"Художнє слово пам'ять береже" (Чорнобиль у літературі)

З 2.04.2018 р. по 30.04.2018 р. в читальному залі бібліотеки представлена виставка-реквієм "Художнє слово пам'ять береже"(Чорнобиль у літературі).

 Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Багато письменників і поетів написали художні та документальні твори присвячені цій страшній трагедії людства.

 Своєрідними літописцями чорнобильської трагедії стали українські письменники: Володимир Яворівський, Світлана Йовенко, Борис Олійник, Ліна Костенко та інші.

   Серед цих митців - поет Іван  Драч, який  звернувся до екологічної теми  ще й тому, що син поета, випускник медінституту, в найгарячіші дні брав участь в евакуації, обстеженні потерпілих від радіації і сам зазнав опромінення.

    

   В поемі "Чорнобильська мадонна" почуття батька, пригніченого горем, зливаються в єдиний потік з обов'язком поета-громадянина. Його "Чорнобильська мадонна" - відповідь на страшну подію.

   Образ Чорнобильської мадонни - це образ Апокаліпсису, образ світової скорботи, в нього поет вводить історичні й літературні паралелі. Сама його трагічна мадонна стає багатоликою у своєму жахові атомного розкладу - розкладається на солдатську, хрещатицьку і навіть скіфську.

 Порушив у своїй творчості чорнобильську проблему і поет Борис Олійник. Його поема "Сім" присвячена пам'яті відважних шести пожежників, які самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії.

   Майже одночасно в 1987 році була написана повість Юрія Щербака "Чорнобиль" та роман Володимира Яворівського "Марія з полином у кінці століття", присвячені проблемам чорнобильської трагедії.

   Ю.Щербак у документальній повісті "Чорнобиль" першим ударив в екологічні дзвони. Під час ліквідації наслідків аварії, автор часто бував на АЕС, мав численні зустрічі з учасниками "опору атомній стихії". Враження від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті. Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів, персоналу станції. При цьому особливу увагу він зосереджує на причинах, які призвели до вибуху четвертого реактора.

 Роман Володимира Яворівського "Марія з полином у кінці століття"насичений багатьма документальними фактами, водночас художньо висвітлює трагедію як загальнолюдську, але неспроможну зупинити "чортове колесо" історії, зламати людський дух, повернути суспільство назад на шляху науки, позбавити його прагнення досконалості.

   Тема Чорнобиля в  ліриці Ліни Костенко особливо терпка. Поетеса багато разів бувала на місті катастрофи. 

   Вона однією з перших назвала чорнобильську зону - "зоною національної трагедії".

  Цій темі Ліна Костенко присвятила такі поезії: "Сосновий ліс перебирає струни", "Стоять озера в пригоршнях долин", "Дзвенять у відрах крижані кружальця", "Моя печаль - ріка без переправи", "А вже земля древлянська рве на собі кайдани" та інші.

  До десятиріччя трагедії на Чорнобильській АЕС Ліна Костенко написала повість "Зона відчуження", в якій розповідається про те, на що перетворилися поліські села після вибуху на Чорнобильській атомній станції.

"Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль - попередження, набат,

Його уроків людство не забуде."

М. Луків