6 жовтня - 140 років від дня народження І. Кочерги

   З 4.10.2021 р. по 20.10.2021 р. до 140-річчя від дня народження драматурга-філософа Івана Антоновича Кочерги в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Невтомний майстер пера».

   Зберігаючи і розвиваючи у своїй творчості багаті традиції української драми, а також традиції своїх видатних попередників - Івана Карпенка-Карого, Івана Франка, Лесі Українки - драматург пішов власним шляхом у мистецтві, збагативши українську драматургію новими оригінальними шедеврами і посівши одне з найпочесніших місць у вітчизняній літературі.

  Творчий діапазон драматурга був надзвичайно широким. В його доробку - твори найрізноманітніших театральних жанрів: драматичні поеми і віршовані трагедії, комедії, драми, гротески, феєрії, водевілі, одноактівки, п'єси для дітей. І в кожному з них І. Кочерга досяг високої художньої майстерності, філігранності виконання, філософської насиченості. 

    В цьому ви переконаєтесь, прочитавши його твори.

  

  До книги  талановитого українського драматурга І. А. Кочерги "Вибрані твори" увійшли найбільш відомі твори, які перекладено багатьма мовами світу: драматична поема "Свіччине весілля", історична драма "Ярослав Мудрий", а також п'єси "Алмазне жорно" та "Майстри часу".

  Драматичну поему І. Кочерги "Ярослав Мудрий" вважають вершиною його творчості. Письменник описав 1030-1036 роки, коли великому князю Ярославу Мудрому вдалося зупинити міжусобні чвари на київських землях та відбити навалу печенігів.

   Автор в поемі славить мир і труд - найвищі людські цінності і блага. В уста Ярослава митець вкладає слова, які й сьогодні звучать, як пересторога подіям війни:

    І кожен, хто порушить справу миру,

На правду хто на руську посягне,-

Того вразить безжалісна сокира,

Бо мир і труд - це благо основне.

   Драматичний твір  Івана Кочерги "Свіччине весілля" створений на основі історично достовірного факту - заборону литовськими князями світити світло в Києві наприкінці ХV - на початку ХVІ ст. 

    Образ світла втілений у п'єсі від початку до самого кінця — від головного драматичного конфлікту (боротьба ремісників з київським воєводою щодо права на запалення світла) до самого прізвища головного героя (Іван Свічка).

«Ось про яку свічку розповідає моя пісня — про тиху свічку любові й муки, що згасла в нерівній боротьбі однієї людини та що переможно запалена вже навічно — волею і силою багатьох» І. Кочерга

 

 До видання Іван Кочерга "Драматичні твори" крім історичної драматичної поеми «Свіччине весілля» увійшли: філософська комедія «Майстри часу», драма «Алмазне жорно», п'єса «Підеш – не вернешся».  В драмах І. Кочерги  безліч складних поворотів і цікавих персонажів. 

 

   Розділ "Іван Кочерга"  книги Н. І. Бернадської "Українська література ХХ століття" присвячений творчості яскравого та оригінального драматурга І. Кочерги.

  

  Стаття В. Брюховецького "Іван Кочерга" першого тому книги "Історія української літератури ХХ століття" присвячена життєвому і творчому шляху видатного українця.

  

  Стаття "Іван Кочерга" у першій книзі навчального посібника "Історія української літератури ХХ століття" за редакцією В. Г. Дончика присвячена творчості відомого українського письменника.

2 жовтня - 115 років від дня народження Івана Багряного

  З 27.09.2021 р. по 20.10.2021 р. до 115-річчя від дня народження Івана Багряного -  поета, прозаїка, публіциста, художника, громадського діяча   в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами» І. Багряний. 

   Він належить до когорти таких різнобічно обдарованих митців і саможертовних патріотів України, як Володимир Винниченко, Симон Петлюра чи Олександр Довженко. Їх у нашій історії не один десяток. Вони спалювали себе у полум'ї любові до України, а Україна за таку жертовність приймала їх як диваків, а то й вбачала у них своїх ворогів.

 Іван Павлович Багряний (справжнє прізвище Лозов'яга) вписав своє ім'я в історію України, як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. 

