вівторок, 1 квітня 2025 р.

Заняття з вивчення англійської мови "English is Fun"

 1.04.2025 р. в читальній залі бібліотеки відбулось чергове заняття з вивчення англійської мови  "English is Fun". 

Презентація книги Балабко, О. В. "Київ, Іринінська, Лифарям..."

 Балабко, О. В. "Київ, Іринінська, Лифарям..." : повість за листами митця / Олександр Балабко. - Чернівці : Букрек, 2011. - 187 с. : іл., портр.
   Постать видатного українця, киянина Сержа Лифаря, ім'я якого тісно пов'язане з європейським мистецьким авангардом першої половини ХХ ст.  зацікавила видатного журналіста, письменника Олександра Васильовича Балабка.   
  Завдяки пошукам Олександр Васильович відтворив низку досі невідомих фактів з життя видатного танцівника і хореографа ХХ ст., киянина Сергія Лифаря, який майже 30 років очолював балет "Гранд-Опера" у Парижі, уточнив датування подій та фотографій, дослідив подальшу долю пам'яток архітектури, зображених на листівках 1920-1930-х рр.   
 Це більш як шістдесят листівок, знімків, інших документів, надісланих і переданих Сергієм Лифарем рідним після втечі за кордон 1923 року. 
 

 Також особисті речі й документи батька артиста, Михайла Яковича, і його другої дружини Марії Михайлівни Лифар (у дівоцтві Дяченко).
  Якраз у її нащадків, родини Дяченків-Асєєвих, і зберігався цей ніде не оприлюднений і недосліджений архів. Залучено великий обсяг фактажу - від виданих в Україні спогадів Лифаря, мемуарів про нього до документів із справи, заведеної Київським ОГПУ 1932 року після чергової вдалої втечі за кордон наймолодшого сина родини Лифарів Леоніда. У книжці вміщено й додаток - присвячені Лифареві уривки з роману-есе автора "Олександр Вертинський, нащадок Гоголя". Видання, окрім власне архівних листівок і фотографій, ілюстроване знімками автора, зробленими у Парижі й у його передмісті Сент-Же-нев´єв-де-буа, де на могилі митця стоїть пам´ятник із написом "Серж Лифар із Києва".    
    Образ великого Маестро та чуйної, романтичної людини, яку ми так мало знаємо, майже детективні події недавнього минулого, що відбувалися в житті сестри та братів Сержа Лифаря, яскраво відтворюють досліджені листівки і фотознімки, колись надіслані ще молодим танцівником з різних куточків світу на адресу: Київ, вул. Іринінська, 3 кв. 7, Лифарям.
   

   Ця повість за листами метра Києва - іще один штрих до малознаної в Україні біографії її видатного сина - Сергія Михайловича Лифаря. 

2 квітня - 120-річчя від дня народження Сержа Лифаря

  З 1.04.2025 р. по 15.04.2025 р. до 120-річчя від дня народження Сержа Лифаря на абонементі представлена виставка-ювілей "Моя Батьківщина – Україна та рідний Київ" С. Лифар.  
  Сергій Михайлович - видатний танцівник і головний балетмейстер "Гранд-Опера" (1933-1958 рр.) в Парижі, теоретик і педагог балету, професор історії і теорії танцю в Сорбоні та Вищої школи музики, ректор Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, почесний президент Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. 

 Серж Лифар народився у Києві в родині, яка мала глибоке козацьке коріння та прославився на весь світ своїм новаторським підходом до балету. Він розвивав сучасну техніку разом з традиційним класичним стилем, а також першим увів у балет теми, що описували соціальні та політичні проблеми того часу. 

