Виставка українського національного одягу

"Будь у тренді - носи вишиванку!"

  До Всесвітнього дня національного одягу та всеукраїнського дня  вишиванки організували виставку, на якій представили вишиванки початку ХХ та ХХІ століття.      
  Вишиванка -  генетичний код нашої нації,  наша історія, наше обличчя. Вишиванка - національна святиня, яка несе в собі духовне багатство і традиційний зв'язок багатьох поколінь, що не переривається віками. 

   Для українця вишиванка не лише одяг, не лише вбрання - це символ приналежності до роду та нації. Ми маємо впевнено йти шляхом утвердження сильного

громадянського суспільства, зберігаючи власну самобутність.

    Українську вишивку можна порівняти з піснею, вишитою на полотні. 
    Яскравою перлиною художньої творчості нашого народу є український національний одяг. Його витончена вишивка - наше давнє і завжди сучасне народне мистецтво. Воно свідчить про невмирущість українських традицій.

   Сьогодні носити вишитий одяг не лише красива українська традиція, але і модний бренд України у світі, за яким ідентифікують наш народ. 

   



 


   


   До невичерпних джерел народного вбрання постійно звертаються й черпають у нього наснагу народні майстрині.

 

 
   

  Вивчаючи традиції народного костюму, вони створюють сучасні моделі одягу, в яких виявляються риси індивідуального смаку, звільнені від загальної стандартизації, і кожна з яких несе тепло рук майстрині. Кожна річ - це високомистецький витвір.
     
 



   

    Народні майстрині є творцями сучасної вишивки, тими хто виводить її на нові обрії. 
    Тож носімо вишиванку, бо це  наш національний оберіг, символ щасливої долі й родинної пам'яті, любові до матінки України!

Виставка робіт з флористичних матеріалів

"Доторкнутися до природи можливо лише серцем"

майстринь клубу ветеранів "Флористика"

  Керівник  творчого колективу "Флористика" при Київському міському Палаці ветеранів Авдєєва Віра Вікторівна представила нові твори майстринь клубу. 

   

 


    

   В читальному залі бібліотеки зібралися поціновувачі творчості майстринь клубу "Флористика". Вони зустрілися з дивовижним, унікальним мистецтвом - картинами, створеними з природних матеріалів. Природні матеріали в руках майстринь ожили, перетворившись в дивні творіння.

   




    Аж не віриться, що всі ці скарби створені руками людини. Автори картин наділені рідкісним даром - бачити і відчувати красу навколо себе. Наблизитися до природи з творчою метою - це справжній талант.

   

 
  Віра Вікторівна прокоментувала всі роботи, відповіла на всі запитання. Говорила щиро, від душі. За її словами: "Нічого прекраснішого в світі немає від квітів, дерев, рослин. Майстринь клубу завжди надихала природа. А коли щоденно працюєш над створенням картин із природних матеріалів, то навіть будні стають святами. Одним із найбільш цікавих і пластичних матеріалів у флористиці є кора берези (берест), різноманітність відтінків і фактури якої дозволяють створювати різноманітні картини".
    Учасникам виставки дуже сподобались роботи з берести, на яких ожили мальовничі куточки України.

Екскурсія в ботанічний сад ім. М.Гришка

  Що може бути кращим за спілкування з природою, коли після виснажливих буднів знаходиш час і можливість утікти кудись подалі від шумного міста, його шалених темпів і вимог.   У кожного є унікальна можливість поспілкуватися з природою рідного краю.

 




    На жаль, часто буває, що людина багато чого може розповісти про свою країну взагалі, подорожує її визначними місцями,  але мало  знає  про свою малу Батьківщину. Саме  тому, щоб дати знання про чудове місце,    мальвничий куточок Києва - ботанічний сад ім. М.М.Гришка, Абакумова Тетяна Денисівна провела екскурсію. 

 

 


     
     Як добре мати такий чарівний притулок, як цей парк, у якому звільняєшся від усього негативного, сповнюєшся духовною силою, наснагою, милуєшся красою, величчю цього прекрасного місця.

  Доповнила усю ідилічну картину білочка, що раз у раз перебігала стежку, і  складалося враження, ніби вона позувала перед фотооб'єктивом. 

Вечір-вшанування "Серце, що палало любов'ю до людей"  Сапежко Ірини Юріївни -  керівника клубу ветеранів "Радість"

"Чим ширша своєю діяльністю людина, тим дальше після її смерті шириться пам'ять про неї..." 

                               П.Тичина

   








   




    5.05.2016 р. відійшла у вічність керівник клубу "Радість" Сапежко Ірина Юріївна. На годиннику її долі відбило 86 років. Досить немало як на виміри одного людського життя. Досить мало як на масштаби всесвітньої історії. І вже й зовсім мало з погляду безначального, безконечного та безмежного часу.

