середа, 14 листопада 2018 р.

"Скарбниця світової науки"

З 1.11.2018 р. по 20.11.2018 р. представлена виставка-ювілей 
"Скарбниця світової науки" (до 100-річчя від дня заснування Національної академії наук України).

 Подією історичного значення для України, її науки і культури стало утворення за наказом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 р. Української Академії наук - УАН (з 1994 р. - Національна академія наук України - НАНУ). А урочисто відкрито 27 листопада. 
  Першим президентом Академії наук був В.І. Вернадський, секретар - Агатангел Кримський. 
   Понад 90% усіх наукових відкриттів в Україні зробили вчені Національної академії наук. 





вівторок, 13 листопада 2018 р.

"Толерантність - наша національна риса"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. в читальному залі представлена виставка-факт 
"Толерантність - наша національна риса".



  Бібліотека позиціонує себе як територію толерантності і шукає різноманітні формати спілкування з користувачами.
   Керуючись "Декларацією принципів толерантності", прийнятою 16 листопада 1995 р. ЮНЕСКО та ст. 34 Конституції України: "Толерантність - це прояв терпимості до представників інших культур, вірувань, країн і народів: вони не кращі і не гірші, вони просто інші.
  Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань", намагаємось дати своїм користувачам уявлення про толерантність та толерантне ставлення один до одного, виховувати у них почуття гідності до людей та держави, бути корисним собі та іншим людям, допомагати у різних ситуаціях.
  Найкращим помічником у цьому є книга. 
  Серед методів роботи щодо формування толерантності у користувачів є книжкові виставки, на яких ми рекомендуємо із фонду бібліотеки книги, статті із періодичних видань, художні твори, в яких висвітлюється питання толерантності. 

середа, 7 листопада 2018 р.

"Щасливі ми і горді, що читаємо Шевченка і Франка, і Лесю Українку на українській незрівнянній мові"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. до Дня української писемності та мови представлена виставка-привітання 
"Щасливі ми і горді, що читаємо Шевченка і Франка, і Лесю Українку на українській незрівнянній мові".


   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. 


  


  

  Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента №124/97«Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

   За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. 
  Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.


вівторок, 6 листопада 2018 р.

"ЗУНР - провісниця держави України"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. до 100-річчя від дня утворення ЗУНР представлена виставка-ювілей 
"ЗУНР - провісниця держави України". 


    1 листопада 1918 року в Галичині, що належала в той час австро-угорській монархії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Ця подія мала велике історичне значення, бо вкотре засвідчила всьому світові одвічний потяг українського народу до свободи і незалежності.

 
  

   Цього дня Українські Січові стрільці під проводом Дмитра Вітовського, поваливши владні структури у Львові, проголосили нову вільну державу - Західноукраїнську Народну Республіку.


   1 листопада 1918 року жителі Львова побачили синьо-жовті знамена і відозву до народу, в якій говорилося:

"Український Народе!"
  Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний громадянин Української Держави."
   Республіка! Це світле і магічне слово як перша ластівка, як волі магічний клич.
  ЗУНР проіснувала недовго, однак її уроки не минули даремно.
   Сьогодні ми з вами маємо незалежну самостійну державу - Україну.



субота, 3 листопада 2018 р.

"Вам, визволителі, уклін і слава за Україну і наш Київ золотий"


З 1.11.2018 р. по 15.11.2018 р. до 75-річчя визволення Києва від нацистських загарбників представлена виставка-пам'ять
"Вам, визволителі, уклін і слава за Україну і наш Київ золотий".





  Столицю України потрібно було звільнити за будь-яку ціну до Жовтневих свят. Наказ, підписаний Сталіним 3 листопада 1943 р. в 20.30 і спрямований командуючому 
І-м Українським фронтом М.Ватутіну, наголошував, що не пізніше 5-6 листопада потрібно звільнити Київ від нацистських загарбників. "Вирішуючи це завдання, піти на жертви, маючи на увазі, що ці жертви будуть у багато разів більше, якщо ця операція затягнеться", - говорилося в документі.