   Творчість Івана Багряного - одного з найталановитіших письменників української діаспори, лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (посмертно) - видатне явище української літератури, яскраве свідчення великої синівської любові до Батьківщини.

 До першого тому "Вибраних творів" видатного письменника і громадсько-політичного діяча Івана Багряного увійшов роман "Маруся Богуславка" - книга за визначенням самого ж автора, про українську молодь під час Другої світової війни. Цей роман започаткував епопею "Буйний вітер", що залишилася незавершеною. Написаний 1952-1956 рр. окремою книгою в Україні роман видається вперше. Сюди додано також уривок "Держіть поїзд!" і низку цікавих фотографій.

 До другого тому «Вибраних творів» видатного письменника і громадсько-політичного діяча Івана Багряного увійшли роман «Людина біжить над прірвою», повість «Огненне коло», повість-вертеп «Розгром», памфлет «Чому я не хочу вертатись до СССР?» та маловідома публічна лекція «Україна біля Тихого океану». Видання ілюстроване серією фотографій, переважна більшість із яких публікується вперше.

  У книзі Івана Багряного "Вибрані твори" вміщено роман "Тигролови" (1944), який приніс письменникові світову популярність і визнання, повість про трагічну сторінку визвольної боротьби у вирі Другої світової війни - "Огненне коло" (1953), а також ранні поетичні й прозові твори, які гідно репрезентують багатогранну творчу особистість письменника.

  До книги увійшли два найзнаковіші романи відомого українського письменника, політика і громадського діяча Івана Багряного (1906–1963). Це «Тигролови» (1943) та «Сад Гетсиманський» (1948–1950) – твори, в яких автор, засновуючись на власному життєвому досвіді, яскраво і правдиво засвідчує весь жах сталінської машини терору.

   Сьогодні романи Івана Багряного "Сад Гетсиманський" та "Тигролови" особливо актуальні. Ці правдиві сторінки трагічної історії українського народу стануть справжньою пересторогою для молодого покоління, яке прагне побудувати демократичну європейську державу.

 До збірки "Золотий бумеранг" увійшли вірші, поеми, сатиричні твори, а також роздуми про літературу та письменників, висловлені І. Багряним, який і в умовах еміграції не втрачав зв'язку з отчою землею - Україною. Це - найповніше видання його поетичної спадщини (значна частина віршів друкується вперше). Крім того, відтворено художні ілюстрації самого ж автора до поеми "Антон Біда - герой труда". 

   Роман-дослідження О. Шугая "Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду" вперше проникливо й переконливо знайомить з унікальними документами, невідомими фактами життя і творчості видатного письменника і мислителя ХХ століття, а зокрема - в його витоках. Поринувши в глибоку і живу течію оповіді, читач матиме змогу відчути себе активним учасником незвичайного пошуку і співтворцем цієї книжки, навчаючись допитливості, спостережливості, уміння знаходити, відкривати.

 

 Розділ "Творчість на грані самопожертви" книги Миколи Жулинського "Українська література: творці і твори"    присвячений видатному українцю - Івану Багряному.

 

   Розділ "Із чорної прірви - в безсмертя. Змагання Івана Багряного за людину" книги М. Жулинського "Слово на сторожі нації" присвячений  творчості  відомого українського письменника.

1 жовтня - Міжнародний день людей похилого віку

Привітання зі святом

«Хай не буде бід на схилі літ»

"Чарівний світ книги"

Подорожуємо Україною разом

  Ви любите подорожувати? Відкривати для себе нові місця? Дізнаватися про їхню історію? Відкривати таємниці минулого чи просто отримати нові враження?

   У нашій Україні є місця, які вражають, захоплюють, зачаровують і назавжди залишаються в пам’яті людей, які там побували.

   Напередодні Дня українського козацтва ми познайомимо вас з місцями, пов’язаними з життям українських гетьманів:  Чигирин, Суботів, Батурин. 

   Розпочнемо ж нашу подорож!

 Можливо вона надихне вас на реальні подорожі.

 Для українського народу Чигирин – це один із символів української національної ідентичності й боротьби за незалежність.

  З 1648 р. Чигирин став резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького, фактичною столицею Гетьманщини.

   Улюбленою приватною резиденцією Богдана
Хмельницького був хутір Суботів. Тут гетьман не лише відпочивав, а й працював: відомо, що близько 300 універсалів було підписано в Суботові.

