: Майдану, війні на Сході України, що увійшли в двадцятку найкращих патріотичних пісень:
"Ніхто, крім нас!!!" муз. Дмитра Антонюка
"Згадай, Україно" муз. Олега Шака
Петро Мага є автором "Гімну Теремків"
 Петро Петрович вже немало досяг, зробив для України, Києва, Теремків і прагне ще більше. Залишається наполегливим, впертим, рішучим і відкритим. 
Успіхів Вам на  творчій та життєвій ниві!



середа, 24 червня 2020 р.

Увага!
Особливості роботи бібліотеки!
Шановні користувачі бібліотеки!
 На час запровадження карантинно-обмежувальних заходів бібліотека працює в режимі лише видачі та прийому літератури.    Бібліотека розширила діапазон послуг та ресурсів, які можна отримати онлайн. 

  Також отримати бібліографічні довідки та продовжити термін користування книгами ви можете за телефоном: (044) 250-05-64.

Ви повинні  придержуватись таких правил:

  •  Приходити до бібліотеки у засобах індивідуального захисту (маска та рукавички); 
  •  У приміщенні бібліотеки допускається одночасне обслуговування одного користувача ;
  •  Обов'язкове дотримання дистанції не менше ніж 1,5 метри;
  •  Читач не може самостійно вибирати книги у фонді (книги видаються  за  замовленням або за індивідуальним списком літератури);
  •  Книги після прочитання відправляються на двотижневу обсервацію.


  Будьмо взаємоввічливими!
 Ми мусимо дотримуватись цих правил і просимо поставитись до цього з розумінням!
   Режим роботи бібліотеки:
Понеділок-п'ятниця: з 13.00 до 18.00
Останній четвер місяця - санітарний день
Вихідні: субота, неділя

Приходьте! Чекаємо на вас!








Їх іменами славляться Теремки


 Велич мікрорайону Теремки ІІ в людях, які тут жили і живуть, які своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури краю. Скільки чудових талантів розквітло на царині духовних оберегів наших Теремків.
    Ми розпочинаємо цикл краєзнавчих розповідей "Їх іменами славляться наші Теремки".
    Долучайтесь і ви!
 Пам’ять зберігає ім'я Мозолевського Бориса Миколайовича (1936-1993) - українського археолога і поета, дослідника скіфської старовини, який проживав на масиві Теремки ІІ.
  
   З ім'ям Бориса Мозолевського в українській археології пов'язано багато чудових відкриттів.
  З 1968 р. починає працювати позаштатним співробітником Інституту археології АН Української РСР, бере участь у польових дослідженнях групи курганів Гайманова Могила у Запорізькій області. У велетенському 8-метровому кургані  Гайманова Могила вдалося знайти незайману грабіжниками велику господарську нішу, де були амфори, бронзові казани, залізна жаровня та інші речі. А у вщент пограбованому склепі царя була знайдена схованка із чудовими золотими платівками від двох дерев'яних посудин, два ритони, обкладені сріблом і золотом та срібна із позолотою чаша із рельєфним зображенням скіфів.


 Однак над українцем-патріотом згущувались хмари, загроза мордовських таборів була вже реальною. В етюді «Шлях до себе» Борис Мозолевський писав: «І коли зашморг вже зовсім мав зійтися навколо моєї шиї, збагнув я, що врятувати мене може тільки відкриття світового значення. Так вимріяв і вистраждав я собі свою Товсту Могилу. Зухвальство моє було винагороджене царською пектораллю. Замість Мордви я потрапив до Інституту археології АН УРСР, до якого мене поспішили зарахувати заднім числом».

  Доленосною для археолога стала фантастична знахідка    скіфської пекторалі у кургані Товста Могила. Цю незабутню мить свого життя Борис Мозолевський зафіксував так: "Стрілки годинника показували 14 годин 30 хвилин. Над Товстою Могилою яріло велике сонце. Було 21 червня 1971 року. Розуміння колосальності знахідки, радість побачення з нею, здивування з того, чому вона трапилася мені, а не будь-кому іншому з багатьох поколінь моїх попередників, - усе це прийшло, точніше приходило потім..." Одягнувши її на шию і замаскувавши старою тілогрійкою, Мозолевський інкогніто  доставив безцінну знахідку до Києва.   

