Максим Рильський - легенда, людина, осяяна мудрістю і честю, взірець служіння Україні, своєму народові, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам'ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови та культури.
"Незважаючи на плин часу, художнє слово М.Т. Рильського, що зазвучало на початку ХХ століття у квітучому саду української поезії, і сьогодні залишається для нас зразком мистецької досконалості і духовної щирості. Його творчий набуток вражає вагомістю внеску в українську літературу, довершеністю художньої форми, вишуканістю образу та глибиною думки. Як естафету, підхопивши славні традиції Т.Г. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки поет продовжував їх і розвивав, роблячи, таким чином, значний внесок не тільки в українську, але й світову літературу." Л.С. Монастирецький, кандидат філологічних наук, професор
У Києві, вже маючи відоме літературне ім'я, деякий час викладав стилістику і практику перекладу в Українському інституті лінгвістичної освіти.
Рильський добре грав на піаніно. Музиці вчив його сам Микола Лисенко - батьків друг, у родині якого поет довгий час жив. Максим Рильський присвятив йому вірш "Пісня".
Із 1935 до 1942 роки Максим Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету.
З 1942 р. і до кінця життя працював директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України.
З 1946 р. і до кінця життя - депутат Верховної Ради СРСР.
24 липня 1964 року видатний поет відійшов у вічність.
Запрошуємо вас відвідати виставку й ознайомитись з поетичним талантом та життєвим шляхом М. Т. Рильського, сповненим особистими драмами, злетами і травмами.
Немає коментарів:
Дописати коментар