"Вам, визволителі, уклін і слава за Україну і наш Київ золотий"

З 1.11.2018 р. по 15.11.2018 р. до 75-річчя визволення Києва від нацистських загарбників представлена виставка-пам'ять

"Вам, визволителі, уклін і слава за Україну і наш Київ золотий".

  Столицю України потрібно було звільнити за будь-яку ціну до Жовтневих свят. Наказ, підписаний Сталіним 3 листопада 1943 р. в 20.30 і спрямований командуючому 
І-м Українським фронтом М.Ватутіну, наголошував, що не пізніше 5-6 листопада потрібно звільнити Київ від нацистських загарбників. "Вирішуючи це завдання, піти на жертви, маючи на увазі, що ці жертви будуть у багато разів більше, якщо ця операція затягнеться", - говорилося в документі.

  1 листопада 1943 року розпочався штурм Києва. Командував операцією генерал Микола Ватутін. У визволенні міста також брала участь перша Чехословацька окрема бригада полковника Л.Свободи із закарпатськими українцями. Не останню роль у цьому відіграв і так званий "другий фронт" – разом із солдатами ворогу протистояли підпільники та партизани. Битва за Київ увійшла в історію України як прояв масового героїзму.

  Розрахунок командувачів Радянської армії виправдався – окупанти не очікували раптового удару, тож атака з Лютізького плацдарму зрештою змогла прорвати оборону ворога. 

Перший радянський танк з’явився у центрі столиці 5 листопада. Але бої на вулицях Києва точилися всю ніч на 6 листопада – особливо в районі нинішньої Борщагівки та Сирця. Ворог відступав. О 04:00 ранку 6 листопада генералу Ватутіну доповіли про звільнення столиці України.

  Київська наступальна операція відіграла надзвичайно важливу роль у боях за Правобережну Україну, що дозволило вигнати нацистських окупантів зі столиці України.

   Тисячі втрачених життів, спалені будинки та руїни посеред міста – такою була ціна за стратегічну перемогу. 7 листопада 1943 року Київ зустрічав уже під радянською, а не нацистською окупацією. Попри це, історики одностайні: битва за Київ – один з переломних етапів у Другій світовій війні.

   За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами і медалями 17500 бійців.

"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві"

З 1.11.2018 р. по 20.11.2018 р. до 310-річниці від дня Батуринської трагедії в бібліотеці представлена виставка-пам'ять 

"Батуринська трагедія в літературі та мистецтві".

   У 1807 році цар Петро І посилив реакцію в Україні. Московські урядовці-воєводи та їхні підручники поводилися в Україні нахабно, як господарі, зневажали козаків, козацький уряд, брали податки на своє військо. Гетьман Іван Мазепа був цим дуже обурений. Як патріот України він шукав виходу з такого скрутного становища і знайшов його в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ.

  Гетьман, правильно оцінюючи політичну ситуацію, розумів: союз із Карлом ХІІ - це реальний шанс вирватися з братських обіймів Москви і отримати реальний суверенітет під протекторатом шведського короля. Гетьман запропонував своєму новому союзнику зимівлю в своїй столиці - Батурині, добре укріпленій з великою кількістю гармат, їжі та солдат. 

 Російський цар, дізнавшись про перехід гетьмана до шведів посилає князя Меньшикова з 20-25-тисячним військом і наказує в найкоротший термін взяти Батурин. Мазепа з 3-тисячною армією вирушив на зустріч Карлу ХІІ, в Батурині залишилося близько 7-8-ми тис. козаків. 

   Підійшовши до міста Меншиков відправляє гінця з пропозицією здатися, на що батуринці відповіли гарматним залпом. Попри високий бойовий дух, серед оборонців Батурина була частина козаків очолювана наказним(в/о) полковником Іваном Носом, яка хотіла здати місто московитам. Зрадник був прикований до гармати, але навіть в такому стані він через свого сотника Соломаху передає Меншикову інформацію про розташування чорних ходів. 2 листопада о 6-й ранку драгуни Меньшикова вриваються в місто, і починається кривава бійня. Незважаючи на раптову атаку в спину, козаки знищили біля 3 тисяч ворогів, але цього було недостатньо - місто впало протягом кількох годин.

