6 січня - 85-річчя від дня народження Василя Стуса

 

   З 2.01.2023 р. по 16.01.2023 р. до 85-річчя від дня народження поета, літературознавця, перекладача, правозахисника, одного з найяскравіших представників українського культурного руху шістдесятників Василя Стуса в бібліотеці представлена виставка-ювілей «Василь Стус – незламний лицар правди і свободи». 

   Василя Стуса без перебільшення можна назвати совістю рідного народу, якому він віддав до останку не лише свій талант, а й своє життя.

   Василь Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Символічність дати дня народження в переддень Різдва Христового постала на його чолі терновим вінцем слави українського поета. Своє життєве кредо він сформулював так: "Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільняється од неї, як од скверни. Поет - це людина. Насамперед. А людина - це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив коло землі."  

   Василю Стусу ще не виповнилося шести років, коли він відправився до школи, яку у 16 років закінчив зі срібною медаллю і без іспитів вступив до педагогічного інституту. 

   Стус самостійно вивчив латинь. Добре знав німецьку мову: читав Г. Гейне в оригіналі, без словника. А відповідав тільки на рідній українській мові.

   Василь Стус - один з найвизначніших українських поетів ХХ століття. Світлий образ цієї людини став символом незламності духу, людської і національної гідності. Його ім'я увійшло в життя нашої країни на потужній хвилі національного відродження й державного утвердження України. 

    Василь Стус сміливо, самозречено боровся за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. 

 Поет, викоханий маминою піснею, Шевченковим словом, ніс в життя чисту совість і слово правди. 

 За своє коротке життя поет, член Української Гельсінської Групи, залишив кілька томів творів, більшість яких перекладено англійською мовою та надруковано за кордоном.

     Його безкомпромісність була природною, а не показною. Його життя було сповнене добра, любові і все заради України і її народу.

    Активна діяльність Василя Стуса на захист прав людини стала причиною першого арешту в 1972 році. Поета звинуватили в антирадянській агітації й засудили до п'яти років ув'язнення та трьох років заслання.

   Стус повернувся до Києва восени 1979 року, але вже через півроку його, як особливо небезпечного рецидивіста, знову заарештували  і засудили на десять років ув'язнення та п'ять років заслання.

     Василь Стус помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору в Пермській області.

  У листопаді 1989 року прах поета  перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

   Василь Стус повністю реабілітований у 1990 році "за відсутності складу злочину".

     В. Стус поклав своє життя за Україну, за честь і гідність кожної окремої людини, і з вірою в те, що прийде час, коли народ стане справжнім господарем у своїй країні, що по-справжньому розквітнуть українська мова і культура, що кожний відчує себе громадянином з усіма належними йому правами й обов'язками.

      Як сонця не можна заслонити рукою, так і  велич постаті Василя Стуса ніхто й ніколи не здатний перекреслити й забути.

    В Україні чимало зроблено для увічнення пам'яті поета.

   Видатний поет посмертно висунутий на здобуття Державної премії ім. Т. Г. Шевченка 1991 року в галузі художньої літератури (книга "Дорога болю").

  Василя Стуса за його незламний дух та творчі здобутки увіковічують по всій Україні. Поету встановлюють меморіальні дошки, за його поезією ставлять вистави. 

    Яким був Василь Стус перед самим собою, як його сприймали ті, хто жив поряд з ним і хто не залишив поета і тоді, коли він опинився за колючим дротом, ви дізнаєтесь з його поезій та літератури про нього.

Стус, В. С. Під тягарем хреста: Поезії. - Львів: Каменяр, 1991. - 159 с.

   Поетичне слово поета-патріота, якого не зламали ні переслідування, ні Колима, промовляє до кожного з нас, утверджуючи думку, що всі ми залишаємось в'язнями сумління доти, доки не зійде над Україною сонце волі.

Стус Василь Феномен доби (сходження на Голгофу слави). - Київ, 1993. - 96 с.
  Книга присвячена не лише  творчості Павла Тичини - вона про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму, про його згубну дію на культуру, духовність народу.

Стус Василь Семенович  Палімпсест: Вибране / Упоряд. Д. Стус; Передмова І. Дзюби. - Київ: Факт, 2003. - 432 с.

 Гранична чесність із самим собою, може, найяскравіша риса Василя Стуса - поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив цікаве й яскраве життя, а й зумів втілити доростання Людини до рівня її долі та покликання у слові. Звідси - підвищений інтерес до його віршів - "образків доби", в якій йому судилося жити. "Палімпсест" - найповніша книжка вибраного, де зібрано все найкраще (бо слабких віршів поет фактично не має) та все найяскравіше з його творчого доробку.

