Французьський хореограф Серж Лифар - українець за походженням. Народився в передмісті Києва в родині, яка мала глибоке козацьке коріння.
З дитинства Сергій співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці, відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською. Її балетна секція стала для 17-річного Сергія першим кроком до вершини слави.
1921 року Сергій Дягілев, засновник і художній керівник балету, попросив у Ніжинської віддати п'ятьох найкращих учнів для його трупи в Монте-Карло. Лифаря ніхто в п'ятірку не рекомендував, але один із п'яти обраних поступився йому своїм місцем. Так Сергій потрапив до Європи і почав активно займатися балетом. За життя Сергій Лифар лише один раз побував у Києві - у 1961 році.
Переломним у житті Лифаря став 1929 рік. 24-річному Сергію запропонували очолити балетну трупу "Гранд-Опера". У 24 роки відбувся і дебют Лифаря-хореографа з виставою "Ікар". Понад 30 років він був у театрі солістом, хореографом, педагогом. Фактично Лифар відродив французьський балет, його репертуар, трупу, його школу та славу, ставши основоположником нового напрямку в балеті - неокласицизму. Сучасники називали Сергія "богом танцю", "добрим генієм балету ХХ століття". Загалом Лифар поставив у "Гранд-Опера" понад 200 балетних вистав, виховав 11 зірок балету.
У 1947 році Сергій Лифар заснував у Парижі Інститут хореографії на базі "Гранд-Опера". За життя він отримав багато відзнак від різних держав. З часом доля забрала у нього найдорожче: спочатку Київ, потім - його "Гранд-Опера".
Звільнення з театру підштовхнуло Лифаря професійно взятися за пензля. У 65 років у нього виявився неабиякий хист художника.
"Політ Ікара" малюнок Сержа Лифаря 1972 р.
Звільнення з театру підштовхнуло Лифаря професійно взятися за пензля. У 65 років у нього виявився неабиякий хист художника.
"Політ Ікара" малюнок Сержа Лифаря 1972 р.
Зібрав одну з найцікавіших в Європі російських бібліотек, яка складалася зі стародруків XVI-XIX ст. Особливе місце в його бібліотеці займала і “Пушкініана”, найдорожчим скарбом якої були 10 оригіналів листів поета до Гончарової, рідкісні видання, інші пушкінські раритети. В останні роки свого життя Лифар був змушений продати частину своєї колекції.
Нині частина бібліотеки Лифаря (817 одиниць) за його заповітом зберігається у Києві, у відділі мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. У дар Україні її передала вдова хореографа — графиня Ліліан Алефельд.
Відвідайте бібліотеку ім. Лесі Українки, яка знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Тургєнєвська, 83-85 та ознайомтесь з безцінним даром нашого талановитого земляка-киянина Сергія Лифаря.
Після закінчення карантину в нашій бібліотеці ви також можете прочитати книгу "Книжкова колекція Сергія Лифаря", видану відділом мистецтв публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Ця безцінна книжка знаходиться в читальній залі бібліотеки.
Нині частина бібліотеки Лифаря (817 одиниць) за його заповітом зберігається у Києві, у відділі мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. У дар Україні її передала вдова хореографа — графиня Ліліан Алефельд.
Відвідайте бібліотеку ім. Лесі Українки, яка знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Тургєнєвська, 83-85 та ознайомтесь з безцінним даром нашого талановитого земляка-киянина Сергія Лифаря.
Після закінчення карантину в нашій бібліотеці ви також можете прочитати книгу "Книжкова колекція Сергія Лифаря", видану відділом мистецтв публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Ця безцінна книжка знаходиться в читальній залі бібліотеки.
Останні роки життя Серж Лифар прожив у Лозанні (Швейцарія), де й помер 15 грудня 1986. В наші дні в Лозанні з’явився пам’ятник, дарунок від киян: Ікар з піднятими руками-крилами наче прагне злетіти у небо. На постаменті скромний напис: “Serg Lifar de Kiev” – “Серж Лифар з Києва”.
Могила Лифаря на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа.
Могила Лифаря на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа.
Немає коментарів:
Дописати коментар