"Що треба знати, щоб не стати жертвою работоргівлі?"

  Існує стереотипне уявлення, що торгівля людьми – це лише сексуальна експлуатація. До сучасних форм рабства відносяться і трудова експлуатація, і примусове жебрацтво, і втягнення в злочинну діяльність, і використання у збройних конфліктах (що актуально для України), і вилучення органів та інші форми.

  На ситуацію торгівлі та сучасне рабство українців вплинула російсько-українська війна. 

 Міжнародна організація з міграції  провела національне дослідження уразливості українців до ситуацій торгівлі людьми в умовах війни в Україні.

 Кожен четвертий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном або в іншому населеному пункті. 27% респондентів погодились би прийняти хоча б одну ризиковану пропозицію щодо роботи за кордоном, зокрема:

• 17% готові працювати без офіційного працевлаштування;
• 13% за кордоном та 9% в Україні готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце;
• 2% за кордоном та 2% в Україні готові вiддати роботодавцю мобiльний телефон чи iншi особистi речi на перiод працевлаштування;
• 1% за кордоном та 3% в Україні готові вiддати роботодавцю свiй паспорт на перiод працевлаштування.

   

З 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії

  Поезія в усі часи була могутньою і непереможною зброєю,  голосом  правди і свободи. І хто чує цей голос, здатний піднятися на вершини духу, згуртуватися у боротьбі за світлі ідеали, за кpаще майбутнє.

   Особливого значення поезія набувала під час активної фази боротьби за волю та свободу, відстоюванні незалежності України. Не стало винятком і сьогодення, коли ми проходимо через біль, вогонь, кров і муку. 

  Українські поети поетичним словом поряд з українськими солдатами виборюють свободу й мир на нашій землі. 

   Поезія українських поетів виховує любов до Батьківщини, закликає до боротьби за світлі ідеали, за кpаще майбутнє, звеличує мужність і відвагу українського народу. 

  В поетичних рядках - злість до ворогів,  впевненість в українському війську, наш біль від втрат і безмежна віра в перемогу.

Леся Українка "Слово, чому ти не твердая криця..."

Володимир Матвієнко "Повстань, Україно!"

21 березня - 95-річчя від дня народження Юрія Мушкетика

   З 18.03.2024 р. по 28.03.2024 р. до 95-річчя від дня народження визначного майстра сучасної української прози, Героя України, лавреата  Національної премії імені Тараса Шевченка, голови національної Спілки письменників України, депутата Верховної Ради УРСР 11-го скликання -   Юрія Михайловича Мушкетика в бібліотеці представлена виставка-ювілей "Прозаїк історичного минулого".

  

 

 Народився Юрій Михайлович 21 березня 1929 р. в селі Вертіївці на Чернігівщині (на Поліссі), де його батьки працювали вчителями у місцевій школі. 

  1953 року закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, вступив до аспірантури. Працював відповідальним секретарем і головним редактором журналу "Дніпро"(1958-1972 рр.), двічі був обраний головою Спілки письменників України, яку очолював впродовж 15 років.

  Юрій Мушкетик дуже багато працював. За життя написав понад 150 повістей і романів.

 Дитинство майбутнього письменника було  тяжким… спочатку голодомор, потім Друга світова війна.  Особисті враження про ті драматичні часи згодом стали основою повісті "Вогні серед ночі" (1959), знайшли відображення у воєнних новелах Мушкетика, а згодом - у романі "Жорстоке милосердя"(1973). А нелегкі повоєнні роки в житті поліського села зображені письменником у повісті "Чорний хліб"(1960).

  Літературну творчість Юрій Мушкетик розпочав оповіданням "Перед грозою". Перший успіх молодому прозаїкові принесла історична повість "Семен Палій", яку він написав у 1954 р. ще студентом, працюючи над книгою ночами на кухні і підвіконні студентського гуртожитку. А згодом роман "Гайдамаки" утвердив Ю. Мушкетика в літературі як письменника історичної теми.

 

 "Творчість Юрія Мушкетика - великий світ, континент, де є різні області, одні під гарячим сонцем громадянської совісті, інші в поміркованому філософському світлі створені, одні вражають живими історичними дійствами, інші - діями думок, сутичками умів, конфліктами вічних і суперечливих сил людського поступу".

Д. Павличко

  Ми запрошуємо вас зайти на цей континент!!!

   Найбільшим творчим континентом Юрія Мушкетика є українська історія.  

" Творчість Мушкетика має два крила - історія і сучасність: історія в його романах перехиляється і в наш день, навчаючи і застерігаючи від минулих помилок".

М. Жулинський

 Талант Юрія Мушкетика як історичного романіста найповніше розкрився в романі "Яса". 

 

Мушкетик, Ю. М. Яса: (роман): розділи 1-17 /Юрій Мушкетик.- Харків: Фоліо, 2012.- 414 с.: іл.

Мушкетик, Ю. М. Яса: Роман: розділи 18-33 / Юрій Мушкетик.- Харків: Фоліо, 2012.- 416 с.: іл.

