понеділок, 22 жовтня 2018 р.

"Соловецькі в'язні з України"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. в бібліотеці представлена виставка-пам'ять
 "Соловецькі в'язні з України".

 Виставка присвячена пам'яті українців, котрі знайшли свій спочинок у далекому від рідної України Соловецькому таборі особливого призначення, який у 1937-1939 роках функціонував як Соловецька тюрма особливого призначення Головного управління державної безпеки НКВС СРСР.
   

  У ці дні хочеться сказати про цвіт української еліти, про тих, котрі загинули мученицькою смертю в роки сталінських репресій тільки за те, що любили свою Батьківщину і працювали в ім'я її майбутнього.

  В'язні в соловецькому таборі працювали на лісозаготівлях, прокладали залізничні колії, будували Біломорсько-Балтійський канал.  Значний відсоток серед в'язнів становили українці. Сюди комуністична влада відправляла діячів Укнаїнської Народної Республіки, вояків повстанських загонів, духовенство, представників старої інтелігенції, партійних і державних діячів.
 Особливо активно «українізація» Соловків розгорталася в середині 1930-х років. Так, у жовтні-грудні 1937 року в Карелії та на території Ленінградської області було проведено масові розстріли в'язнів Соловецької тюрми (загалом 1620 осіб), серед страчених — провідні українські митці Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Павло Филипович, а також вчені, політичні та державні діячі, зокрема Матвій Яворський, Степан Рудницький, Володимир Чехівський, Михайло Полоз, Петро Сологуб, Геннадій Садовський та багато інших. Масову страту (198 в'язнів) було вчинено також 17 лютого 1938 року на Соловецьких островах.
   Книжки, представлені на виставці, печуть руки, обпалюють серце, бо кожна їх сторінка спливає кров'ю синів нашої Вітчизни, постійно вчуваються стогони, клятьба і передсмертні заповіти лицарів нашої Незалежності.

 Соловецька печаль України... Це наш вічний біль і незагоєна рана. Страхітлива ціна за  нашу нині відновлену Незалежність. На спомин про загибель наших співвітчизників на Соловках, ми ніколи не втратимо Прапор нашої Державності та Незалежності.

Немає коментарів:

Дописати коментар