24 травня - 110 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха

 Наш захід "Любити безмежно життя і людей"  присвячений людині, ім'я якої носить наша бібліотека і 110-літній ювілей, якої сьогодні відзначає вся Україна - Михайлу Панасовичу Стельмаху.  

 

  Життя М. Стельмаха пройшло в творчій і натхненній праці. Великий українець і гуманіст, громадянин і митець-філософ, він усього себе присвятив своєму народові, відкривши світові його духовне багатство, мужність і працелюбство, лагідність душі і її поетичність.

  М. Стельмах створив самобутній і величний художній світ, у якому відчайдушно змагаються правда з кривдою, добро зі злом, життя зі смертю, віра з безнадією. Але завжди у нього перемагає світле начало. 

• 
  

     Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в селі Дяківцях Літенського повіту на Вінничині в бідняцькій сім'ї. Його дитинство минало в рідному селі серед казкової природи Прибужжя. Тут відкрилася майбутньому письменникові поетична краса природи, таємниця людського життя. 

  Справжній талант людини - це вміння зберегти у своєму серці острівок дитинства, зворушливі спогади про щасливі безтурботні дні, теплоту й турботу, батьківську любов.

  Саме у далекій країні дитинства, слід шукати витоки його творчості. 

   Друга світова війна застала Михайла Стельмаха у Білорусії, під Полоцьком, де він служив рядовим гармашем-зв'язківцем. У жорстоких і кривавих боях Михайло Панасович отримав тяжке поранення, що  надовго прикувало його до ліжка. Але й тут  письменник не випускає із рук пера – пише вірші, нариси, оповідання, мовою художніх образів передає жахи війни, мужність народу. Його фронтова лірика полонить суворою правдою, філософською заглибленістю.

  Темі війни М.Стельмах присвятив чимало поезій, особливо тим, хто наближав Перемогу.

   Фронтова поезія М. Стельмаха сповнена глибокої ненависті до ворогів, ніжної синівської любові до рідного краю, до України, що стогнала в ярмі нацистської окупації та віри в Перемогу, щасливе майбутнє. М. Стельмах проникливо, талановито передав свій тогочасний стан і становище Батьківщини у вірші "Україні в вольній волі жити". Цей вірш є актуальним і сьогодні. Знову, як і тоді  йде війна,  знову як і тоді ми повинні захищатись,  відвойовувати свободу та незалежність нашої України. 

                                                  

   У 1978 році його обрано академіком Академії наук України. Він лауреат кількох Державних премій.

   Одержуючи диплом лауреата найвищої премії М. Стельмах схвильовано говорив: "Стою перед вами, зачарований  людською красою, і красою вечірніх дівочих пісень, і красою сонця у небі, і красою матері з дитиною, і красою своєї матері-землі, і красою діянь і звершень мого безсмертного народу".

   27 вересня 1983 року перестало битися серце Михайла Панасовича.