 Скіфська Золота пектораль вважається найбільшою археологічною знахідкою ХХ століття, шедевром світового мистецтва. Її приблизна вартість 2 млн. доларів, хоча були й пропозиції на порядок вищі. Сама по собі пектораль - це жіноча прикраса, яка важить 1,2 кг, складається з чистого золота 958 проби, на ній міститься близько ста майстерно виконаних фігур, діаметр - 30,6 см. Її виготовили десь в V столітті до н. е. Нещодавно у вчених колах з'явилася думка, що ця пектораль - не що інше як зашифроване послання скіфів.
  Нині Золота пектораль зберігається в Києві - в Музеї історичних коштовностей України.


   Після розкопок Товстої Могили Борис Мозолевський став одним із найавторитетніших дослідників скіфських курганів. Гідним подиву є той факт, що дві третини скіфського золота, яке зберігається зараз у Музеї історичних коштовностей України, - це знахідки Бориса Мозолевського. Він блискуче захистив 1980 року кандидатську дисертацію, тема якої — скарби з Товстої Могили. 3 1986 р. і до кінця життя працював завідувачем відділу, потім — сектора скіфської археології Інституту археології НАН України. Був прийнятий до Спілки письменників України. 
 Багаторічний досвід польових досліджень допоміг Борисові Мозолевському визначити характерні ознаки для візуального розпізнання скіфських курганів без розкопок. Це дало змогу йому під час розвідок у 1984—1985 pp. та 1989 р. на території Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Кримської  оглянути понад 60 курганів, висотою від 8 м та вище, виявити серед них 23 царських скіфських кургани.

 Особливе місце в дослідженнях Б. Мозолевського посідають розкопки кургану Соболева Могила  влітку 1991 р. У ньому знайшли на глибині 10 м багате поховання скіфського жерця, дівчинки і хлопчика. Похований можновладець мав масивну золоту гривну, браслети,  футляр для лука і стріл, нагайку, меч, набір ритуального посуду — ріг, келих, кубок. За головою небіжчика лежали чотири списи та п'ять сагайдаків зі стрілами. У боковій камері серед господарських речей з-поміж срібного намиста лежало набірне кістяне веретено.  Це знаряддя для виготовлення ниток було символом жрецтва, покликання якого здійснювати зв'язок між людьми, світами й часом. Так відбулось відкриття поховання, яке раніше не траплялось. Глибоке осмислення цих знахідок в умовах розпаду СРСР та перших місяців незалежності України привело Бориса Миколайовича Мозолевського до несподіваних висновків про сутність суспільно-політичних процесів на українській землі — неминуча загибель деспотії, незважаючи на її численні злочини та жертви. Він прагнув все це відобразити не тільки в періодичних виданнях, а й у своїй докторській дисертації. Однак плани Бориса Миколайовича не здійснилися через важку хворобу (рак). У 1993 р. він був удостоєний пам'ятного диплома «Золотий скіф» Інституту археології АН України і Ради Київської академії Євробізнесу.
  Окрім наукових праць, залишив у спадок значний поетичний доробок. Писати вірші почав ще з дитячих років. Свою першу збірку поезій «Начало марта» видав 1963 року. У кінці 60-х років Б. Мозолевський почав писати українською мовою, створивши книги поезій, в яких осмислена історія України та сучасність: «Червоне вітрило» (1976), «Веретено» (1980), «Кохання на початку осені» (1985), «І мить як вік» (1986), «Дорогою стріли» (1991). Він також є автором популярної книги про археологічні знахідки України «Скіфський степ» (1983), ліричної повісті «Думи про степ», яку писав у 60-ті роки і яка навіть одержала другу премію в конкурсі "Євшан-зілля", однак не була надрукованою аж до 1996 року.

Могила Бориса Мозолевського
  У своїй поезії відкрив найтонші ліричні переживання й роздуми над долею України у ракурсі її історичного минулого. 


  Помер 13 вересня 1993 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.



   Борис Миколайович пішов з життя занадто рано, скільки ще він міг зробити, відкрити, написати...

