Святкування Дня Києва та Дня Теремків

 Бібліотека стала активним учасником у святкуванні Дня Києва та Дня Теремків.

  

   Для мешканців мікрорайону  підготували та презентували книжкову виставку-посвяту "Київ наш славний у слові і пісні звеличений".

   

          На виставці були представлені поезії та пісні, які передають красу нашого улюбленого міста,  його велич, історію та сьогодення. 

      Відома українська письменниця, поетка, член Національної спілки письменників України Іванченко Ірина Альбертівна, творчість якої відома далеко за межами України: в Німеччині, Бельгії, США, Австралії, розповіла чимало цікавинок про Київ. 

  Вона також декламувала вірші про Київ, як власні, так і інших українських поетів. 

   Чудові поезії Ірини Альбертівни є поетичним полотном про  легендарне, уславлене у віках місто  Київ. Поетка, як ніхто, відчуває красу міста, не завжди помітну звичному оку, гармонію в буденності та звичній реальності. 

  Літературознавці не випадково називають її "найбільш київською поетесою", адже Київ є головним героєм шести поетичних книжок авторки.

   Поетичний гімн  Києва -  вірш Дмитра Луценка "Як тебе не любити, Києве мій" прочитала донька поетеси, волонтер нашої бібліотеки Дар'я Лисенко.

   Учасники вокального колективу "Зірниця", з яким бібліотека співпрацює багато років, також декламували вірші про своє улюблене місто та заспівали "Гімн Теремків".

    Гостей свята Абакумова Тетяна познайомила з історією Теремків, звідки пішла їх назва, розповіла, що три стави на Теремках - це частина річки Нивки, яку ще називають Желань. Тетяна Денисівна також розповіла про те, коли і як з'явилися в Києві каштани, які стали квітучим символом столиці. 

   Запрошуємо усіх шанувальників поезії завітати до бібліотеки та прочитати поетичні рядки,  присвячені Його Величності Києву. 

"Рай просто неба"

 Екскурсія в Національний ботанічний сад

 ім. М. М. Гришка "Рай просто неба"

   Проблема безпеки дорожнього руху є однією з найбільш важливих проблем міст України. Останнім часом збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод. Нерідко в них фігурують діти. Тому знання правил дорожнього руху допоможе вам, діти, безпечно ходити по вулицях і дорогах, а водіїв автотранспорту позбавити багатьох неприємностей.

   Ми пропонуємо вам відео перегляд

"Увага! На дорозі - діти! 

Правила дорожнього руху".

Дотримуйтесь правил дорожнього руху і це допоможе вам зберегти здоров'я та життя.

25 травня - Європейський день сусідів

 "Наші сусіди - творчі особистості"

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

  Сьогодні, 18 травня, 77-мі роковини від початку депортації кримських татар з їх історичної батьківщини - Кримського півострова. 

    

    До цієї дати з 10.05.2021 р. по 25.05.2021 р. в бібліотеці представлена виставка-реквієм "Депортація кримських татар. Як це було?" 

    Кримські  татари зробили значний внесок у перемогу над нацизмом.    До Червоної армії було мобілізовано понад 12 тис. кримських татар, понад 3 тис. з яких загинули. 5 кримських татар стали Героями Радянського Союзу: Абдураім Решидов,  Абдуль Тейфук,  Абдураманов Узеір Абдураманович, Сейтнафе Сеітвелієв, Ібраім Белялович Беркутов,  Ахмет-Хан Султан - став двічі Героєм.

   

   

   Не зважаючи на це кримськотатарський народ звинуватили у масовому дезертирстві на початку війни та  співпраці з окупантами.

  Весна буяла. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю. Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили всі помешкання кримських татар і оголошували  ультиматум: у найкоротший час взяти все необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій. Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстріляли на місці.

    Нажаханих людей на залізниці "під зав'язку набивали" у товарні вагони.

   До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.

   Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, а також у Росію - в Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область.

  Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселили 180 014 осіб, для перевезення яких використали 67 ешелонів.

 

  Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправили на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслали на роботи до таборів тресту «Москвугілля». Разом за перші два дні з Криму було депортовано 191 044 осіб. Окремо під час депортації було заарештовано 5989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу». Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

    Депортація кримських татар - одна з найзлочинніших і найганебніших спецоперацій тоталітарного комуністичного режиму, вчинених під час Другої світової війни. Цей злочин - без строку давності. 

    Особливого звучання трагедія 18 травня 1944 року набуває сьогодні, коли Крим знову окуповано й проти кримських татар ведеться репресивна політика Росії. Тисячі кримських татар змушені знову залишати рідні домівки. 

 Роковини депортації нагадують: тоталітаризм треба викорінювати. 

   Ми разом з волелюбним кримським народом і підтримуємо їх у священному праві вільно жити на рідній землі.

20 травня - Всесвітній День вишиванки

  До Всесвітнього Дня вишиванки в читальній залі  бібліотеки організували виставку вишиванок «Вишиванка – поема життя, Закодована вічність в узорах» Л. Запрудний. 

    Святу виповнюється 15 років. Ювілейний рік Всесвітнього Дня вишиванки  присвячений українській традиційній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. 

 Запрошуємо вас заглянути в українську хату, що допоможе краще осягнути світ наших предків.  Вона була для українців всесвітом, оберегом, захистком, фортецею. Тому господині дбали про неї, з любов'ю доглядали, прикрашали її вишиванками. 

