«Геноцид ромів у Другій світовій війні»

 "Мир і дружба поєднали всіх, щоб дзвенів дитячий безтурботний сміх" (Міжнародна допомога Україні в боротьбі з російським агресором)

  Із першого дня російського вторгнення міжнародна спільнота стоїть пліч-о-пліч з українським народом та Збройними силами України, роблячи свій невід’ємний внесок до наближення перемоги європейських цінностей.

   Російсько-українська війна консолідувала світову спільноту в питаннях засудження та недопущення агресивних дій росії, підтримці незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, наданні політичної, військової, фінансової, гуманітарної підтримки. 

 

  Найбільшим партнером України  є  Сполучені Штати Америки. 

  Сполучені Штати Америки у 2023 р. нададуть Україні допомогу:

• $13,37 млрд – економічна та бюджетна допомога уряду України;
• $9,0 млрд – військова допомога Україні;
• $2,47 млрд – на гуманітарні цілі в Україні та країнах, які приймають українських біженців.

   "Ми починаємо їх виділяти і я не бачу жодних ознак того, щоб ці гроші зменшували чи забирали. Отже, наша здатність надавати ресурси, щоб підтримати Україну (як необхідну їй безпекову допомогу, так і економічну, гуманітарну та енергетичну) є підтвердженою та непохитною упродовж всього 2023 року" Салліван (Радник президента США з національної безпеки).

     Станом на 29.06.2023 р. країни Європейського Союзу з початку повномасштабного російського вторгнення надали Україні різноманітної допомоги на 72 млрд. євро.

 Як передає кореспондент УНІАН з Брюсселю, в документі, наданому представниками Європейського парламенту, зазначається, що найбільшою стала економічна допомога, яку у ЄС оцінили у 37,8 млрд євро. Ще 17 мільярдів склала допомога українським біженцям в межах країн ЄС, 15,3 мільярди – військова допомога і майже 2 мільярди – гуманітарна.

 Також у документі викладена інформація щодо надання окремих видів допомоги різними країнами. Загальна сума допомоги склала 26,181 млрд. євро. Судячи з усього, ці дані не враховували допомогу біженцям та економічну допомогу, яка надавалася Єврокомісією.

  З цих даних виходить, що найбільше допомоги Україна отримала від Німеччини – загалом на 7,282 млрд. євро. З них гуманітарна допомога склала 1,739 млрд євро, фінансова – 1,3 млрд євро, а військова - 4,242 млрд євро. Німеччина є лідером по кожному з видів допомоги.

  На другому місці йдуть Нідерланди з показником у 3,938 млрд євро (587 млн євро гуманітарної допомоги, 993 млн євро фінансової та 2,359 млрд євро військової).

 

  Замикає трійку лідерів Польща, яка надала Україні 3,527 млрд євро загальної допомоги (170 млн євро гуманітарної допомоги, 934 млн євро фінансової та 2,423 млрд євро військової).

  Далі йдуть Франція (загалом 1,537 млрд євро), Швеція (1,4 млрд євро), Італія (1,022 млрд євро), Данія (961 млн євро), Чехія (937 млн євро), Фінляндія (899 млн євро), Австрія (767 млн євро), Іспанія (723 млн євро), Португалія (489 млн євро).

  Окремо варто виділити країни Балтії, які за об’ємами знаходяться в середині списку, проте є абсолютними лідерами за співвідношенням наданої допомоги до рівня валового внутрішнього продукту. Так, Латвія надала Україні допомоги на 1,24 млрд євро, що становить 1,24% ВВП цієї країни. У Естонії цей показник склав 1,1% від ВВП (313 млн євро), а у Литви – 0,93% ВВП (486 млн євро).

  Звичайні громадяни країн виходять на протести та демонстрації, спрямовані на підтримку українського народу та засудження війни. 

   Люди з українськими прапорами та антивоєнними плакатами виступають за мир та підтримують Україну.