За добро, що робив я на світі

За добро, що робив я на світі,
За усі мої муки й жалі
Я воскресну в тридцятім столітті 
І пройдусь по коханій землі.

По степах золотих і безкраїх,
Де страждаю, люблю і живу,
Де душа, наче птах, завмирає,
Коли падає тінь на траву.

Не реліктом, не родичем бідним, 
Що з далеких доріг заблукав, –
Я прийду до вас гордо і гідно, 
Бо для вас я цю землю плекав...

Врятувавши її від пожежі,
І утвердивши братство земне,
Ви в оцім подніпровськім безмежжі
Обніміть, наче брата, мене.
Б. Мозолевський

Гордимось! Пам'ятаємо! Дякуємо!



вівторок, 23 червня 2020 р.

 Відлунали останні акорди маршу Мендельсона. Ви молоді, закохані, щасливі, з надією дивитесь у майбутнє. Починається сімейне життя з рутиною, щоденними проблемами та труднощами.
 Ви задаєте собі запитання: "Як їх подолати?" І не можете дати відповідь на них. Але, на щастя, є книга - джерело корисних порад. 
 Для вас ми підготували виставку запитання-відповідь "Проблеми в сім'ї?- Відповіді в книгах".
   Книги, представлені на виставці, дають відповідь на те, що стає причиною сімейних сварок та конфліктів, що формує поведінку в сім'ї, від яких факторів залежить міжособистісне спілкування, як партнерам підтримувати один одного в складних життєвих ситуаціях, як зберегти особистий простір та не втратити себе в шлюбі, як побудувати гармонійні стосунки в сім'ї.

понеділок, 22 червня 2020 р.

28 червня - День Конституції України


 Поступ українського народу до утвердження суверенної незалежної держави завершився днем прийняття нової Конституції України - 28 червня 1996 року. Конституція - основний закон держави, що має найвищу юридичну силу і встановлює засади політичної, правової та економічної систем держави. Згідно з Конституцією Україну проголошено демократичною, соціальною і правовою державою. Конституція України створена для людей і на благо людей.
 Конституцією закріплені ідеали справедливості, рівноправності, які панують у цивілізованих країнах світу. 
  Конституція є не просто декларацією прав і свобод громадян, а нормою життя українців, де кожен відчуває невід'ємне право на свободу та особисту недоторканість, на власний вибір і безпеку. 

   З нагоди Дня Конституції України ми підготували виставку-привітання "Конституція - компас суспільства".
   На виставці представлені основоположні документи - Конституція України, довідники з історії держави, книги, що знайомлять з конституційно-державними актами України з найдавніших часів до сьогодення.
 Виставка допоможе вам послідовно розглянути українські конституційні ідеї.
  Також ми підготували вікторину "Чи знаєте ви Конституцію України?"
Просимо дати відповідь на поставлені запитання:
1.Головний закон України?
2.Скільки років писалася Конституція України?
3.Найвища соціальна цінність за Конституцією України?
4.Хто є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні?
5.Скільки державних мов закріплено Конституцією України?
6.Що є основним національним багатством в Україні?
7.Найважливіші функції держави?
8.Які ви знаєте державні символи України?
9.Хто може бути членом політичних партій та громадських організацій?
10.Який освітній рівень згідно з Конституцією є обов'язковим?
11.Який основний зміст статті 53 Конституції?
12.Як здійснюється народне волевиявлення?
13.Що є єдиним органом законодавчої влади в Україні?
14.Хто є главою держави в Україні?
15.Що є вищим органом у системі виконавчої влади?
Вивчайте! Знайте! Дійте!



четвер, 18 червня 2020 р.

"І оживає сорок перший у малюнках дітей"


 Щорічно 22 червня оживає в душах і серцях пам'ять про страшну в історії України сторінку - початок Другої світової війни  на території України. 


