Про акцію "Вісла" - одну з найбільших трагедій українців минулого століття - у сучасній Україні знають дуже мало.
З метою донесення до користувачів бібліотеки інформації про передумови, перебіг і наслідки депортації українців у 1944-1951 рр. з їхніх етнічних територій - Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщину, Західної Бойківщини 5.09.2019 р. провели годину історичної правди "Акція "Вісла": депортація українців з їхніх етнічних територій".
Після нового поділу Польщі вигнання українців з їхніх етнічних земель розпочалося з Угоди між урядом УРСР та польським комітетом національного визволення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, укладеної 9 вересня 1944-го в Любліні (поширена назва - Люблінська). Відтак у 1944-1951 роках з етнічних земель Закерзоння, де споконвіку компактно проживали українці, примусово виселили все корінне населення - близько 750 тисяч осіб. Розкидалися по світах і зникли цілі етноси з їхніми унікальними субкультурами. Жодної добровільності, як подавала той процес радянська пропаганда, в тому не було.
Широкомасштабна акція примусового виселення українців відбувалась у кілька етапів:
1944-1946 роки - виселення майже 500 тисяч українців під лукавою назвою "евакуація" (насправді то була наймасштабніша депортація українського етносу в його новітній історії);
1947 рік - тотальна етнічна чистка під час військово-політичної операції "Вісла" з брутальним виселенням 150 тисяч українців на північно-західні землі Польщі (у концентраційний табір "Явожно" тоді відправили 4 тисячі непокірних українців);
1948 рік - примусове виселення жителів прикордонної смуги західних областей України вздовж радянсько-польського кордону (9125 осіб) з територій, які відходили до Польщі, на схід УРСР (підстава: угода продемаркацію державного кордону між СРСР і ПНР 1947 року; постанова Ради Міністрів УРСР "Про заходи у зв'язку з відселенням радянських громадян з населених пунктів, які відходять від УРСР до Польщі" від 14 квітня 1948 року);
1951 рік - примусове виселення українців Західної Бойківщини з територій, які відходили до Польщі, південні регіони УРСР (32 066 осіб) внаслідок договору між ПНР та СРСР "Про обмін ділянками державних територій" від 15 лютого 1951 року.
До цієї пам'ятної дати представлена книжкова виставка-огляд "Акція "Вісла": депортація українців з їхніх етнічних територій".
З метою донесення до користувачів бібліотеки інформації про передумови, перебіг і наслідки депортації українців у 1944-1951 рр. з їхніх етнічних територій - Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщину, Західної Бойківщини 5.09.2019 р. провели годину історичної правди "Акція "Вісла": депортація українців з їхніх етнічних територій".
Після нового поділу Польщі вигнання українців з їхніх етнічних земель розпочалося з Угоди між урядом УРСР та польським комітетом національного визволення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, укладеної 9 вересня 1944-го в Любліні (поширена назва - Люблінська). Відтак у 1944-1951 роках з етнічних земель Закерзоння, де споконвіку компактно проживали українці, примусово виселили все корінне населення - близько 750 тисяч осіб. Розкидалися по світах і зникли цілі етноси з їхніми унікальними субкультурами. Жодної добровільності, як подавала той процес радянська пропаганда, в тому не було.
Широкомасштабна акція примусового виселення українців відбувалась у кілька етапів:
1944-1946 роки - виселення майже 500 тисяч українців під лукавою назвою "евакуація" (насправді то була наймасштабніша депортація українського етносу в його новітній історії);
1947 рік - тотальна етнічна чистка під час військово-політичної операції "Вісла" з брутальним виселенням 150 тисяч українців на північно-західні землі Польщі (у концентраційний табір "Явожно" тоді відправили 4 тисячі непокірних українців);
1948 рік - примусове виселення жителів прикордонної смуги західних областей України вздовж радянсько-польського кордону (9125 осіб) з територій, які відходили до Польщі, на схід УРСР (підстава: угода продемаркацію державного кордону між СРСР і ПНР 1947 року; постанова Ради Міністрів УРСР "Про заходи у зв'язку з відселенням радянських громадян з населених пунктів, які відходять від УРСР до Польщі" від 14 квітня 1948 року);
1951 рік - примусове виселення українців Західної Бойківщини з територій, які відходили до Польщі, південні регіони УРСР (32 066 осіб) внаслідок договору між ПНР та СРСР "Про обмін ділянками державних територій" від 15 лютого 1951 року.
До цієї пам'ятної дати представлена книжкова виставка-огляд "Акція "Вісла": депортація українців з їхніх етнічних територій".
Немає коментарів:
Дописати коментар