вівторок, 6 жовтня 2026 р.

6 жовтня - 150-річчя від дня народження Сергія Єфремова

   З нагоди 150-річного ювілею  Сергія Олександровича Єфремова - письменника, журналіста, літературознавця, віце-президента ВУАН, члена Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату на абонементі організували виставку-ювілей "Він не мислив себе поза Україною".
 Сергія Єфремова вважають "хрещеним батьком" УНР, оскільки саме він запропонував і використав назву Українська Народна Республіка. 

  Сергій Єфремов працював у Центральній раді, як фахівець з національного питання й став керівником (міністром) Секретаріату з національних справ України.
   Він брав участь у розробці концепції української державності, української національної культури й освіти.
  Сергій Єфремов мав величезну домашню бібліотеку — понад 5 тисяч книжок, здебільшого українською мовою.

  Сергій Олександрович надрукував близько десяти тисяч публіцистичних і наукових статей. Видав ряд монографічних нарисів, присвячених творчості Марка Вовчка, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного та інше. 
   С. О. Єфремов - перший український професійний публіцист, блискучий літературознавець, який відкрив літературні таланти Володимира Винниченка та Спиридона Черкасенка, один з лідерів провідних політичних українських партій початку ХХ ст. 
    Академік і віце-президент ВУАН - Сергій Єфремов був репресований у 1929 році як керівник сфабрикованої органами ДПУ Спілки визволення України. 
  Сергій Олександрович сприяв розвитку національної літератури, освіти, демократичних цінностей — залишив глибокий інтелектуальний слід в українській історії.
  Багато років організовував українську пресу, друкувався в численних наддніпрянських і галицьких часописах, відстоюючи українську мову та ідентичність.
 Він виступав за демократичні цінності, толерантність та культурне відродження.
    Кілька поколінь в Україні  не знали або  читали про Сергія Єфремова як про "ворога народу". Активним життям його праці жили тільки в українській діаспорі. Найвидатніша з них - "Історія українського письменства", яка охоплює український літературний процес від давнини до 20-х років ХХ ст. 
   У вас сьогодні є можливість познайомитись з   життям і творчістю видатного українця.
 Тож запрошуємо вас відвідати нашу виставку, яка триватиме до 25.10.2026 р.

понеділок, 5 жовтня 2026 р.

Роберт Дугоні "Її смертельна гра"

Попри всі загрози - грай до перемоги!


Шановні читачі!
 Пропонуємо вам новий психологічний трилер майстра юридичного детектива та поліційної прози Роберта Дугоні. Роман зацікавить всіх, хто полюбляє напружені історії, приховані таємниці та загадкових персонажів.

    Центральною фігурою роману є Кіра Дуггон - талановита експрокурорка та майстерна гросмейстерка, яка звикла прораховувати кроки наперед. Проте крах службового роману зі своїм шефом руйнує її кар'єру та змушує повернутися до сімейної адвокатської контори в місті Сієтл.
    В цей час мешканців міста сколихнула новина: знайдено мертвою дружину одного з найвпливовіших та найбагатших магнатів міста. Чоловік загиблої стає головним підозрюваним у справі. Незважаючи на складність судового розгляду, Кіра береться за його захист. Це не просто робота, а шахова партія з невідомим та небезпечним гравцем, який з'являється за лаштунками процесу.
 На шаховій дошці правосуддя кожна помилка може стати останньою!
   Чи зможе Кіра розгадати чужий задум, перш ніж почує "шах і мат" від невідомого вбивці?
     Приємного читання!

четвер, 1 жовтня 2026 р.

1 жовтня - День захисників і захисниць України, День Українського козацтва, Свято Покрови Пресвятої Богородиці

 Новітні Герої України заслуговують на те, щоб їхні подвиги не забувалися, а надихали молодь на служіння Україні, на любов до своєї Батьківщини,  готовність стати на захист Вітчизни та  боронити її незалежність і свободу. 

  З цією метою та з нагоди Дня захисників і захисниць України для молоді 01.10.2026 р. провели годину пам'яті "Любов до України дорожча за життя", присвячену Олексію Дурмасенку - Герою України,  "кіборгу" донецького аеропорту (позивний "Динамо"), який виборював незалежність і територіальну цілісність держави та загинув 29 грудня у Пісках.