   Але тут трагедія тільки почалася. Частина московитів була зайнята розграбуванням міста, а інша частина знищувала полонених козаків. Частина козаків була четвертована, частина прибита до плотів, інших вбивали та катували такими способами, на які їм вистачало фантазії. Згідно свідчень сучасників, було вирізане все цивільне населення, в тому числі жінки, діти і старші люди. Врятувалося близько 1,5 тис. людей, які покинули місто напередодні. Кількість жертв Батуринської трагедії історики визначають в 11-15 тис. людей (цивільні та військові), саме місто було повністю розграбовано і спалено, загарбники не пошкодували навіть церков.

 Образ гетьмана Івана Мазепи та Батуринська трагедія посіли визначне місце не лише в нашій історії та народнопоетичній творчості, а і знайшли своє відзеркалення в різножанровій авторській художній літературі. 

  Художні твори, представлені на виставці, окрім пізнавального значення, спрямовані на виховання засобами слова гармонійно розвиненої особистості, патріота України.

"Хай буде земля у безпеці"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. до Міжнародного  дня ООН

 в бібліотеці представлена виставка-огляд 

 "Хай буде земля у безпеці".

    Сьогодні - 24 жовтня Міжнародний день ООН.

  Зі святом вас, шановні користувачі!

   До цієї знаменної дати організована виставка-огляд "Хай буде земля у безпеці". 

  

   

     
     Розділи виставки:

1. ООН - симфонія миру в оркестрі воєнних конфліктів.

2. Україна в контексті миротворчої діяльності ООН.

    

  

    Організація ООН була створена в 1945 році насамперед для збереження миру і безпеки.

   Статут ООН проголошує головною метою цієї міжнародної організації "підтримувати міжнародний мир і безпеку і застосовувати для цього ефективні колективні заходи щодо відвернення і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру".

   ООН є стрижнем сучасних міжнародних відносин, загальновизнаним центром узгодження суверенними державами рішень в інтересах підтримки міжнародного миру і безпеки, досягнення прогресу в різноманітних сферах життя: політиці, економіці, праві, культурі, освіті.

"Визволення України на сторінках книг"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. до Дня визволення України 

від нацистських загарбників в бібліотеці 

представлена літературна подорож 

 "Визволення України на сторінках книг".

  Щорічно 28 жовтня український народ святкує День визволення України від нацистських загарбників.

  Вашій увазі пропонуємо літературну подорож "Визволення України на сторінках книг". На виставці  представлені книги  про  воєнні дії на території України в кінці жовтня 1944 року, визволення нашої країни від нацистських загарбників, розповіді та спогади очевидців та учасників цих подій, художні твори про Другу світову війну.

   В пам’яті народній не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі. Перемога стала можливою завдяки героїзму, мужності та відданості українського народу.

"Готуємо за рецептами літературних героїв"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. до Міжнародного дня кухаря та кулінара в бібліотеці представлено  літературне кафе

 "Готуємо за рецептами літературних героїв".

  Дуже часто, читаючи будь-яку книгу, ми знаходимо рецепти різноманітних смачних  страв, які неодмінно хочеться скуштувати.

  

  Відвідавши наше літературне кафе, ви зможете приготувати смаколики за рецептами літературних героїв улюблених книг.

   Беручи до рук "Кулінарні фіглі" Марії Матіос, не забудьте прихопити "слинявчик", бо від цього смачного й життєрадісного читання вам не раз тектиме слинка із підборіддя - і аж до пазухи.

  Ну, й на здоров'я!

Адже такою різною в українській літературі вміє бути, мабуть, тільки вона: трагіком у "Солодкій Дарусі" чи "Мамі Маріці..." і фігляркою та жартівницею у книзі кулінарних рецептів.

  Насолоджуйтеся смаком українського слова і українських страв від Марії Матіос!

 Перечитавши "Мисливські усмішки" Остапа Вишні, ви зможете приготувати суп із дикої качки та поласувати смачними ковбасами зі свинини.

