"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві"

З 1.11.2018 р. по 20.11.2018 р. до 310-річниці від дня Батуринської трагедії в бібліотеці представлена виставка-пам'ять 

"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві".

   У 1807 році цар Петро І посилив реакцію в Україні. Московські урядовці-воєводи та їхні підручники поводилися в Україні нахабно, як господарі, зневажали козаків, козацький уряд, брали податки на своє військо. Гетьман Іван Мазепа був цим дуже обурений. Як патріот України він шукав виходу з такого скрутного становища і знайшов його в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ.

  Гетьман, правильно оцінюючи політичну ситуацію, розумів: союз із Карлом ХІІ - це реальний шанс вирватися з братських обіймів Москви і отримати реальний суверенітет під протекторатом шведського короля. Гетьман запропонував своєму новому союзнику зимівлю в своїй столиці - Батурині, добре укріпленій з великою кількістю гармат, їжі та солдат. 

 Російський цар, дізнавшись про перехід гетьмана до шведів посилає князя Меньшикова з 20-25-тисячним військом і наказує в найкоротший термін взяти Батурин. Мазепа з 3-тисячною армією вирушив на зустріч Карлу ХІІ, в Батурині залишилося близько 7-8-ми тис. козаків. 

   Підійшовши до міста Меншиков відправляє гінця з пропозицією здатися, на що батуринці відповіли гарматним залпом. Попри високий бойовий дух, серед оборонців Батурина була частина козаків очолювана наказним(в/о) полковником Іваном Носом, яка хотіла здати місто московитам. Зрадник був прикований до гармати, але навіть в такому стані він через свого сотника Соломаху передає Меншикову інформацію про розташування чорних ходів. 2 листопада о 6-й ранку драгуни Меньшикова вриваються в місто, і починається кривава бійня. Незважаючи на раптову атаку в спину, козаки знищили біля 3 тисяч ворогів, але цього було недостатньо - місто впало протягом кількох годин.

   Але тут трагедія тільки почалася. Частина московитів була зайнята розграбуванням міста, а інша частина знищувала полонених козаків. Частина козаків була четвертована, частина прибита до плотів, інших вбивали та катували такими способами, на які їм вистачало фантазії. Згідно свідчень сучасників, було вирізане все цивільне населення, в тому числі жінки, діти і старші люди. Врятувалося близько 1,5 тис. людей, які покинули місто напередодні. Кількість жертв Батуринської трагедії історики визначають в 11-15 тис. людей (цивільні та військові), саме місто було повністю розграбовано і спалено, загарбники не пошкодували навіть церков.

 Образ гетьмана Івана Мазепи та Батуринська трагедія посіли визначне місце не лише в нашій історії та народнопоетичній творчості, а і знайшли своє відзеркалення в різножанровій авторській художній літературі. 

  Художні твори, представлені на виставці, окрім пізнавального значення, спрямовані на виховання засобами слова гармонійно розвиненої особистості, патріота України.