З 1.04.2022 р по 30.04.2022 р. на абонементі представлена виставка-знайомство «Жінки у боротьбі за волю України й рідну культуру».

 Сучасну Україну нерідко називають "жіночою" країною: за статистикою 54% її населення становлять представниці прекрасної статі. І хоч так було не завжди, багатовікова історія нашого народу зберігає пам'ять про видатних українок, славних дочок своєї країни, які словом і своєю  наполегливою працею боролись за її незалежність, національне відродження та процвітання. Разом зі своїм народом вони мужньо та самовіддано пройшли важкий шлях становлення та розвитку української нації.

 Найбільш вагомий вклад внесли українки в літературу та мистецтво. Рідною піснею, художнім словом вони пробуджували національну свідомість, готували той грунт, на якому потім виросли герої, що зі зброєю в руках відстоювали право українського народу самостійно вирішувати свою долю. 

 Ознайомившись з нашою виставкою, ви дізнаєтесь про роль українських жінок в науці, культурі та історії загалом.

Хорунжий Ю. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. - Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2004.- 208 с.: портр.

 Документально-есеїстична книжка письменника Юрія Хорунжого присвячена драматичним, в більшості випадків трагічним, долям Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, Марії Старицької, Оксани Стешенко, Вероніки Черняхівської, Ірини Стешенко, Катерини Рушевської, Валерії О’Коннор-Вілінської, Надії Суровцової — щирих патріоток України, творців її культури, шляхетних не лише за походженням, а й за своїм чином. Видання ілюстроване унікальними світлинами, зокрема з фотоархіву автора і музейних фондів.

Бармак М., Чорна М.   Жінка незламного духу: Іванна Блажкевич (1886-1977) / Микола Бармак, Мар'яна Чорна. - Тернопіль:  Видавництво Астон, 2021. - 400 с. 

 У виданні висвітлено громадсько-просвітницьку діяльність однієї з активних організаторок жіночого руху Галичини, провідної діячки українського кооперативного руху, педагога, дитячої письменниці, уродженки Тернопільщини Іванни Блажкевич. В основі дослідження епістолярна спадщина, а також інформація про родину, про відомих громадських та культурно-просвітницьких діячів краю. 

Суровцова Н. Спогади.- Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 1996.- 432 с., іл.

 Надія Віталіївна Суровцова, жінка незвичайної долі, відома серед української еліти як перекладач і громадський діяч. Вона знала особисто майже всіх видатних українських і багатьох світових діячів перших двох десятиліть ХХ ст.  Спогади Н. Суровцової є підсумком її досвіду, джерелом пізнання уроків історії для сучасників. Водночас «Спогади» сприймаються як твір сучасний. Проблеми, порушені в них, залишаються актуальними і сьогодні, оскільки осмислюються події ХХ ст., культури в цілому. 

Алла Горська. Спалах перед світанком /Упоряд. Олена Лодзинська.- Київ: ТОВ "Видавництво "Кліо"", 2019.- 136.с.

Видання присвячене 90-річчю з дня народження видатної української художниці Алли Олександрівни Горської. Алла Горська - активна учасниця українського шістдесятницького руху спротиву тоталітарній системі в СРСР. Її називали душею українського шістдесятництва, вона була люблячою жінкою і матір’ю з ніжним, вразливим серцем митця. Її вбили, і обставини смерті Алли Горської досі оповиті таємницею. А її безкомпромісність і мужність в обстоюванні власних переконань, жертовність і патріотизм досі лишаються взірцем для кожного небайдужого серця. До книжки увійшли світлини з родинного альбому Зарецьких із фондової колекції Музею шістдесятництва та архіву онуки художниці Олени Зарецької.

 

Теліга О. О краю мій...: Твори. Документи. Біографічний нарис.- Київ: Видавництво імені О. Теліги, 1999.- 496 с., іл.
 Наведені поетичні і прозові твори талановитої української поетеси та активної громадської діячки Олени Теліги. Подано велику кількість фотографій, документи, а також нарис доктора історичних наук Надії Миронець «І злитись знову зі своїм народом» про життя і творчість поетеси, написаний на основі документів, листів, спогадів сучасників.

Макаревич М. Україна має жіноче обличчя/ Мирослава Макаревич.- Київ, 2021.- 132 с.: іл., портр.

  Україна як жінка – вродлива та багата, незалежна, у розквіті свого творчого потенціалу постать. У цій книжці представлено 30 есеїв про наших сучасниць, непересічних українок, знакових представниць двох ключових царин нинішнього життя України – науки та культури. 30 «живих» історій на основі авторських інтерв’ю журналістки-письменниці Мирослави Макаревич. З лайфхаками від українських актрис, науковиць, художниць, письменниць, музиканток, оперної діви й балерини.

Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності / О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька, Н. В. Терес та ін. За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес.- Київ: Книги - ХХІ, 2007.- 464 с.

