понеділок, 13 червня 2022 р.

28 червня - День Конституції України

 З 13.06.2022 р. по 29.06.2022 р. до Дня Конституції України на абонементі представлена виставка-привітання "Конституція - компас суспільства".

 Є дати, які укріплюють націю, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До них належить День Конституції України – свято волі, миру і доброї злагоди всіх громадян на основі закону і справедливості.

  26 років тому, наша країна отримала свій найважливіший і головний документ - Конституцію! 

 День Конституції України - це державне свято, історія якого почалася з 1996 року та супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України. 

 Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності й демократії, гарант незалежності й соборності України.

       Конституція України створена для людей і на благо людей.
 Конституцією закріплені ідеали справедливості, рівноправності, які панують у цивілізованих країнах світу. 
 
  Шановні читачі, пропонуємо вам  ознайомитись з матеріалами нашої виставки, на якій представлені основоположні документи - Конституція України, довідники з історії держави, книги, що знайомлять з конституційно-державними актами України від Київської Русі  до  сьогодення.
 Виставка допоможе вам послідовно розглянути українські конституційні ідеї.

Україна. Конституція (1996). Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.- Київ, 1996.- 80 с.
  Прийнята 28 червня 1996 р. Конституція України визначила основні напрями розбудови нашої держави як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової, де людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Основний Закон не тільки встановив загальні засади функціонування нашої держави, а й заклав надійний фундамент подальшого розвитку національного законодавства, що є гарантією реалізації та утвердження основних положень Конституції України.
  Витоками сучасної конституційно-правової думки України є, насамперед, правові пам' ятки Київської Русі, юридична спадщина козацької доби, насамперед, "козацькі конституції" і Конституція Пилипа Орлика 1710 р., конституційні проекти членів Кирило-Мефодіївського товариства, конституційна правотворчість доби національно-визвольних змагань, зокрема, конституційні акти УНР, ЗУНР, Карпатської Русі та ін.

 Шлях становлення української державності довгий і тернистий. Отже, історія нашої Конституції досить тривала. А бере вона початок ще з часів Київської Русі. 
Ми рідко задумуємося над тим, що конституційний процес на наших теренах розпочався раніше, ніж будь-де у світі. 
 
З "Руської Правди" // Хрестоматія з історії України / Упоряд. та автор коментарів Уривалкін О. М. .- Київ, 2007.- с. 52-54.
   "Руська правда" Ярослава Мудрого - перший державний документ, який визначав права всіх верств суспільства у Київській Русі. "Руська правда" - рукописний збірник законів (ХІ-ХІІ ст.), введений У Київській Русі Ярославом Мудрим, що започаткував розвиток ранньофеодального писаного права, який закріплював юридичні норми цього часу. Цей документ дійшов до нашого часу у 106 списках, з якого видно, як високо цінувалася людська честь, осуджувались злодії та вбив­ці. Наші предки шанували старших і були милосердними - не запро­ваджували смертної кари на Русі. За всякий злочин існував штраф, і можна було відкупитися грішми. Найважчою карою було вигнання з рідної землі - за крадіжку коней і за підпал. Князь Ярослав збирав бібліотеки, де знаходилися правові та політичні документи і намагався поширювати освіту на Русі.
   
Музиченко П. П. Магдебурзьке право / П. П. Музиченко // Історія держави і права України: Навчальний посібник.- Київ, 1999.- с. 66-67.
   Протягом ХІІІ-ХVІІ століть у містах України запроваджується Магдебурзьке право. На його основі в містах почали створюватися органи місцевого врядування - магістрат. Громадяни звільнювалися від феодальних повинностей, і суспільне життя міста відтепер визначала громада.

Перша Конституція України  гетьмана Пилипа Орлика: 1710 рік / Пер. з латин. та прим. М. С. Трофимука.- Київ: Веселка, 1994.- 77 с.: іл.
 Конституція Пилипа Орлика. Документ, який зараз називають першою українською Конституцією, був прийнятий на зборах козацтва біля містечка Тягина (нині – територія Молдови) 16 квітня 1710 року. Конституція Пилипа Орлика випередила свій час. Вона була революційною навіть для запорожців, які звикли до січових вольностей. 
  Унікальність Конституції Пилипа Орлика в тому, що цей документ вперше в світі встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, а також запроваджує принцип делегування прав. Він складається з преамбули і шістнадцяти розділів, у яких закріплюється розподіл влади та описуються механізми управління державою. Законодавча влада надається Генеральній Раді, яка повинна була стати парламентом і працювати сесійно тричі на рік. Виконавча влада розподілялась між гетьманом і Радою генеральної старшини. Всі спірні питання належали до відання Генерального суду.
  На жаль, Конституції Пилипа Орлика так і не судилось стати повноцінним державним документом. Вона приймалась в умовах фактичного розгрому українських та шведських військ. А сам гетьман перебував у вигнанні і так ніколи й не повернувся на Батьківщину.

Кресіна І. О. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція / І. О. Кресіна, О. В. Кресін.- Київ, 1993.- 80 с.
   Автори книги розглядають життєвий і політичний шлях великого гетьмана-правника Пилипа Орлика, його державотворчу діяльність. Подаються тексти й аналіз основних документів, написаних ним та пов'язаних з його ім'ям, що стали фундаментом українського конституціоналізму. Особлива увага приділяється Конституції 1710 року, що вперше в українській історії вповні визнала пріоритет права в державному будівництві.
 

Іванченко Р. П. Пакти конституції та законів вольностей Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика) / Раїса Іванченко // Історія без міфів: бесіди з історії української  державності: навчальний посібник для ВНЗ.- Київ: МАУП, 2007.- с. 528-536.
 У розділі "Пакти конституції та законів вольностей Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика) книги Раїси Іванченко "Історія без міфів" розповідається про прийняття Конституції Пилипа Орлика.

  Конституційні акти України, 1917-1920: Невідомі конституції України.- Київ, 1992.- 269 с.
 Недосліджена царина української історії початку XX сторіччя подана під кутом зору становлення національної державності. Йдеться зокрема про правовий аспект, актуальність якого сьогодні очевидна. Читачеві пропонується архівний матеріал, що стосується конституційної нормотворчості в період 1917 - 1920 років, з коментарями фахівців - істориків і правознавців. До книги увійшли хронологічний покажчик імен видатних діячів того буремного часу, а також фотоілюстрації.
   
Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) // Державний центр Української Народної Республіки в екзилі: Статті і матеріали.- Філядельфія; Київ; Вашінгтон; США, 1993.- с.295-306.
  29 квітня 1918 року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію УНР, автором якої став Михайло Грушевський.
   Основний Закон містив 83 статті. 
 УНР було проголошено "державою суверенною, самостійною і ні від кого незалежною", суверенне право в якій належало народові. Територія УНР оголошувалась неподільною, і без згоди 2/3 парламенту не може бути змінено її кордони. Було визнано порядок виборів та законотворчу процедуру. Влада розподілялася на гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Посаду президента не було передбачено. 
   "Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути." 
   Цими словами видатного мислителя ХХ століття, людини, яка присвятила все своє життя розбудові української державності - В'ячеслава Липинського, ми звертаємося до вас, шановні користувачі. Ми - громадяни України і нам належить майбутнє. Але наше майбутнє під загрозою. Іде російсько-українська війна і в її подоланні ми всі  повинні об'єднатися. Щоб війна якнайшвидше закінчилася, ми повинні зробити свій посильний внесок у спільну перемогу над ворогом.  І кожна краплина внеску  в боротьбу проти російського агресора зіллється в один потужній океан - перемогу. 

Немає коментарів:

Дописати коментар