 Олексій Дурмасенко за фахом -  ландшафтний дизайнер мав престижну роботу, спокійне життя в Москві, але з початком Майдану переїхав до Києва та взяв активну участь у протестах. Коли всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, розпочалась антитерористична операція на Донбасі, Олексій з найкращими та найвідданішими синами України добровольцем вирушив захищати Україну від російського агресора. 
  В якості старшого стрільця 93-ої механізованої бригади в одній з найгарячіших точок АТО - село Піски Олексій з гідністю стримував бандитів та окупантів. 
   На  прохання Олексія його відправили на ротацію до Донецького аеропорту -  одного з найзапекліших і найгероїчніших протистоянь під час війни на сході України.

 Разом з побратимами Олексій тримав позиції летовища аеропорту,  за що отримав легендарне прізвисько "кіборг".
   Захисники аеропорту  два з лишнім тижні перебували навколішки під кулями і мінами, але дали відсіч терористам. Олексій разом з двома побратимами встановив український прапор на найвищій точці терміналу, але ворожий снайпер прострілив йому взуття та опалив ногу. Після п'ятиденної відпустки додому він повернувся в село Піски.  

  Коли на блокпост напала диверсійна група з завербованих у Криму бойовиків та десантників російської армії, він  кинувся у бій без бронежилета і  ціною власного життя врятував своїх побратимів.

  За словами побратимів Олексій  був відчайдушним,   здатним на героїзм, завжди рвався на передову. 
   Дякуємо, вшановуємо і вклоняємося Герою!

1 жовтня - День захисників і захисниць України

 


30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

 Шановна Надія Гордіївна!

         Колектив бібліотеки вітає Вас з Всеукраїнським днем бібліотек.

    Нехай вогник креативу, енергії, наснаги, сил для реалізації найсміливіших культурних ідей  ніколи не згасає, а Ваша життєва книга нехай складається лише із щасливих та мирних сторінок.  

       Пишаємось, дякуємо, щиро вітаємо!


середа, 30 вересня 2026 р.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

 До Всеукраїнського дня бібліотек провели день відкритих дверей   "Бібліо планета – завітайте!"
   
  До бібліотеки завітали всі, хто любить і шанує бібліотеку, цінує книги і бачить у читанні шлях до пізнання світу, саморозвитку, формування критичного мислення, збереження духовної культури та вірить, що бібліотека - важливий чинник 

у реалізації державної політики, зміцнення національної ідентичності, історичної та культурної пам'яті, осередок утвердження та захисту української мови, простір безпеки та психологічної підтримки, читання та збереження української культури,  живого спілкування та нових можливостей. 
   Користувачам представили виставку-привітання "Неопалима купина - бібліотека! Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!",  на якій  представлено цікаві книги та матеріали, які допоможуть  поринути в дивовижний світ книгознавства, краще  дізнатися про мистецтво книги та книжкові скарби, зрозуміти, що незважаючи на бурхливий розвиток альтернативних джерел інформації, книга, як і раніше, залишається головною дійовою особою у нашому повсякденному житті. 
  Особливу атмосферу свята та гарний настрій подарувала наша колега пані Ганна, яка виконала на роялі всесвітньо відомий музичний шедевр, який ЮНЕСКО визнало одним із чотирьох музичних шедеврів ХХ століття -  Вальс молдавського композитора  Євгена Доги. Композитор за життя виступав проти анексії Криму та повномасштабного вторгнення росії в Україну.


 Користувачка бібліотеки пані Ніна подарувала всім особливий настрій,  продекламувавши  гумореску Павла Глазового "Кумів реактор" 


     Разом з книгою крокуємо до Перемоги. 

вівторок, 29 вересня 2026 р.

Знайомтесь: нові книги!