 

 Батурин – Гетьманська столиця, резиденція п'яти гетьманів України: Дем'яна Ігнатовича Многогрішного, Івана Самойловича,  Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Кирила Розумовського. У місті відкрито Національний історико-культурний заповідник. Це пам`ять про жахливу Батуринську трагедію, про розквіт і занепад Гетьманщини. Тут відбудована Цитадель фортеці – місце козацької слави і горя. Стіни єдиного вцілілого з тих часів будинку Генерального суду зберігають історію забороненого кохання гетьмана Івана Мазепи та юної Мотрі Кочубей. У Батурині доживав віку останній Гетьман України. Вражає красою Палац Кирила Розумовського.

 Основні пам’ятки: Батуринська фортеця, Воскресенська церква, Покровська церква, Музей Археології, Палац Кирила Розумовського, Миколо-Крупицький монастир, Будинок Генерального судді В. Кочубея.

  Тож побувайте в цих національних історико-культурних заповідниках! Ви дізнаєтесь багато цікавого і отримаєте справжню насолоду. 

29 вересня - День пам'яті трагедії Бабиного Яру

Презентація виставки-реквієм 

«Бабин Яр – відлуння в просторі літератури 

та мистецтва»

 З 6.09.2021 р. по 29.09.2021 р. до 95-річчя від дня відкриття  Києво-Печерського історико-культурного заповідника в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Києво-Печерська лавра – історико-культурна спадщина України». 

  Києво-Печерська лавра відома не лише в Україні, а й далеко за її межами. 

  Впродовж віків Києво-Печерська лавра була джерелом культурного розвитку, головною святинею нашого народу, справжньою перлиною української землі. 

  Немає людини, яка б не відізвалась на цю гармонійну красу, де поєднались святість, величні золотоверхі храми, жива гармонія природи і таємничість печер. 

    

 В фотоальбомі "І монастир той подібний небу" відображено історію розвитку Києво-Печерської Лаври як всеправославного духовного центру, архітектурного і культурного феномену. Монастир пройшов складний історичний шлях, і нині переживає відродження чернечого життя та відбудови зруйнованих святинь. Відзначено вагомий внесок Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у збереження цієї унікальної перлини української духовності та історії.

  Книга "Дива печер лаврських" - колективна монографія присвячена історії печер Києво-Печерської лаври. В роботі використаний досвід лаврських авторів XVII ст., котрим належать перші історичні студії, що були продовжені науковцями Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. До цього унікального видання увійшли результати новітніх досліджень з історії лаврських печер. Читачам також пропонується низка літописних, агіографічних сюжетів, оповідей про дива лаврських печер та про мощі святих, тут упокоєних.

Книга розрахована як на науковців, так і на всіх небайдужих до історії української духовної культури.

 В книзі Ломачинської І. М. "Монастирі України"  один з розділів  присвячений Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі.  

 Особливу увагу приділено значенню Свято-Успенської Києво-Печерської лаври  у поширенні освіти, розвитку книговидавничої справи, формуванні канонів храмової архітектури і збереженні сакральної культури українського народу. 

 Книга Воронцової О. А. "Лаврські печери" - це путівник по Ближніх і Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

   Путівник допоможе перейнятися незвичайною атмосферою таємничого підземного міста на Печерському пагорбі.

  Монографія професора Київської Духовної Академії Дмитра Степовика висвітлює історію одного з найдавніших і найбільших чоловічих монастирів України - Києво- Печерської Лаври упродовж всієї історії монастиря - від 1051 до 2001 року. Праця складається з чотирьох розділів і наукового апарату (додатків). Розглядаються питання фундаторів монастиря, організації духовного служіння і подвижництва, канонічно- правовий статус монастиря, персонали ченців, система управління, відносини зі світською владою, зв'язки з іншими монастирями України і зарубіжних країн, вплив Лаври на українську культуру і мистецтво.

  Відвідайте виставку-ювілей «Києво-Печерська лавра – історико-культурна спадщина України»!  Перегляньте і перечитайте книги, представлені на ній! Відвідайте святу Києво-Печерську лавру! Нехай ваше серце наповниться вірою і любов'ю до Бога, до України!