 Посібник містить нариси  про головні віхи життя і діяльності яскравих жіночих особистостей - провідних діячів науки й культури. В нарисах подана різноманітна інформація, що дозволяє глибше зрозуміти основи формування світоглядних засад діячів культури і науки України: походження, освіта, особистісні характеристики батьків, ранні інтереси та уподобання, обставини, за яких формувалися характер і світогляд, люди, які були прикладом або ж підтримали їх у творчих пошуках і починаннях. 

28 квітня - Всесвітній день охорони праці

     

 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначається День охорони праці, коли країна, вшановує пам’ять працівників, які загинули на виробництві, як в мирний час, так і під час воєнного стану.

 «Враховуючи повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України, яка почалася 24 лютого 2022 року, всі зусилля країни спрямовані на захист Батьківщини. В цей складний час бізнес та працівники – друга лінія оборони, фундамент економічної стабільності та безцінна допомога Збройним силам України», - зазначили в Держслужбі з питань праці.

  Праця в умовах воєнного стану пов’язана з великою кількістю нових, в тому числі смертельно небезпечних ризиків, що призводять до погіршення умов праці в усіх галузях економіки. Україна несе великі втрати в цій війні і ці втрати збільшуються внаслідок загибелі працівників на робочих місцях.

«Так, за час збройної агресії Держпраці вже зареєстровано 110 нещасних випадків на виробництві, що підлягають спеціальному розслідуванню, в яких постраждав 191 працівник, у тому числі 115 - зі смертельним наслідком. При виконанні трудових обов’язків через активні бойові дії постраждали 94 працівники, 50 з яких загинули», - повідомляють в службі.

 1 березня російські окупанти обстріляли ракетами київську телевежу, внаслідок чого загинуло 5 чоловік.

 У Макарові внаслідок авіаудару по хлібозаводу загинуло 13 працівників.

 

 

Кількість жертв ракетного обстрілу торгового центру "Ретровіль" в Подільському районі Києва досягла 8 осіб. 

    Під час польових робіт у селі Маковіще Київської області на міні підірвався трактор.  Водій вижив.

   

   Це лише малий перелік працівників, які загинули на виробництві під час російсько-української війни. 

 Дотримуйтесь правил з техніки безпеки завжди! Це збереже ваше життя та здоров’я на довгі роки та допоможе прискорити Перемогу! І пам’ятайте – вдома на вас чекають!!!

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

  "Радіаційна небезпека:як діяти?"

 Навряд чи знайдеться в Європі людина, котрій було б невідоме слово Чорнобиль. Світ був вражений масштабами катастрофи. 

 

 Одна з найстрашніших трагедій за всю історію людської цивілізації сталася в Україні 26 квітня 1986 року у результаті вибуху одного з енергоблоків на Чорнобильській атомній станції. Сталася страшенна техногенна аварія, що переросла в катастрофу.

   Чи можливий зараз ядерний Армагедон, подібний чи гірший за Чорнобильський? У міру того, як стихійне лихо відступило в часі оптимісти дедалі гучніше стали заперечувати таку можливість. Але ніхто не міг подумати, що у ХХІ столітті може існувати така небезпека, як ядерний тероризм. 

  Росія вперше в історії людства вдалася до ядерного терору під час ведення загарбницької війни проти України, коли російські війська обстрілювали Запорізьку атомну станцію, місто Енергодар, захопили ЧАЕС.

   Навіть випадкове влучення снарядів чи уламків у блоки атомних станцій, яких в Україні діє 4 з 15 енергоблоками, може призвести до ядерної катастрофи в рази сильнішої  від Чорнобильської. 

  Що ж робити, якщо раптом станеться вибух? Як захиститися від радіації? 

Ми працюємо заради Перемоги, вашого здоров'я. 

Все буде Україна!

 

29 квітня - День пам'яті всіх жертв застосування хімічної зброї

  "Хімічна зброя: як уберегтися?"

  29 квітня День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї Цей пам’ятний День був заснований в листопаді 2005 р. 10-ю сесією Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Він приурочений дню, коли в 1997-му році ця Конвенція набула повну законну силу на міжнародному рівні. 
   З перших днів повномасштабної війни, яку 24 лютого розпочала росія, вже декілька разів було зафіксовано використання нею фосфорних бомб, які заборонені Женевською конвенцією. 

 Оскільки ворог не гребує жодним порушенням всіх можливих норм гуманності, варто бути готовими і до хімічних атак. 
Дієві поради, які допоможуть врятувати життя на випадок хімічної атаки

 Презентація книги 

Україна. Пам'ять боротьби

ВЕЛИКДЕНЬ ПРОСИТЬ НА ГОСТИНИ

Майстер - клас з декупажу писанки

 

Як вберегтися від мінної небезпеки