  "Дорогие читатели! Не удивляйтесь, что я, Дарья Донцова, вместо детектива написала кулинарную книгу. Я давно собирала рецепты, а так как мне жаль времени на готовку, то в основном это оказались рецепты, не требующие больших усилий и времени от хозяйки. За исключением, может быть, пары-тройки необычных блюд типа паэльи. Но это так вкусно, что вы нисколько не пожалеете о потерянном времени. Итак, в этой моей книге не будет трупов, нашпигованных пулями, но будет гусь, фаршированный яблоками, экзотические соусы и многое, многое другое. Приятного аппетита!"

  

   Неперевершений роман Джоанн Харріс "Ожинове вино" про почуття і чуттєвість, про   вино, про правду, дружбу та чари, про любительську  алхімію.

    
     За рецептами Е. Хемінгуея ви зможете приготувати гаспаччо та від Марселя Пруста - неперевершені тістечка.

Ви отримаєте справжню насолоду, приготувавши рибу по-креольськи від Скарлетт О'Хари, форшмак із оселедця від Ільфа І. та Петрова Є., а також печінку по-берлінськи від Е. М. Ремарка.

"Соловецькі в'язні з України"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. в бібліотеці представлена виставка-пам'ять

 "Соловецькі в'язні з України".

 Виставка присвячена пам'яті українців, котрі знайшли свій спочинок у далекому від рідної України Соловецькому таборі особливого призначення, який у 1937-1939 роках функціонував як Соловецька тюрма особливого призначення Головного управління державної безпеки НКВС СРСР.

   

  У ці дні хочеться сказати про цвіт української еліти, про тих, котрі загинули мученицькою смертю в роки сталінських репресій тільки за те, що любили свою Батьківщину і працювали в ім'я її майбутнього.

  В'язні в соловецькому таборі працювали на лісозаготівлях, прокладали залізничні колії, будували Біломорсько-Балтійський канал.  Значний відсоток серед в'язнів становили українці. Сюди комуністична влада відправляла діячів Укнаїнської Народної Республіки, вояків повстанських загонів, духовенство, представників старої інтелігенції, партійних і державних діячів.

 Особливо активно «українізація» Соловків розгорталася в середині 1930-х років. Так, у жовтні-грудні 1937 року в Карелії та на території Ленінградської області було проведено масові розстріли в'язнів Соловецької тюрми (загалом 1620 осіб), серед страчених — провідні українські митці Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Павло Филипович, а також вчені, політичні та державні діячі, зокрема Матвій Яворський, Степан Рудницький, Володимир Чехівський, Михайло Полоз, Петро Сологуб, Геннадій Садовський та багато інших. Масову страту (198 в'язнів) було вчинено також 17 лютого 1938 року на Соловецьких островах.

   Книжки, представлені на виставці, печуть руки, обпалюють серце, бо кожна їх сторінка спливає кров'ю синів нашої Вітчизни, постійно вчуваються стогони, клятьба і передсмертні заповіти лицарів нашої Незалежності.

 Соловецька печаль України... Це наш вічний біль і незагоєна рана. Страхітлива ціна за  нашу нині відновлену Незалежність. На спомин про загибель наших співвітчизників на Соловках, ми ніколи не втратимо Прапор нашої Державності та Незалежності.

"Мандрівний народ роми на укракїнських теренах"

З 1.10.2018 р. по 31.10.2018 р. в бібліотеці представлена 

виставка-запитання

 "Мандрівний народ роми на українських теренах"

 Сьогодні циганський народ, або ж, як вони самі себе називають, роми, з усіх національних меншин найменш інтегровані у суспільство. Роми славляться життям у таборах і шануванням традицій своїх предків. Це етнічна меншина, у якої є свої правила і традиції.

  

   

  Як ромам вдалося упродовж століть зберегти свою мову, традиції, культуру?
Які у них риси національного характеру? На які етнічні групи розшаровується циганська спільнота?

  

  Як живуть жінки в циганських громадах?
На всі ці питання ви отримаєте відповідь, відвідавши виставку "Мандрівний народ роми на українських теренах".

   Сподіваємося, що виставка дасть вам змогу ознайомитися з цим найбільш волелюбним народом.