Вчення про Трійцю, тобто уявлення триєдності Бога як Отця, Сина і Святого Духа, є одним з наріжних каменів християнської віри.
Вперше про Трійцю як про Бога, єдиного в трьох особах, говориться в Євангелії від Матвія. Воскреслий Христос посилає своїх учнів-апостолів на проповідь зі словами: “Отже, йдіть, навчіть всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа”.
Образи Святої Трійці в різні епохи і часи надихали видатних майстрів живопису на створення картин.
Феофан Грек "Старозавітна Трійця" 1378 р.
В основі Трійці Феофана Грека лежить біблійний (Старий Заповіт) сюжет про бездітне подружжя Сару та Авраама (Сара набагато старша за Авраама). Одного разу в будинок подружжя завітали прочани - ангели; незабаром Сара народжує сина і стає, таким чином, прародителькою єврейського народу. На фресці зображена зустріч Сари та Авраама (його зображення не збереглось) з прочанами, їх гостинність. Центральні образи фрески - ангели. Зустріч земного і небесного передана Феофаном Греком надзвичайно яскраво, старозаповітний сюжет весь в русі, в емоціях. На експресивно виписаній фресці Грека яскраво зображено підкорення земного небесному, ангели возвеличені над людьми.
1411 р.
«Трійця» Андрія Рубльова - це одна з найвідоміших та найкращих ікон православного світу. Тема ікони взята зі Старого Заповіту. Вона передає співзвучність трьох світлих душ, які розмовляють між собою в повній тиші. Три янголи зібралися навколо столу, на якому жертовна чаша.
"Трійця" Андрія Рубльова - це гармонія, мудрість, спокій та споглядання.
Лівий янгол – образ Бога-Отця. Середній – це Син, який втілився в людську подобу і врятував світ. Цей янгол одягнутий в одяг, в якому завжди зображують Ісуса Христа. Третій янгол з відбитком тихого суму на обличчі – Дух Святий.
На фресці зображена Голгофа — розп'ятий Христос, якого підтримує Бог-Отець. В ногах у Розп'яття — саркофаг зі скелетом Адама, над яким напис типу momento mori — «Я був тим же, що і ви, але і ви станете тим же, чим став я».
По боках Розп'яття стоять Діва Марія і св. Іван, трохи нижче донатор (особа, що дарує, даритель) у червоному одязі та його дружина.
Робер Кампен "Трійця"1430-і роки.
На картині зображено сидячого на троні Бога-Отця, який підтримує мертве тіло Ісуса Христа. На плечі у Бога-Сина сидить голуб, який символізує Святий Дух.
"Свята Трійця" Сандро Боттічеллі 1491-1493 рр.
На передньому плані картини Трійця (Розп'яття Ісуса Христа, Бог-Отець та Святий Дух) в оточенні із серафимів (в християнській традиції найвищий ангельський чин, найбільш наближений до Бога).
Зліва зображено Марію Магдалину, яка молиться, а справа - Іоана Хрестителя.
В нижній частині картини - Архангел Рафаїл з Тобіасом (біблійне ім'я, що означає "милість Божу").
Альбрехт Дюрер "Поклоніння Святій Трійці" 1511 рік.
Дюрер у верхній частині картини написав голуба – втілення Святого Духа, під ним – Бога-Отця, який тримає хрест з розп’ятим Христом. Таке зображення Трійці було традиційним і називалося “Тропом милосердя”. Але Дюрер не просто повторив загальноприйняте. Це було не в його характері.
На картині зображено вознесених на небо не тільки святих праведників, але й мирян, які утворюють єдиний натовп. Натовп клубочиться в хмарі, яка літає у повітрі як величезний килим-літак, на якому стоять єпископ, лицарі, багаті городяни, монахи і монашки, солдати, селянин з ціпом. Всі вони разом у святкових шатах. Так Дюрер висловив думку, що всі жителі землі – і ті, у кого є гроші, щоб заплатити за відпущення гріхів, і ті, у кого їх немає, і знатні, і прості, і багаті, і бідні – рівні перед “Тропом милосердя”.
Ель Греко "Трійця" 1577 рік.
“Трійця” Ель Греко швидше наслідує мистецькі традиції Риму, ніж Венеції. Її експресія близька до мікеланжделовської “П’єте”. Хоча загальна схема запозичена з гравюри Дюрера тієї ж тематики. Бог-Отець підтримує мертве тіло Свого Сина, над ними витає голуб – символ Святого Духа. Божественну Трійцю оточує сонм ангелів. Голова Бога-Отця увінчана тіарою. Його скорботний лик звернений до Сина, Він немов би відгороджує Своєю фігурою Христа від ангелів. Золотистий плащ, що огортає божественну фігуру, посилює враження відстороненості.
