25 липня - 335 років тому Івана Мазепу було обрано гетьманом Лівобережної України

 З 10.07.2022 р. по 31.07.2022 р. на абонементі до 335-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом Лівобережної України представлена виставка-ювілей "Для тебе тільки я й живу, моя ти Україно мила" І. Мазепа.

"Гей, панове генерали,

Чому ж єсте так оспали!

І ви, панство полковники,

Без жодної політики,

Озмітеся всі за руки,

Не допустіть горькой муки

Матці своїй більш терпіти?

Нуте врагів, нуте бити!

Самопали набивайте,

Острих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте,

І вольностей бороніте!

Нехай вічна буде слава,

Же през шаблі маєм права!"

Іван Мазепа

   Саме у такій віршованій формі висловив власну політичну програму Іван Мазепа. 

   Завдяки своїм природним здібностям, здобутій освіті, військовому вишколу гетьман Іван Мазепа став великим державотворцем, полководцем, дипломатом і культурним діячем, який творив нову ранньомодерну Україну.

  Під час гетьманування Івана Мазепи протягом 1687-1709 років московсько-українські стосунки вступили у вирішальну фазу. Своїм політичним і дипломатичним хистом, високою культурою він підніс авторитет гетьманської влади. І це при тому, що розпочинати свою діяльність, як гетьману, Мазепі довелося за надзвичайно тяжких і несприятливих обставин: при його обранні гетьманом 25 липня 1687 року були укладені так звані Коломацькі статті - українсько-московська угода, що вкрай обмежувала самостійність гетьманської держави. Ці 22 статті стримували українську торгівлю, забороняли гетьману самостійно призначати й звільняти генеральну старшину, вести міжнародні відносини. У Батурин вводився полк московських стрільців - для контролю за гетьманом. 

  Але інтереси держави Мазепа ставив вище особистих. Гетьман  намагався втілити ідею української державності в життя.  Йому не вдалося здійснити потаємну мрію свого життя - створення незалежної Української держави. Але те, що він, як патріот, наважився не закрити, а порушити це питання, є найголовнішим його скарбом-заповітом нащадкам. 

   Вже за життя Івана Мазепу супроводжувало багато легендарних переказів щодо окремих яскравих сторінок його біографії, кількість яких після його смерті збільшувалася і вони ставали справжніми міфами. Бурхлива діяльність гетьмана і до цього часу оповита рядом таємниць та загадкових подій.

 Ознайомившись з матеріалами нашої виставки ви  зможете створити свій власний варіант образу гетьмана Івана Мазе­пи - одного з найколоритніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни.

Журавльов, Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов.- Харків: Будинок друку, 2012.- 382 с.

 Іван Мазепа (1639-1709) - одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного - і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів - і "Юда", відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор - і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу й найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва - і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів... 

Павленко, С. Гетьман Іван Мазепа. Перше п'ятиріччя правління / Сергій Павленко.- Київ: Мистецтво, 2021.- 320 с.: іл., портр.

 У книзі відомого дослідника Гетьманщини Сергія Павленка опрацьовано практично невивчений пласт джерел щодо перших років правління гетьмана Івана Мазепи. Згідно з ними правитель Гетьманщини постає, як енергійний державник, який формував довкола себе команду однодумців, жорстко боровся із тими, хто мріяв розбудовувати промосковську Україну. 

 Книга дає змогу читачу по-новому переосмислити ранній період гетьманування володаря булави, деталізує реалії приходу його до влади на Коломаку, показує гетьмана Івана Мазепу, як талановитого організатора військових дій. Автор детально вивчив контекст доби, що сприяло виявленню нових подробиць заходів І. Мазепи та його спільників, драму й трагедію "самостійників", які не змогли реалізувати свої проєкти через складні реалії буття сусідніх країн.