   У центрі роману змальовано образ кошового отамана війська Запорозького Івана Сірка, який ще за життя став легендою, бо під його проводом за­порожці не програли майже ні одного бою. 

   Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї - щоб боротися з ворогами - він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. Для нього зрадники України не були  ані товаришами, ані бойовими побратимами. 

   Іван Сірко  прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам. 

Мушкетик, Ю. М. Гетьманський скарб: Роман / Юрій Мушкетик.- Харків: Фоліо, 2012.- 416 с.

Роман "Гетьманський скарб" присвячений наказному гетьманові Павлу Полуботкові. 

 У романі письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю - дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози - і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в ХVІІІ столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу - духовного. 

Мушкетик, Ю. М. На брата брат: Роман / Юрій Мушкетик.- Харків, 2007.- 317с.

 У романі "На брата брат" відтворено події, що розгорталися в Україні за часів гетьмана Виговського, коли після смерті Богдана Хмельницького боротьба за державну незалежність вилилася у братовбивчу війну. Через долі героїв роману братів Журавок автор зображує страшну трагедію цієї війни: люди однієї крові стають ворогами - брат іде на брата - і голови свої кладуть, не здобувши ні слави, ні волі, ні правди.

   Своїм твором Юрій Михайлович наголосив, що головною причиною Руїни і всіх подальших негараздів українців у боротьбі за державну незалежність є  відсутність єдності народу, що більш як на триста років втягнуло Україну в рабство до  росії.

Мушкетик, Ю. М. Останній гетьман; Погоня: Романи / Юрій Мушкетик.- Харків: Фоліо, 2012.- 374 с.

  До книги увійшли два романи  "Останній гетьман" і "Погоня". У центрі першого роману - визначна історична постать, державний діяч, останній керманич козацької України Кирило Григорович Розумовський. Хоч би які оцінки давали йому історики, перед нами освічений і далекоглядний політик, що, ставши на гетьманство, дії свої передусім спрямував на модернізацію козацького ладу. Провів кілька важливих реформ і, попри будь-які утиски та перешкоди, став на захист прав і свобод козацької автономії. Роман "Погоня" - захоплююча історія про козака-характерника, якому й чорт не брат, про його сумні та веселі пригоди на довгому шляху з січі додому.

   Романи Юрія Мушкетика водночас і художньо звеличують борців за незалежність України, і образно-аналітично розкривають історичне значення їхньої боротьби, підносять їх патріотизм, їхню справжню любов до України, і попереджують, закликають вчитися в історії.

  "Юрій Мушкетик зостанеться в пам'яті України як письменник історично-правдивого та воістину філософського слова, людина лагідна за характером і думаюча в категоріях світового політичного життя".

Д. Павличко

14 березня вся Україна відзначала День українського добровольця

  18.03.2024 р. в бібліотеці для учнів 7, 8, 9 класів ліцею №227 відбулась година мужності "Добровольці - герої, для кого Україна дорожча за життя", яку   провів Дурмасенко Олег Леонідович - батько загиблого Героя Олексія Дурмасенка, Голова ГО "Славетні епохи України", старший сержант, ветеран російсько-української війни, доброволець, підприємець, художник, дизайнер. 

 

 Захід, присвячений справжнім патріотам - добровольцям, які стали прикладом мужності, героїзму, відданості національним інтересам, розпочався з виконання Гімну України.

  Олег Леонідович пояснив учням, хто такі добровольці, розповів про феномен добровольства, який здавна притаманний українцям та акцентував увагу на історії державності України,  національних героях і особистостях, які відчайдушно,  принципово стояли за правду, волю українського народу.

  Він провів  екскурс  в історію  добровольчого руху в Україні в різні історичні періоди та визначив їх роль у боротьбі за збереження територіальної незалежності та свободи нашої держави.

  Олег Леонідович почав свою розповідь з періоду Запорізької Січі -  воєнізованої структури з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. 

  Він також зазначив, що  іншим яскравим прикладом, який  формувався виключно на добровольчих засадах, був   легіон Українських Січових Стрільців. 

Сучасним прикладом добровольства є Самооборона Майдану, 500 добровольців якої вирушили на тренувальну базу в Нові Петрівці, а потім на Схід - відстоювати свободу та незалежність України.

 Олег Леонідович розповів про свого сина Дурмасенка Олексія - учасника Революції Гідності, АТО, який загинув  29 грудня 2014 року,  учасників російсько-української війни 

Боровика Руслана та

Шияна Андрія - добровольців, які загинули за Україну від рук російського агресора. 

Не стало Героїв! Загинули найкращі сини України! Їх ніколи не повернути! Ми їх завжди будемо пам'ятати! Адже Герої не вмирають! 

 Присутні вшанували пам'ять всіх загиблих героїв-добровольців хвилиною мовчання. 

Світлина на згадку

Виставка-інсталяція "Культура ромів: мистецький вимір"

  З метою  привернення уваги до самобутньої культури ромського народу з 4.03.2024 р. по 28.03.2024 р. в бібліотеці представлена виставка-інсталяція "Культура ромів: мистецький вимір".

  Україна є державою з багатонаціональним складом населення.