  
  Повсюди палала Україна. То були страшні часи. 
  Людська пам'ять довга. Як для дорослих, так і для дітей назавжди святими залишиться горе і біль людей, які пройшли цю війну, винесли її на своїх плечах і вийшли з неї переможцями.
  Кожне нове покоління малює війну, подвиги своїх прадідів і прапрадідів. 
 Тема війни знайшла відображення і у малюнках учнів художньої школи №9, які вони представили на виставці "І оживає сорок перший у малюнках дітей". 
   Ця виставка привертає увагу не тільки до подій Другої світової війни, як до трагедії, а і до людей, які з честю виконували свій військовий обов'язок - захищали рідну Україну від нацистських загарбників.
  Головне бажання дітей, щоб в Україні настав мир, а війни залишались лише на малюнках і картинах. Вони свято вірять в це. І їхні малюнки доказ цьому.








   


середа, 17 червня 2020 р.

22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни


   День 22 червня 1941 року, коли нацистська навала вдерлася на землю Східної України,  трагічною сторінкою увійшов у життя українців.   Війна для України обернулася довгими роками страждань, кривавий танок якої тривав 1418 днів і ночей. Це важко усвідомити, важко осягнути. Лихо і страждання, які пережили люди, незмірні.
  Дорогу ціну заплатив український народ  за участь у найстрашнішій за всю історію війні 1939-1945 рр.

 Не зникне в пам'яті народній, не піде з забуття великий подвиг і велика трагедія тих, хто першими прийняв на себе удари тієї кривавої війни, хто так і не повернувся до рідної домівки. 
 Вшановуючи пам'ять жертв війни, організували виставку-пам'ять "Земле! Сорок перший не забудь!" 
 Тож схилімо голови перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. 
Вічна пам'ять полеглим! 
Честь і слава живим! 


вівторок, 16 червня 2020 р.

 Виготовлення виробів з бісеру - найзагадковіший,  найцікавіший вид рукотворного мистецтва, який   має багатовікові традиції.
 Бісероплетіння захоплює, зачаровує, заворожує, допомагає відволіктися від повсякденних турбот нашого життя та поринути в прекрасний і казковий світ краси і добра.

 Шановні користувачі!

 Ми підготували для вас викладку  "Казкове і загадкове мистецтво бісероплетіння". 
 Щиро сподіваємось, що книги та журнали  допоможуть вам опанувати і розвинути техніку бісероплетіння та  створити справжні шедеври. 
  Успіху та творчого натхнення!





четвер, 11 червня 2020 р.

14 червня - Всесвітній день в'язання


  Традиція відзначати цей день походить із Франції.
  Вперше Всесвітній день в'язання на публіці пройшов у Парижі. Придумала цю забаву любителька в'язання Даніель Лендес.
 Нині Всесвітній день в'язання проходить у понад 350 містах планети. 
 Усім, хто любить в'язати спицями чи гачком і присвячує час своєму улюбленому заняттю та для охочих навчитися цьому непростому, але захоплюючому рукоділлю ми підготували виставку-хобі "Диво рукотворне".
  Завітайте в бібліотеку!
  У нас   знайдете книжку або журнал, які познайомлять вас з технологію в’язання спицями або гачком, також виберете сучасну модель в'язаної сукні чи светра, ажурної скатертини чи серветки.

четвер, 4 червня 2020 р.

7 червня - День Святої Трійці

Шановні користувачі!
Шановні колеги!
   Вітаємо вас зі Святом Трійці! 
 Нехай Отець, Син і Дух Святий вас оберігає, надійно захищає та надихає на добрі справи, наповнює серця любов'ю, душевним теплом. Нехай здоров'я, достатку,  у вас буде сповна. Нехай Господь на нашу землю пошле мир та щастя, а нашій Україні -  єдності та розквіту. 
   Запрошуємо усіх переглянути виставку-привітання "Трійця іде - свято в душі несе", яка без сумніву, зацікавить всіх, кому не байдужа духовна та культурна спадщина українського народу.


Буяє зелень, і Господь дає
Лазурі неба і тепла по вінця,
О цій порі справіку настає
Величне християнське свято Трійці.
О. Крачило
   Представлена на виставці література дає вичерпні відповіді про історію Свята Трійці, що воно означає і віщує, про традиції, обряди та прикмети цього свята, що треба робити і що не бажано робити в ці святкові три дні, чому не можна прикрашати оселю гілками осики, верби, крушини. Ви також познайомитесь з легендами, повір'ями, прикметами, пов'язаними зі святом.
  Читайте, дізнавайтесь про надбання наших предків!