26 квітня 1986 р. сталася безпрецедентна техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській АЕС, наслідки якої вражають і досі. І лише завдяки мужності ліквідаторів, які вступили в нерівний бій з невидимим і підступним атомним вбивцею, вдалося запобігти ще більшій трагедії.
Щоб ще раз осягнути кому ми зобов'язані життям та вшанувати ліквідаторів аварії ЧАЕС 24.04.2025 р. провели вечір-зустріч "Герої Чорнобиля - це мужність, відвага і слава".
Мізько Андрій Олександрович - штурман вертольоту МІ-6, полковник у відставці, нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Андрій Олександрович працював у зоні з 5 по 27 травня. Він здійснив 11 вильотів, під час яких екіпаж вертольоту МІ-6 доставляв на станцію будівельні матеріали, техніку, завантажував в парашути мішки, наповнені свинцем, піском, доломітом та скидав їх у зруйнований ядерний реактор.
Гудов Володимир Анатолійович - ліквідатор І категорії, заступник командира 731 спецбатальйону - окремого батальйону спеціального захисту, полковник запасу, Посол миру, доктор філософії в галузі міжнародних відносин, член Національної спілки журналістів України, спецкор. газет "Пост-Чорнобиль" та "Екологія та соціальний захист".
На початку аварії Володимир Анатолійович, будучи цивільною людиною, отримав виклик до військкомату і був призначений до 731 спецбатальйону.
Щоб загасити четвертий реактор та знизити рівень радіації, бійцям 731 спецбатальйону доводилось виконувати надзвичайно відповідальну та особливо небезпечну роботу - збирати радіоактивний бруд в приміщеннях третього і четвертого енергоблоків, дезактивувати приміщення Чорнобильської АЕС та територію навколо реактора.
Учням також показали короткометражний документальний фільм про події квітня 1986 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар