Акція "Запали свічку пам'яті"

24.11.2018 р.  о 16 00  до 85-х роковин Голодомору  провели акцію

 "Запали свічку пам'яті".

"Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять полум'ям горить..."

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. в читальному залі до Дня Голодомору представлена виставка-реквієм 

"Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять полум'ям горить..."

  24 листопада 2018 р. наша держава вшановує 85-ті роковини  жертв Голодомору 1932-1933 рр. 

 Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

   Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

  З 1 по 28 листопада в читальному залі бібліотеки організовано книжкову виставку "Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять полум'ям горить...". На виставці представлені документальні книги та статті, публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам'яті проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом, а також художні твори відомих українських письменників про Голодомор.

  Народ України пам'ятає трагічні сторінки своєї  історії, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. І тому бібліотечні працівники роблять все для того, щоб   молодь знала про ті лихоліття, свято берегла їх у своїй пам'яті в ім'я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

 Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.    
  

"Вони ішли в похід за гідність, за правду і за свій народ"(день інформації)

З 15.11.2018 р. по 28.11.2018 р. в читальному залі представлена виставка-вшанування 
"Любіть Україну, як вірні сини, що життя віддали на Майдані всі, як герої".

   Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 р. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадянам, що стали учасниками

Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

  З нагоди Дня Гідності та Свободи в бібліотеці провели  день інформації "Вони ішли в похід за гідність, за правду і за свій народ", інформаційну годину "Вони стали символом свободи в борні за щастя і життя" та інформаційну бесіду "Пам'ятаймо імена представників різних етносів, які віддали своє життя за Україну". Бібліотекар Абакумова Тетяна розповіла присутнім, що наряду з українцями боролися за честь і гідність нашої держави і представники різних етносів.

 Сергій Гагікович Нігоян - Герой України (посмертно), вірменин, громадянин України.

  Народився 2 серпня 1993 р. в селі Березнуватівка Дніпропетровської області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагорному Карабасі.

  Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, два курси провчився в дніпродзержинському коледжі фізичного виховання.

  На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, був задіяний в охороні.

  Загинув 22 січня 2014 року під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав три вогнепальних поранення картеччю на основі сплаву свинцю - в голову, шию та груди.

 Михайло Михайлович Жизневський - Герой України (посмертно), білорус, громадянин Білорусі.

   Народився 26 січня 1988 року в Гомелі. Виїхав з Білорусі через політичні проблеми. В Україні був бійцем націоналістичної організації "УНА-УНСО". Останнім часом жив і працював у Києві та в Білій Церкві. Був задіяний в охороні Євромайдану.

  Загинув 22 січня 2014 року під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав нарізне поранення в серце мисливською кулею.  

    Зураб Хурція - Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно).

  Народився 29 липня 1960 року, грузин, громадянин Грузії. Загинув 18 лютого 2014 року.

    Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро "Хрещатик". Загиблий чоловік мав при собі пенсійне посвідчення серія АІІІ №848773 на ім'я Миколи Нікітіна, видане в Кіровограді та паспорт громадянина Грузії на ім'я Zurab Khurtsia №620075680, виданий посольством Грузії в Україні. "У нього було хворе серце, він приймав ліки. Через події на вулиці Інститутській воно не витримало", - повідомив пізніше Микола Нікітін.

    Давид Ілліч Кіпіані - Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно).

  Народився 28 червня 1980 року в Тбілісі, грузин, громадянин Грузії, мав півторарічного сина. Загинув 21 лютого 2014 року.

  Був знайдений в ніч з 20 на 21 лютого поряд з барикадою біля ЦУМу, у формі бійця Самооборони та бронежилеті зі слідами від двох куль. Помер у кареті швидкої допомоги від зупинки серця. Існує декілька різних версій причин його загибелі (згідно з інформацією судмедекспертизи - помер від гострої ішемії та серцевої недостатності).

     Георгій Вагаршакович Арутюнян - Герой України (посмертно).

  Народився 4 липня 1960 року в Батумі. Вірменин. Мешкав у містіРівне, член місцевої "Свободи". Залишилось дві доньки, молодшій-3 роки.

   Застрелений 20 лютого 2014 року снайпером поблизу Монумента Незалежності в Києві. Тіло перенесли до Михайлівського Золотоверхого собору.

  До цієї дати в читальному залі представлено книжкову виставку "Любіть Україну, як вірні сини, що життя віддали на Майдані всі, як герої".

"На килимі життя, немов чарівна м'ята, розквітла клубу "Радість чотирнадцятилітня дата"

17.11.11 в читальному залі відбулося свято "На килимі життя, немов чарівна м'ята, розквітла клубу "Радість" чотирнадцятилітня дата".

  На святі зібралися учасники клубу ветеранів "Радість", який уже 14 років зігріває серця присутніх живим теплом позитивних емоцій, нових вражень, душевністю неординарних зустрічей.

Спілкування у клубі - це чудова можливість поділитися своїми знаннями і враженнями, відпочити душею, знайти розраду від повсякденних одноманітних справ, турбот.

 На честь учасників клубу "Радість " звучали вітальні слова від колективу бібліотеки. 

Програма заходу була досить насиченою: присутні ділилися своїми спогадами, згадували засновницю клубу "Радість" Сапежко Ірину Юріївну, а також брали активну участь в концертній програмі.

 Родзинкою свята був виступ хору  "Осіннє золото".

 Справжнім подарунком для присутніх була концертна програма у виконанні самодіяльного колективу  "Голосіївське відлуння". 

 Свято вдалося на славу. В залі панувала доброзичлива, привітна атмосфера, взаєморозуміння, позитивний настрій. Присутні весело та цікаво провели час, отримали заряд гарного настрою, були по-справжньому щасливими та безтурботними.

"Науково-технічний потенціал Голосіївського району."

З 1.11.2018 р. по 29.11.2018 р. в читальному залі представлена виставка-знайомство 

"Науково-технічний потенціал Голосіївського району".

 Голосіївський район м. Києва по праву можна вважати науковим центром столиці, адже на його території розташовано 64 академічних та відомчих науково-дослідних установ.

 Багато наукових досягнень пов’язані з Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона, Інститутом ядерних досліджень, Інститутом теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, Інститутом кібернетики ім. В.М.Глушкова, Інститутом фізики, Інститутом фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського, Інститутом молекулярної біології і генетики, Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії, Національним інститутом раку, Центром економічних і медикобіологічних досліджень, Головною астрономічною обсерваторією, Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького та багато інших, Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (вул.Метрологічна, 4).

"Скарбниця світової науки"

З 1.11.2018 р. по 20.11.2018 р. представлена виставка-ювілей 

"Скарбниця світової науки" (до 100-річчя від дня заснування Національної академії наук України).

 Подією історичного значення для України, її науки і культури стало утворення за наказом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 р. Української Академії наук - УАН (з 1994 р. - Національна академія наук України - НАНУ). А урочисто відкрито 27 листопада. 

  Першим президентом Академії наук був В.І. Вернадський, секретар - Агатангел Кримський. 

   Понад 90% усіх наукових відкриттів в Україні зробили вчені Національної академії наук. 

"Толерантність - наша національна риса"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. в читальному залі представлена виставка-факт 

"Толерантність - наша національна риса".

  Бібліотека позиціонує себе як територію толерантності і шукає різноманітні формати спілкування з користувачами.

   Керуючись "Декларацією принципів толерантності", прийнятою 16 листопада 1995 р. ЮНЕСКО та ст. 34 Конституції України: "Толерантність - це прояв терпимості до представників інших культур, вірувань, країн і народів: вони не кращі і не гірші, вони просто інші.

  Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань", намагаємось дати своїм користувачам уявлення про толерантність та толерантне ставлення один до одного, виховувати у них почуття гідності до людей та держави, бути корисним собі та іншим людям, допомагати у різних ситуаціях.

  Найкращим помічником у цьому є книга. 

  Серед методів роботи щодо формування толерантності у користувачів є книжкові виставки, на яких ми рекомендуємо із фонду бібліотеки книги, статті із періодичних видань, художні твори, в яких висвітлюється питання толерантності. 

"Щасливі ми і горді, що читаємо Шевченка і Франка, і Лесю Українку на українській незрівнянній мові"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. до Дня української писемності та мови представлена виставка-привітання 

"Щасливі ми і горді, що читаємо Шевченка і Франка, і Лесю Українку на українській незрівнянній мові".

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. 


  


  

  Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента №124/97«Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

   За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. 

  Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

"ЗУНР - провісниця держави України"

З 1.11.2018 р. по 28.11.2018 р. до 100-річчя від дня утворення ЗУНР представлена виставка-ювілей 

"ЗУНР - провісниця держави України". 

    1 листопада 1918 року в Галичині, що належала в той час австро-угорській монархії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Ця подія мала велике історичне значення, бо вкотре засвідчила всьому світові одвічний потяг українського народу до свободи і незалежності.

 

  

   Цього дня Українські Січові стрільці під проводом Дмитра Вітовського, поваливши владні структури у Львові, проголосили нову вільну державу - Західноукраїнську Народну Республіку.

   1 листопада 1918 року жителі Львова побачили синьо-жовті знамена і відозву до народу, в якій говорилося:

"Український Народе!"

  Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний громадянин Української Держави."

   Республіка! Це світле і магічне слово як перша ластівка, як волі магічний клич.

  ЗУНР проіснувала недовго, однак її уроки не минули даремно.

   Сьогодні ми з вами маємо незалежну самостійну державу - Україну.