2 квітня - 120-річчя від дня народження Сержа Лифаря

   

  З 1.04.2025 р. по 15.04.2025 р. до 120-річчя від дня народження Сержа Лифаря на абонементі представлена виставка-ювілей "Моя Батьківщина – Україна та рідний Київ" С. Лифар.  

  Сергій Михайлович - видатний танцівник і головний балетмейстер "Гранд-Опера" (1933-1958 рр.) в Парижі, теоретик і педагог балету, професор історії і теорії танцю в Сорбоні та Вищої школи музики, ректор Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, почесний президент Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. 

 Серж Лифар народився у Києві в родині, яка мала глибоке козацьке коріння та прославився на весь світ своїм новаторським підходом до балету. Він розвивав сучасну техніку разом з традиційним класичним стилем, а також першим увів у балет теми, що описували соціальні та політичні проблеми того часу. 

   За 26 років роботи в "Гранд-Опері" Лифар перетворив французький водевільний балет на високе мистецтво.

  Став автором і постановником  понад 200 балетних вистав, виховав одинадцять зірок балету, написав численні підручники й монографії з хореографії. 

    Серж Лифар був одержимий балетом, екзальтованою людиною, до кінця своїх днів з темпераментом юнака, "добрим генієм балету XX століття", "богом танцю". Французи називали його "наш Серж" і визнавали своїм національним надбанням.  

    Надлюдська працездатність, шляхетність, феєричний гумор, інтелігентність, привітність і батьківське ставлення до артистів - все це сприяло стрімкому злету Маестро та зробили визнаною зіркою балету у світі.   

   Проживши 64 роки у Франції емігрантом Серж Лифар до останнього подиху залишався українцем. Він усе життя пам'ятав про своє українське походження і навіть відмовився від громадянства Франції, котре йому, кавалеру ордена Почесного легіону, запропонував президент Шарль де Голль, заявивши: "Дуже вдячний, пане президенте, за цю пропозицію, але я ніколи не буду французом, тому що я був і буду українцем". 

   "Тільки той, хто був у Києві, хто дивився з високої кручі Видубицького монастиря на широкий Дніпро, тільки той зрозуміє, чому для киянина немає нічого дорожчого за Київ із його Дніпром, який з дитинства входить у серце. І навіть прекрасний Париж не змусив мене, киянина, забути мій Київ і мій Дніпро..." - так говорив Серж Лифар. 

   Помер Сергій Михайлович від раку у 1986 р. у Лозанні, де його було поховано і встановлено пам'ятник у вигляді Ікара -  улюбленого балетного персонажа. Поруч із пам'ятником - трикутна меморіальна дошка зі словами: "Україна своєму геніальному синові на честь сторіччя".

    Україна воскресила пам'ять про Лифаря в Міжнародному конкурсі балету його імені та в Міжнародному фестивалі танцю "Серж Лифар де ля данс". 

  Філіал Музею історії міста Києва — Музей Сержа Лифаря — був створений у 2019 році. 

   А сторінки життя та творчості Сержа Лифаря, корінного киянина, зможете перегорнути на виставці-ювілеї  "Моя Батьківщина – Україна та рідний Київ" С. Лифар.