"Чудове місце земного раю"

   Наша бібліотека має гарну традицію -  щовесни відвідувати Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. Не зважаючи на війну в Україні, наші користувачі в черговий раз виявили бажання здійснити екскурсію в цю визначну пам'ятку садово-паркового мистецтва ХХ сторіччя в Україні.   28 квітня відвідали  чудове місце земного раю - прекрасний диво-сад ім. М. М. Гришка, так як саме в цей період все забуяло рясним цвітом:  бузок, магнолії, нарциси, гіацинти, хеномелеси, сакура, тюльпани, іриси,  декоративні яблуні та груші, сукуленти, півонії, глід та ін. 

  За традицією екскурсію провела великий друг і помічник бібліотеки Абакумова Тетяна Денисівна.

  Перед очима екскурсантів відкрилася така краса, що перехоплювало подих.

  Екскурсія, як завжди, пройшла неповторно. 

  

  Екскурсанти з великою цікавістю   слухали розповідь Тетяни Денисівни про історію створення та дивовижний світ дерев і рослин цього прекрасного диво-саду, який  є одним з провідних ботанічних садів Європи за  масштабами території та рівнем наукових досліджень, унікальним колекційним фондом  рослин, що налічує близько 11180 видів.

 Екскурсія подарувала кожному  величезне задоволення і натхнення, показала інший світ, який разюче відрізняється від урбаністичного простору та надала можливість хоч на деякий час відволіктися від проблем сьогодення. 

Інтерактивна година "Обережно: вибухонебезпечні предмети!"

   Скоро настане літо – сприятлива пора для мандрівок, екскурсій та відпочинку.  Через війну близько третини території України забруднено різними вибухонебезпечними предметами. 

 Враховуючи гостру актуальність проблеми, пов’язаної із вибухонебезпечними предметами сучасного та застарілого зразків, великий ризик нещасних випадків серед мирного населення для учнів 10-х класів ліцею №227 провели інтерактивну годину "Обережно: вибухонебезпечні предмети!", на яку запросили військових.

 Військові наочно продемонстрували учням різноманітні види вибухонебезпечних предметів. Розповіли про їхню дію та силу ураження, дали чіткі настанови, як діяти у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів та пам’ятати про  правила поведінки з ними: категорично не підходити, не чіпати,  не намагатись дослідити самостійно, відійти на безпечну відстань та викликати фахівців за номером "101" або "102" та дочекатися їх. 

   

   Військові продемонстрували учням як виглядає каска, бронежилет та зброя захисника ЗСУ. 

 Учні детально  розглядали вибухонебезпечні предмети та  приміряли на себе військове спорядження. 

   Дай, Боже, щоб швидше настала перемога і нашій молоді не довелося брати участь у війні!

26 квітня - Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф

  З 15.04.2024 р. по 30.04.2024 р. до  Міжнародного дня пам'яті  про Чорнобильську катастрофу в бібліотеці представлена виставка-застереження "Чорнобиль: трагедія, подвиг, застереження".

   26 квітня минає 38 років від дня Чорнобильської трагедії. Це багато чи мало? Для людини - частина життя, для історії - лише мить, а для постчорнобильської України - роки болю, що гірким полином вплелися в людську пам'ять. 

  Мирний атом в одну мить перетворився на страшну біду. 

   Внаслідок вибуху на ЧАЕС у повітря потрапило до 200 млн. кюрі радіоактивних ізотопів, що еквівалентно сотням атомних бомб, скинутих на Хіросіму.

   Життя у зоні ЧАЕС зупинилося внаслідок невидимих радіоактивних частинок, які змусили 90 784  жителів тридцяти  кілометрової зони з 81-го населеного пункту  залишити свої оселі.

   500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 8,5 мільйонів жителів України та прикордонних держав в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 

  І донині щомиті, щохвилини, щогодини, щодня нам про себе нагадує Чорнобиль.       За високим рівнем онкозахворюваності  Україна входить до першої десятки країн світу, у загублених сотнях тисяч гектарів землі неповторної краси та природного багатства.

   Людству потрібні уроки - нагадування про ті страшні часи, коли мирний атом перетворився на невидиму, але всепоглинаючу зброю. 

