Народознавче свято
"Українські вишиванки наче райдуги світанки"
14.09.2016 р.
Головний бібліотекар Хілько Людмила продемонструвала старовинний український одяг, який дістався їй у спадок від родичів.
Тетяна Ігорівна розповіла учням про етнографічну діяльність видатної української письменниці Олени Пчілки. Неодмінним атрибутом української ідентичності в її сім'ї поруч із рідною мовою була вишиванка.
Для Івана Франка вишиванка була внутрішньою органічною потребою, виразом національного духу. Фактично, поєднавши полотняну вишивану сорочку з європейським костюмом, Іван Франко започаткував нову моду.
Не цуралися вишиваних узорів діти, внуки та правнуки письменника. Для них, розкиданих по світу, вишиванка - це глибинний символ їхньої великої і малої Батьківщини. Милий спомин про отчий дім, щасливе дитинство, про батька і матір асоціювався у них з мовою і тонким узором вишиваної чи мережаної сорочки.
Підкреслювали своє національне єство, поєднуючи узори народної вишивки з костюмом, видатні українські поети та письменники, насамперед, Михайло Панасович Стельмах.
В народі оздоблювали вишивкою не лише одяг, а і речі побутового вжитку: подушки, скатертини, рушники та інше.
На щастя, традиція носити вишитий одяг в наші дні продовжується і розвивається. Тетяна Ігорівна прийшла на зустріч у сукні, вишитій власними руками, учні -
у вишитих сорочках.
Кожна нація існує до тих пір, поки жива її мова, фольклор, ткання, вишивання, давній стиль, крій, традиції. Тому основною метою роботи бібліотеки є відродження давнього мистецтва вишивки задля подальшого розвитку традиційної культури.
Народознавче свято провела куратор Всеукраїнського проекту "Вишивка етнографічна: Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки" О.П. Косачева, Киев, 1876" Тетяна Серебреннікова.
Народознавче свято провела куратор Всеукраїнського проекту "Вишивка етнографічна: Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки" О.П. Косачева, Киев, 1876" Тетяна Серебреннікова.
Головний бібліотекар Хілько Людмила продемонструвала старовинний український одяг, який дістався їй у спадок від родичів.
Тетяна Ігорівна розповіла учням про етнографічну діяльність видатної української письменниці Олени Пчілки. Неодмінним атрибутом української ідентичності в її сім'ї поруч із рідною мовою була вишиванка.
Для Івана Франка вишиванка була внутрішньою органічною потребою, виразом національного духу. Фактично, поєднавши полотняну вишивану сорочку з європейським костюмом, Іван Франко започаткував нову моду.
Не цуралися вишиваних узорів діти, внуки та правнуки письменника. Для них, розкиданих по світу, вишиванка - це глибинний символ їхньої великої і малої Батьківщини. Милий спомин про отчий дім, щасливе дитинство, про батька і матір асоціювався у них з мовою і тонким узором вишиваної чи мережаної сорочки.
Підкреслювали своє національне єство, поєднуючи узори народної вишивки з костюмом, видатні українські поети та письменники, насамперед, Михайло Панасович Стельмах.
В народі оздоблювали вишивкою не лише одяг, а і речі побутового вжитку: подушки, скатертини, рушники та інше.
у вишитих сорочках.
Не забувайте про це!
Немає коментарів:
Дописати коментар