З 1.04.2021 р. по 30.04.2021 р. в бібліотеці представлена виставка-оберіг "Барвінку з серця виростати."

   Наші предки з давніх-давен вірили в силу оберега. Вони вважали, що обереги додають їм силу, спокій, щастя, захищають оселю, довкілля та людину від негоди, злого духу, недоброго ока. Віра в обереги є українською силою, мудрістю. 

  На виставці представлена  література, що присвячена оберегам української родини, завдяки яким народ зберіг свою родовідну пам'ять, історію, культуру. 

 Мова – важливий скарб для людини, рідна мова – це оберіг нації.  Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Народ без мови не існує, отже, плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.

 Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію.

   У всі віки український народ у радості й горі не розлучався з піснею. У пісні  є багато символів, які є для українців оберегами:  золотаві колоски пшениці - символ достатку, стиглі кетяги калини - любов до рідної Батьківщини, сині квітки волошки - кохання  тощо.  

   Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. Особливо яскраво це виявилося у декоративно-прикладному мистецтві.

    Оселя - маленький світ українця, його фортеця, місце сили, родинних обрядів, символ добробуту. Символічне значення оберега тісно пов'язане з українським побутом і є невіддільною частиною нашої культури. Обереги і символи в оселі були дуже важливі. При внутрішньому облаштуванні будинку обов'язково використовували певні знаки і символи, які були оберегами для дому та сім'ї. Такими оберегами були предмети, виготовлені руками людини - речі, одяг, прикраси. 

 Книга "Народні художні промисли України" перенесе вас аж до часів глибокої давнини, до домашнього ремесла, до майже забутих моментів нашої історії та культури. 

 У книзі використані фотоматеріали, що демонструють різноманіття української народної архітектури та ремесел з різних регіонів України.

 Вишиванка - оберіг, символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, любові, святості. Народ ставився до вишиванок як до святині. Вони ревно зберігалися й передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям. 

 Дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. Готували дівчата й собі до свят найкращі вбрання, вишиваючи нитками, гаптуючи сріблом, золотом, бісером, перлинанми, коштовними каміннями тощо. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування, занепаду.

  Рушник - старовинний оберіг дому і родини, атрибут народних свят: весілля, хрещення, зустрічі та проводів гостей, а також похорону тощо.

"Хай стелиться вам доля рушниками!" - кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди та любові. 

  В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока.

Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок -хустка, очіпок, намітка. 

    Наші предки усвідомлювали, що треба берегти голову, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.

 Лялька-мотанка - українська народна лялька, символ жіночої мудрості, берегиня роду, символ матері-прародительниці та зв'язку з поколіннями, родинний оберіг. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали в нього свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати доньці, коли віддавала до іншого роду, а донька, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв'язувала увесь рід.

  Барвінок - один з найулюбленіших рослинних символів-оберегів українського народу. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Вінком, сплетеним із барвінка, прикрашали голову молодої на весіллі. 

      Унікальна антологія, чудове джерело для всіх, хто хоче відчути, чим жив український народ від давніх-давен до нашого часу. "Влес-книга", Геродотова "Скіфія", Апокрифи та Житія перших руських святих, українські легенди, народні пісні й думи, а також інші цінні пам'ятки, - усі разом, зібрані тут матеріали формують цілісну картину духовної й культурної діяльності українців у різні часи та епохи.

    Книга Климентія Зіновієва - поета кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст. присвячена народним ремеслам, звичаям та побуту в Україні.