14 червня - 135-річчя від дня народження Є. Коновальця

 

 До 135-річчя від дня народження Євгена Михайловича Коновальця   — українського державного, військового та політичного діяча, полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, члена Стрілецької Ради, коменданта Української військової організації, голови Проводу українських націоналістів, засновника і першого голови Організації українських націоналістів, одного із ідеологів українського націоналізму з 08.06.2026 р. по 25.06.2026 р. на абонементі організували виставку-ювілей "Борець за волю України". 

   Літопис боротьби за українську державність у ХХ столітті закарбував на своїх сторінках цілу низку історичних постатей. Одне з чільних місць серед них належить полковникові Євгену Коновальцю (1891-1938), який   зробив неабиякий внесок у розвиток та становлення української державності.

  У вирі революційних подій Євген Коновалець швидко домігся широкого визнання. Він став одним із засновників, а потім і командиром славетної формації Січових Стрільців, які відіграли важливу роль у боротьбі за українську державність 1918-1920 років. 

   Після поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр. полковник Євген Коновалець та його бойові побратими створили Українську військову організацію (УВО) (1920-1921) і тим широко задекларували своє прагнення боротися за відновлення Української Держави. 

   У 1929 р. з ініціативи УВО і під безпосереднім керівництвом Є. Коновальця було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), вістря боротьби якої було спрямоване проти головних ворогів української державності - московських більшовицьких  спецслужб і польської окупаційної шовіністичної влади. 

   Слова провідника ОУН: "Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї!" стали девізом оунівців.

    За словами З. Книша - відомого члена ОУН-УВО Євген Коновалець був "легендарною постаттю, символом спротиву всього українського народу..."

     ОУН стрімко увірвалася в українське суспільно-політичне життя і вже в середині 1930-х років стала найавторитетнішою національно-державницькою організацією, як на еміграції, так і  на українських землях у складі іноземних держав.

    Світ мав розуміти, що оунівці не терористи і не бандити, а борці за відновлення української державності.

    Євген Коновалець встановив контакти з політичними колами Німеччини, Британії, Литви, Іспанії, Італії, Японії, США, які спонсорували оунівців. А на території Польщі, Чехословаччини, Австії, Німеччини стали діяти військові школи для підготовки старшин українського війська.  

   

Але, коли до влади прийшов Гітлер, Євген Коновалець розірвав контакти з німецькими військовими структурами. 

   Діяльність Є. Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всерозростаючою підтримкою українців, викликала занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві. 

 Коновалець був особистим ворогом Сталіна. Ще протягом 1920-х років Москва організувала 4 замахи на його життя. 

  23 травня 1938 року долю Євгена Коновальця було вирішено. Його вбив радянський агент Павло Судоплатов.

 Загибель провідника ОУН стала непоправною втратою для українського визвольного руху, для всієї боротьби за українську державність. 

   "У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю" - ці слова Є. Коновальця і сьогодні є дороговказом для молодого покоління українців.