"Вишивані мрії української душі" 

виставка рушників користувачів бібліотеки

    Із всіх вишитих речей найбільше сакральних функцій несе в собі саме рушник. Адже, на відміну від вишиванки, він не слугував одягом, а використовувався лише під час свят, обрядів та ритуалів.

   

  Хліб і рушник - одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб - символізувало єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.

 Хлібом і сіллю на вишиваному рушнику зустрічають у нас, в Україні, дорогих гостей. І цей рушник - символ нашої гостинності та доброзичливості. 
 "Дати рушники" - означало погодитися на шлюб і готуватися до весілля. Старовинний обряд сватання описали класики української літератури: Г.Квітка-Основ'яненко в "Марусі", "Сватанні на Гончарівці", Т.Г.Шевченко в "Назарі Стодолі",  М.Вольвачівна в драмі "Охайнулась, та пізно".

   А дівочі серденька б'ються все трепетніше й тривожніше - незабаром Покрова. Шлюб укладений цього дня - найщасливіший. 
  Якщо ви хочете провести стародавній обряд сватання та весілля - приходьте до бібліотеки та ознайомтесь з рекомендованою літературою.