   За 26 років роботи в "Гранд-Опері" Лифар перетворив французький водевільний балет на високе мистецтво.
  Став автором і постановником  понад 200 балетних вистав, виховав одинадцять зірок балету, написав численні підручники й монографії з хореографії. 
    Серж Лифар був одержимий балетом, екзальтованою людиною, до кінця своїх днів з темпераментом юнака, "добрим генієм балету XX століття", "богом танцю". Французи називали його "наш Серж" і визнавали своїм національним надбанням.  
    Надлюдська працездатність, шляхетність, феєричний гумор, інтелігентність, привітність і батьківське ставлення до артистів - все це сприяло стрімкому злету Маестро та зробили визнаною зіркою балету у світі.   
   Проживши 64 роки у Франції емігрантом Серж Лифар до останнього подиху залишався українцем. Він усе життя пам'ятав про своє українське походження і навіть відмовився від громадянства Франції, котре йому, кавалеру ордена Почесного легіону, запропонував президент Шарль де Голль, заявивши: "Дуже вдячний, пане президенте, за цю пропозицію, але я ніколи не буду французом, тому що я був і буду українцем". 
   "Тільки той, хто був у Києві, хто дивився з високої кручі Видубицького монастиря на широкий Дніпро, тільки той зрозуміє, чому для киянина немає нічого дорожчого за Київ із його Дніпром, який з дитинства входить у серце. І навіть прекрасний Париж не змусив мене, киянина, забути мій Київ і мій Дніпро..." - так говорив Серж Лифар. 
   Помер Сергій Михайлович від раку у 1986 р. у Лозанні, де його було поховано і встановлено пам'ятник у вигляді Ікара -  улюбленого балетного персонажа. Поруч із пам'ятником - трикутна меморіальна дошка зі словами: "Україна своєму геніальному синові на честь сторіччя".
    Україна воскресила пам'ять про Лифаря в Міжнародному конкурсі балету його імені та в Міжнародному фестивалі танцю "Серж Лифар де ля данс". 
  Філіал Музею історії міста Києва — Музей Сержа Лифаря — був створений у 2019 році. 
   А сторінки життя та творчості Сержа Лифаря, корінного киянина, зможете перегорнути на виставці-ювілеї  "Моя Батьківщина – Україна та рідний Київ" С. Лифар.  

понеділок, 31 березня 2025 р.

 

1 квітня - 90-річчя від дня народження Вадима Крищенка

   З 1.04.2025 р. по 15.04.2025 р. до 90-річчя від дня народження Вадима Дмитровича  Крищенка - українського поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого працівника культури, члена Національної спілки письменників України, лауреата літературно-мистецьких премій імені: Івана Нечуя-Левицького,  Андрія Малишка,  Дмитра Луценка "Осіннє золото", Богдана Хмельницького, Володимира Сосюри, кавалера багатьох державних нагород - ордена Ярослава Мудрого V ступеня, повного кавалера ордена "За заслуги", найвищої київської відзнаки "Знак пошани", найвищих  нагород Української православної церкви — ордена Андрія Первозваного та ордена Святого Володимира,  найвищої відзнаки громадських організацій — Лицар Вітчизни та багатьох інших на абонементі представлена виставка-ювілей "Де б ти не був, Де б не жив – Я лиш твій, Україно…" В. Крищенко.

    У 2024 р. Вадима Крищенка визнано "Золотим письменником України" та нагороджено премією "Благовіст" Національної Спілки письменників України за збірку поезій про війну. 

  Вадим Дмитрович - автор більш як 55 поетичних збірок, понад 1000 пісень.

  Найвідоміші пісні: "Україна", "Бути українцем", "Україно, пам'ятай героїв", "Десять Господніх заповідей", "Молитва", "Хай береже усіх Господня сила", "Благослови",  "Білі нарциси", "Берег любові", "Пізня зустріч", "Отчий край", "Лебеді кохання", "Українській армії слава і хвала", "Я - солдат", "Наливаймо, браття, кришталеві чаші", "Одна-єдина", "Хай щастить вам, люди добрі", "Родина",  "Пізня зустріч". 

  Окремий цикл пісень поет присвятив рідному місту Києву, в якому мешкає більше 70 років: "Київ, Києве мій", "Благословенний Києве", "Київ - доля моя", "Київ і кияни", "Голосіївський вальс", "Голосіївська зоря", "Мій Шевченківський район" та інші.

Голосіївська зоря

Це - місце стріч для тебе і для мене,
На хліб та сіль запрошує всіх нас.
Район мій - ніби усмішка, зелений
І голос гордих звершень водночас.
Пройтись шляхом історії не близько
Поміж подій, і постатей. і дат.
Чекає в парку, усміхнувшись, Рильський,
Щоб для вітання руку нам подать.

Приспів:
Голосієво, Голосієво -
Вічна Києва краса,
Зорями земля моя засіяна
І найвищі небеса.
Голосієво, Голосієво -
Це натхнення Божа мить,
Наче пісня моя недоспівана,
Котру треба повторить
Голосієво, Голосієво -
Гордість Києва й краса.

Район, як вулик молодої зміни
І ветеранів гвардія стара,
У синьо-жовту стрічку України
Вплітає нитку правди і добра.
Високе небо дивиться в обличчя,
Звук висі передавши дзвонарю,
Щоб кожній долі запалить навічно
Невгасну голосіївську зорю.

Приспів.


   Вадим Крищенко - пісняр від Бога. Кожна його пісня - як молитва, як крик зраненого серця. Його пісні є в репертуарі таких популярних українських виконавців, як Софія Ротару, Дмитро Гнатюк та інші.
  А берегиня нашого співу Раїса Кириченко  вважала Вадима Крищенка найкращим піснярем.
   Запрошуємо вас відвідати нашу виставку і більше дізнатись про життєвий та творчий шлях митця.