  З початком повномасштабного вторгнення російського агресора на територію нашої держави більшість країн світу активно допомагають біженцям з України. 

 Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам за всебічну підтримку України у її боротьбі з російським агресором, а також у її прагненні стати частиною Європейського Союзу та НАТО.

 Тільки разом ми зможемо отримати перемогу над країною-агресором, зупинивши російське зло та зберігши європейські цінності.

  Наші партнери декларують та демонструють готовність і надалі надавати допомогу та підтримку Україні. 

  Тим самим не тільки наближають перемогу України, але і надають впевненість в завтрашньому дні. 

   "Євросоюз започатковує чотирирічну програму на 50 млрд. євро, яка зокрема, покликана фінансувати дефіцит бюджету. Програма Євросоюзу Ukraine Facility також допоможе реалізувати програму європейських реформ та змін". Денис Шмигаль

   Це важливо для трансформації України та швидкої готовності вступити в ЄС. 

Лайфхак "Подаруй дитині радість!"

   Літо - прекрасна пора для відпочинку та творчості. 

  Щоб діти  не нудьгували під час канікул, бібліотечні працівники на дитячому майданчику підготували для них цікавий лайфхак "Подаруй дитині радість!",  як за допомогою долонь рук швидко і легко намалювати звірів та  птахів. 

 Ця захоплива нетрадиційна техніка малювання  їм неймовірно сподобалась. Вони з великим задоволенням включились в процес творення. 

  Озброївшись папером, кольоровими олівцями та фломастерами, діти з захопленням малювали жирафу, черепашку,  павича, голуба, равлика, жабку, слоника та собачку. 

   А найголовніше - діти отримали чудові емоції,  відчули себе щасливими, радісними,  задоволеними та відволіклись від проблем сьогодення.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі-України

  З 20.07.2023 р. по 31.07.2023 р. до свята Хрещення Русі-України в бібліотеці представлені: виставка-подія «Хрещення Русі-України – важлива віха в історії європейської цивілізації» та виставка-пам'ять «Володимир Святий в історичній пам’яті нащадків».

       Хрещення Київської Русі відбулося 988 року.  

  Усвідомлюючи позитивне значення прийняття християнства для Київської Русі, яке позначилося на всьому духовному житті суспільства та відіграло величезну роль у консолідації Київської Русі, долучило наші землі до законів добра і справедливості, принципів християнської цивілізації, зробило ключовий внесок у нашу сьогоднішню відкритість до світу,  Президент України своїм Указом від 25 липня 2008 р. установив в Україні День хрещення Русі-України, що відзначається 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. 

   Це свято є символом єдності державного і духовного начала України. Воно фіксує в собі кілька важливих значень — спадкоємність тисячолітньої історії країни і нації, а також неподільність українського народу.

   Утвердження християнства на Русі князем Володимиром у 988 році  —  тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть, пройшовши кілька важливих стадій: спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології.

    Загалом християнська віра з'явилася на Русі задовго до її хрещення. Українська літописна традиція знайомить нас ще з часів Андрія Первозванного, який здійснив подорож на сучасні українські землі. Згодом спробу навернути християн у православну віру у 867 році зробив князь Аскольд. Потім хрещення Київської Русі відбувалося за рівноапостольної княгині Ольги - бабусі Володимира. І тільки князеві Володимиру вдалося закріпити християнство в статусі державної релігії. 

   Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі не тільки в культурному та духовному плані. Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими стали стосунки Володимира, який вже належав до християнської родини правителів, з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. Християнство стимулювало розвиток законодавства на Русі. 

  Згідно з історичними даними, після хрещення Київської  Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів. Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки. У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна. 

  У момент хрещення Київської Русі виник дефіцит грошей в державі. У зв’язку з цим почали з’являтися перші гривні, відлиті з монет, які раніше вийшли з обігу. Зразками для них послужили візантійські монети того часу. На золотих монетах - златниках зображено князя Володимира, що сидить на престолі  із короною на голові.

