З 28.09 по 30.10.2015 представлена виставка творчих робіт з флористичних матеріалів 

"Жінка... Немає милішого слова.

Ти ж бо життя і творіння основа."

  Картини з квітів та тополиного пуху останнім часом ціняться все більше: виготовлені з природних матеріалів, вони наділені енергетикою сонця, природи.

В них ніби зупинена мить, якою можна милуватися роками.

  

   Сюжет майбутньої картини часто підказують самі рослини, їх форма та колір. Та саме головне - до кожної рослинки доторкаються пальці рук, через які передається картині енергія того, хто творить.

 

 

 


  Цього разу майстрині Київського міського Палацу ветеранів присвятили свою виставку її величності - жінці. Ця виставка рукотворної і неймовірної краси, справді естетичне свято для наших користувачів. 

   

  На першому плані представлена ікона Чернишової Валентини  "Образ Богородиці "Розчулення".   Вона виконана з берести різних відтінків, пелюстків волошки,  півонії та осіннього листя і випромінює особливе світло.

   

   


   

   На виставці представлені портрети відомих жінок:  Нефертіті, Наталії Гончарової, Марлен Дітріх, Софі Лорен  та Фаїни Раневської, виготовлені з тополиного пуху. Портрети - точні копії героїнь. У динаміці погляд, рух, вгадується, навіть, настрій, характер і вдача героїнь портретів.

  

  

 

   Фотографічно виконаний портрет  відомої української письменниці Марко Вовчок з фізалісу народною майстринею Донченко Г.В.  

 

 

   Українськість душі відчувається в картинах: Молчанової І.  "Плач Ярославни" (суміш рослинних матеріалів),

    
    Є.В.Гурєєвої:

"Козак уходил на большую войну,

Невеста его провожала..."

 (соломка, стружка із дерева, пастель),

    "А я просто українка, україночка"

(соломка та пастель).

   
   Картини просто неймовірні. Вони виграють яскравими фарбами, золотом, хоч створені з природних матеріалів. 

     А щире золото - серця майстринь і їх золоті руки.

З 1.09 по 30.09 представлена виставка-вернісаж

"Бібліотека крізь фотооб'єктив"

   Виставка-вернісаж приурочена до Всеукраїнського Дня бібліотек. На виставці представлені світлини масових заходів, які проводила бібліотека в 2015 році.

Скарбниця знань

Хоч свято ваше молоде,

Воно для всіх важливе.

В бібліотеку люд іде,

Бо знає - завжди тут знайде

Для розуму поживу.

Ось там - полиця з ЖЗЛ.

Розбіглись в мене очі:

Кюрі, Ейнштейн, Лодигін, Белл...

Про всіх я знати хочу!

А до цієї йде малюк - 

Йому потрібна казка.

Її одержить з ваших рук:

Читай, читай, будь ласка!

А хто, крім вас, в книжковий світ

Пірне зі школярем?

Врахує, скільки йому літ,

І книжку підбере.

Ви ерудити, і митці,

До всього ви цікаві,

І тому визнані знавці

В бібліотечній справі.

Від вас знання, і інтерес,

Збагачення духовне.

Отож безхмарних вам небес

І щастя, безумовно!

                                                           Дворецька В.

"Війна відгриміла та пам'ять жива".

   2 вересня 2015 р. метроном відлічив 70 років від дня, коли закінчилася Друга світова війна, найстрашніша з чотирнадцяти тисяч війн, які пережило людство за останні п'ять з половиною тисяч років.

До цієї ювілейної дати в бібліотеці був проведений вечір-пам'ять.

  

  Як ініціатор   вечора-пам'яті до бібліотеки завітав депутат Київської міської Ради Калініченко Олег В'ячеславович. 

   Незабутнє враження на присутніх справив його яскравий виступ. Він говорив щиро, проникливо, як говорять від душі у найріднішому колі. Вітаючи шановне зібрання з такою важливою датою не тільки для народу нашої країни, а і для народів всіх країн світу, зазначив, що хоч війна і принесла нашому народу біль, горе втрат та не змогла зламати дух українського народу. Саме завдяки ветеранам ми стільки років прожили без війни. А нині воїни, які беруть участь у бойових діях на Сході України, виховувались на подвигу ветеранів Другої світової війни, черпали наснагу патріотизму саме від них. Він побажав мудрості, миру та Божого благословення.