 Здавна в оселі справжнього українця над образами висіли рушники, на ліжках красувалися вишиті подушки та простирадла, на столах - вишиті скатертини, на стінах - вишиті картини та килими, біля ліжок - домоткані килимки. 

   Виставка унікальна. Так і хочеться зупинитися біля неї, щоб краще роздивитися та помилуватися рукотворними дивами. Від вишиванок, якими користувалися наші предки і котрі сьогодні стають оберегами нашої долі, відчувається тепло, щирість, доброта, а головне - віяння минулого. 

  Роботи вражають своєю оригінальністю, колоритністю, заворожують, притягують погляд. Неабиякими господинями та майстринями були наші бабусі. 

  

  Міняється світ, змінюється мода, а вишиванки не підвладні часу. 

 

 

 Ви також можете у своєму домі створити таку ж неповторну атмосферу.

   

  В цьому вам допоможуть книги і журнали, в яких ви знайдете для себе традиційні колоритні вишиванки, які зроблять ваш будинок по-українськи затишним і привабливим.

 

 Віртуальна подорож

 "Музеями бойової слави Києва"

16 травня - День пам'яті жертв політичних репресій

   З метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

  До цієї дати з 10.05.2021 р. по 31.05.2021 р. у бібліотеці представлена виставка-реквієм "Найдорожче для нас - воля. Вони заплатили за неї життям", яка познайомить вас з трагічною сторінкою історії українського народу - невинно розстріляних кращих синів і дочок України у Биківнянському лісі.

   Серед них – священики й науковці, селяни й робітники, художники й письменники, актори й інженери, композитори й держслужбовці. 

  Биківня стала відома в світі на рівні з Бабиним Яром, Аушвіцем, Бухенвальдом, Дахау, Лідіце та Катинським розстрілом. 

   

 Пам'ятаймо українців, що були розстріляні у Биківнянському лісі в роки сталінських репресій тільки за те, що любили свою Батьківщину і свій народ.

   Пам'ятати минуле заради майбутнього - наш священний обов'язок. 

"Страшний пройшли ми, друзі, час.

Та як живі вони між нас

І будуть жить на горе кату!.."

Безсмертя ж бо не розстріляти!

В. Сосюра "Розстріляне безсмертя"

   Запрошуємо вас ознайомитись з  виставкою.

     Прочитана  книжка про цю страшну трагедію - ваша  шана і  пам'ять убієнним під час сталінських репресій у Биківні. 

9 травня - День Перемоги

"Перемога! Ясна Перемога - 

Свято Миру, Свободи й Весни...

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям, звитяжцям війни!"

«Мадонни війни! Ваші лики святі!»

 

  Жінка і війна... Про це не можна говорити без хвилювання. В грізні роки воєнного лихоліття мати, любляча дружина, сестра чи кохана – нарівні з чоловіками рішуче і відважно ставала на захист своєї країни.

  Історія ще не знала такої масової участі жінок у збройній боротьбі за Батьківщину, яку показали жінки в роки боротьби з нацизмом.

   Жінки були на лінії фронту медиками, льотчицями, снайперами, в частинах ППО, зв'язковими, розвідниками, водіями, топографами, репортерами, навіть танкістками, артилеристами і служили в піхоті. Вони активно брали участь у підпіллі, у партизанському русі.

     За підрахунками істориків понад 2 мільйони жінок взяли участь  у  Другій світовій війні, 800 тисяч з яких безпосередньо перебували на фронті.

   

   Одна з жінок, що дійшла до Берліна, на стіні рейхстагу написала: "Я, Софія Кунцевич, прийшла в Берлін, щоб убити війну".

   

   Неможливо розповісти про всіх жінок, які воювали, але хочеться пригадати імена хоча б деяких наших співвітчизниць, які своєю мужністю і безкорисною любов'ю до Батьківщини, усіма силами, інколи ціною власного життя, наближали День Перемоги.

   Пропонуємо вам переглянути відеоролики, які підготували Український інститут національної пам'яті та Національний музей історії України. 

   Марія Щербаченко. Санітар стрілецького полку однією з перших форсувала Дніпро, понад 10 днів перебувала на плацдармі, врятувала життя 112 бійцям та командирам. За цей подвиг у 1943 році Марії Захарівні було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.  

  Першою серед жінок Героєм Радянського Союзу стала харків’янка Валентина Гризодубова. 1938 року вона у складі екіпажу літака АНТ-37 разом із Поліною Осипенко та Мариною Расковою за 26 годин подолала відстань від Москви до Далекого Сходу у майже 6,5 тисяч кілометрів, що на той час було світовим рекордом. У роки війни Валентина Степанівна командувала жіночим бомбардувальним полком далекої дії, виконала понад 200 бойових вильотів. Полк завдавав удари по ворожих об’єктах, доставляв вантажі для українських партизанів, його льотчиці переправили в тил понад чотири тисячі поранених і дітей. У повоєнні роки Валентина Гризодубова очолила створення науководослідного і випробного центру з розробок новітніх електронних систем для літаків. Ця її праця була відзначена званням Героя Соціалістичної Праці. Вона була єдиною жінкою, удостоєною двох таких найвищих звань. 

8 травня - День пам'яті та примирення

 Майстер-клас 

«Мак, як символ пам’яті України»