  1 листопада 1943 року розпочався штурм Києва. Командував операцією генерал Микола Ватутін. У визволенні міста також брала участь перша Чехословацька окрема бригада полковника Л.Свободи із закарпатськими українцями. Не останню роль у цьому відіграв і так званий "другий фронт" – разом із солдатами ворогу протистояли підпільники та партизани. Битва за Київ увійшла в історію України як прояв масового героїзму.
  Розрахунок командувачів Радянської армії виправдався – окупанти не очікували раптового удару, тож атака з Лютізького плацдарму зрештою змогла прорвати оборону ворога. 

Перший радянський танк з’явився у центрі столиці 5 листопада. Але бої на вулицях Києва точилися всю ніч на 6 листопада – особливо в районі нинішньої Борщагівки та Сирця. Ворог відступав. О 04:00 ранку 6 листопада генералу Ватутіну доповіли про звільнення столиці України.

  Київська наступальна операція відіграла надзвичайно важливу роль у боях за Правобережну Україну, що дозволило вигнати нацистських окупантів зі столиці України.

   Тисячі втрачених життів, спалені будинки та руїни посеред міста – такою була ціна за стратегічну перемогу. 7 листопада 1943 року Київ зустрічав уже під радянською, а не нацистською окупацією. Попри це, історики одностайні: битва за Київ – один з переломних етапів у Другій світовій війні.
   За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами і медалями 17500 бійців.





четвер, 1 листопада 2018 р.

"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві"

З 1.11.2018 р. по 20.11.2018 р. до 310-річниці від дня Батуринської трагедії в бібліотеці представлена виставка-пам'ять 
"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві".


   У 1807 році цар Петро І посилив реакцію в Україні. Московські урядовці-воєводи та їхні підручники поводилися в Україні нахабно, як господарі, зневажали козаків, козацький уряд, брали податки на своє військо. Гетьман Іван Мазепа був цим дуже обурений. Як патріот України він шукав виходу з такого скрутного становища і знайшов його в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ.


  Гетьман, правильно оцінюючи політичну ситуацію, розумів: союз із Карлом ХІІ - це реальний шанс вирватися з братських обіймів Москви і отримати реальний суверенітет під протекторатом шведського короля. Гетьман запропонував своєму новому союзнику зимівлю в своїй столиці - Батурині, добре укріпленій з великою кількістю гармат, їжі та солдат. 
 Російський цар, дізнавшись про перехід гетьмана до шведів посилає князя Меньшикова з 20-25-тисячним військом і наказує в найкоротший термін взяти Батурин. Мазепа з 3-тисячною армією вирушив на зустріч Карлу ХІІ, в Батурині залишилося близько 7-8-ми тис. козаків. 


   Підійшовши до міста Меншиков відправляє гінця з пропозицією здатися, на що батуринці відповіли гарматним залпом. Попри високий бойовий дух, серед оборонців Батурина була частина козаків очолювана наказним(в/о) полковником Іваном Носом, яка хотіла здати місто московитам. Зрадник був прикований до гармати, але навіть в такому стані він через свого сотника Соломаху передає Меншикову інформацію про розташування чорних ходів. 2 листопада о 6-й ранку драгуни Меньшикова вриваються в місто, і починається кривава бійня. Незважаючи на раптову атаку в спину, козаки знищили біля 3 тисяч ворогів, але цього було недостатньо - місто впало протягом кількох годин.
   Але тут трагедія тільки почалася. Частина московитів була зайнята розграбуванням міста, а інша частина знищувала полонених козаків. Частина козаків була четвертована, частина прибита до плотів, інших вбивали та катували такими способами, на які їм вистачало фантазії. Згідно свідчень сучасників, було вирізане все цивільне населення, в тому числі жінки, діти і старші люди. Врятувалося близько 1,5 тис. людей, які покинули місто напередодні. Кількість жертв Батуринської трагедії історики визначають в 11-15 тис. людей (цивільні та військові), саме місто було повністю розграбовано і спалено, загарбники не пошкодували навіть церков.

 Образ гетьмана Івана Мазепи та Батуринська трагедія посіли визначне місце не лише в нашій історії та народнопоетичній творчості, а і знайшли своє відзеркалення в різножанровій авторській художній літературі. 


  Художні твори, представлені на виставці, окрім пізнавального значення, спрямовані на виховання засобами слова гармонійно розвиненої особистості, патріота України.