 З прийняттям нової релігії Київська  Русь увійшла в сім'ю християнських народів Європи, долучилася до християнської культури та цивілізації.  За часів правління Великого князя Володимира Київська Русь досягла небувалого розквіту.

 Відвідайте нашу виставку та ознайомтеся з книгами, які  дають уявлення про введення та поширення християнства на українських землях, його виняткову роль  в історії нашої держави, житті суспільства, розвитку його культури, духовності та моралі, а також про життя князя Володимира Великого - хрестителя Київської Русі. 

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

 Вірш Віолетти Дворецької "Любімо рідну мову!" у виконанні користувачки бібліотеки Денисенко Любові Олексіївни

16 липня - 115 - річчя від дня народження Василя Барки

   З 1.07.2023 р. по 20.07.2023 р. до 115-річчя від дня народження талановитого письменника, поета, літературознавця, ученого, педагога, публіциста,  представника української діаспори  Василя Костянтиновича Барки в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Літописець долі українського народу».

 "Поет зобов'язаний бути непокірним і неслухняним, повинен іти тільки своєю, призначеною йому від народження стежкою" Василь Барка

   У зеніті розкішного полтавського літа 16 липня 1908 року в родині козака Костянтина Очерета народився наймолодший син Василь. Родина походила від запорізького сотника Очерета, ім'я якого згадується в історичному романі П. Куліша "Чорна рада". Батько часто розповідав синові про їхнього славного предка-козака, від якого, очевидно, передалися Василеві почуття власної гідності, волелюбність, незалежність. Родина жила в постійних нестатках. Але що таке бідність для допитливого хлопця, який цікавився явищами природи, тваринами, рослинами?

   

 Василь навчався в Лубенській духовній бурсі, так як за навчання в гімназії родина платити не могла. А в духовному училищі, згідно з давнім привілеєм, діти козацького походження мали право навчатися безкоштовно. Улюбленим предметом маленького хлопчика була література. Завдяки учителю математики він познайомився з творчістю Т. Шевченка, Г. Сковороди, І. Франка, М. Коцюбинського, В. Стефаника, які  стали його улюбленими письменниками. 

   Батько захворів на тиф і провів у ліжку близько двох років. У родині панували злидні  та голод. Василь змушений був працювати. "Хоч робота тяжка: від сонця до сонця. Неділями ж, пасучи коні в степах, багато читав; приносив книги з міста, позичаючи в приятелів", - так згадував ті часи В. Барка. 

   Після тяжких заробітків повернувся в трудову школу, директором якої був відомий мовознавець І. М. Кириченко. Він здивувався широкій обізнаності  й начитаності Василя і зауважив: "З тебе будуть люди". У школі й почалося захоплення майбутнього письменника поезією. 

    У 1927 р. В. Барка закінчив Лубенський педтехнікум. Взявши за авторитет старших братів, працював вчителем фізики й математики в шахтарському селищі Сьома Рота на Донбасі.

   

  Через конфлікт з місцевими партійними керівниками у 1928 р. Василь Барка виїздить до Краснодару, де вступає до педінституту на філологічний факультет. 

   Студентом почав писати лірику та переслав свої перші вірші Павлу Тичині, віршами якого дуже захоплювався. Павло Тичина визнав  талант Василя Барки та надрукував його вірші в "Червоному шляху". Ця підтримка надала сил Василю як поету. 

   В 1930 р. у Державному видавництві у Харкові вийшла перша збірка молодого поета "Шляхи". Та рання авторська надія була обламана нападницькою рецензією "Проти класово-ворожих вилазок в поезії", опублікованою в "Літературній Україні". Його звинуватили в буржуазному націоналізмі. Це змусило його залишити український відділ і перейти на більш нейтральний - історії середньовічних західно-європейських літератур. 

    У 1940 р. 32-річний аспірант захистив кандидатську дисертацію на тему "Про співвідношення реалістичності і фантастики в стилі "Божественної комедії" Данте". 