Стус Василь Листи до сина. - Івано-Франківськ, 2001. - 192 с. 

 Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми  дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: пошук близькості, застереження від помилок і небезпек. 

  Листи Василя Стуса до сина Дмитра - не просто історія родини, а частина епохи, непересічна складова становлення нашої ідентичності.

Василь Стус. [Пісні сучасних українських гуртів та виконавців на вірші Василя Стуса з нотами]: співаник / [авт. ідеї Ігор Роман, Олександр Юрков; Громадська спілка "Творче патріотичне об'єднання "Музичний Батальйон"]. - Київ, 2019. - 44 с.

    Альбом на  безсмертні вірші видатного українця, дисидента, борця за Незалежність України Василя Стуса у виконанні сучасних популярних співаків зокрема: Тараса Компаніченка, Марії Бурмаки, сестер Тельнюк, Сергія Василюка, Северина Данилейка та Наталі Прокопович, Тані Шамшетдінової та Ольги Гриськової, Ореста Криси, Василя Живосила Лютого, Нелі Франчук, Сергія Файфури, гуртів "Fata Morgana UA", "BeTwіns", "Очеретяний Кіт", "Хорея Козацька". 

  Збірка складається зі співаника та CD-диска, містить 16 віршів-пісень з текстами та акордами. Переднє слово від письменника, відповідального секретаря Національної спілки письменників України Миколи Гриценка, післямова Василя Стуса зі збірки "Зимові дерева".

Дорошенко, О. Є. Василь Стус / О. Є. Дорошенко. - Харків: Фоліо, 2016. - 121 с. - (Знамениті українці).

  Трагічна доля судилася Василю Стусу -талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: "...Голови гнути не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину".

Стус Дмитро. Василь Стус: Життя як творчість. - Київ: ДУХ і ЛІТЕРА, 2018. - 384 с.

    Пропонована книга - це Василь Стус очима його сина Дмитра, який майстерно поєднує об'єктивні біографічні відомості про життя батька з власними спогадами і спостереженнями про нього.

    Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував у епіцентрі подій, забувають відразу після смерті.  Василя Стуса не забули, пам'ятають. Що стало цьому причиною: поетична творчість, героїка життя, непримиренність позиції, здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета.  

Дзюба Сергій. Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса. Роман / Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов. - Харків: Вид-во "Ранок": Фабула, 2019. - 176 с.

   У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі - де утримували в'язнів совісті, ставлячи їм у провину їхні переконання. Чимало уваги приділено у романі й долі останньої рукописної збірки поета.

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР / Уклад. В. Кіпіані. - Харків, 2020. - 688 с.

   У книзі зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, ви дізнаєтесь про невідомі факти життя, ув'язнення та загибелі В. Стуса, які досі охороняли під грифом "Секретно". 

     Василь Стус уже в 1960-ті роки розумів, що наш нещадний ворог - росія, яка повинна відповісти за всі свої злочини. 

    Є такий вірш у Василя Стуса "Народе мій, коли тобі проститься", написаний до першого його арешту, а у 1984 році у камері він написав останній варіант цього вірша:

"О вороже, коли тобі проститься гик предсмертний

І тяжка сльоза розстріляних, замучених, забитих,

По Соловках, Сибірах, Магаданах?

Державо тьми, і тьми, і тьми...

ти крутишся у гадину, відколи

тобою неспокутний трусить гріх

і докори сумління дух потворять.

Казися над проваллям, балансуй,

усі стежки до себе захаращуй,

а добре знаєш - грішник усесвітній

світ за очі од себе не втече.

Це божевілля пориву, ця рвань

всеперелетів - з пекла і до раю,

це надвисання в смерть, оця жага

розтлінного весь білий світ розтлити

і все товкти, товкти зболілу жертву,

щоб вирвати прощення за свої

жахливі окрутенства - то занадто

позначене по душах і хребтах.

Тота сльоза тебе іспопелить

і лютий зойк завруниться стожало

ланами й луками. І ти збагнеш

обнавіснілу всенищівність роду.

Володарю своєї смерти, доля -

всепам'ятна, всечула, всевидюща -

нічого не забуде, ні простить.

   Це Стусів смертний вирок російській імперії за все те, що вона заподіяла Україні, особливо зараз. І цей вирок уже здійснюється. Україна обов'язково переможе, а росія відповість за свої злочини.