пʼятницю, 26 квітня 2019 р.

«Чорнобиль – це крик душі, це стогін, наш сум, наш біль, наш час».

 25.04.2019 р. для учнів шкіл №220 і №260 провели вечір- зустріч «Чорнобиль – це крик душі, це стогін, наш сум, наш біль, наш час» з ліквідатором аварії на ЧАЕС Мізьком Андрієм Олександровичем.
    Пройшло 33 роки, відколи прогримів чорним дзвоном для України Чорнобиль. Тисячі людей в один момент подивилися в очі страшному лиху: вибух четвертого реактора ЧАЕС обірвав мирну і щасливу весну 1986 року. З того часу слово"Чорнобиль" звучить як синонім трагедії та людського горя. Одне слово, а містить воно стільки трагізму й невиліковних, як фізичних так і душевних, ран, котрі отруїли життя мільйонів людей. А перших ліквідаторів аварії - пожежників позбавили життя.
   Разом з тим "Чорнобиль" - це символ мужності усіх ліквідаторів, які пожертвували своїм життям, щоб приборкати "невидимого ворога" - радіаційний атом. 
Нове покоління - діти мало знають про цю страшну біду. Тому однією з головних вимог сьогодення є збереження пам'яті чорнобильської трагедії й усвідомлення її уроків.
   З цією метою провели зустріч з ліквідатором аварії на ЧАЕС Мізьком Андрієм Олександровичем - штурманом вертольоту МІ-6, полковником у відставці. Андрій Олександрович працював у зоні з 5 по 27 травня. Здійснив 11 вильотів на реактор, під час яких гасив мішками з піском та свинцем зруйнований четвертий ядерний реактор.

   
 
  Діти були вдячні і горді від того, що доторкнулися до справжньої мужності, високої і жертовної синівської любові до Матері-України. Вони з цікавістю слухали розповідь Андрія Олександровича, захоплюючись його мужністю і героїзмом, задавали йому багато запитань.
   





   
    Гучна хвиля оплесків супроводжувала розповідь героя-ліквідатора.
   

  Діти схилили голови в подяці перед ліквідаторами тієї страшної аварії та перед пам'яттю героїв, які віддали життя за те, щоб вижили інші.


Немає коментарів:

Дописати коментар