"Душа закохана твоя"
(інтимна лірика українських поетів)

  15.02.2016 р. наш затишний читальний зал зібрав любителів і шанувальників красного слова, які цінують і розуміють силу поезії, люблять читати вірші про кохання.   А це учні 10 класу школи №220 та їх вчитель  української мови та літератури Горбенко Оксана Володимирівна.

   

   
   Літературну зустріч розпочала бібліограф Крута Вікторія Іванівна, яка зазначила, що наша Батьківщина багата талановитими поетами. Це люди  незвичайні:  наділені Божою іскрою, з образним, багатобарвним сприйняттям світу, з очима широко відкритими для всього прекрасного.

 

   Великий поціновувач поезії,   активний читач бібліотеки, Петраков Олег Васильвич  вважає, що  кожен вірш - це сповідь поета, незабутній епізод із його життя. І лише вірш, що звучить в унісон із настроєм і почуттями читача, зачіпає його. Цього вечора із уст Олега Васильовича лунала виключно інтимна лірика.   Олег Васильович натхненно та  чуттєво прочитав вірші про кохання  відомих українських поетів, які особливо запали йому в душу. Це такі поети, як Ліна Костенко, Василь Симоненко, Олександр Олесь, Володимир Сосюра.

 

   Завдяки незрівнянним рядкам поезії про любов, атмосфера в залі стала емоційною та душевною. Учні з захопленням слухали інтимну лірику Т.Шевченка, М.Рильського, П.Тичини, М.Стельмаха у виконанні Вікторії Іванівни.

 

    Вчитель української мови та літератури Горбенко Оксана Володимирівна відзначила: "Сьогодні ми  слухали поезії про кохання різних часів та авторів. Вони всі різні, але їх об'єднує одне прагнення - зробити світ кращим, добрішим, духовно багатшим."  

   Отже, любіть поезію, читайте її, коли вам хочеться чогось гарного, величного, коли ваша душа співає чи плаче, бо в поезії ви знайдете відповідь на багато питань.

"Моя улюблена казка"
(1.02-29.02.2016 р.)

   Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ. Казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. 

    У казках народ завжди цінує людину! Яка вона: добра чи зла, правдива чи підступна, що несе своїм існуванням іншим людям. А ще в казках розкриваються характерні особливості українців, а саме: працелюбність, гостинність, волелюбство.

 

    Тому так люблять читати казки не тільки діти, а і дорослі. 

   Учні художньої школи №9 намалювали картини, на яких зобразили героїв своїх улюблених казок. 

 

   Найбільш улюблений їх герой - Котигорошко.

  Для них Котигорошко - уособлення сили, стійкості у боротьбі проти ворогів, вірності та кмітливості, любові до своєї сім'ї, отчого краю.  

 

       Пан Коцький - герой однойменної української народної казки вчить, що не треба коритися долі й не оглядатися назад, а йти у незвідане, де можна отримати щастя, шанс на нове й  успішне життя. 

 

    Зміст казки Лесі Українки "Лелія" направлений на виховання ввічливості, працелюбності та любові до навколишнього світу.

        "Забута казка - це золоте намисто, яке впало на морське дно" - кажуть старі люди. 

     Читайте, мандруйте з героями казок, переживайте з ними їхні пригоди, пізнавайте нове через книги. Адже це так цікаво!!! А ми завжди чекатимемо вас у нашій бібліотеці та в чарівному світі книги!

"А над світом України вишивка цвіте"
(10.02.2016 р.)

   Вишивка  - поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва, невичерпне багатство творчих сил народу, вершина його мистецького хисту. У вишивці яскраво і повно розкривається душа українського народу, його споконвічне прагнення до прекрасного.

 


   


    Це давнє і вічно молоде мистецтво. 

   Вишивка сьогодні живе повнокровним життям, прикрашає сучасний інтер'єр, одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності.

  Щоб допомогти дітям зрозуміти багатогранність самобутності та естетичну значимість  вишивки в художній культурі сучасності, відновити схеми стародавньої вишивки, спонукати їх звертатись до етнографічної літератури, провели майстер-клас в дитячо-юнацькому клубі "Світанок".

  Допомогла провести майстер-клас і пізнати особливості стародавньої вишивки бібліограф ЦРБ ім.М.О.Некрасова Серебренікова Тетяна Ігорівна. Вона прийшла у власноруч вишитій сукні, чим вразила дітей і ще більше спонукала їх до такого виду творчості як вишивка.

  Тетяна Ігорівна розповіла дітям про найбільш поширені види вишивки, її кольорові поєднання (червоний та синій), елементи символіки, які зустрічаються в вишиванках.  Вона також розповіла про найбільш поширені види швів. Тетяна Ігорівна навчала дітей стародавній техніці вишивання - занизування, яку свого часу популяризувала видатна українська письменниця Олена Пчілка.   

 

   Техніка занизування подібна до узорного перебірного ткацтва. Узори - геометричні: ромби, квадрати, розетки.