Шановні користувачі бібліотеки!
Пропонуємо вашій увазі новинки літератури, які надійшли до фонду нашої бібліотеки та стануть корисною знахідкою для вас. Адже кожна нова книга - це приємна подія, таємниця і знайомство, здатне створити неабияке задоволення. Кожен читач, незалежно від віку та читацьких вподобань, знайде для себе книгу до смаку та зможе розширити свій кругозір та межі інтелекту.
Запрошуємо вас завітати до бібліотеки та познайомитись з новими виданнями.

понеділок, 28 вересня 2026 р.

29 вересня - 100-річчя від дня відкриття Києво-Печерського історично-культурного заповідника

   100-літній ювілей заснування Києво-Печерського історико-культурного заповідника занесено до офіційного календаря пам'ятних подій ЮНЕСКО на 2026 рік. 

    До цієї пам'ятної дати  в читальній залі з 01.09.2026 р. по 30.09.2026 р. організована виставка-екскурсія "Києво-Печерська Лавра – феномен української культури". 

  Згідно з постановою ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР   "Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її на Всеукраїнський музейний городок", ухваленою 29 вересня 1926 року,  до складу заповідника увійшли: Музей культів і побуту, музеї нумізматики, староукраїнської будівельної техніки, українських старожитностей, І Всеукраїнська реставраційна майстерня, друкарня Всеукраїнської академії наук, храми, фортечні мури, Ближні  та Дальні печери, дзвіниці, архівний фонд Києво-Печерської лаври, бібліотеки.

 14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО у 1990 році  внесла Києво-Печерську лавру до Списку пам'яток всесвітньої культурної спадщини.

   Указом Президента України від 13 березня 1996 року  заповідникові надано статус національного.

 Фондова колекція Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" нині нараховує більше 70 000 одиниць зберігання, серед яких культові вироби з дорогоцінних металів, предмети іконопису, портрети церковних діячів та світських осіб, коштовні тканини з гаптуванням, стародруки, графічні роботи, фото, археологічні речі тощо. Це переважно експонати XVII—XX століть. 

     Запрошуємо всіх небайдужих до історії української духовної культури відвідати  нашу   виставку, книги і матеріали якої ознайомлять вас із унікальною православною святинею, допоможуть краще усвідомити її роль в історії та культурі нашого народу. 

четвер, 24 вересня 2026 р.

Цифрова грамотність

   24.09.2026 р. пані Лідії встановили на смартфон застосунок Київ Цифровий.  
Ознайомили з його сервісами і функціями, провели тренінг з його використання.  Допомогли самостійно зайти в Київ Цифровий.


середа, 23 вересня 2026 р.

29 вересня - День пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру

   "Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар."
Д. Павличко

 

 29-30 вересня  минає 85 років з дня, коли розпочалася величезна трагедія і величезний злочин ХХ століття - розстріли  у Бабиному Яру, який став символом "Голокосту від куль" і нацистської політики масового знищення людей та забрав  33 371 тисячі мирних євреїв - мешканців Києва.  Розстріли тривали два роки, впродовж яких було знищено понад 100 тисяч чоловік різних національностей.  

  До Дня пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р. в читальній залі представлено виставку-реквієм "Бабин Яр – вічний біль, пам’ять неба і землі".
Бабин Яр – це трагедія, що об’єднує всіх нас у боротьбі за людяність і справедливість, повертає нас у минуле та нагадує про те, що расистська, релігійна, державна та тоталітарна ідеологія призводить до шовінізму.
Ідеологія російського шовінізму та великодержавного імперіалізму призвела до повномасштабної російсько-української війни, до порушення міжнародного права та масових злочинів проти українського народу.
Завдяки єдності, незламній волі, відвазі, прагненню жити у вільній країні, повазі до власних прав роблять наш народ нездоланним.
Україна обов'язково переможе та настане довгоочікуваний мир.

вівторок, 22 вересня 2026 р.

Цифрова грамотність

  22.09.2026 р.  пані Лідії  допомогли завантажити мобільний додаток Tabletki.ua на смартфон. Пояснили, як провести моніторинг потрібних медпрепаратів в аптеках, які знаходяться територіально близько, проаналізувати їх вартість та допомогли забронювати потрібні їй ліки. 

понеділок, 21 вересня 2026 р.

