середа, 24 лютого 2016 р.

Вечір-зустріч з ветеранами афганської війни
"Вічна слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих!" І.Нехода
23.02.2016 р.


   Кожен рік віддаляє нас усе далі і далі від страшної й жахливої афганської війни, яка непроханим гостем увірвалася в життя українців. На цій війні загинуло 3360 наших воїнів. Більше сотні повернулося з цієї війни інвалідами. 

 



   Щоб вшанувати воїнів, які вижили в тій страшній бойні, щоб їх спогади, розповіді пройшли через серця дітей, щоб вони розуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше в світі - це війна та  схилити голови перед світлою пам'яттю полеглих, провели вечір-зустріч з ветеранами-афганцями. Для колишніх солдатів та офіцерів події тієї жорстокої війни залишаються живим болем, у їх душах все ще живе війна.
   


    До останнього подиху їм 
не забути біль втрат. Звісно, все пережите залишило тяжкий слід і в пам'яті, і в душі. Їм досі важко повертатися до тих чорних сторінок у їхньому житті, та ще важче вирвати їх, знищити і забути.

 


    Спогади "афганців": полковника Данилейко Віктора Федоровича, полковника медичної служби Матвеєва Володимира Олександровича, сержанта Єпіфанова Євгенія Геннадійовича - тоненький струмок, що підживлює військово-патріотичне виховання підростаючого покоління. 

   


   Діти дуже мало знають, що ж насправді відбувалось тоді в Афганістані. Вони уважно слухали прості, безхитрісні розповіді, адже їх герої - звичайні люди, які звикли називати все своїми іменами.  


 
 


    Потрапивши на палаючу афганську землю, вони всім серцем прийняли її біль, як свій, і мужньо захищали інтереси її багатостраждального народу. Всі вони впевнені в тому, що  зброю треба брати в руки тільки для захисту Батьківщини. 

 


   Із захопленням присутні зустріли пісенний виступ учасниць самодіяльного колективу   "Голосіївські наспіви" Голосіївського будинку ветеранів. Їх виступ отримав шквал овацій.



 


  Діти подякували воїнам-афганцям за  героїзм та мужність, проявлені на афганській війні і запевнили,  що вони будуть гідними їх подвигу. 
  На жаль, про війну діти знають не лише зі слів ветеранів-афганців. Події на Сході України не залишають байдужими їх маленькі серця. Учні 7 а класу школи №220 розом з класним керівником Ткач Юлією Борисівною заспівали пісню "Ми за мир" на слова Марічки Білівської (Гошовської) та Оксани Первової-Рошки, музика Оксани Первової-Рошки. У своїй пісні вони бажали всім благодаті, миру, душевної величі, непохитної віри в кращий завтрашній день.
   Так хочеться, щоб не було війни, щоб повернулися живими усі, хто виборює нам право жити під мирним небом, гордо несучи прапор волі, єдності та миру на рідній землі.



В бібліотеці організована книжкова виставка "Афганістан болить в душі моїй"












понеділок, 22 лютого 2016 р.

Майстер-клас "Квітка Роду"
(ліплення з пластиліну)
20.02.2016 р.

   Ліплення з пластиліну досить захоплююче заняття, як для дітей так і дорослих.  Пластилін - дивовижний матеріал, і подружитися з ним дуже просто. А вже скільки користі  приносить ліплення з пластиліну! 
   Це, насамперед, розвиток моторики рук, що позитивно впливає на розвиток мозку, вдосконалення творчих здібностей, фантазії, уяви, таких рис характеру, як  терплячість та наполегливість.
   

   

    Наталія Веселицька та Ірина Дживаго провели майстер-клас, на якому вчили присутніх створювати пластилінові вироби. 


   

    Всі присутні виявили бажання зліпити власний пластиліновий шедевр, підключивши свою фантазію та уяву. 


    

 

    Процес створення пластилінових аплікацій на дисках приніс творцям велике задоволення та радість. 