   Пам'ятаючи про героїчну жертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, мирного населення у всіх жителів планети Земля повинно закарбуватися у ДНК, що небезпечні ядерні виклики можуть постати перед нами будь-якої миті. 

      Та на жаль, росію історія нічому не учить. 

     І сьогодні,  шантажуючи світ ядерною зброєю та мінуючи ЗАЕС -  найбільшу атомну станцію у Європі, вона  йде по слідах радянської ідеології, яка не вбачала жодної цінності у людських життях.

  У трагічну річницю Чорнобильської катастрофи ми з повагою згадуємо та дякуємо чорнобильцям-ліквідаторам, які врятували мільйони життів українців і всього людства.

     Проходять роки, але чорнобильська біда не стирається в пам'яті народу. 

      Ця величезна трагедія  не могла не знайти відображення  в літературі, яка стала своєрідними літописами подій квітня 1986 року. 

     Література,  представлена на виставці-застереженні "Чорнобиль: трагедія, подвиг, застереження"  та віртуальній виставці-пам'яті "Книги пам'ять про Чорнобиль бережуть", допоможе осмислити чорнобильську катастрофу, поглибить ваші знання,   розкриє правду про ті страшні події  та змусить замислитися над її уроками. 

Плохій, С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохій. - Харків: Бібколектор, 2019. - 397 с.

   Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го.  Автор книги розповідає про те, що Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка оточила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою. 

Купрієнко, О. Чорнобильська хроніка. Люди / Ольга Купрієнко, Алла Багірова; (передм. П. Б. Котіна). - Харків: Фоліо, 2021. - 208 с.

   Це книжка-присвята героям, які  ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають "по-рентгенівськи", безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії, про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської організації "Промінь 5-2" — об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. 

Сущенко, М. М. Екскурс у Чорнобиль:... земля загублених надій...=Insight into Chernobyl / Марія Сущенко. - Київ: (ПП "Агентство по розповсюдженню друку"), 2016. - 272 с.

     У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції.
    Ви разом з автором книги  здійсните екскурсію безлюдними  приміщеннями,    порожніми квартирами,  осиротілими дитсадками, школами, магазинами та іншими будівлями Чорнобильської зони. 

Гусєв, О. П. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем": документально-публіцистичний твір / Олег Гусєв; гол. ред. Б. Олійник; консультанти С. В. Нікітіна, Б. І. Горбачов. - Київ:(ПП "Золоті Ворота"), 2011. - 624 с.

    У книзі Олега Петровича Гусєва, заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йдеться про боротьбу ліквідаторів за існування атомної станції після вибуху 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки наприкінці 2000 року, подальших дій вже у ХХІ столітті.

Векленко, О. Чорнобиль: етюди з натури: (оповідання-спогади)=Chjrnobyl: Sketches from Life / Олег Векленко. - Харків: Фабула: Ранок, 2019. - 143 с.

    Автор книги Олег Векленко - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художник, професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв у своїх спогадах  розповідає про  особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року, про повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.

Сирота, О. Чорнобиль: живий альбом / Олександр Сирота. - Київ, 2021. - 80 с.

 В книзі розповідається  про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім ІТ-технологіям за допомогою мобільного додатку.

Яворівський, В. О. Марія з полином наприкінці століття: роман / Володимир Яворівський. - Харків, 2016. - 203 с.

     В романі Володимира Яворівського "Марія з полином наприкінці століття" трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого всього за двадцять километрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуваючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців.

Олійник, Б. Сім : (поема) / Борис Олійник // Основи: поезії, поеми. - Дніпро, 2015. - С. 649-668.

   Цей твір присвячено пам'яті відважним шістьом пожежникам: Віктору Кібенку, Миколі Ващуку, Василю Ігнатенку, Миколі Титенку, Володимиру Тищурі, Володимиру Правику, які вступили в боротьбу зі смертю та  кінорежисерові Володимиру Шевченку, котрий знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. 

   Осмислюючи глобальність чорнобильської трагедії, автор спонукає читача заглянути у свій внутрішній світ й оцінити власну совість. 

  Завдяки Борису Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.