29 вересня - 160-річчя від дня народження М. Грушевського

  З нагоди 160-річного ювілею Михайла Сергійовича Грушевського - українського історика, організатора історичної науки, вченого-енциклопедиста, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, політичного, громадського і державного діяча, першого голови Української Центральної Ради, одного з фундаторів української державності початку ХХ століття,  члена Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, члена Чеської АН, почесного члена Київського товариства старожитностей і мистецтав, академіка Всеукраїнської академії наук та АН СРСР, багаторічного голови Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, завідувача кафедри історії Львівського університету, автора понад 2000 наукових праць з 14.09.2026 р. по 30.09.2026 р.  на абонементі організували виставку-ювілей "Україна для мене – найдорожче за все" М. Грушевський.

  Михайло Грушевський є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України.

   Михайло Грушевський увійшов в історію України, як її великий літописець, творець першої фундаментальної  11-томної "Історії України-Руси",  в основу якої була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. 

    Михайло Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової української держави - його було обрано головою Центральної Ради (1917-1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.

 Михайло Грушевський значну увагу приділяв конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом було розроблено Конституцію незалежної УНР (утверджена 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами.
   Михайло Грушевський розглядав українську мову як основу національної ідентичності та головну умову самоствердження українського народу.
   Історик обґрунтував, що прямим спадкоємцем Київської Русі є саме український народ (а не московський), заклавши фундамент національної ідентичності.

 Великий державотворець розумів, що будь-яка держава, яка прагне суверенітету, повинна мати власні збройні сили. 
  Універсали УЦР, підписані М. Грушевським, проголошували курс на захист суверенітету, що вимагало створення власних силових структур.
 М. Грушевський очолював комісію, яка затверджувала державні символи УНР. За його ініціативою та за ескізами Василя Кричевського Тризуб (знак Володимира Великого) став державним гербом. Цей символ одразу з'явився на військових прапорах, кокардах та одностроях українських вояків, ставши головним мілітарним символом.

  Михайло Сергійович вважав, що міцність нації та держави має ґрунтуватися передусім на високій національній свідомості, культурному розвитку та демократичних інститутах. Його основна увага була зосереджена на розбудові державних інституцій, освітніх та культурних програм. 

    Михайло Грушевський обґрунтував єдність і неподільність українського народу через концепцію єдиного безперервного процесу розвитку української історії на всій етнічній території.

   Розуміючи, що українські землі протягом століть були перехрестям різних культур і народів, Михайло Грушевський визначав, що Україна має бути державою для всіх народів, які на ній проживають, незалежно від їхнього етнічного походження.  Було б нереалістично і несправедливо ігнорувати їхню присутність та їхні права.

    Сьогодні, коли в Україні триває жорстока російсько-українська війна, є дуже актуальним заклик Великого Українця:

 "Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент: самостійність і незалежність нашого народу." 

    Ми, нащадки Михайла Грушевського, виконаємо його заповідь і обов'язково переможемо та будемо жити щасливо у вільній, незалежній Україні.

четвер, 17 вересня 2026 р.

21 вересня - Міжнародний день миру та День миру в Україні

  17 вересня на масиві Теремки ІІ провели патріотичну акцію "Я голосую за мир!" 

  Міжнародний день миру та День миру в Україні щорічно відзначаються 21 вересня, як заклик до всіх народів і держав припинити воєнні дії та утвердити ідеали миру. 

Мир в Україні – це найбільша цінність, мрія, мета і щоденна боротьба нашого народу. Адже в нашій країні триває жорстока й кривава російсько-українська війна. Ми пережили стільки випробувань та втрат і тому ми прагнемо миру, який настане завдяки мужності наших захисників, незламності українського народу та підтримці світу.
Діти України щодня зіштовхуються з війною, не можуть спокійно жити, спати, гратися, навчатися та отримують фізичні й психологічні травми, які залишать слід на все життя.
Діти, як ніхто, прагнуть миру і перемоги в Україні, так як це перша і необхідна умова для щасливого дитинства.
    Юні патріоти активно долучилися до нашої  акції на підтримку миру.
"В нашім прагненні до миру
всі ми вийдем, як титани:
сила, сила в нас одна"
П. Тичина












І буде мир… І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
"Кінець війні, ми ворога здолали!".
І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов'я,
А не ревіння літаків над головою.
Л. Костенко

середа, 16 вересня 2026 р.