   
 

   Особливо раділа своєму  шедевру найменша учасниця майстер-класу Крута Владислава. Вона отримала заохочувальний приз - дві коробки пластиліну.






Презентація виставки картин
 "Сад Любові та Радості"
20.02.2016 р.


  Світ втратив би яскравість сприйняття, коли б у ньому не було художників. Слово,  мистецтво єднає не байдужих і творчих  людей. В цьому переконались  всі, хто зібрався цього  суботнього дня в галереї "Зустріч" за покликом своїх гарячих  сердець.
   Свої книги та картини презентували Веселицька Наталія та Дживаго Ірина. Присутні мали можливість почути  думки, почуття, мрії талановитих художниць. Їх картини - це не просто витвори, які радують око і душу. Це символи щастя, надії, любові і добра. А ще віри в те, що Україна обов'язково стане на шлях розвитку та процвітання, а всі люди будуть жити в любові  та радості. 

 

   Картини несуть в собі відчуття радості, ковток позитиву, який сьогодні потрібен як ніколи. Вони дивують вигадкою сюжету, несподіваним композиційним і колірним рішенням. В картинах багато світла, золота та сонця, що  пробуджує  у відвідувачів ліричні спогади та мрійливість.
   



   

    Тільки від щирого й відкритого серця можуть виходити така краса  та любов, яку випромінюють картини. Своєю творчістю художниці лікують і відроджують серця людей, наповнюють їх любов'ю та радістю. 







четвер, 18 лютого 2016 р.

"Це вогненне слово Майдан"
(виставка-пам'ять)
15.02-29.02.2016 р.

"Немає більше від тієї любові,  як хто душу свою покладе за друзів своїх"
Ісус Христос "Євангеліє"











Розділи виставки:
1."Любіть Україну, як вірні сини, що життя віддали на Майдані всі, як герої".
2. Пам'ять, карбована в слові.
  Виставка висвітлює події з Майдану. Достойне місце на ній займає розділ про Героїв Небесної Сотні.  

   Минуло два роки від тих буремних, кривавих подій, коли молоді хлопці з полум'ям любові в серці йшли під кулі заради кращого майбутнього України. Вони не хотіли жити рабами. Вони віддали своє життя за демократичні зміни в Україні. 
   Ця подія сколихнула весь світ, не залишивши байдужою жодної душі. 
     Учасники протистоянь на Майдані донесли всім нам, що ми - господарі на власній землі, що ми - єдині, непереможні. Саме завдяки їм нині вже ніхто в світі не сумнівається в тому, що український народ в змозі поліпшити життя на краще. І саме від  кожного із нас залежить, якою бути нашій державі, як житимуть в ній наші діти, онуки та правнуки. 
     Нехай пам'ять Героїв Небесної Сотні згуртовує нас, дає нам силу, мудрість і наснагу відстояти та зміцнити власну державу на власній землі.
    
Майстер-клас
«Вишиванки для наших дітей: орнаменти до них за схемами Олени Пчілки»
18.02.2016 р.



Я дівчина невеличка,
На головці в мене стрічка,
Вмію шити, вишивати,
Ще й читати і писати.
                                 О.Пчілка

  Класний керівник  2 в класу школи №260 Аверкова Яна Станіславівна, побачивши в Інтернеті майстер-клас з вишивки, який проводила бібліотека в дитячо-юнацькому клубі "Світанок", запросила бібліографа Серебреннікову Тетяну Ігорівну  на урок народознавства до своїх учнів.  




 

   Тетяна Ігорівна розповіла учням про видатну українську письменницю Олену Пчілку, яка значну увагу приділяла етнографічній діяльності. 


   Її праці "Украинский народный орнамент. Вышивки, ткани, писанки" (1876) та "Українські узори" (1927) принесли Ользі Петрівні славу першого в Україні знавця даного виду мистецтва. Її збірка "Українські узори" містила зразки вишивання, мережаних тканок і писанок.
   
   


 

  Тетяна Ігорівна показала учням, вишиту нею, сорочку та відшиту сторінку аркушу видання 1876 року, які виконані в техніці стародавнього шва -  занизування. 