   Для мешканців мікрорайону Теремки ІІ, а особливо для учасників клубу "Радість" та працівників бібліотеки - це страшна втрата. Ірина Юріївна керувала клубом "Радість" з кінця 2004 року. Невтомна за характером, творча, енергійна, талановита,  вона не просто працювала, вона жила справою. Життєвим кредо Ірини Юріївни було: "Немає нічого неможливого в межах можливого". Її організаторські здібності,  уміння та здатність повести за собою людей викликали захоплення. Вона піклувалася за кожного члена клубу, безмежно любила людей. 
  Протягом 12 років Ірина Юріївна організовувала змістовне дозвілля та надихала підопічних на нові творчі подвиги.
  Щоб  висловити вічну подяку та вічну пам'ять   Ірині Юріївні, в  бібліотеці зібралися мешканці мікрорайону Теремки ІІ та члени клубу "Радість".

   
        Заступник Міністра молоді та спорту України - керівник апарату Даневич Микола Володимирович висловив глибоке співчуття рідним та близьким Ірини Юріївни, з якою він підтримував  дружні й теплі стосунки понад 10 років.


 





 


  Голова Ради ветеранів мікрорайону Теремки ІІ Никаноров Костянтин Михайлович та члени клубу "Радість" говорили хвилюючі слова на адресу Ірини Юріївни, смерть якої  відгукнулася болем у їхніх серцях.  

 

 
 Бучинський Володимир Миколайович присвятив Ірині Юріївні свій вірш.

   Олександр Михайлович - син Ірини Юріївни та всі присутні вшанували її пам'ять хвилиною мовчання. 

   Світла Вам пам'ять, Ірино Юріївно! Ми завжди пам'ятатимемо Вас!

Вечір-зустріч з ветеранами Другої світової війни

    

«Спасибі сивочолим ветеранам

За біль і щем, які вони пройшли,

Спасибі, що сьогодні ви ще з нами,

Спасибі, що тоді перемогли.»

                                                              С.Кравченко

(14.05.2016р.)

   Історію не повернути, її неможливо забути. Минають роки, відлітають у вічність. 71 рік, як пролунали останні залпи Другої світової війни в Європі, прийшов довгоочікуваний мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною - людським життям. Але роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам'яті імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, хто боронив Київ і брав Берлін, воював у партизанських загонах і невтомно працював у тилу.

    Все менше залишається ветеранів у життєвому строю. Війна щодня нагадує їм болем від отриманих поранень, ятрить спогадами про післявоєнну молодість. Скромні, небагатослівні герої-фронтовики - гордість і цвіт нації. 

    Учасниця Другої світової війни Мелашенко Ольга Василівна розповідала про побачене, відчуте, пережите в роки війни. Ці унікальні розповіді з перших уст є дорогоцінним скарбом, бо це свідчення героїв, які ризикували своїм життям в ім'я майбутніх поколінь. 

    Головна складова свята - це вітання ветеранів, які здобули Перемогу у Другій світовій війні. Неперевершені слова-перлини про цінність миру, повагу до подвигу переможців, які відстояли честь, свободу і незалежність України, які очистили рідну землю від нацистської навали, висловлювали учасники свята:  

голова Ради ветеранів мікрорайону Теремки ІІ Никаноров Костянтин Михайлович,

бібліотекар Абакумова Тетяна Денисівна,

   

бібліотекар Крута Вікторія Іванівна

   

 

   Її величність Перемога. Вона бриніла кришталево у слові, витьохкувала солов'їно в піснях, які виконував хор ветеранів "Голосіївські наспіви" та керівник хору "Золота осінь" Корольова Олена Євгенівна. 

  Мушта Іван Юхимович прочитав власний вірш "День Перемоги".

 

   До Дня Перемоги в бібліотеці представлена виставка-вшанування "У слові й пісні ожива безсмертна слава Перемоги" та виставка картин учнів художньої школи №9 "Ми малюємо травень, ми малюємо Перемогу".

Виставка картин

"Ми малюємо травень, ми малюємо Перемогу"

учнів художньої школи №9

  Свято Перемоги - символ величі народного подвигу,  який є взірцем для всіх, а особливо дітей та молоді, як потрібно відстоювати честь, свободу і незалежність Батьківщини. В наш час це свято набуло особливого значення й символіки.

 


   Сьогодні як і колись український народ знову молиться за мир та спокій на рідній землі. Військовий конфлікт, який відбувається на Сході країни, ще більше об'єднав націю у прагненні здолати ворога та відстояти права держави. 

   


   Пам'ятати і пишатися подвигами наших предків - обов'язок кожного покоління.      Діти з особливою повагою відносяться до подвигів ветеранів Другої світової війни, не забувають якою ціною дісталась Перемога. 

    Саме тому напередодні 9 Травня вихованці художньої школи №9 намалювали картини, присвячені Перемозі.

     
    Картини світлі, сонячні. В них відчувається любов до України, українського народу, вдячність ветеранам війни за їх подвиг і віра в те, що незабаром в Україні запанує мир, щастя й добробут.