середа, 21 березня 2018 р.

"Час зупинись... Люди, читайте! Читайте і пам'ятайте!" (письменники про Голодомор).

З 1.03.2018 р. по 29.03.2018 р. в читальному залі бібліотеки представлена виставка-пам'ять
 " Час зупинись... Люди, читайте! Читайте і пам'ятайте!" (письменники про Голодомор).
 Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам'яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття, присвячені  твори українських письменників. 
 Повість В. Барки "Жовтий князь" - перший літературний твір про Голод в Україні 1932-1933 років.

 Письменник із вражаючою силою і правдивістю показує, як українська земля, що завжди несла радість хліборобу, який жив в одвічній гармонії з природою, перетворилася на зону смерті. В сім’ї Катранників поступово вимерли всі: бабуся Харитина Григорівна (берегиня українського роду), мати й батько, їхні дітки Миколка й Оленка. Залишився лише наймолодший пагінець сім’ї — Андрійко.

 Повість Уласа Самчука "Марія" видана в Києві у 1991 році, хоч написана була ще 1933 року в Празі. Культурний світ про неї давно знав. Письменник Степан Пінчук у статті "Улас Самчук та його роман про голодомор 1933" пише, що Самчук "найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу у ХХ столітті".
 Про автобіографічну повість Івана Кирія "Голодна весна" Степан Колесник пише: "... то страшний документ сталінського злочину, свідчення очевидця. Хоч написана вона в спокійній, розповідній манері, але від того спокою хочеться кричати на цілий світ".


  Повість Ольги Мак "Каміння під косою" визнано найкращим твором для молоді з голодоморської тематики. Як відзначала критика ця книга "читалася як щось неймовірне, недійсне... З жахом кружляла думка: невже ж письменниця це все пережила".
    Сповнені щемкого болю і зажури поетичні рядки книги "Біла молитва братика" письменниці з Луганщини Антоніни Листопад, про яку Микола Жулинський писав: "Кожен вірш - мов біла свічечка вкраїнської жалоби за мільйонами невинно убієнних комуністичним режимом у безкровній війні з українським народом.
  Кожне слово - мов чистий голос із глибокої темені 33-го, сповнений печалі й любові".
    Повість Дімарова А. "Тіні Сталіна", роман В. Захарченка "Довгі присмерки", повесть-быль Ильяшука М. "Сталинским курсом", роман Мейгаша Ю. "Голгофа", роман Цюпи І. "На крутих поворотах" також розкривають трагічні сторінки 30-х років, які так старанно ховалися від читача. Весь світ жахався, а ми мовчали, наче трагедії не було. Читати такі книги тяжко, але вони очищають душу, роблять нас добрішими, мудрішими, навчають благородству і правди.

Немає коментарів:

Дописати коментар