 


  Дітям настільки сподобались роботи Тетяни Ігорівни, що на її запитання: " Хто хоче навчитись вишивати?", всі підняли руки.




 

  На урок народознавства діти прийшли у вишиванках. У одного з учнів - Максима сорочка вишита в стародавній техніці шва - занизування. 






   

   Щоб зацікавити дітей та спонукати їх познайомитись з літературною  творчістю Олени Пчілки,     Тетяна Ігорівна читала   вірші видатної української письменниці. 



вівторок, 16 лютого 2016 р.

"Душа закохана твоя"
(інтимна лірика українських поетів)


  15.02.2016 р. наш затишний читальний зал зібрав любителів і шанувальників красного слова, які цінують і розуміють силу поезії, люблять читати вірші про кохання.   А це учні 10 класу школи №220 та їх вчитель  української мови та літератури Горбенко Оксана Володимирівна.
   
   
   Літературну зустріч розпочала бібліограф Крута Вікторія Іванівна, яка зазначила, що наша Батьківщина багата талановитими поетами. Це люди  незвичайні:  наділені Божою іскрою, з образним, багатобарвним сприйняттям світу, з очима широко відкритими для всього прекрасного.
 

   Великий поціновувач поезії,   активний читач бібліотеки, Петраков Олег Васильвич  вважає, що  кожен вірш - це сповідь поета, незабутній епізод із його життя. І лише вірш, що звучить в унісон із настроєм і почуттями читача, зачіпає його. Цього вечора із уст Олега Васильовича лунала виключно інтимна лірика.   Олег Васильович натхненно та  чуттєво прочитав вірші про кохання  відомих українських поетів, які особливо запали йому в душу. Це такі поети, як Ліна Костенко, Василь Симоненко, Олександр Олесь, Володимир Сосюра.
 

   Завдяки незрівнянним рядкам поезії про любов, атмосфера в залі стала емоційною та душевною. Учні з захопленням слухали інтимну лірику Т.Шевченка, М.Рильського, П.Тичини, М.Стельмаха у виконанні Вікторії Іванівни.

 

    Вчитель української мови та літератури Горбенко Оксана Володимирівна відзначила: "Сьогодні ми  слухали поезії про кохання різних часів та авторів. Вони всі різні, але їх об'єднує одне прагнення - зробити світ кращим, добрішим, духовно багатшим."  

   Отже, любіть поезію, читайте її, коли вам хочеться чогось гарного, величного, коли ваша душа співає чи плаче, бо в поезії ви знайдете відповідь на багато питань.























понеділок, 15 лютого 2016 р.

"Моя улюблена казка"
(1.02-29.02.2016 р.)

   Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ. Казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. 

    У казках народ завжди цінує людину! Яка вона: добра чи зла, правдива чи підступна, що несе своїм існуванням іншим людям. А ще в казках розкриваються характерні особливості українців, а саме: працелюбність, гостинність, волелюбство.
 

    Тому так люблять читати казки не тільки діти, а і дорослі. 
   Учні художньої школи №9 намалювали картини, на яких зобразили героїв своїх улюблених казок. 
 



   Найбільш улюблений їх герой - Котигорошко.
  Для них Котигорошко - уособлення сили, стійкості у боротьбі проти ворогів, вірності та кмітливості, любові до своєї сім'ї, отчого краю.  



 

       Пан Коцький - герой однойменної української народної казки вчить, що не треба коритися долі й не оглядатися назад, а йти у незвідане, де можна отримати щастя, шанс на нове й  успішне життя. 
 






    Зміст казки Лесі Українки "Лелія" направлений на виховання ввічливості, працелюбності та любові до навколишнього світу.

        "Забута казка - це золоте намисто, яке впало на морське дно" - кажуть старі люди. 
     Читайте, мандруйте з героями казок, переживайте з ними їхні пригоди, пізнавайте нове через книги. Адже це так цікаво!!! А ми завжди чекатимемо вас у нашій бібліотеці та в чарівному світі книги!