Сергій Параджанов: звитяжний шлях, високість духу

З 2.01.2019 р. по 20.01.2019 р. до 95-річчя від дня народження 
Сергія Параджанова представлена виставка-ювілей 

"Сергій Параджанов: звитяжний шлях, високість духу".

 Сергій Параджанов - особистість непересічна в усьому, починаючи з походження (в енциклопедичному словнику його називають "грузинським і українським режисером вірменського походження") і закінчуючи усім його життям.

  Сергій Йосипович Параджанов народився 9 січня 1924 року в м. Тбілісі (Грузія). У 1942 році закінчив середню школу і вступив до Інституту залізничного транспорту, який покинув за рік, щоб вивчати музику і хореографію на вокальному відділенні Тбіліської консерваторії. В 1945 році переводиться до Московської консерваторії, а наступного року вступає на режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії. Він навчається у класі Ігоря Савченка та стає його асистентом в картині «Тарас Шевченко». Також працює помічником режисера А. Мишуріна у фільмі «Максимко». 1951 року знімає дипломну роботу «Молдавська казка», яка у 1954 році розширюється до повнометражного дебюту у співпраці з Яковом Базеляном за казкою Еміліана Букова «Андрієш». Після закінчення інституту був направлений до Київської студії художніх фільмів як режисер-постановник.

    Свої перші п’ять фільмів Сергій Йосипович Параджанов вважав невдалими, але такими, які допомогли йому знайти власний стиль. Серед них – низка документальних та науково-популярних картин «Наталія Ужвій», «Думка», «Золоті руки» 1954 року, художні фільми для масового глядача – «Перший хлопець» 1958 року, «Українська рапсодія» 1961 року та «Квітка на камені» (робоча назва «Так ніхто не кохав») 1962 року у співавторстві з А. Слісаренком.

    Міжнародна слава прийшла до Сергія Параджанова у 1964 році після екранізації повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» – історії про гуцульських Ромео та Джульєтту. Фільм "Тіні забутих предків" був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966 р.).

 Ексцентричний, непередбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити "за правилами". Зрозуміло, що багатьом це не подобалось. Як казав сам режисер, влада викреслила його з життя на 15 років - його то саджали до в'язниці, то просто не давали працювати. І все ж таки він вижив і продовжив творити.

Сергій Параджанов - народний артист УРСР з 1990 р., лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1991 р., посмертно).