 

 

   Навіть хлопчики, які були присутні на майстер-класі, з задоволенням вчилися премудростям техніки вишивки - занизування.

 

    Головний бібліотекар Хілько Людмила Михайлівна провела огляд літератури "Мистецтво української вишивки - життєдайне джерело творчості".   

   Не так багато культур у світі мають традицію вишивання. Українська в цьому сенсі - унікальна. За мовою, культурними традиціями та вишивкою у світі ідентифікують українців. Вишивка доступна кожному. То ж вчіться вишивати, вчіться виконувати узори так, як це вміють робити уславлені майстрині. Книги, які є в бібліотеці з цієї теми, допоможуть вам не тільки дізнатися про історію української вишивки від давнини до нашого часу, а і оволодіти технікою вишивки,   створити самостійні композиції та орнаменти.

Вистава "Колобок на новий лад"

  Дорослим і дітям дуже подобаються лялькові вистави, різноманітні дитячі театри, а також казки на новий лад. Адже казка - це та сходинка, з якої починається формування особистості дитини, її світогляду, поведінки та свідомості.

    І саме з такою казкою до нас на гостини завітав театральний гурток "Етюд"  дитячо-юнацького клубу "Світанок".

   Юні артисти підготували для глядачів бібліотеки веселу казку "Колобок на новий лад", в якій  усім відомий герой втік із дому, щоб стати відомим співаком.    

   

   

   За сюжетом п'єси персонажі

казки мали цікаві пригоди, які викликали у присутніх веселий настрій та масу позитивних емоцій. 

 

   

   На сцені відбувалась справжня театральна гра. Юні актори так вжились в свої ролі, що глядачі щиро повірили їм. 

   

  Сучасний веселий Колобок зумів переконати всіх персонажів казки-п'єси і, навіть, нову поліцію, що він не хлібо-булочний продукт, а маестро Колобчіні.

   

  Всім дуже сподобалась і приємно здивувала романтична героїня -  Свинка, яка віртуозно грала на скрипці і акомпонувала вокалісту Колобку.

 

  Казка завжди має повчальний характер. І  ця казка також вчить дітей, що для досягнення своєї мети треба докласти чимало зусиль. 

 

  Колоритний Колобок та яскрава гра персонажів п'єси надовго запам'ятається всім глядачам гарною акторською грою, дитячою безпосередністю та щирістю.

Народознавче свято

"Святвечір відкриває двері сердечним,

щирим віншуванням" Н.Кметюк

(9.01.2016 р.)

 

  Українці поважають давні традиції та звичаї - як релігійні так і світські.  Наш народ відчуває потребу в спілкуванні з рідними, однодумцями, прагне чогось незвичайного, налаштовує себе на святість, сподівається на краще майбутнє. 

 

  


   Прагнуть цього і члени клубу "Радість". Для них особливо очікуваними та бажаними є святкування Різдва. 

 

   


 

   З давніх давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. 

   


   І члени клубу "Радість" в цей день віншували і прославляли Христа за його любов до роду людського. Вони порадували присутніх самобутнім виконанням колядок. 

 


   "Дай Боже вам любові і добра" - саме цією колядкою розпочалося народознавче свято. 

 


     Старовойт Вікторія -  учениця 9 класу заспівала одну з найпопулярніших в Україні колядок "Нова радість стала".

   


   Корольова Олена Євгеніївна та Жаборовський Віктор Іванович  прочитали різдвяні вірші.

   


  Сердюченко Іван Іванович та бібліотекар Крута Вікторія Іванівна також заспівали різдвяні колядки.

   

 

    Всі колядки, вірші скеровані на  уславлення Христа та прохання дати у цьому році всі земні блага: добробут, щастя, здоров'я та мир.

 


   Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря, яка символізує утворення нового добробуту на наступний рік. 

    Саме під час таких свят ми відчуваємо якого ми роду, на якій землі ми живемо. І вселяється в душі надія змінити життя на краще. І ніколи не зникне дух народу, якщо ми будемо зберігати традиції і передавати їх нащадкам.

"Ми віримо, що Різдво принесе мир, щастя і добро" та "Українське новоріччя"

(виставки картин учнів художньої школи №9)

   Бачити картини юних художників - це завжди свято для очей і душі. І таке свято та гарний настрій вони подарували користувачам бібліотеки, організувавши виставки своїх картин. 

 

   А відтворили вони цей настрій за допомогою пензлів та яскравих фарб. Грають фарби на полотнах. З нами говорять юні художники. В  картинах сяйво їх душі, їх думки і мрії. 

 

   

   У центрі уваги юних талантів - зимові забавки, українські різдвяні традиції. 

  

  Вдячні педагогам художньої школи №9 за те, що вони плекають юні таланти. Адже талант - це лише один відсоток подарованого природою дару, все інше -  наполеглива праця педагогів та юних талантів. 

 

 

 

  

  Дуже вдячні за організацію виставок. Бажаємо юним художникам безмежних, як море, мальовничих світанків.