18 травня в Україні відзначається День пам`яті жертв геноциду кримських татар, а також День боротьби за права кримськотатарського народу. Саме цього дня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар.
Травень сорок четвертого.
Радість визволення розквітла.
Але чом вартові
Не відходять від наших дверей?!
Чом із рідних осель,
Де було стільки щастя і світла,
Автоматники гонять
Жінок, стариків і дітей?!
І неспішно на схід,
Ніби гусінь, повзли ешелони,
А з вагонів – прокляття
Катам, і вождям, і вікам…
А в вагонах «телячих»
І крики, і плачі, і стогін…
Не ховали померлих —
На поталу лишали вовкам.
Як над нами знущались,
Глумились і люто ганьбили
Коменданти і їхні прислужники
Ситі, пихаті і злі.
Слово «кримський татарин»
Навіть згадувать заборонили,
Начеб кримських татар
Не було і нема на землі!
Але вистояв ти, мій народе,
На зло всім намовам.
І легкого шляху
Не шукав у своєму житті.
Не зламали борців
Ні тюремні іржаві закови,
Ні Сибір, ні ГУЛАГи,
Ні етапи жорстокі й круті.
День сьогодні сумний.
День сьогодні трагічний і чорний.
В день травневий колись
Нас погнали назустріч вітрам.
Ми вертаємось в Крим.
Він, як мати, зігріє й пригорне,
Тільки ж хто відповість
За все зло, заподіяне нам?!
(Іса Абдурахман)
18-20 травня 1944 року бійці НКВС за наказом з Москви зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення Криму і відправили в бік Узбекистану 70-ма ешелонами.
Це примусове виселення татар, яких радянська влада звинуватила в співпраці з нацистами, стало однією з найшвидше проведених депортацій в історії людства.
Службовці НКВС заходили до татарських помешкань і оголошували господарям, що через зраду батьківщини їх виселяють з Криму.
Щоб зібрати речі, давали 15-20 хвилин. Офіційно кожна сім'я мала право взяти з собою до 500 кг багажу, однак реально дозволяли забрати значно менше, а іноді – взагалі нічого.
Людей вантажними автомобілями відвозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми.
Під час переїзду загинули близько 8 000 людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.
Деякі люди, не витримавши страждань, сходили з розуму.
За даними Українського інституту національної пам’яті, всього з Криму за перші два дні депортації було вигнано 191,44 тис. осіб. Окремо 5 тис. 989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Внаслідок депортації загинуло 46% кримських татар, серед яких половина – діти до 18 років.
Все майно, що залишилося в Криму після татар, держава присвоїла собі.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
Під час переїзду загинули близько 8 000 людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.
Деякі люди, не витримавши страждань, сходили з розуму.
За даними Українського інституту національної пам’яті, всього з Криму за перші два дні депортації було вигнано 191,44 тис. осіб. Окремо 5 тис. 989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Внаслідок депортації загинуло 46% кримських татар, серед яких половина – діти до 18 років.
Все майно, що залишилося в Криму після татар, держава присвоїла собі.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
15 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом.
15 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом.
Сьогоднішні події немов повертають колесо історії назад – анексія Криму Російською федерацією в березні 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права.
Наші серця і наша пам’ять з кримськотатарським народом, який був вигнаний з рідної землі і загинув під час депортації та на чужині. Українці пишаються цим нескореним, волелюбним, гордим, сміливим народом, який і сьогодні продовжує боротьбу за свій рідний дім і свою Батьківщину. Возз'єднання з Кримом, кримськотатарським народом - наша національна ідея.
Немає коментарів:
Дописати коментар