   Культура - одне з найбільших надбань будь-якої нації. Саме культура фіксує ті особливі прикмети народної душі, ментальності, побуту, звичаїв, вірувань, морально-естетичних і філософських переконань, які створюють узагальнений образ того чи іншого етносу. 

   Одним з основних принципів культурної політики в Україні є збереження і розвиток культурного багатоманіття національних меншин України, всебічний розвиток їхнього самодіяльного та професійного мистецтва. 

 На території України проживає близько 50 тисяч ромів.   Найчисленніші ромські громади розташовані в Закарпатській, Одеській і Харківській областях.

  Культура ромів дуже різноманітна і багата. Вона перейняла елементи культур тих народів, серед яких проживали роми та доповнила своїми. 

Вплинула циганська культура і на музику й літературу України. Циган – один з традиційних персонажів української вертепної драми. Циганські мотиви відчутні в творчості Тараса Шевченка, Степана Руданського, Михайла Старицького,  Івана Франка, Пантелеймона Куліша, Степана Васильченка, Миколи Вороного та інших.

  Процеси демократизації суспільства, що відбуваються в Україні відкрили широкі можливості й активізували культурну діяльність ромів.

Нині в Україні діють 17  національно-культурних ромських товариств, основним завданням яких є відродження мови, культури, традицій та звичаїв ромської національної меншини. 

Київський академічний музично-драматичний циганський театр "Романс" є культурним центром. 

  Театр створений у 1994 році і є першим та єдиним в Україні державним циганським професійним театром, який працює у жанрах класичного романсу, музичної драматургії та національного фольклору. За роки свого існування сольні концертні програми, вистави, тематичні вечори, створені на основі кращих зразків неординарної та самобутньої музичної ромської культури, були представлені глядачеві не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу.

 З 1999 року в Ужгороді циганською та українською  мовами виходить газета "Романі Яг".  

  Запрошуємо вас відвідати нашу виставку та  доторкнутися до яскравого,  такого чуттєвого вираження культури ромського народу.

7 березня концерт учнів музичної школи № 38 "Свята до музики любов"

  7 березня в читальній залі бібліотеки відбувся концерт фортепіанної музики учнів музичної школи № 38 "Свята до музики любов".

 Викладач класу фортепіанної музики музичної школи № 38 Бичкова Інна Борисівна представила присутнім своїх вихованців - юних піаністів та концертну програму.

 Вона провела присутніх у прекрасний, чарівний світ музики та познайомила їх з  творами композиторів,  які прозвучали у виконанні юних артистів. 

  Глядачі  поринули в атмосферу чарівних звуків фортепіанної музики, яка подарувала їм незабутні враження, насолоду та позитивні емоції.

 Концерт  став приємним музичним подарунком присутнім жінкам напередодні  свята 8 Березня Міжнародного жіночого дня (Дня боротьби за права жінок).

  "Бандурист" М. Сільванського у виконанні Слободян Соломії

  "Регтайм" Білаченко О. у виконанні Ярмак Єлизавети та Ярмака Євгенія

  "Венеціанська гондольєра" Фібіх З. у виконанні Ярмак Єлизавети

 "Гумореска" Трубай М. у виконанні Слободяна Олеся

Світлина на згадку

4 березня виповнилось 75 років від дня народження Володимира Івасюка

 «Співочий світоч із народу» 

(до 75-річчя від дня народження В. Івасюка)

Виставка вишитих бісером ікон Тиндик Лідії Опанасівни

   З 20.02.2024 р. по 20.03.2024 р. в читальній залі бібліотеки експонується виставка вишитих бісером ікон Тиндик Лідії Опанасівни "Вишивала картини я роками, вишивала серцем і руками". 

 Вишивка ікон займає особливе місце в рукоділлі, так як це заняття не просто прекрасне та цікаве, а  є виразом духовності несе глибокий символізм,  релігійну значущість та приносить душевний спокій і гармонію. 

Вишиті ікони вважаються святими та особливими, до них ставляться з особливим відношенням і шаною.

 Лідія Опанасівна глибоко віруюча людина і для неї відтворення на полотні  за допомогою ниток та бісеру образів Святих: Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, Миколая Чудотворця є не просто хобі, а й одухотворена і натхненна творчість. 

   2 березня відбулась творча зустріч з Лідією Опанасівною, на якій вона поділилася секретами своєї майстерності, відповідала на запитання і залюбки розповідала, як народжувалися  сюжети її ікон.

Її найулюбленішою технікою є вишивка бісером, так як вона дозволяє створювати безліч ефектів, відтворювати відтінки кольорів і надавати іконі витонченості та реалістичності, а процес вишивання наповнює її життя піднесеними, прекрасними почуттями.

Серце Лідії Опанасівни віддане вишивці назавжди. І в цьому переконалися всі, хто відвідав виставку.

Вишиті картини вражають  майстерністю, особливою енергетикою.

Тож відвідайте виставку! Не пошкодуєте!

Триптих - ікона складається з трьох образів: Божа Матір Казанська, Спаситель, Микола Чудотворець. Головна особливість полягає в тому, що три зображення разом складають єдиний ансамбль по композиції, стилю та кольору.