вівторок, 30 вересня 2014 р.

"Хай Україна вся читає, бо книга нас усіх єднає!"


   29 вересня учасники клубу “Радість” провели свято до Всеукраїнського дня бібліотек.

  Керівник  клубу Конофольський Віталій Антонович привітав  працівників бібліотеки з професійним святом. Він зазначив, що 30 вересня православний світ вшановує пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. День бібліотек - це не випадково, адже Софія в перекладі з грецької - знання, мудрість. Це поняття всіх наукових та освітніх надбань, і саме бібліотеки в усі часи були оберегами духовних та інтелектуальних надбань людства. 



  Тарасюк Лідія Василівна - заслужений вчитель з 45-річним стажем, класний керівник мера Києва Віталія Кличка підкреслила, що на перехресті доль поєдналися дві давні професії - вчитель і бібліотекар. Обидві покликані дібрати ключик до кожного  серця і бути поводирем у храмі людського духу.

  Викладач англійської мови дитячого клубу "Світанок" Хомич Олена Олексіївна привітала всіх присутніх з днем бібліотек і наголосила на тому, що ми незламні духом, у нас незламна країна, незламна наша українська нація. І саме бібліотекарі  наповнюють духом єдності і миру на рідній українській землі своїх користувачів.
 
 
  Мушта Іван Юхимович відзначив, що бібліотекарі багато працюють по виявленню творчих особистостей, як серед молоді так і серед ветеранів. Саме бібліотекарі надихнули його на творчість. Він прочитав власний вірш, присвячений роботі бібліотекарів.


  Чимало гарних, величних слів на честь бібліотеки звучало із уст однієї з перших  організаторів клубу "Радість" Валюшкевич Ірини Георгіївни.



  Цього дня звучало поетичне слово - віршовані рядки, присвячені бібліотеці, від Слишенського Василя Дмитровича. 




  Крута Вікторія Іванівна подякувала за гарно проведене свято на честь бібліотеки та прочитала вірш Л.І. Ошаніна "Бібліотекарю".

понеділок, 29 вересня 2014 р.

"Бібліотека і бібліотекар - невід'ємне, ціле".


  30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек. 
   Встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. №471/98,
"... враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної громадськості".

Бібліотекарю

Вас зустрічати ми будемо маршами,
Слуги при книгах, над книгами - маршали,
Тихоголосі, у спокій заглиблені,
В книгах - знавці,
А в житті - геть загублені.
Душ покалічених лагідні лікарі,
Скромні красуні бібліотекарі.
Всі ваші рухи наповнені чарами,
Зали читалень вважаються храмами.
Хто ми без вас?
Ті, хто губиться в заметі,
Люди без завтра і люди без пам'яті.
                                             
                                                                            Л.Ошанін



"Тобі, бібліотека наша! Цілющий пензля спів." 


  До Всеукраїнського дня бібліотек вихованці художньої школи № 9 організували виставку своїх робіт. Здебільшого це пейзажі -    надзвичайно сердечні та щирі. В них представлена краса української землі. Творчий доробок учнів художньої школи порадував працівників бібліотеки та користувачів.


понеділок, 15 вересня 2014 р.

"Ти не вмер для нас, Тарасе, ти в малюнках і в душі"
(роботи учнів художньої школи №9 за мотивами творчості Т.Шевченка).

   Уже 200 років   слово Тараса Шевченка промовляє до душі українців. І з особливою гостротою відчуваєш свою єдність, свою державність, своє виборене право на мирне, щасливе життя у вільній і незалежній Україні, тій, про яку мріяв великий поет: 
" І на оновленій землі
Врага не буде супостата.

А буде син і буде мати

І будуть люде на землі".



  Творчість великого Тараса була і є тією могутньою силою, яка  спонукає на творчість, пронизує до дна душі. Полум'яне слово Великого Кобзаря надихнуло вихованців художньої школи №9 на створення картин за мотивами його творів.





 "І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!"
                             Т.Шевченко
("І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє").


"То одинокому мені

Здається -  кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна..."
                    Т.Шевченко
             ("І виріс я на чужині")        





"І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,

Біленька хаточка."

                     Т.Шевченко







("І досі сниться: під горою").




"Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть."
                       Т.Шевченко
("Садок вишневий коло хати").



 
 Творчий доробок учнів 2-го класу художньої школи №9 порадував відвідувачів виставки. Картини надзвичайно прзитивні, наповнені душевним теплом. В своїх роботах діти відкрили свої серця, передали своє бачення творчості Т.Г.Шевченка.

середа, 10 вересня 2014 р.

"Хай стелиться вам доля рушниками!"

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.
Я чую: гуси зняли крик, зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.
                          І.Михайлівська "Рушник"


   На виставці висвітлені роботи  народної майстрині, матері завідуючої бібліотеки,  Семеняк Уляни Тарасівни - вишиті рушники.

  Сильна Україна своїми древніми традиціями, тим кодом зв'язку поколінь через століття, що його не здолали ні війни, ні голод, ні інші біди. Саме тому наш народ невмирущий, бо береже цінність свого народу - національні звичаї та обряди, вінцем яких є український рушник. 
   Бібліотека докладає багато зусиль до того, щоб зберегти та примножити традиції вишивання рушників - частини світової культури, бо вони є символом краси та духовності українського народу, його приналежності до рідної землі - України.
"І на тім рушникові оживає все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов".
                                                                   А.Малишко

понеділок, 8 вересня 2014 р.

"Наша любов тобі і шана, Вітчизни захисник"
7.09.2014р.
"Народна пісня землі української - це, насамперед, історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій - сподівань, які не залишають людину в найтяжчі лихоліття"
М.Стельмах


   Сьогодні наші сини, брати, чоловіки знаходяться на передовій - в зоні дій АТО,  захищаючи Вітчизну від сепаратистів та терористів, сотні їх побратимів перебувають у військових шпиталях. Їм як ніколи потрібна наша увага, добре слово, тепло та любов. Не залишились осторонь і учасники клубу "Радість" та хору "Золота осінь" під керівництвом Корольової Олени Євгенівни.    Їх переповнюють емоції, їм важко знайти слова, і тому вони за допомогою української пісні посилають свою вдячність та низький уклін за подвиг солдат, за невичерпне джерело патріотизму у жорстокій війні.

   Захід-посвяту героям війни провели на природі - біля озера на  Теремках-ІІ, так як в цей час там перебуває багато відпочиваючих.
Цікавий, проникливий репертуар, майстерність виконання, вміння щиро спілкуватися з глядачем мовою пісні, позитивна енергетика співу - все це так необхідно людям у такий непростий час. Кожна проспівана пісня і сказані слова вдячності солдатам та офіцерам, які захищають нашу Батьківщину на сході країни, глибоко вражали в самісіньке серце, і сльози мимоволі бриніли в очах присутніх.
 І як фінальний акорд зазвучав Гімн України - як символ невмирущості нашого народу, його перемоги над ворогом, як символ відродження і єдності України.