Мазепа: Збірник / Передм., упоряд. тексту й іл., комент. Ю. І. Іванченка.- Київ: Мистецтво, 1993.- 240 с.
  Мазепа - герой чи Мазепа - зрадник українського народу? Відповідь на ці запитання ви знайде в цьому збірнику, присвяченому життю одного з найосвіченіших діячів української історії, видатного державного діяча, гетьмана України, який у світовій галереї політиків посідає одне з найпочесніших місць. Книга ілюстрована репродукціями з творів давнього українського та західного мистецтва.

Чухліб, Т. Іван Мазепа (1639-1709) / Тарас Чухліб // Гетьмани України-Русі: (від лицарів степу до правителів країни).- Донецьк: БАО, 2012.- с.236-253.

 Тарас Чухліб, спираючись у своїй праці на оригінальні архівні документи й дослідження вітчизняної та зарубіжної історичної науки,  змалював історичний портрет одного з найбільш відомих володарів гетьманської булави - Івана Мазепи. 

 Мицик, Юрій Іван Мазепа [Текст] / Ю. Мицик. - Київ, 2007. - 72 с. - (Великі українці).

 У книзі в науково-популярному стилі простежено родовід, життєвий шлях, непересічні людські якості  великого українця - Івана Мазепи. Розгорнуто описано його політичну програму, діяльність на посаді гетьмана як адміністратора, господарника, полководця, мецената, покровителя православної церкви. З'ясовано мотиви антиросійського повстання Івана Мазепи, спростовано численні фальсифікації, які зображали гетьмана як "зрадника".

Павленко, С. О.  Іван Мазепа як будівничий української культури / С. О. Павленко.- Київ, 2005.- 304 с.

 Державницький і меценатські проєкти гетьмана Івана Мазепи мали колосальний вплив на розвиток України. Його коштом було збудовано, реставровано та оздоблено 43 церковні  споруди. Крім будівництва нових або перебудови храмів княжої доби, гетьман робив для них коштовні подарунки: ікони, хрести, чаші, митри, дзвони, богослужебні книги, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, оксамитом. 

  За підрахунками козацької старшини Іван Мазепа на меценатство витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів. 

Вечерський, В. Знищення Батурина / В. Вечерський // Гетьманські столиці України.- Київ: Наш час, 2008.- с.187-196.

  Листопад 1708 року став переломним не  тільки в історії України, а й Батурина, який завдяки підступу й зраді було захоплено московськими військами за наказом Петра І. Страшна січа позбавила життя всіх від старого до малого -  захисників міста і мирне населення. Їх кололи, різали, розтинали, закопували живцем. 14 тисяч людей полягло того дня. На ошатних міських вуличках  все палало. Батурин став пусткою. 

    Батуринська різанина 1708 року - перший акт геноциду, вчиненого Москвою проти українського народу, коли поголовно винищували всіх - і правих, і винуватих, і військових, і мирних мешканців, включно зі священниками, жінками й дітьми.  

   Попри тодішню поразку борців за волю народу і їхню пролиту кров, все ж мрія мазепинців здійснилася - Україна стала незалежною.

  Минули століття, але, на жаль, сьогодні на українські землі та соборність України знову націлилися московські агресори, метою яких є системне й послідовне знищення українського народу, його самобутності та позбавлення  права на самовизначення й самостійний розвиток.

 Щоденні масові вбивства, викрадення, позбавлення свободи людей, їх катування, ґвалтування жінок і дітей, глумління над тілами вбитих, розстріли, блокада населених пунктів, знищення цивільної інфраструктури, використання голоду як методу війни… І таких звірств безліч по всій території України, куди ступила нога російського окупанта. Ці звірства вразили не лише Україну, а й увесь світ. 

   Звідки така дикість, таке звірство, лють і ненависть? 

    Що це, як не геноцид українського народу?

   Адже ми не хочемо війни. Хочемо жити в мирі й злагоді, будувати власну державу. І ми обов'язково переможемо цю рашистську навалу. 

   Слава Україні! Героям слава!