"Живопис з українською душею"

  Образотворче мистецтво в Україні відіграє важливу культурну, історичну та державотворчу роль, будучи не лише формою естетичного самовираження, а й потужним інструментом збереження національної ідентичності. Живопис забезпечує візуальний код нації, фіксує автентичний характер та естетику українців. 

   Під час російсько-української війни мистецтво рідного краю набуває особливого значення для українського народу. 

   З 5.10.2026 р. по 25.10.2026 р. в читальній залі представлена виставка картин "Живопис з українською душею" учнів художньої школи №9.

  Живопис з українською душею - це мистецтво, яке передає національну самобутність, духовність, красу рідної землі та внутрішню силу українського народу через кольори, образи й символи.

  На передньому плані виставки картина -  образ дівчини-українки з крилами та тризубом у руці -   символ сучасної України. Цей образ  уособлює волю, духовну силу, захист та відродження країни, поєднуючи жіночність із незламністю. Її відкритий, щирий і глибокий погляд уособлює саму душу українського народу.

   Юні художники на своїх картинах зобразили й українську хату -  символ родинного вогнища, затишку та зв'язку поколінь. Біленька мазанка під солом'яною стріхою та розкішними квітами у садку стала справжнім візуальним кодом української культури. А яка ж хата без господаря - козака.

    Козацький образ втілює в собі ідеал свободи, військової доблесті та глибокої духовності українського народу. Кожна деталь на картинах юних митців має сакральне значення: кобза в руках козака символізує просвітництво та зв'язок із кобзарською традицією, виражає його прагнення на мирне й вільне життя на своїй землі, а зброя поруч - готовність у будь-який момент стати на захист Батьківщини.

 Під час війни мистецтво рідного краю набуває величезного значення для кожного громадянина нашої держави. Картини зберігають те, що особливо дороге всім, хто був змушений залишити дім, пережив окупацію або щодня бачить, як змінюється й руйнується рідне місто.