   

  Чи думалося тоді, що почнеться власний шлях Василя пекельними колами безумного століття? Війна, оборона Кавказу, тяжке поранення, полон, гірка доля остарбайтера, табір в Авгсбурзі, еміграція за океан, роки напівголодного існування на чужині. 

 Роки лихоліття не зламали волі письменника до життя і творчості. 

   У 1946 р. у Німеччині, де В. Барка перебував в еміграції, вийшла збірка його поезій  "Апостоли", у 1947 р. з'явилась збірка "Білий світ".

   У 1950 р., з офіційного дощволу, В. Барка переїхав до США, там працював над історією української літератури, видав окремі частини під назвами "Хліборобський Орфей, або Кларнетизм", "Правда Кобзаря" (1961). Писав релігійно-філософські та літературознавчі есе, перекладав. Кілька років працював редактором на радіостанції "Свобода".

   У 1958-1959 роках вийшли поетичні збірки "Псалом голубиного поля", "Океан".

 

  Василь Барка - митець, який один з перших заговорив про Голодомор 1932-1933 рр. на українських землях. Цій темі, крім поетичних творів,  він присвятив великі епічні полотна - романи "Жовтий князь" і "Рай".

  Протягом 1958-1961 рр. В. Барка працював над романом "Жовтий князь, який був опублікований в 1963 р. окремою книгою в Нью-Йорку (перевиданий в 1968 р., в 1981 р. вийшов у перекладі французькою і тільки в 1991 р. з'явився в Україні).

  1968 р. В. Барка на запрошення Українського братнього союзу читає лекції на курсах українознавства в Глен Слеї, де він і оселяється в незвичайному помешканні - вежі, що має назву "Верховина". За внесок в українську літературу це житло було передано поетові безкоштовно. Тут він мешкає як самітник останніх 30 років.

    Василь Барка - автор епічних романів, літературознавчих есе, перекладів Данте, Шекспіра. 1992 року київське видавництво "Орій" подарувало читачам-українцям твори письменника: "Спокутник і ключі землі" (роман-притча), "Судний степ" (епічна поема), третій том лірики "Океан". Серед його творів, відомих світу й незнаних в Україні - драматична поема про долю імперії "Кавказ", над якою автор працював 47 років, строфічний роман в 4 томах "Свідок для сонця шестикрилих", праця над яким тривала з 1952 по 1977 рік. "Свідок..." - це епічний твір, філософськи закорінений у пророчих видіннях останньої, 66-ї книги Біблії - Апокаліпсису.

   Василь Барка жив і помер у злиднях, але вважав себе щасливим, бо "написав твори, про які мріяв, і знав, що вони будуть допомогою в духовному житті мого народу".

 Відвідайте виставку! Ознайомтесь з  життєвим та творчим шляхом патріота і митця України - Василя Барки.

 

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

 Флешмоб "Українська книга в руках молодих"

   Українська мова - фундамент держави, нашої незалежності, національної консолідації, миру. Це всі добре розуміють. Рівень мовної самоідентичності українців постійно зростає. А війна ще більше прискорила цей процес та поставила остаточну і переконливу крапку у мовному питанні.  Українська мова стала мірилом  національної свідомості, спротивом ворогу та наближенням нашої перемоги. Більшість українців, особливо молодь,  стали говорити і читати українською мовою. 

   Молодь розуміє, що їй будувати щасливу, високорозвинену європейську державу. Вона прагне вдосконалюватися, розвиватися духовно і фізично.  А щасливу і успішну людину формує книга.  

  В тренді читання молодих користувачів класична та сучасна українська художня література, навчальна та фахова література, книги з психології, економіки, історії, педагогіки. 

    Приходьте до бібліотеки! Читайте! Кращі українські книги у вашому розпорядженні. Ви обов'язково знайдете книги, які допоможуть подолати проблеми, змінитись на краще, навчитись критично мислити, бути успішними і щасливими.