Український вимір Другої світової війни

   У кожної держави є дати, які знаменують визначні події. Такою датою для України є 9 травня - День Перемоги. 

   Уже 75 років відокремлює нас від великої Перемоги. Сьогодні ми схиляємо голови перед великим подвигом українського народу, який зробив величезний внесок у Перемогу над нацизмом, та водночас, став одним з постраждалих народів у роки Другої світової війни.
  Нині доведено, що кількість українців, які пройшли війну у складі збройних сил СРСР – понад 7 млн. Іноді називається цифра до 9 млн. з числа понад 30 млн. осіб, що перебували в Червоній армії за всі роки війни. З них безповоротні втрати (загинули на полі бою, померли від ран на етапах евакуації та у шпиталях, померли у полоні і страчені у концтаборах) склали від 3,5 до понад 4,1 млн. українців (вихідців з України, які були військовослужбовцями Червоної армії).

У радянських партизанських формуваннях загинуло від 40 до 60 тис. українців.

Серед командного складу різних ланок, офіцерського корпусу українці складали значний відсоток (до 20%), поступаючись лише росіянам.

Серед найвищої ланки – радянських полководців і воєначальників, генералітету – були сотні українців за походженням. Це представники Ставки Верховного головнокомандування, Генерального штабу, керівники управлінь РСЧА, командувачі фронтами та арміями, їх заступники, члени військових рад фронтів і армій. Найбільш відомі з них – Семен Тимошенко,

Родіон Малиновський,

Іван Черняховський,

  

  

  До речі, багато з них народилися в українських землях, які увійшли до Російської Федерації (в Ростовській обл., на Кубані тощо).

 Багато генералів загинуло. Серед них командувач південно-Західним фронтом генерал-полковник Михайло Кирпонос, вже згадуваний генерал армії Іван Черняховський, заст. командувача фронтами Федір Костенко, Йосип Апанасенко , командувач 57-ї армії генерал-лейтенант Кузьма Подлас й інші.

  У радянському партизанському русі брало участь, за підрахунками істориків, 180 тис. українців. Але це окреме питання, адже партизани формально не належали до складу РСЧА, проте їх слід розглядати як складову збройних сил Радянського Союзу.

  Багато українців за подвиги, здійснені в роки війни, були нагороджені орденами та медалями. Так, бл. 2,5 млн. українців нагороджено орденами і медалями, за виняткову мужність 2072 українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 стали двічі Героями.

  Тричі Героєм Радянського Союзу став легендарний льотчик-винищувач Іван Кожедуб.

 




  Серед повних кавалерів ордена Слави, – вищої відзнаки для рядового і сержантського складу, встановленої лише у листопаді 1943 р., – великий відсоток складають українці. Так, з 4-х повних кавалерів ордена і одночасно Героїв Радянського Союзу – двоє українців – льотчик штурмового авіаційного полку Іван Драченко і 

морський піхотинець Павло Дубинда. 

(Усього за менш ніж 2 роки війни 980 тис. воїнів були нагороджені орденом Слави 3-го ступ., майже 46 тис. – орденом Слави 2-го ступ., 2631 – стали повними кавалерами ордена Слави). З двох військовослужбовців, які першими стали повними кавалерами цього ордену, був і

українець старший сержант Костянтин Шевченко.

 Маршали Родіон Малиновський і Семен Тимошенко серед 11-ти радянських полководців нагороджені вищим військовим орденом СРСР «Перемога» (загалом ним було нагороджено 16 осіб ). У ході радянсько-японської війни маршал Родіон Малиновський командував Забайкальським фронтом, який неочікувано для японського командування прорвався через пустелю Гобі в центральну Маньчжурію, довершивши оточення і розгром японських військ. За цю операцію йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

   Крім того, важливими є й такі історичні факти:

 Першим, хто підняв Прапор Перемоги над Рейхстагом, був українець із Сумщини Олексій Берест.

 Саме українець - генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни - акті про беззастережну капітуляцію Японії, що знаменував закінчення Другої світової війни. 

  Всі наведені цифри і факти свідчать про вагомий внесок українців, які воювали у складі Червоної армії, у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини у Другій світовій війні.

 Чисельність українців у арміях союзників складала: 6 мільйонів у Червоній армії, 120 тисяч у Війську Польському, 100 тисяч в Українській Повстанській армії, 80 тисяч в армії Сполучених Штатів Америки, 45 тисяч у військах Британської імперії, 6 тисяч у військах Франції.

  У віках залишиться великий подвиг українського народу проти нацистської чуми. Але великий подвиг дістається великою кров'ю. Війна - це сльози, невинна кров, руїна, горе, смерть. Загибель кожної людини - це мікроінфарт Землі, Всесвіту. Земля стомилася від війн і наглих смертей.
  Тож кожна людина на Землі має сказати: "Ні війні!"