24.04.2017 р. в бібліотеці відбулась зустріч з ліквідатором аварії на ЧАЕС Послом миру, доктором філософії, членом національної спілки журналістів України, спецкором газети "Пост-Чорнобиль", автором книги "731 спецбатальйон" Гудовим Володимиром Анатолійовичем.
В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них - 26 квітня 1986 року. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля.
Напередодні 31-ї річниці катастрофи на ЧАЕС ми вшановуємо пам'ять жертв тієї страшної біди і пам'ятаємо про героїв, які здійснили свій громадянський і духовний подвиг - свідомо вступили в бій з невидимим ворогом, аби ми мали змогу бачити світ прекрасним, повітря чистим, а не таким, що забирає життя.
Ми живемо завдяки їх мужності і героїчному подвигу.
Для того, щоб Чорнобильська катастрофа не повторилася, потрібно виховувати молодь у дусі відповідальності за загрозливі технології та розвивати в них екологічну свідомість.
Кожного року ми
повертаємось пам'яттю і серцем до тієї страшної катастрофи, щоб ще раз осягнути, кому зобов'язані можливості жити.
Багато років поспіль бібліотека проводить зустрічі з ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
Перед учнями 8 класу ліцею №227 виступив учасник тих далеких подій - ліквідатор аварії Гудов Володимир Анатолійович.
Він брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС з 30 липня по 9 вересня 1986 року в епіцентрі вибуху (особливо небезпечної зони №3 - це 4 і 3 реактори) в складі в/ч 32207 - це окремий 731 батальйон спеціального захисту.
Володимир Анатолійович розповів учням про те, яку неймовірно небезпечну і важку роботу довелось їм виконувати, щоб знизити рівень радіації, як люди ставились до своєї роботи в епіцентрі вибуху. Вони йшли не на подвиг, а виконували свій громадянський обов'язок, рятували майбутнє - нове молоде покоління України.
Володимир Анатолійович згадував все так, ніби це було вчора - зі сльозами на очах та тремтінням у голосі.
Близько 75% особового складу батальйону уже немає в живих.
Всі схилили голови перед вічною пам'яттю тим, чиє життя обірвав смертоносний атом.
Учні подякували Володимиру Анатолійовичу за те, що він не був осторонь, коли потрібно було проявити справжню громадянську позицію, мужність, героїзм і, нехтуючи своїм власним життям і здоров'ям, зробив все, щоб ліквідувати масштаби катастрофи.
Володимир Анатолійович подарував учням свою книгу "731 спецбатальон", в якій розповідається про масштаби Чорнобильської катастрофи, про героїзм ліквідаторів, про те, якою ціною дісталася перемога над чорнобильською бідою.
Мацагора Віра прочитала власний вірш "Лелеченька", присвячений Чорнобильській катастрофі.
Ансамбль "Голосіївські наспіви" на честь героя-ліквідатора виконав українські пісні, які так гармонізували цьому духовному дійству.
Насамкінець, традиційне фото на згадку учасників зустрічі.
