23 квітня - 100 років від дня народження Григорія Тютюнника

  Григорій Михайлович народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині.

 Коли Григорієві виповнилось 18 років - поступив до Харківського університету на літературний факультет, де навчався разом з О. Гончаром. Друга світова війна не дала можливості закінчити навчання і Г. Тютюнник пішов добровольцем на фронт, двічі був тяжко поранений, двічі тікав з полону, воював у партизанських загонах, які вели боротьбу з нацизмом. 

   Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось в пам'яті та свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця.

     У післявоєнні роки Григорій Тютюнник був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу "Жовтень", вів активну і напружену літературну діяльність. 

   "Я знаю одне, що треба писати хороші твори, а хороші вони будуть тільки тоді, коли писатимемо правду" - ці слова письменника стали гаслом його творчості.

    Доробок митця складають збірка оповідань "Зорані межі", повість "Хмарка сонця не заступить". Після смерті письменника побачила світ збірка поезій воєнного часу "Журавлині ключі".

   Роман Григорія Тютюнника "Вир" посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання й відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

   В романі показано вир життя українського села Троянівка на весні 1941р. та в роки Другої світової війни. Герої роману - жителі села – Григорій і Оксен Гамалія, Дорош, Йонька Вихор, Гнат Рева, Тимко, Орися, Марко та багато ін. Всі вони різні за світоглядом, різні у них і долі. Одні губляться в цьому коловороті життєвого виру, інші - находять правду, живуть нею, не шкодують свого життя в боротьбі з  нацистськими окупантами.
    Поява роману стала справжньою подією в літературному житті країни. Художню цінність роман не втратив і донині.

  У першій книжці він показав українське село напередодні війни, у другій - під час війни, у третій - післявоєнне життя.

  В 1963 р. роман «Вир» було відзначено Шевченківською премією.

  За мотивами роману Григорія Тютюнника «Вир» в 1983 р. кінорежисером Станіславом Клименко на кіностудії Довженка був відзнятий художній фільм, який отримав головний приз на Республіканському кінофестивалі у Жданові.

  Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961   року у Львові. Похований на  Личаківському цвинтарі.