Подаровані книги

 Шановна бібліотечна спільното!
   Ми щиро вдячні всім, хто долучився до поповнення нашого бібліотечного фонду актуальними виданнями.  Адже книга для бібліотеки - це безцінний скарб, символ підтримки української культури та незламності.
   Тримаємо культурний фронт! Наближаємо перемогу! 


вівторок, 15 вересня 2026 р.

Цифрова грамотність

  Користувачка бібліотеки пані Валентина  отримала корисну пораду про те, як захиститись від кіберзлочинців, які здійснюють протиправну діяльність у цифровому просторі за допомогою смартфону.  Також обговорили основні види кібернебезпек: що таке фішинг та інтернет-шахрайство, кібербулінг, крадіжка конфіденційних даних, поширення фейків та дезінформації.

понеділок, 14 вересня 2026 р.

18 вересня - 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова

   Вашій увазі пропонуємо виставку-ювілей "Духовний провідник нації", присвячену 185-річчю видатного українського мислителя,  вченого зі світовим ім'ям, одному з найвідоміших українських громадських і політичних діячів, філософу, етнографу, фольклористу, культурологу, літературознавцю, талановитому народному просвітителю та письменнику Михайлу Петровичу Драгоманову. 

 Тернистий життєвий шлях судився Михайлу Драгоманову. Такими ж багатогранними і суперечливими були образ цього діяча і його теоретична спадщина, які викликали палке захоплення і шанування одних, ворожість і ненависть інших. Він був такою могутньою й різнобічною індивідуальністю, повз яку не проходило жодне  з актуальних питань сучасності. 

  Плідна і багатогранна діяльність Михайла Драгоманова залишається взірцем служіння Україні, а сам він належить до тих, хто став славою української землі. Своїми працями, думками, ідеями М. Драгоманов спричинив перелом у поглядах та світогляді українців. За словами І. Франка, він - "великий прапор з багатьма китицями ідей і думок", а сума тих думок і заповітів не втратила свого значення й нині.

  Його ідеї соборності українських земель, орієнтації на духовність, високу культуру народу втілювалися у життя під час розбудови УНР та  незалежної української держави. 

  Михайло Драгоманов  відкрив для України ідеї європейської демократії, свободи і соціальної справедливості. Він виступав за права людини, рівність народів і розвиток української культури в гармонії з іншими націями.

 Драгоманов захищав свободу слова, критикував самодержавство і підтримував ідею федеративного устрою для багатонаціональних країн. Його праці надихали багатьох борців за незалежність України, а також формували основу для сучасного українського суспільства. Він став прикладом того, як ідеї можуть змінювати світ.

  Михайло Драгоманов  популяризував демократичні цінності, свободу слова та права людини, виступав за рівноправність усіх національностей і культур, засуджував царський абсолютизм і пропонував ідею федеративного устрою, прагнув поєднати українську культуру з європейськими традиціями, тим самим  показав, як Україна може бути частиною європейської спільноти.

 Михайло Драгоманов наголошував на важливості розвитку і використання рідної мови в освіті,  літературі та сприяв поширенню української літератури і мистецтва.

   Вшануймо та неупереджено й по-сучасному прочитаймо і оцінимо  творчість, основні аспекти  життя і діяльності Михайла Драгоманова.


середа, 9 вересня 2026 р.

12 вересня - День українського кіно

   До Дня українського кіно та напередодні Всеукраїнського дня бібліотек з 07.09.2026 р. по 30.09.2026 р. в бібліотеці організовано виставку-знайомство "Життя книг на екрані".  
  

    На нашій виставці зібрані кращі твори класичної та сучасної прози українських письменників, за мотивами яких створені відомі вітчизняні художні фільми та серіали.  
   Запрошуємо вас відвідати нашу виставку, щоб зустрітися з улюбленими героями книг, що ожили на екрані.