   Олег В'ячеславович запропонував вшанувати пам'ять загиблих у війні хвилиною мовчання. В німій жалобі всі схилили голови перед пам'яттю полеглих.

 

  Завідуюча бібліотекою Дрозденко Надія Гордіївна щиро подякувала Олегу В'ячеславовичу за тісну співпрацю з бібліотекою, з клубом ветеранів "Радість".  

  З теплим вітальним словом виступив голова Голосіївської Ради ветеранів Коропов Сергій Олексійович. Він також зазначив, що перемога у Другій світовій війні оплачена життям мільйонів воїнів усіх країн, націй і народів. А у тих, хто залишився жити і досі кровоточать рани: у ветеранів, що втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, людей, які отримали похоронки, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Він висловив щирі слова вдячності ветеранам за мужність, надзвичайне почуття патріотизму.

  Голова Ради ветеранів масиву Теремки ІІ почесний ветеран м.Києва Никаноров Костянтин Михайлович наголосив на тому, що війна несе смерть, інвалідність, одягає в жалобу тисячі материнських сердець. Словами важко загоїти ту страшну рану від тяжкої втрати, але дуже важливим для них, обпалених війною, є пам'ять. "Герої не вмирають" - цими словами закінчив свій виступ Костянтин Михайлович.
   Ці слова ще не раз звучали на вечорі. Вони навічно закарбувалися у серцях присутніх. Бо не підвладні смерті ті, хто боронив нашу землю у роки Другої світової війни. 

   

   Присутні мали змогу поспілкуватися  з представниками вже нечисленної когорти воїнів-фронтовиків: Артамоновим Володимиром Михайловичем, який закінчив війну 2 вересня 1945 року в Маньчжурії,  











полковником у відставці Кудирко Олександром Васильовичем,

Припишнюком Віталієм Миколайовичем,

Рябініним Олексієм Костянтиновичем.

   

 
  Яке ж свято без пісні? 

Урочистості продовжилися святковим концертом, участь у якому взяли: 

хор ветеранів "Золота осінь",

хор ветеранів "Голосіївські наспіви", який діє при Голосіївському будинку ветеранів,

 

 

Петров Анатолій Андрійович - активний учасник клубу "Радість".

 

 

  Присутніх схвилювало і порадувало виконання фронтових пісень ветеранами війни.

   Вони такі різні пісні, що звучали і в залі, і в серцях. Різні автори, виконавці, манера виконання. Саме тим вони і цінні. 

   Присутнім дуже сподобалось декламування патріотичних віршів  активного читача бібліотеки Петракова Олега Васильовича.

Світлини на згадку 

Учасники клубу "Радість" були вдячні депутату Київської міської Ради Калініченку Олегу В'ячеславовичу за світлини на згадку, зфотографовані на вечорі-зустрічі з ветеранами
Другої світової війни
"Мій народе, вклонись
Героїчним своїм ветеранам,
Батьківщину вони захистили в боях,
У травневім цвіту."
                                                      М.Рильський 
та організацію святкового стола.

"Війна очима дітей"

(виставка картин учнів художньої школи №9).

 "Для миру й щастя, для краси й любові...
Родились наші діти на землі."

М.Ткач

   

   Так склалася доля України - її діти у ХХІ столітті зустрілися з війною. Війна... Бомбардування... Обстріли... Окупація...І це після 74-х років миру на нашій українській землі. Війна увірвалася в життя не лише дорослих, а й дітей.

 

   В нас - українцях від діда-прадіда живе дух свободи, волі, незалежності. Наші діти - послідовники миротворчих традицій народу України.

   Вони сьогодні разом із дорослими прагнуть миру, перемоги, і чим можуть - показують це. 

   

   

 

  Дев'ятирічні діти під вмілим керівництвом педагога художньої школи №9 Пономаренко Людмили Сергіївни створили картини, які присвятили Другій світовій війні.

   Особливу  увагу глядачів привертають картини з надписами "Війні - ні!"

   
    Дивишся на ці картини і в грудях стає радісно і щемно від того, що ці маленькі громадяни нашої країни мають таку велику, щиру, світлу душу. В кожній картині відчувається любов до України, українського народу, який разом з іншими народами переміг в самій жорстокій війні - війні з німецьким агресором, та віра в те, що Україна переможе у війні з російським агресором. 

    І дуже хочеться, щоб світло, віру і надію у краще мирне майбутнє України, які випромінюють картини, відчув кожен, хто відвідає цю виставку.