29 січня - День пам'яті героїв Крут.

До цієї дати представлена виставка-пам'ять 

"За свою Україну і народ свій

У вічність пішли.

Їх завжди пам'ятають,

І їх не забули."

                                    Р.Бурсак

 Їх триста борців за свободу

В нерівному бою лягло,

Щоб власною кров'ю з народу

Змить рабське ганебне тавро.

Згадай їх тепер,Україно,

Онукам про них розкажи,

І їхнє ім'я добре нині

Від скверни й брехні вбережи.

 

   В нашій історії є чимало кривавих етапів, які символізують жертовність героїв. Але найвеличнішим подвигом стали Крути. Кров героїв Крут не просто символ відродження українства - з того січневого дня 1918 року вона пломенить нам як вічний вогонь української волі, а відтак нагадує нам усім про обов'язок працювати для рідної землі. А особливо тепер, коли вирішується доля України.

 

  "Крути і сьогодні дотикають променями гіркотної печалі непересічного громадянина України. Історію творять люди. І кожне покоління обирає чи то власний тягар непевності, чи смолоскип палаючої Свободи. Крутянці обрали Волю - вони виявилися свідомішими од більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких державних мужів того часу. І заплатили дорогою ціною - власними життями. Їх давно оплакали батьки і неціловані наречені. Їх і досі оплакує Україна..."

Яворівський І.

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої...

                                                                 В.Криволап

Вистава "За двома зайцями"

за мотивами п'єси М.Старицького.

  Актори-аматори, члени клубу "Радість" відкрили свій театральний сезон.    Цього разу  ставили виставу "За двома зайцями" за комедійною п'єсою українського драматурга М.Старицького.

   

  Режисер - постановник - Сапежко Ірина Юріївна. 

В головних ролях:

1.Батько Прокіп Свиридович Сірко - Мушта Іван Юхимович.

2.Мати Явдокія Пилипівна - Голосова Алла Георгіївна.

3.Їх дочка Проня - Шоть Любов.

4.Промотаний цилюрник Свирид Петрович Голохвостий - Конофольський Віталій Антонович.

5.Наймичка у Сірків Химка - Старченко Галина Олександрівна.

6.Гітарист - КрамаренкоВолодимир Андрійович.

  Глядачі були в полоні гри акторів: вони сміялись та ставали серйозними, неначе потрапили в театр на якесь чарівне дійство.

   Запальний танок, соковитий народний гумор, дотепи, жарти, танці та пісні, виконані акторами у супроводі гітари, загальна святкова атмосфера видовищної вистави - все це визначило успіх постанови серед глядачів.

   Вистава настільки сподобалась глядачам, що після закінчення дійства вони не хотіли розходитись по домівках та нагороджували акторів вітаннями і подякою за чудово проведений вечір.

Свято "Новий рік, Новий рік

Вже ступає на поріг.

Бути танцям круг ялинки,

Бути пісні, бути грі."

                                   В.Малишко

  "Українці - нація оптимістична, життєрадісна; вони люблять добре попрацювати, належно веселитися і дітей до цього привчають. Радість, гумористичність - типові риси українця, генетично закладені самою природою з давніх давен."

                                                                                  М.Г.Стельмахович

  У будь-якому віці душа бажає свята. І немає значення скільки тобі років, всеодно всі чекають зустрічі з Дідом Морозом і Снігуронькою.

   Члени клубу "Радість" влаштували новорічне свято - із ялинкою, іграшками, Дідом Морозом, Снігуронькою, Зимою, господаркою року - Козою, танцями і піснями. Учасники свята виглядали просто приголомшливо - як справжні актори.

   Розпочалося дійство з поздоровлення Голови ради ветеранів масиву Теремки ІІ Никанорова Костянтина Михайловича, який побажав всім Божого благословення,   миру в нашій країні та спокою у серцях, домівках, в Україні, душевної величі, окриленого настрою, непохитної віри в кращий завтрашній день.

   

  Тюріна Тетяна Григорівна розповіла про народні традиції святкування Різдва та Нового року в Україні і чому Новий рік зустрічають саме з ялинкою.

 

 

   Нині настав благословенний час відродження духовної культури українського народу. Колядки, щедрівки повертаються до нас.      Учасники хору "Золота осінь" підготували новорічну концертну програму. Вони неперевершено проспівали   прекрасні пісні, віночок українських колядок та щедрівок. 

  Ще один музичний подарунок зробили керівник хору "Золота осінь" Корольова Олена Євгеніївна та Жаборовський Віктор Іванович, заспівавши низку українських народних пісень.

 

   Учасниця хору "Солдатська слава"при Борщагівському будинку ветеранів Гончаренко  Тетяна виступила з танцювальною новорічною композицією.

   

 

   

 

  Свій виступ вона  закінчила запальним іспанським таночком "Іспанське болеро".  

   

 

 

  Тиндик Лідія Панасівна та Мушта Іван Юхимович розіграли гумористичну сценку "Гнат не винуват", чим викликали щирий сміх та бурю овацій.

   

   Всі весело кружляли в танці біля  ялинки. 

  Свято вийшло теплим, радісним, веселим.

    Всі співали, танцювали, жартували і веселилися на повну.

З 6.01 по 20.01.2015 р. діє виставка картин

Фокіної Тетяни Миколаївни 

"Різдвяна ніч - Господнє світле диво,

нехай усім Різдво добро несе!" 

З 3.01 по 15.01.2015 р. представлена виставка-ювілей

до 80-річчя від дня народження В.Симоненка 

"Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе" В.Симоненко

"Над Симоненком лебеді летять...

І Вам, Василю, у віках лежать

І слухать крізь барвінок Україну.

                                      Наталія Баклай 

   Василь Симоненко - одне з найбільш значущих імен української поезії.  Одне з тих імен, що стало синонімом слів Правда, Поет, Патріот. Пристрасно висповідана ним свята синівська любов до матері України, незборимий протестний дух проти тиранії і фальші будь-яких проявів і ступенів піднесли його ім'я і до висот справжньої народної поезії, і до висот непідробної всенародної любові.

   Творчість Василя Симоненка засяяла на небосхилі української літератури яскравим сонцем, яке висвітило вартісні скарби незборимого духу нашого народу. Вона непідвладна часу.

   Василь Симоненко став нашою гордістю, нашою невмирущою історією. Він став дорогим і близьким для кожного, хто безмежно любить свій народ, свою Батьківщину. Його ідеали стали нашими ідеалами, а тому творчість поета буде вічною, як і народ, з якого він вийшов!

       Є на світі поети, без яких їх доба могла б обійтись, нічого не втративши. А є й такі, що стають виразником свого часу, живими нервами його, інші - часткою нашого буття, повітрям, яким ми дихаємо.

       Саме до останніх належить Василь Симоненко.